1. річна фінзвітність: приціл на базові знання

За традицією розгляд «фінзвітної» теми розпочнемо з азів. У цьому розділі спецвипуску ми з’ясуємо, хто, куди та в які строки подає фінансову звітність, яким є «фінзвітний комплект» для різних суб’єктів підприємництва і яких основних вимог до складання фінзвітності треба дотримува- тися.

1.1. Хто і кому подає фінзвітність

Відповідно до ст. 2 Закону № 996 і п. 1 Порядку № 419 фінзвітність за 2021 рік зобов’язані подати:

— усі юридичні особи, створені відповідно до законодавства України (незалежно від організаційно-правової форми господарювання та форми власності);

— представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності*.

* Представництв іноземних суб’єктів господарювання в цьому спецвипуску торкатися не будемо.

Фінансову звітність і консолідовану фінансову звітність підприємства (крім суб’єктів держсектору) складають відповідно до (абзац другий п. 2 Порядку № 419)**:

** Залежно від того, які з цих стандартів застосовує підприємство.

— національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі — НП(С)БО) або

— міжнародних стандартів фінансової звітності*** (далі — МСФЗ).

*** Питання складання звітності за МСФЗ у цьому спецвипуску не розглядаємо.

У принципі, прийняти рішення про застосування МСФЗ може будь-яке підприємство, яке бачить у цьому доцільність (ч. 3 ст. 12¹ Закону № 996). Проте право вибору є не у всіх. Для окремих суб’єктів господарювання дотримання міжнародних стандартів є обов’язковим. Так, на сьогодні МСФЗ-зобов’язаними є (ч. 2 ст. 12¹ Закону № 996 та п. 2 Порядку № 419):

1) підприємства, що становлять суспільний інтерес, а саме:

— емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на регульованому ринку капіталу або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію;

— банки;

— страховики;

— недержавні пенсійні фонди*;

— інші фінансові установи*;

* Крім тих, які належать до мікро- і малих підприємств (див. табл. 1.1).

— великі підприємства (див. табл. 1.1);

2) публічні акціонерні товариства;

3) суб’єкти господарювання, що здійснюють діяльність у видобувних галузях. Це суб’єкти господарювання, які провадять види діяльності, зазначені в розділах 05 — 08 секції В «Добувна промисловість і розроблення кар’єрів» КВЕД-2010 (див. лист Мінфіну та Держстату від 14.03.2018 № 35230-06-5/6959, № 04.3-07/ 22-18);

4) підприємства, які провадять господарську діяльність за такими видами:

— надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (розділ 64 КВЕД-2010);

— недержавне пенсійне забезпечення (група 65.3 КВЕД-2010);

— допоміжна діяльність у сферах фінансових послуг і страхування (розділ 66 КВЕД-2010), крім допоміжної діяльності у сфері страхування та пенсійного забезпечення (група 66.2 КВЕД-2010).

Не знайшли себе в списку МСФЗ-зобов’язаних, а з доброї волі застосовувати міжнародні стандарти ви не хочете? Тоді ваш головний орієнтир при складанні фінансової звітності — НП(С)БО.

Для цілей складання фінзвітності важливо, до якої категорії (великих, середніх, малих або мікро-) належить підприємство. У табл. 1.1 покажемо, за якими критеріями розмежовує «масштабність» юросіб ч. 2 ст. 2 Закону № 996**.

** Зазначені критерії не стосуються бюджетних установ.

Таблиця 1.1. Класифікація підприємств відповідно до Закону № 996

Для віднесення підприємства до певної категорії показники фінзвітності за попередній рік повинні відповідати одночасно щонайменше двом критеріям.

Обирайте золоту середину. Наприклад, юрособа за кількістю найманих працівників є мікропідприємством, за вартістю активів — малим, а за сумою доходу — середнім (чи великим). Тоді підприємство визнається малим (див. «Податки & бухоблік», 2018, № 103, с. 2).

Зауважте: якщо підприємство, що потрапило до певної категорію, протягом 2 років поспіль не відповідатиме встановленим для неї критеріям, слід змінити цю категорію.

Суб’єкти господарювання, які контролюють інші підприємства (материнські підприємства), крім фінансових звітів про власні господарські операції, повинні скласти і подати консолідовану фінансову звітність за 2021 рік відповідно до НП(С)БО або МСФЗ (ч. 1 ст. 12 Закону № 996).

