Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Продаж товарів із післяплатою: як провести через РРО/ПРРО

Хмелевський Ігор, податковий експерт
Податки & бухоблік Серпень, 2022/№ 58
Друк
Торгівля уроздріб із післяплатою (іноді податківці перекручують цей термін як «накладений платіж») була доволі популярною в мирний час. І зараз вона набуває обертів заново. Коли і як в таких випадках слід застосовувати касовий апарат? Як правильно оформити фіскальтний чек? Систематизуємо дещо із сказаного податківцями і дамо свої відповіді на ці запитання.

Продаж із післяплатою — це різновид дистанційної торгівлі товарами, яка класифікується за кодом КВЕД 47.91. Доставку таких товарів здійснює сторонній перевізник (поштовий оператор або альтернативна служба доставки). Він же при врученні замовлення має стягнути з покупця визначену зазадалегідь суму і переслати її продавцеві (поштовим переказом або в безготівковій формі).

Хто й коли в такому разі має видати чек РРО/ПРРО покупцю?

Фінальну крапку в довгій історії суперечок з цього питання між податківцями і платниками поставив відомий лист Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики від 30.12.2021 № 04-32/10-2021/409504 (докладно про нього читайте в «Податки & бухоблік», 2022, № 3).

Хоча й після його появи податківці продовжували подекуди стверджувати, що у разі продажу товарів на умовах післяплати фіскальний чек покупцю слід надати у момент їх продажу (листи ДПСУ від 22.02.2022 р. № 389/ІПК/99-00-07-05-01-06, від 10.02.2022 № 323/ІПК/99-00-07-05-01-06, від 08.02.2022 № 319/ІПК/99-00-07-05-01-06). Щоб остаточно розвіяти всі сумніви, проаналізуємо окремі складові торгівлі з післяплатою.

Замовлення товару

Його можна здійснити за прайсами (каталогами) через мережу Інтернет, шляхом поштового замовлення та за телефоном. Оскільки жодної копійки (ні готівкової, ні безготівкової) продавець при цьому ні від кого не отримує, то й про застосування РРО в цей момент не може бути й мови.

Передача товару перевізникові

Саме цей етап, коли товар полишає склад продавця, і всі ризики з доставки товару переходять до перевізника, податківці раніше схильні були тлумачити як розрахункову операцію, хоча й без жодної аргументації на користь такого підходу. І змушували продавця укладати в поштове відправлення розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів, із зазначенням у ньому форми оплати «післяплата». Крім того, відповідний документ, що підтверджує факт оплати товару, мав видати ще й перевізник (БЗ 109.02, що діяла до 01.01.2022).

Позиція ж Комітету ВР, яку беззастережно підтримуємо і ми:

продавець у такому випадку вкладає в поштове відправлення лише документи на товар (товарний чек, накладна тощо)

Тож податківцям нічого іншого не залишалося, крім як стати на цю позицію теж (БЗ 109.02). Іноді вони додають (і з цим слід погодитися), що у передбачених законодавством випадках продавець зобов’язаний укласти в поштове відправлення гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює (листи ДПСУ від 17.05.2022 № 549/ІПК/99-00-07-05-01-06, № 544/ІПК/99-00-07-05-01-06).

Розрахунок покупця з перевізником

Якщо такий розрахунок здійснюється готівкою чи платіжною карткою, то тут без РРО вже не обійтись. Однак застосовувати його має перевізник, а не продавець.

Зверніть увагу! Перевізник повинен видати фіскальний чек не на товар, а на суму післяплати, що її належить перерахувати продавцеві (з можливими комісіями за таке перерахування), а також на послуги доставки товару. Тобто такий чек від перевізника не міститиме інформації, який саме товар продано/доставлено. Документом, що свідчитиме про походження того чи іншого товару, буде видаткова накладна, вкладена продавцем у посилку.

