Чи потрібні спеціальні КВЕД? Чи потрібно платнику спец-ЄП для разового продажу об’єкта ОЗ додавати до тих видів діяльності, які він має в Реєстрі платників ЄП, «торговельні» коди КВЕД? Це питання резонно виникає у зв’язку з тим, що п.п. 7 п.п. 298.2.3 ПКУ вимагає від єдинників груп 1 — 3 у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників ЄП, перейти на загальну систему оподаткування. А якщо не перейти самому, то «допоможуть» податківці (п. 299.10 ПКУ). І це у рівній мірі актуально як для платників «класичного» ЄП, так і платників спец-ЄП.
Якщо мова йде про разовий продаж об’єкта ОЗ, додавати спеціальний «торговельний» КВЕД, вважаємо, для цього не потрібно. Бо це не є діяльність з «перепродажу (продажу без перероблення)», що класифікується як роздрібна торгівля чи оптова торгівля. Ми не займаємось придбанням за наступним перепродажем товарів. Ми придбавали товар саме для використання як об’єкт ОЗ у рамках іншої діяльності, тож після його використання так само можемо і продати його в рамках цієї іншої діяльності.
На підтвердження цієї логіки «працює», зокрема, п. 292.2 ПКУ, який містить спеціальне регулювання для обліку операцій з продажу саме об’єктів ОЗ (тобто об’єктів, які обліковувалися у складі основних засобів (на рахунку 10) платника).
Тут радує, що податківці загалом із цим погоджуються. Наприклад, у листі ГУ ДПС у Чернівецькій області від 07.06.2021 № 2274/ІПК/24-13-18-04-13 сказано, що:
«Кодексом не передбачено обмежень щодо права продажу юридичною особою — платником єдиного податку власних основних засобів без реєстрації окремого коду за КВЕД».
У цю ж логіку послідовно вписується наступне питання. Припустимо, що мова йде про продаж транспортного засобу, який належить до підакцизних (пп. 215.3.5, 215.3.51, 215.3.52, 215.3.6 — 215.3.8 ПКУ).
Чи дозволений такий продаж, враховуючі, що п. 9.3 підрозд. 8 розд. XX ПКУ забороняє платнику спец-ЄП здійснювати, зокрема, продаж підакцизних товарів «крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів, роздрібної торгівлі підакцизними товарами»?
Власне, схожа заборона, але з іншими винтками, є і для «класичного» ЄП. Так от, щодо «класичного» ЄП податківці погоджуються, що якщо мова йде про продаж транспортного засобу, який обліковувався у складі основних засобів платника ЄП, то такий продаж не можна розцінюватися як вид діяльності платника. Тому така операція не заборонена для платника ЄП.
Так, у листі ДПСУ від 09.06.2021 № 2308/ІПК/99-00-18-04-03-06 сказано: «оскільки продаж основних засобів Товариства не є обраним видом діяльності, то така разова господарська операція не є підставою для переходу на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом.
Аналогічні висновки містяться і в категорії 108.01.05 БЗ , в якій податківці зазначають, що «обмеження можливості обрання спрощеної системи оподаткування залежить від виду економічної діяльності.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність з продажу автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, тобто підакцизних товарів, що відповідає класам 45.11, 45.19 та 45.40 розділу 45 ДК 009:2010 Класифікації економічних видів діяльності, затвердженої наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 «Про затвердження та скасування національних класифікаторів», не можуть застосовувати спрощену систему оподаткування.
Враховуючи вищенаведене, юридична особа — платник єдиного податку має право здійснити операцію з продажу транспортного засобу, який обліковувався на її балансі».
Важливо, що нічого не заважає нам аналогічний підхід застосувати і до спец-ЄП!
Отже, робимо висновок:
1) при продажу об’єкта ОЗ платником спец-ЄП немає необхідності внесення ним відповідного «торговельного» коду КВЕД у Реєстр платників ЄП;
2) продаж об’єктів ОЗ (у тому числі транспортних засобів) не буде вважатися порушенням правил перебування на спец-ЄП.
Втім якщо ви хочете продати декілька об’єктів ОЗ чи просто хочете перестрахуватися, то в пригоді вам стануть поради із статті «Єдинник: КВЕД для продажу неліквідів» // «Податки & бухоблік», 2021, № 53.
