Ліміт каси: як змінити

Можливість перегляду ліміту. Керуємось у цьому питанні «касовим» Положенням № 148*.

* Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148.

У його п. 55 розд. V сказано, що: «установлений ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) можуть переглядатися у зв’язку із змінами законодавства України або за наявності відповідних обставин (зміни в надходженнях/видатках готівки, внутрішнього трудового розпорядку / графіків змінності тощо)».

Тобто якщо у підприємства

Погоджуються з цим і податківці (категорія 109.16 БЗ). При цьому додають, що «документи (нормативно-правові акти, внутрішні документи (розрахунки) підприємства, затверджені (підписані) керівником або уповноваженою ним особою), на підставі яких переглянуто ліміт каси, строки здавання готівкової виручки (готівки), додаються до відповідних наказів (розпоряджень), договорів банківського рахунку підприємства.» Та ми далі про це теж будемо говорити.

Зазначимо, що законодавство не встановлює періодичності перегляду ліміту каси. Тобто немає обов’язку, наприклад, переглядати ліміт каси щорічно. Це питання віддано на розсуд підприємства. Якщо підприємство вважає, що є підстави переглянути ліміт каси — воно його переглядає. Це стосується і випадку, коли у підприємства зменшуються обсяги надходження готівки. Обов’язку переглядати встановлений раніше ліміт каси в цьому випадку теж немає.

При цьому, якщо ви бажаєте, щоб ліміт каси у підприємства був більше 0 грн, то у вас має бути (п. 50 розд. V Положення № 148)

Його приклад знайдете у статті «Ліміт каси» // «Податки & бухоблік», 2019, № 41 (ср. ).

Якщо у підприємства є відокремлені підрозділи, то такі порядки мають бути розроблені і для відокремлених підрозділів.

Якщо у вас такого документа (порядку) немає, то вважайте, що й ліміту каси немає (ліміт 0 грн).

Документальне оформлення. Для встановлення нового (переглянутого) ліміту каси потрібно:

1. Керуючись правилами розрахунку ліміту каси, прописаними у вашому внутрішньому порядку розрахунку ліміту каси,

Без цього Розрахунку встановити новий ліміт каси не вийде. Адже сума «нового» ліміту має бути обґрунтованою. Навіть в умовах воєнного стану.

2. Далі на підставі складеного нового Розрахунку ліміту каси

Документ «Розрахунок ліміту каси» буде додатком до наказу керівника (п. 55 розд. V Положення № 148).

І тільки після цього вже можна застосовувати новий ліміт каси.

Розрахунковий період. Чи можна ліміт каси порахувати виходячи з розрахункового періоду всього два дні?

У п. 50 розд. V Положення № 148 сказано лише, що ліміт встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси. При цьому у розрахунку враховується строк здавання готівкової виручки для її зарахування на рахунки у банках.

Деталей щодо того, як здійснюється розрахунок середньоденного надходження/середньоденної видачі готівки, — Положення № 148 не містить.

Як саме здійснюється розрахунок ліміту каси, має бути прописано у внутрішньому порядку розрахунку ліміту каси, про яке ми згадували вище.

Чи можна ліміт каси порахувати виходячи з розрахункового періоду, наприклад усього два дні, та й ще обравши їх на власний розсуд? Чи буде це «законно», якщо, припустимо, саме такий порядок розрахунку ліміту пропише підприємство у своєму внутрішньому порядку розрахунку ліміту?

Варто зазначити, що Порядок № 148 дійсно

Розрахунковий період підприємство має закріпити у внутрішньому порядку розрахунку ліміту каси.

Але! Враховуючи саме слово «середньоденне», напрошується висновок, що розрахунковий період має бути більше ніж два дні. За логікою, він має бути як мінімум місяць. А якщо ми подивимося на п. 50 розд. V Положення № 148, зокрема на його норми щодо встановлення і перегляду ліміту новоствореним суб’єктам господарювання, то там взагалі пропонується 3-місячний розрахунковий період.

Тобто краще обрати за розрахунковий період хоча б місяць. Інакше розрахунок ліміту каси буде поставлений під сумнів.

Також ураховуючи, що в Положенні № 148 мова йде про визначення ліміту каси саме на підставі середніх показників, то при розрахунку мають враховуватися всі показники — тобто показники за всі дні роботи каси розрахункового періоду.

А строк здавання готівки? Пункт 50 розд. V Положення № 148 передбачає, що у розрахунку ліміту каси враховується строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений договором банківського рахунку.

Тобто

Але тут варто зазначити, що в Положенні № 148 (п. 48 розд. V) чітко визначено, в які саме строки має здаватися виручка в банк:

1) для установ/підприємств, розташованих у населених пунктах, де є банки, — щодня (у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас);

2) для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), установлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності, не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) у день її надходження, — наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня;

3) для установ/підприємств, розташованих у населених пунктах, де немає банків, — не рідше ніж один раз на п’ять робочих днів.

Тож якщо підприємство, наприклад, розташоване в населеному пункті, де немає банку, то чи можна розрахований середньоденний ліміт каси помножити на 5?

НБУ свого часу в листі від 14.08.2019 № 50-0006/42074 зазначав, що можна. Але цей лист наразі втратив свою чинність. А податківці (див., зокрема, лист ГУ ДФС у Миколаївській обл. від 02.07.2019 № 3032/ІПК/14-29-14-06-15) говорять, що підприємства з населених пунктів, де немає банків, не можуть встановлювати щоденний ліміт залишку готівки в касі, помножений на 5. Натомість їм можна тримати в касі понадлімітну готівку протягом 5 робочих днів з першого дня, в якому виникло перевищення, до 5-го робочого дня включно.

Тобто самі по собі строки здавання виручки в банк ніяк не вливають на саму суму ліміту каси. Вони впливають лише на те, чи буде вважатися виручка понадлімітною. Так, наприклад, якщо графіки роботи банку і підприємства не збігаються, внаслідок чого виручка не може бути здана на банку в день її надходження, — вона може бути здана в банк не пізніше наступного робочого дня банку.

Про відповідальність. За перевищення ліміту каси наразі прямо передбачений лише адмінштраф — за ст. 164⁴ КУпАП (від 289 до 1496 грн, а за ті самі дії, вчинені протягом року після накладання цього штрафу, — від 731 до 2975 грн). Але адмінпротоколи на цей штраф мають право складати лише органи Нацполіції, але не податківці. Тож податківці накласти його не можуть.

Втім не можна на 100 % виключати, що креативні податківці спробують тут застосувати адмінштраф за ст. 163¹⁵ КУпАП (від 1700 до 3400 грн, а за ті самі дії, вчинені протягом року після накладання цього штрафу, — від 8500 до 17000 грн) — як за порушення порядку проведення готівкових розрахунків. Та із цим потрібно сперечатися, про що детальніше у статті «Ліміт каси: за перевищення не карають?» // «Податки & бухоблік», 2020, № 98.