Дії продавця на жодному з цих етапів не матимуть ознак розрахункової операції. Тож податківці наразі доходять закономірного висновку, що

у разі продажу товару виключно на умовах післяплати та доставки таких товарів поштою або службами кур’єрської доставки застосування РРО продавцем не є обов’язковим

Однак розрахунком покупця з перевізником все не закінчується. Адже перевізник має віддати отримані кошти продавцеві.

Перерахування коштів продавцеві

У цій частині Комітет ВР справедливо зазначив, що подальші розрахунки здійснюються згідно з договором між продавцем та перевізником.

Строго кажучи, перераховує кошти не завжди перевізник. На практиці кошти, отримані як післяплата, надходять продавцеві або від Укрпошти (національного поштового оператора) або від фінустанови ТОВ «НоваПей», яка є фінансовим посередником служби доставки «Нова пошта». Пояснюється це тим, що право переказувати кошти у національній валюті без відкриття рахунків надано лише небанківським фінансовим установам або операторам поштового зв’язку, що мають чинну ліцензію (постанова Правління НБУ від 17.08.2017 № 80). Та чи потрібен тут РРО?

Здавалося б, наведена вище фраза з листа Комітета ВР підкреслює той беззаперечний факт, що такі розрахунки до договору купівлі-продажу товару між продавцем і покупцем не мають жодного відношення, і як наслідок, не входять до сфери регулювання Закону про РРО. Точніше, РРОшиться тільки приймання готівки для подальшого її переказу, бо це прямо передбачено ст. 3 Закону про РРО. А от власне переказ готівки її одержувачеві розрахунковою операцією не є, причому незалежно від форми виплати такого переказу.

Однак, на думку Комітету ВР:

якщо перевізник перераховує кошти продавцеві на поточний рахунок, РРО не застосовується;

в іншому випадку (наприклад, якщо кошти надходять поштовим переказом, який продавцю виплачується готівкою) продавець зобов’язаний видати покупцеві фіскальний чек на товар шляхом надіслання на електронну пошту, мобільний телефон тощо.

А що з цього приводу думають податківці?

У листі ДПСУ від 16.05.2022 № 535/ІПК/99-00-07-05-01-06 вони погоджуються з відсутністю будь-якої участі фінансової установи у відносинах та виконанні нею зобов’язань у межах договорів купівлі-продажу товарів. І наголошують, шо переказ коштів є окремою господарською операцією, що жодним чином не стосується договорів купівлі-продажу, укладених з покупцями. Однак, як і Комітет,

дозволяють не застосовувати РРО тільки тоді, коли кошти надходять на поточний рахунок продавця з поточного рахунку фінустанови

Цю саму позицію спостерігаємо й у БЗ 109.02. Тож ліпше продавцеві, який не має бажання доводити свою правоту в суді, отримувати післяплату виключно за безготівковим розрахунком. Причому в договорі з фінустановою зазначати реквізити свого поточного рахунку в форматі IBAN, а не надавати номер карти-ключ (хоча, як свідчить практика, у цьому разі комісія фінустанови може бути меншою, аніж при переказах за IBAN-реквізитами). Адже, знову-таки з подачі Комітету ВР, фіскали твердять, що оплата за номером картки продавця вимагатиме застосування РРО (див., наприклад, листи ДПСУ від 18.05.2022 № 556/ІПК/99-00-07-05-01-06 і від 11.05.2022 № 493/ІПК/99-00-07-05-01-06). Ми категорично проти цього, але офіційна позиція поки що фіскальна.

Однак і це ще не все. Справа в тому, що покупець, який замовив товар на умовах післяплати, має право після огляду товару відмовитись від його отримання без сплати вартості такого товару. У цьому разі перевізник зобов’язаний повернути товар продавцеві. Чи треба таку операцію проводити через РРО?

Повернення неоплаченого товару продавцеві

Свого часу фіскали в листі ДПСУ від 27.01.2020 № 301/6/99-00-05-04-01-06/ІПК (наш коментар до нього див. у «Податки & бухоблік», 2020, № 18) стверджували: продавець має проводити вартість такого товару через РРО з роздрукуванням видаткового фіскального чека за формою № ФКЧ-2. А от акт про видачу коштів складати не треба.