Як визначається дохід від продажу об’єкта ОЗ. Оскільки спеціальних норм щодо цього п. 9 підрозд. 8 розд. XX не містить, дохід визначаємо, керуючись загальною ст. 292 ПКУ (п. 9.4 підрозд. 8 розд. XX ПКУ).
При продажу ОЗ дохід визначають за правилами п. 292.2 ПКУ, тобто:
— до доходу включають усю суму коштів, отриманих від продажу ОЗ, або
— якщо ОЗ продано після їх використання протягом 12 календарних місяців із дня введення в експлуатацію, то до доходу включають різницю між сумою коштів, отриманих від продажу ОЗ, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.
Тобто фактично
при продажу ОЗ, що відслужили більше 12 календарних місяців, ЄП оподатковується лише позитивна різниця між продажною ціною ОЗ та його залишковою вартістю.
Відлік 12 календарних місяців ведемо з дня введення об’єкта в експлуатацію.
Може виникнути таке питання. Припустимо, об’єкт ОЗ платник використовує більше 12 місяців, але почав його використовувати перебуваючи на загальній системі оподаткування. А продає його вже перебуваючи на спец-ЄП. Чи можна в цьому випадку дохід визначати як різницю між продажною ціною та залишковою вартістю об’єкта? Так, можна. Адже головне, що об’єкт ОЗ був в експлуатації 12 місяців і більше. А те, що він експлуатувався на загальній системі — не важливо. Погоджуються з цим і податківці (дивіться, зокрема, лист ГУ ДПС у Вінницькій області від 14.09.2021 № 3440/ІПК/02-32-18-03-13) — стосовно «класичного» ЄП. Але це цілком справедливо і щодо спец-ЄП.
За якою ставкою платник спец-ЄП оподатковує дохід від продажу ОЗ? За ставкою 2 %. Зазначимо, що судячи з роз’яснень податківців та форми декларації зі спец-ЄП, до всіх без винятку доходів платника спец-ЄП (навіть до доходів, які отримані з порушенням правил перебування на спец-ЄП) застосовується виключно ставка ЄП 2 % (див. статтю «Правила заповнення декларації з спецЄП» // «Податки & бухоблік», 2022, № 34 ).
Як визначається залишкова вартість ОЗ з метою визначення доходу від продажу ОЗ? Тут зазначимо, що платники ЄП не користуються визначення залишкової вартості ОЗ, яке наведене в п.п. 14.1.9 ПКУ. Адже воно застосовується для цілей розд. III цього Кодексу (тобто для цілей розрахунку податку на прибуток). Тому підприємства-єдиноподатники залишкову вартість ОЗ можуть визначити тільки за даними бухобліку. В абз. 2 п. 292.2 ПКУ сказано, що залишкову вартість треба брати на день продажу ОЗ. Але слід врахувати, що нарахування амортизації здійснюють щомісячно (п. 29 НП(С)БО 7), а не щоденно.
Нараховувати амортизацію в загальному випадку припиняють з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта ОЗ (абз. 4 п. 29 НП(С)БО 7). При цьому за правилами, якщо платник має намір реалізувати об’єкт ОЗ:
1) його припиняють визнавати необоротним активом і переводять до складу оборотних активів (запасів) — Дт 286. Зараховують об’єкт ОЗ до складу оборотних активів за його залишковою (балансовою) вартістю;
2) за таким об’єктом припиняють нараховувати амортизацію з місяця, наступного за місяцем його переведення до складу утримуваних для продажу.
Тобто якщо ви перевели об’єкт ОЗ до складу утриманих для продажу (Дт 286), то останнім місяцем нарахування амортизації буде місяць, в якому такий об’єкт переведений до складу оборотних активів (Дт 286).
На яку дату виникає дохід? На дату надходження коштів у грошовій (готівковій чи безготівковій) формі (п. 292.6 ПКУ). А як бути, якщо мова про ОЗ, що відслужили більше 12 календарних місяців, і оплата надходить поетапно / частинами у різних місяцях?
У такому разі дохід відображають також частинами — пропорційно частці отримуваної оплати. Тобто до ЄП-доходу включають різницю між сумою отриманої оплати та частиною залишкової вартості, що доводиться на неї.