Але! Такі підприємства (крім тих, що становлять суспільний інтерес) можуть не подавати консолідовану фінзвітність, якщо разом із контрольованими підприємствами їх показники на дату складання річної фінзвітності не перевищують двох із трьох таких критеріїв*:

* Зауважимо, що законопроєктом № 6244 (див. за посиланням: w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511= 73098) планується звільнити від обов’язкового подання та оприлюднення консолідованої фінзвітності також середні групи підприємств (див. табл. 1.1), крім тих, у складі яких є підприємства, що становлять суспільний інтерес.

— балансова вартість активів — до 4 млн євро;

— чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 8 млн євро;

— середня кількість працівників — до 50 осіб.

Також, крім власної звітності, консолідовану фінансову звітність за 2021 рік повинні скласти і подати об’єднання підприємств. У таку звітність уключають інформацію щодо всіх підприємств, які входять до складу об’єднань, якщо це передбачено установчими документами таких об’єднань відповідно до законодавства (ч. 3 ст. 12 Закону № 996).

Річну фінансову звітність підприємства зобов’язані подати (ч. 1 ст. 14 Закону № 996 та абзац перший п. 2 Порядку № 419):

— органам, до сфери управління яких вони належать;

— трудовим колективам на їх вимогу;

— власникам (засновникам) згідно з установчими документами;

— органам державної влади та іншим користувачам відповідно до законодавства.

До останніх належать, зокрема, органи державної статистики та органи ДПСУ.

На необхідність подання платниками податку на прибуток квартальної та/або річної фінансової звітності до органу ДПСУ разом із відповідною декларацією з цього податку вказують п. 46.2 ПКУ та абзац чотирнадцятий п. 2 Порядку № 419. Роблять це за правилами, передбаченими ПКУ. Крім того, фінзвітність податківцям зобов’язані подати неприбуткові підприємства, установи та організації. Причому нині фінансова звітність є додатком до декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід’ємною частиною (абзац третій п. 46.2 ПКУ).

А ось єдиноподатники груп 3 і 4 від подання фінзвітності до органів ДПСУ звільнені.

Важливо пам’ятати, що деякі підприємства законодавство зобов’язує оприлюднювати свою фінзвітність. Кого саме це стосується, розповімо далі.

1.2. Оприлюднення річної фінансової звітності

Хто і в які строки повинен оприлюднювати свою річну фінзвітність (річну консолідовану фінансову звітність), установлює ч. 3 ст. 14 Закону № 996. Цю інформацію див. у табл. 1.2.

Таблиця 1.2. Строки та порядок оприлюднення фінзвітності

Наведений у табл. 1.2 перелік — вичерпний. Усі інші підприємства оприлюднювати свою фінансову звітність не зобов’язані. Але! За них це зроблять інші. Річ у тому, що з 28.04.2021 був розширений перелік даних, які підлягають оприлюдненню суб’єктами владних повноважень (див. додаток до Положення № 835). До нього потрапила й фінансова звітність компаній. Таким чином, на сьогодні оприлюднювати повинні:

— Держстат — фінансову звітність компаній, що складається і подається відповідно до Закону № 996;

— ДПСУ — фінансову звітність (Баланс і Звіт про фінрезультати), подану як додаток до річної податкової звітності відповідно до п. 46.2 ПКУ.

Тож фінансова звітність будь-якого підприємства (незалежно від розміру — великого/середнього/малого/мікро-) так чи інакше буде розміщена у відкритому доступі.

Зверніть увагу: підприємства, які зобов’язані оприлюднювати фінзвітність, повинні розкривати в примітках до річної фінзвітності значно більше інформації, ніж інші юрособи (див. розділ 6). Крім того, вони подають форму № 6 (див. розділ 7).

Важливо! Порушення порядку оприлюднення фінзвітності або консолідованої фінзвітності разом з аудиторським звітом загрожує адміністративною відповідальністю (див. табл. 1.4).

1.3. Звітний період і строки подання

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік* (ч. 1 ст. 13 Закону № 996).

* Нагадаємо: усі підприємства, за винятком мікропідприємств, непідприємницьких товариств (окрім МСФЗ-зобов’язаних) і підприємств — єдиноподатників групи 3, подають також проміжну фінансову звітність за перший квартал, півріччя і 9 місяців. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінзвітність може складатися за інші періоди.

У новостворених підприємств перший звітний період може бути менше 12 місяців, але не може бути більше 15 місяців (ч. 2 ст. 13 Закону № 996). Отже, підприємства, які були зареєстровані в період з 1 жовтня по 31 грудня 2021 року, річну фінансову звітність за цей період можуть не подавати.

Але! На практиці це здійснити не вийде у платників податку на прибуток. Річ у тому, що їм усе одно доведеться подати фінзвітність до органів ДПСУ за період починаючи з дати, на яку припадає початок обліку новоутвореного суб’єкта господарювання як платника податку, і закінчуючи останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, в якому відбулася постановка на облік (див. лист Мінфіну від 21.02.2017 № 11130-02-2/4779).

Зверніть увагу: порядок і строки подання річної фінзвітності, що регламентуються Порядком № 419, із 28.09.2021 зазнали деяких змін.

«Звичайну» річну фінансову звітність у складі Звіту про фінансовий стан (Балансу) і Звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (Звіту про фінансові результати) абсолютно всі суб’єкти господарювання подають до органів державної статистики не пізніше 28 лютого року, що настає за звітним роком (п. 5 Порядку № 419).

Далі підприємства, які оприлюднюють свою фінансову звітність (хто до них належить, див. у табл. 1.2), повинні також подати повний комплект* фінзвітності разом із аудиторським висновком у такі стро- ки:

* Із чого він складається для підприємств, які застосовують НП(С)БО, див. у табл. 1.3.

— середні підприємства (які не застосовують МСФЗ) до органів Держстату — не пізніше 1 червня року, що настає за звітним;

— підприємства, що звітують за МСФЗ, до Центру збору фінзвітності — у строки, передбачені для оприлюднення фінансової звітності (див. табл. 1.2).

Що стосується консолідованої фінзвітності, то юрособи, які мають дочірні підприємства, подають її відповідним користувачам не пізніше строків, передбачених законодавством для її оприлюднення (до 30 квітня або до 1 червня року, що настає за звітним, — див. табл. 1.2). А ось об’єднання підприємств подають консолідовану річну фінзвітність (якщо це передбачено установчими документами) не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним (п. 8 Порядку № 419).

Тепер про строки подання фінзвітності податківцям. Після внесення змін до Порядку № 419 щодо них з’явилася деяка невизначе- ність.

Так, згідно з абзацом шостим п. 5 Порядку № 419 річну фінансову звітність до органів ДПСУ слід подавати в строки, передбачені ПКУ.

У свою чергу, відповідно до п. 46.2 ПКУ платники податку на прибуток (крім юросіб, зобов’язаних оприлюднювати фінзвітність, — див. табл. 1.2) повинні подавати річну фінансову звітність разом із податковою декларацією (у порядку, передбаченому для її подання). Тобто протягом 60 календарних днів (див. п.п. 49.18.6 ПКУ), що настають за останнім днем звітного (податкового) року (за 2021 рік — не пізніше 1 березня 2022 року).

Що стосується платників податку на прибуток, які зобов’язані оприлюднювати фінзвітність, то вони згідно з абзацами другим і четвертим п. 46.2 ПКУ до 01.03.2022 повинні подати до органу ДПСУ тільки Баланс і Звіт про фінансові результати (ще не перевірені аудитором). Повний комплект фінзвітності (вже перевіреної) вони подають податківцям не пізніше 10 червня року, що настає за звітним**, тобто за 2021 рік — не пізніше 10.06.2022.

** Виходячи з роз’яснень податківців (див., зокрема, листи ДПСУ від 02.07.2021 № 2586/ІПК/99-00-21-02-01-06 і від 09.06.2020 № 2356/6/99-00-05-05-02-06/ІПК, консультацію з підкатегорії 102.20.01 БЗ) разом із звітністю доведеться подати й аудиторський висновок, хоча з п. 46.2 ПКУ такий обов’язок не випливає.

Водночас абзаци перший і другий п. 5 Порядку № 419 вимагають, щоб платники податку на прибуток подавали податківцям Баланс і Звіт про фінансові результати не пізніше 28 лютого року, що настає за звітним (а не в строки, установлені ПКУ).