Наразі їх підхід змінився: якщо через РРО не проводилась операція із продажу (а вище ми з’ясували, що продавцю, який торгує на умовах післяплати, РРО ні до чого), то й

у разі повернення неоплаченого товару застосовувати РРО не потрібно

Цей висновок зустрічаємо, зокрема, у листах ДПСУ від 17.05.2022 № 549/ІПК/99-00-07-05-01-06 і від 26.04.2022 № 417/ІПК/99-00-07-05-01-06.

Останній етап — повернення коштів за товар, який не підійшов за своїми споживчими характеристиками (кольором, розміром, фасоном тощо), або в гарантійних випадках.

Повернення коштів покупцеві

Способів такого повернення може бути кілька. Якщо покупець спочатку сплатив за товар післяплату, а потім в обумовлений законодавством строк відмовляється від товару, продавець може повернути кошти покупцеві:

1) в безготівковій формі, перерахувавши їх самостійно за реквізитами, наданими покупцем. Як пояснюють податківці (БЗ 109.02), якщо оплата за товар здійснювалась у безготівковій формі через установу банку (а саме у такій формі післяплата і надійшла продавцеві, попри те що фінпосереднику покупець передав готівку), то повернення коштів за не отриманий товар також здійснюється через установу банку, причому в такому випадку РРО не застосовується;

2) готівкою, хоча фіскали й заперечують можливість готівкових повернень коштів за товар, оплачений безготівково (див. консультацію в БЗ 109.02, що згадана вище). На нашу ж думку, тут все залежить від домовленості між сторонами договору. Однак майте на увазі, що

видача готівкових коштів за товар при його поверненні — розрахункова операція, яку слід проводити через РРО

При цьому не має жодного значення те, що продаж товару на умовах післяплати відбувся фактично за безготівковим розрахунком і застосування РРО не вимагав (детальніше про це читайте у статті «Продаж безготівковий, а повернення за готівку: без РРО зась?» у «Податки & бухоблік», 2021, № 73);

3) через перевізника, точніше, фінансового посередника. Такий спосіб розглядається у листі ДПСУ від 11.02.2022 № 336/ІПК/99-00-07-05-02-06, де податківці зазначають, що обов’язок щодо застосування РРО виникає виключно у такого фінпосередника.

Наостанок — окреме зауваження щодо ПРРО.

ПРРО при торгівлі з післяплатою

При тому різноманітті ПРРО, що є зараз на ринку, говорити узагальнено й про всі одразу не можна. Тут все залежить від їх розробників, тож перевіряйте все на практиці самостійно. Як має бути по закону, ми розповіли вам вище.

А от щодо «ПРРО Каса», яке надається ДПСУ на безоплатній основі, можемо послатися на консультацію податківців у БЗ 109.20. Там чомусь сказано, що на даний час не реалізовано можливість проведення через цей ПРРО розрахункових операцій типу «післяплата». На нашу ж думку, жодної спеціальної реалізації такої можливості будь-який ПРРО (і той, що від податківців, у тому числі) не вимагає. Якщо, звісно, керуватися тими вказівками, що викладені нами вище, а не вигадані фіскалами.

Висновки

  • При відвантаженні перевізникові товару, проданого на умовах післяплати, продавець вкладає в поштове відправлення лише документи на товар (товарний чек, накладна тощо), а також у випадках, передбачених законодавством, гарантійний талон, техпаспорт або інший документ, що його замінює.
  • У момент отримання суми післяплати (готівкою або з платіжної картки) перевізник повинен видати покупцеві фіскальний чек, але не на товар, а на суму післяплати (з можливими комісіями), а також на послуги доставки товару.
  • Якщо перевізник перераховує кошти продавцеві на поточний рахунок, РРО не застосовується. Якщо ж кошти надходять поштовим переказом, який продавцю виплачується готівкою, фіскали змушують продавця видати покупцеві фіскальний чек на товар, з чим ми погодитися не можемо.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі