Теми статей
Обрати теми

З єдиного на загальну: запитання/відповіді

Альошкіна Наталя, податковий експерт
Щоб уникнути усіляких несподіванок, до зміни системи оподаткування треба підготуватися заздалегідь: вивчити усі гострі кути перехідно-реєстраційних моментів, проаналізувати податкові наслідки незавершених операцій. У цьому вам буде корисна наша стаття. У ній ми нагадаємо важливі перехідні моменти для колишнього третьогрупника, який з 1 січня перейшов на загальну систему оподаткування.

Запитання

Відповіді

ПДВ

Реєстрація після переходу

В якому випадку при переході зі спрощенки, що не передбачає сплату ПДВ, на загальну систему оподаткування суб’єкт господарювання зобов’язаний зареєструватися платником ПДВ?

За загальним правилом обов’язок реєстрації платником ПДВ настає, коли обсяг оподатковуваних* операцій (без урахування ПДВ) протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 1 млн грн. (п. 181.1 ПКУ). Тому якщо в особи (п.п. 14.1.139 ПКУ), що перейшла з січня 2020 року на загальну систему оподаткування, обсяг операцій за період із січня по грудень 2019 року перевищив 1 млн, така особа зобов’язана зареєструватися платником ПДВ. У принципі, податківці цей постулат і не спростовують (101.02 БЗ).

У зв’язку з цим досить дивно виглядає висновок Верховного Суду (див. постанову ВС від 16.10.2019 р. № 1340/4383/18 // reyestr.court.gov.ua/Review/85058395), в якому сказано, що в розрахунок граничного обсягу для цілей реєстрації платником ПДВ береться період, який розпочинається з дати переходу зі спрощенки на загальну систему оподаткування. Тобто обсяг операцій, здійснюваних на спрощенці, в розрахунок «мільйонної» межі не враховується. Аргументують судді такий висновок тим, що в період роботи на спрощенці діяло звільнення від сплати ПДВ. Насправді, вважаємо такий висновок притягнутим за вуха, і він зовсім не виходить з вимог ПКУ

* Про те, які операції включати в обсяг оподатковуваних операцій, див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 65, с. 5.

Терміни подання заяви

Які терміни подання заяви на реєстрацію платником ПДВ?

За умови, що така особа підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ згідно з п. 181.1 ПКУ, реєстраційна заява платника ПДВ* подається не пізніше 10-го числа першого календарного місяця, в якому здійснений перехід на загальну систему оподаткування. Тобто в нашому випадку не пізніше 10.01.2020 р. Детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 100, с. 30.

У випадку з добровільною реєстрацією платником ПДВ заява подається в строк не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого така особа вважатиметься платником податку (п. 183.4 ПКУ) (101.02 БЗ). Причому якщо в заяві не вказати бажаний (запланований) день реєстрації платником ПДВ і при цьому останній день терміну в 3 робочих дні з дня отримання заяви передує даті переходу на загальну систему оподаткування, то датою реєстрації буде перший (календарний) день переходу на загальну систему оподаткування

* За ф. № 1-ПДВ згідно з додатком 1 до Положення про реєстрацію платників ПДВ, затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.2014 р. № 1130.

Облік перехідних операцій

Яким чином відображаються перехідні операції в ПДВ-обліку?

У загальному випадку ПДВ-зобов’язання виникають за першою подією (п. 187.1 ПКУ). Тому якщо перша подія припадає на період, коли платник, перебуваючи на спрощенці, не сплачував ПДВ і не нараховував податкові зобов’язання, то після переходу на загальну систему оподаткування на дату здійснення другої події ПЗ з ПДВ вже не виникають (лист ДФСУ від 20.07.2018 р. № 3201/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, 101.06 БЗ).

Виняток — застосування касового методу ПДВ-обліку (п.п. 14.1.266 ПКУ) у разі, коли друга подія оплата, отримана на загальній системі оподаткування. Тоді треба нарахувати ПДВ і скласти ПН на дату такої оплати.

Аналогічного підходу слід дотримуватися щодо податкового кредиту (ПК). Адже до складу ПК відносяться суми ПДВ також за правилом першої події (на дату оплати або отримання товарів/послуг) (п. 198.2 ПКУ). Отже, якщо перша подія відбулася на ЄП (у періоді, що не передбачає сплату ПДВ), то за завершальною операцією про ПК не може бути й мови

Податок на прибуток

Період на загальній системі

Який базовий звітний період (квартал або рік) для подання декларації з податку на прибуток у колишнього спрощенця?