Як бачите, «податкові» строки подання фінзвітності в різних абзацах п. 5 Порядку № 419 відрізняються. ☹

Але якщо ви своєчасно (не пізніше 28 лютого) відправите річну фінзвітність органам статистики в електронному вигляді (через «Єдине вікно»), її «побачать» і податківці. Тобто в будь-якому випадку не буде порушення строків подання фінансової звітності. При цьому немає проблеми в тому, що фінзвітність в електронному вигляді як додаток до декларації з податку на прибуток податківці отримають раніше, ніж саму декларацію.

Датою подання фінансової звітності вважають день її фактичної передачі за призначенням, а якщо вона надіслана поштою — дату отримання адресатом, зазначену на штемпелі підприємства зв’язку, що обслуговує адресата (абзац перший п. 4 Порядку № 419).

1.4. Склад річної фінансової звітності

Фінансова звітність буває двох видів: повна і скорочена.

Повну фінзвітність подають усі підприємства, які застосовують національні стандарти, крім бюджетних установ і підприємств, що подають відповідно до законодавства скорочену фінзвітність. Її склад визначений п. 1 розд. ІІ НП(С)БО 1.

Скорочену за показниками фінансову звітність подають (ч. 3 ст. 11 Закону № 996, п. 2 розд. ІІ НП(С)БО 1, п. 2 розд. І НП(С)БО 25)*:

* Крім МСФЗ-зобов’язаних підприємств.

— мікропідприємства;

— малі підприємства;

— непідприємницькі товариства;

— представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності;

— підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів і витрат відповідно до податкового законодавства, тобто юрособи — єдиноподатники групи 3 (п. 44.2 ПКУ).

У свою чергу, скорочена фінзвітність підрозділяється ще на два види: фінзвітність малого підприємства (форми № 1-м і № 2-м) і фінзвітність мікропідприємства (форми № 1-мс і № 2-мс).

Відповідні форми і порядок їх складання наведено в НП(С)БО 25.

Склад фінзвітності-2021 для різних суб’єктів господарювання пропонуємо до вашої уваги в табл. 1.3.

Таблиця 1.3. Склад річної фінансової звітності

Зверніть увагу: суб’єктам, які застосовують НП(С)БО 25, надана можливість вибору. Так, згідно з п. 2 розд. II НП(С)БО 1 такі підприємства можуть самостійно визначати доцільність складання повноформатної фінзвітності, наведеної у згаданому стандарті. Тобто вони самі вирішують, за якою формою фінзвітності (скороченою або повною) їм звітувати.

Але пам’ятайте: обрати можна тільки між скороченою і повною фінзвітністю. Змінити малі форми на мікро- і навпаки не можна. Цього не передбачає жоден нормативний документ.

Майте на увазі: разом із річною фінзвітністю за 2021 рік великі та середні підприємства* зобов’язані подати ще й Звіт про управління (консолідований Звіт про управління). Його форму підприємства розробляють самостійно — нормативними документами вона не встановлена. Методичні рекомендації зі складання такого Звіту затверджені наказом № 982. Детальніше див. у «Податки & бухоблік», 2019, № 8, с. 10; 2021, № 21, с. 9.

* Середні підприємства мають право не відображати в такому Звіті нефінансову інформацію (ч. 7 ст. 11 Закону № 996, абзац восьмий п. 2 Порядку № 419).

Крім того, підприємства, які здійснюють діяльність у видобувних галузях або заготівлю деревини** і при цьому становлять суспільний інтерес (див. підрозділ 1.1), повинні подавати Звіт про платежі на користь держави (консолідований Звіт про платежі на користь держави).

** Відповідно до листа Мінфіну і Держстату від 14.03.2018 № 35230-06-5/6959, № 04.3-07/22-18 це підприємства, що провадять діяльність, передбачену класом 02.20 «Лісозаготівлі» розділу 02 секції А КВЕД-2010.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, розкривають свої звіти (консолідовані звіти) про платежі на користь держави щорічно, не пізніше 1 вересня року, що настає за звітним періодом, і забезпечують, щоб такі звіти залишалися публічно відкритими протягом щонайменше 3 років (ч. 1 ст. 12 Закону № 2545). Форми таких звітів затверджені постановою КМУ від 23.09.2020 № 858.

Заготівники деревини, що становлять суспільний інтерес, Звіт про платежі на користь держави повинні надавати разом із річною фінансовою звітністю (п. 2 Порядку № 419). Форма Звіту і порядок його складання затверджені наказом Мінфіну від 13.08.2020 № 499.

Майте на увазі: подавати вищезгадані звіти до органів ДПСУ податківці не вимагають (див. роз’яснення з підкатегорії 102.20.02 БЗ).

1.5. Правила складання фінзвітності

Тут наведемо основні принципи і правила підготовки фінзвітності.

1. Фінансову звітність складають у грошовій одиниці України — гривні (ст. 5 Закону № 996). Проте на вимогу користувачів вона може бути додатково перерахована в інвалюту.

2. Форми повноформатної фінзвітності заповнюють у тисячах гривень без десяткових знаків. Виняток — розділ IV форми № 2. Його складають у гривнях із копійками.

Форми скороченої фінзвітності складають у тисячах гривень з одним десятковим знаком.

3. При складанні фінансової звітності неприпустимо згортати статті активів і зобов’язань, доходів і витрат, крім випадків, передбачених відповідними НП(С)БО або МСФЗ (п. 3 розд. IV НП(С)БО 1, п. 5 розд. I НП(С)БО 25).

4. Показники про податок на прибуток, витрати та збитки, вирахування з доходу, вибуття коштів, зменшення складових власного капіталу наводять у дужках (п. 5 розд. ІІ НП(С)БО 1).

5. Підприємства можуть не наводити статті, за якими відсутня інформація до розкриття. Виняток — випадки, коли така інформація була в попередньому звітному періоді (п. 4 розд. ІІ НП(С)БО 1).

6. При складанні повноформатної фінзвітності можна додавати статті зі збереженням їх назви і коду рядка з переліку додаткових статей (див. додаток 3 до НП(С)БО 1).

Але зауважте:

7. У фінансову звітність уключають показники діяльності філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів підприємства (п. 6 розд. ІІ НП(С)БО 1).

8. Показники річної фінансової звітності підтверджують результатами заздалегідь проведеної інвентаризації активів і зобов’язань* (ст. 10 Закону № 996 та п. 12 Порядку № 419).

* Про річну інвентаризацію активів і зобов’язань див. у «Податки & бухоблік», 2021, № 82.

9. Фінзвітність підписується керівником (власником) підприємства або уповноваженою особою у визначеному законодавством порядку і бухгалтером або особою, що забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства.

Якщо бухоблік на підприємстві веде юрособа, що здійснює діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиту, фінзвітність підписують керівник підприємства (чи уповноважена ним особа), а також керівник аудиторської/бухгалтерської фірми (чи уповноважена ним особа). Такий порядок передбачений ч. 1 ст. 11 Закону № 996. Щоправда, у самих формах фінзвітності ця можливість поки не реалізована.

Фінансову звітність підприємства, яке становить суспільний інтерес, підписують керівник (чи уповноважена ним особа) і головний бухгалтер.

1.6. Відповідальність за порушення порядку подання фінзвітності

Коли можуть притягуватися до відповідальності посадові особи підприємства за порушення порядку подання та оприлюднення фінзвітності та які на сьогодні розміри адмінштрафів за такі порушення, розповімо в табл. 1.4.

Таблиця 1.4. Адміністративна відповідальність

Ваше підприємство — платник податку на прибуток або неприбутківець? Тоді пам’ятайте, що на сьогодні фінансова звітність є додатком до декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід’ємною частиною (абзац третій п. 46.2 ПКУ). У разі неподання до органу ДПСУ фінзвітності податкова звітність не визнається податковою декларацією. Отже, неподання податківцям фінансової звітності загрожує накладенням на підприємство штрафу, встановленого п. 120.1 ПКУ*. Він становить 340 грн за кожне неподання або несвоєчасне подання. У разі вчинення тих самих дій платником податків, до якого протягом року був застосований штраф за таке порушення, санкція становитиме вже 1020 грн.

Але є й позитивний момент: адмінвідповідальності в цьому випадку не буде, оскільки КУпАП не передбачено право органів ДПСУ складати адмінпротоколи за неподання або несвоєчасне подання фінзвітності.