Тому якщо, наприклад, за автомобіль договірною вартістю 150000 грн та залишковою вартістю 100000 грн оплата надходить поетапно: 90000 грн (60 % — у серпні) і 60000 грн (40 % — у вересні), то:
— до ЄП-доходу серпня включають 30000 грн (90000 грн - 100000 грн х 0,6), а
— до ЄП-доходу вересня — 20000 грн (60000 грн - 100000 грн х 0,4).
Чи можна продати об’єкт ОЗ за ціною нижче балансової вартості?
Так, можна. Ніяких обмежень щодо цього немає. Продавати ОЗ підприємства-єдиноподатники можуть за будь-яку ціну, у тому числі нижчу за оціночну. Це підтверджують і податківці в категорії 108.05 БЗ :
«для юридичних осіб — платників єдиного податку нормами ПКУ не передбачено обов’язкової умови щодо продажу основних засобів за ціною не нижче їх оціночної вартості».
ПДВ. Платники спец-ЄП звільнені від обов’язку нараховувати та сплачувати ПДВ за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Тому
безпосередньо з операції продажу об’єкта ОЗ ПДВ у платника спец-ЄП» не буде.
Але! Якщо до переходу на спец-ЄП підприємство було платниками ПДВ і об’єкт ОЗ, який буде продано на спец-ЄП, був придбаний до переходу на спец-ЄП, то підприємству вже після повернення зі спец-ЄП на попередню систему оподаткування доведеться нарахувати «компенсуючі» податкові зобов’язання (ПЗ) з ПДВ за п. 198.5 ПКУ (п.п. 9.9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ).
Нарахувати «компенсуючі» ПЗ потрібно в періоді, в якому підприємство повернеться зі спец-ЄП на попередню систему оподаткування.
База оподаткування — балансова (залишкова) вартість об’єкта на початок звітного (податкового) періоду продажу об’єкта ОЗ. Нараховуються такі «компенсуючі» ПЗ за умови, що об’єкт був придбаний з ПДВ. А якщо він був придбаний до 01.07.2015 — то за умови, що по ньому був відображений податковий кредит.
Чи потрібен РРО/ПРРО при продажу об’єкта ОЗ за готівку? Ми вважаємо, що не потрібен. Продаж об’єкта ОЗ у розумінні Закону про РРО* не належить до сфери торгівлі, оскільки це разова господарська операція з продажу в місці, непризначеному для оптової або роздрібної торгівлі. А тому питання щодо необхідності використання РРО/ПРРО в цьому випадку великою мірою взагалі виникати не повинно.
Податківці також погоджуються з можливістю продажу за готівку без РРО/ПРРО об’єктів, які обліковувалися у бухобліку підприємством у складі ОЗ — якщо такі операції проводяться в касах підприємств із складанням ПКО (прибуткових касових ордерів) і видачею відповідних квитанцій (109.02 БЗ; листи ГУ ДПС у Чернівецькій обл. від 15.04.2020 № 1527/ІПК/24-13-05-04 і ДПСУ від 05.11.2019 № 1178/6/99-00-05-04-01-15/ІПК).
Втім ми б радили не ризикувати і отримати оплату на поточний рахунок (щоб питання застосування РРО/ПРРО взагалі не виникало).
Якщо будете продавати об’єкт ОЗ за готівку, врахуйте також і встановлені готівкові обмеження по сумі розрахунків.
Висновки
- Платник спец-ЄП — юрособа має право здійснити продаж об’єкта, який обліковувався на балансі, у складі ОЗ. Такий продаж не варто розглядати як окремий вид діяльності платника ЄП. Тому реєструвати окремий КВЕД на цю операцію не потрібно.
- Якщо підприємство — платник спец-ЄП продає об’єкт ОЗ, який експлуатувався більше 12 місяців, то до ЄП-доходу потрапляє різниця між отриманими коштами та його залишковою вартістю.
- Дохід від продажу об’єкта ОЗ виникає на дату надходження коштів від покупця.
- Якщо до переходу на спец-ЄП підприємство було платником ПДВ і об’єкт ОЗ, який буде продано на спец-ЄП, був придбаний до переходу на спец-ЄП, то після повернення зі спец-ЄП доведеться нарахувати «компенсуючі» податкові зобов’язання з ПДВ за п. 198.5 ПКУ.