Якщо платник єдиного податку з 1 січня поточного року або пізніше переходить на загальну систему оподаткування, він сплачує податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворений платник). Хоча формально цей висновок із ПКУ не випливає, проте фіскали давно дотримуються такої позиції (листи ДФСУ від 28.10.2016 р. № 23354/6/99-99-15-02-02-15, від 15.02.2018 р. № 626/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). Тобто в нашому випадку з урахуванням абзацу «а» п. 137.5 ПКУ перший звітний період у колишнього єдинника розпочинається з дати переходу на загальну систему оподаткування (з 01.01.2020 р.) і закінчується 31 грудня поточного року (102.11 БЗ)

«З коли» перші прибуткові різниці

В якому випадку колишній єдиноподатник повинен застосовувати податкові різниці?

Якщо сума доходів за податковий (звітний) рік, починаючи з дати переходу на загальну систему оподаткування і закінчуючи 31 грудня такого року, не перевищує 20 млн грн., то об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінрезультату до оподаткування на різниці. При цьому обов’язковою умовою є зазначення платником податків у першій декларації з податку на прибуток інформації про рішення не застосовувати коригування (абзац восьмий п.п. 134.1.1 ПКУ, лист ДФСУ від 15.02.2018 р. № 626/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). Іншими словами, обов’язок застосовувати податкові різниці у колишнього єдинника виникає за результатами 2020 року тільки у разі перевищення 20-мільйонного бар’єру за результатами такого року

Балансова вартість ОЗ і НМА

Як визначається балансова вартість основних засобів (ОЗ), нематеріальних активів (НМА), придбаних у періоді перебування на спрощенці?

На думку фіскалів (102.05 БЗ), під час переходу платника податків зі спрощеної на загальну систему оподаткування балансова вартість ОЗ, НМА, придбаних у період перебування на спрощенці, з метою нарахування амортизації згідно з п. 138.3 ПКУ визначається на дату такого переходу за правилами бухгалтерського обліку.

Вважаємо, відштовхуватися від даних бухобліку слід також щодо ОЗ, НМА, придбаних і введених в експлуатацію у тому числі до переходу на спрощенку. Детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 18, с. 13.

Якщо підприємство не застосовує податкові різниці (малодохідник), його облік повністю орієнтований на дані бухгалтерського обліку

Виплачуємо дивіденди за єдиноподатковий період

Як розрахувати авансові платежі з податку на прибуток, якщо виплачуємо дивіденди юрособі — власникові корпоративних прав за період перебування на спрощенці?

Якщо колишній єдиноподатник на загальній системі оподаткування вирішить виплатити дивіденди за період перебування на спрощенці, він сплатить авансовий внесок з податку на прибуток, розрахований з усієї суми дивідендів, що підлягають виплаті.

При цьому сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску. Водночас на суму такого авансу, сплаченого протягом податкового (звітного) періоду, прибутківець має право зменшити податок на прибуток у прибутковій декларації. Якщо сума авансового внеску перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток за такий період, то сума такого перевищення переноситься в зменшення податкових зобов’язань наступних податкових періодів до повного її погашення (102.09 БЗ).

Зверніть увагу! При виплаті дивідендів фізичній особі авансовий внесок з податку на прибуток не сплачується (п.п. 57.11.3 ПКУ)

Старі збитки в прибутковій декларації

Платник, перебуваючи на загальній системі оподаткування, мав збитки в декларації з прибутку. Потім перейшов на спрощенку. Від’ємне значення залишилося непогашеним. Чи можна його перетягнути в першу прибуткову декларацію після повернення на загальну систему?

Платник, який перейшов на загальну систему оподаткування зі спрощенки, для цілей подання прибуткової декларації і сплати податку на прибуток прирівнюється до новоствореного платника. Тому перетягнути старі збитки в нову декларацію не вийде. Так само вважають фіскали (див. 102.10 БЗ).

Через це ж не можна врахувати від’ємний фінансовий результат, що виник у період перебування на спрощенці (див. лист ДФСУ від 04.09.2018 р. № 3831/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). Подробиці — у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 14, с. 24.

Іншими словами, збитки минулих років можуть переходити з декларації в декларацію, тільки якщо подання такої звітності не уривається періодом перебування на спрощенці

Відвантаження на спрощенці — оплата на загальній системі оподаткування

Як відображати в обліку отримання оплати на загальній системі оподаткування за товари/послуги, відвантажені/здійснені на спрощенці?

Товари (роботи, послуги) відвантажені (здійснені) на спрощенці, а оплата за них надійшла платникові вже після переходу на загальну систему оподаткування. Тобто відвантаження пройшло повз єдиноподатковий дохід (п. 292.1 ПКУ), а оплата не позначається на фінансовому результаті прибутківця (п.п. 6.3 П(С)БО 15). Такий собі колобок — і від єдиного податку пішов, і від прибутку пішов. ☺

Проте п.п. 140.5.12 ПКУ пропонує збільшити фінрезультат до оподаткування на усю суму коштів, отриманих як оплата за такі товари (роботи, послуги). У декларації з податку на прибуток така операція відображається в рядку 3.1.12 додатка РІ. Причому, на жаль, доведеться усю суму (а не фінрезультат від цієї операції) включати в об’єкт оподаткування податком на прибуток, і фіскали теж на цьому наполягають (102.11 БЗ).

Зверніть увагу: формально коригувати фінрезультат на податкові різниці зобов’язані тільки високодохідники і малодохідники-добровольці. Фіскали, схоже, дотримуються того ж підходу, відмічаючи, що п.п. 140.5.12 ПКУ застосовувати повинна тільки ця категорія прибутківців (102.11 БЗ). Але вважаємо логічним застосовувати цю податкову різницю всім прибутківцям, як високодохідникам, так і малодохідникам.

Але врахуйте: йдеться тільки про тих, хто перебував на групі 3 єдиного податку (на платників групи 4 ЄП це коригування фінрезультату не поширюється).

Детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 18, с. 11

Аванс на спрощенці — відвантаження на загальній системі оподаткування

Як ураховується відвантаження товару, виконання робіт, надання послуг на загальній системі оподаткування, якщо за такі товари (роботи, послуги) був отриманий аванс на спрощенці?

Маємо справу зі зворотною ситуацією — операція потрапляє під подвійне оподаткування — один раз із суми отриманого авансу сплатили ЄП, а за другою подією операція потрапляє під оподаткування податком на прибуток згідно з правилами бухобліку. Причому жодної перехідної норми (аналогічно ситуації вище) в ПКУ не передбачено. Фіскали у свою чергу теж не залишають альтернативи і пропонують доходи і витрати прибутківця у такому разі враховувати при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток у загальному порядку.

Тобто дохід визначається за фактом відвантаження (п. 5 П(С)БО 15 «Дохід») і жодних коригувань (роз’яснення ГУ ДФС у Дніпропетровській обл. від 07.02.2019 р. // dp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/367017.html, 102.11 БЗ).

Тут ми не можемо погодитися. По суті, одна й та ж операція оподатковується двічі, а це суперечить одному з ключових принципів оподаткування (ч. 2 ст. 17 ГКУ). Тому, вважаємо, треба відкоригувати фінрезультат і зробити це можна: (1) зменшивши фінрезультат на суму бухоблікового доходу (через рядок 4.2.9 додатка РІ) і, одночасно, (2) збільшивши його на суму бухоблікової собівартості реалізованих товарів (послуг/робіт) (через рядок 4.1.12 додатка РІ). Такі маніпуляції робимо в додатку РІ до прибуткової декларації за той період, в якому відбулося відвантаження під «перехідний» аванс. У спеціальному полі такої декларації згідно з п. 46.4 ПКУ слід пояснити причину своїх дій.

Проте врахуйте: оскільки прямі законодавчі норми відсутні, то бажано уникати ситуації, коли аванс отриманий на спрощенці, а відвантаження відбулося на загальній системі оподаткування. Уникнути цього можна, наприклад, повернувши отриманий на спрощенці аванс і отримавши його наново, вже на загальній системі. У такому разі єдиноподатковий дохід анулюємо (п.п. 5 п. 292.11 ПКУ). При цьому використовуємо механізм подання уточнюючого розрахунку до єдиноподаткової декларації за період, в якому отриманий аванс. До речі, фіскали, схоже, не проти подання платником податку на прибуток уточненки до єдиноподаткової декларації за період його перебування на єдиному податку (лист ДФСУ від 18.01.2019 р. № 209/6/99-99-15-02-02-15/ІПК // «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 39, с. 29). Проте безпечніше провести повернення авансу ще до переходу на загальну систему оподаткування

Повернення товару, відвантаженого на спрощенці

Відвантаження товару здійснене на єдиному податку, а на загальній системі покупець повернув такий товар. Чи має право колишній спрощенець на коригування доходів/витрат за такими товарами?

Як ви знаєте, при поверненні товару у бухобліку сторнують нараховані раніше (при реалізації) доходи і витрати проводками: Дт 704 — Кт 361, Дт 28 — Кт 902. У податковоприбутковому обліку таке повернення відображають за даними бухобліку без будь-яких коригувань. Та у випадку з перехідними операціями ПКУ не містить жодних спеціальних застережень. А раз немає податкових різниць, то орієнтуємося цілком на бухоблік

Облік поворотної фіндопомоги, отриманої на спрощенці

Чи включається в дохід поворотна фіндопомога, отримана на спрощенці, 12-місячний період повернення якої припадає на період перебування на загальній системі оподаткування?

Нагадаємо: до складу єдиноподаткового доходу не включаються суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої і поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання (п.п. 3 п. 292.11 ПКУ). Тому якщо фіндопомогу вчасно не повернути, єдиноподатник включає її в дохід.

Водночас ця норма працює тільки щодо платника єдиного податку. Якщо на момент закінчення 12-місячного терміну платник не є єдиноподатником, то жодні єдиноподаткові наслідки на нього не поширюються. Тобто тут повністю орієнтуємося на правила бухгалтерського обліку

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі