Основи розрахунку сільгоспчастки
Платником ЄП групи 4 може бути тільки те сільгосппідприємство, у якого сільгоспчастка складає не менше 75 %. Спираючись на дані бухобліку (БЗ 108.02.01), а також форму Розрахунку (затвердженого наказом № 772), сільгоспчастку (%) розраховують так:
сільгоспдохід / скоригований загальний дохід х 100
Зверніть увагу: у самому Розрахунку наведені підказки у вигляді кодів рахунків і субрахунків бухобліку, інформацію за якими слід брати для розрахунку сільгоспчастки. Ми ж приділимо увагу особливим операціям, що генерують сільгосп- і загальний дохід, а також з’ясуємо, як такі специфічні операції братимуть участь у розрахунку сільгоспчастки.
Сільгоспдоходи і супутні послуги
При розрахунку сільгоспчастки до сільгоспдоходу включаємо тільки доходи від реалізації сільгосппродукції власного виробництва і продуктів її переробки (1.1 — 1.7 Розрахунку). А ось доходам від надання сільгосппослуг і сільгоспробіт у сільгоспдоходах не місце.
Виняток: доходи від надання супутніх сільгосппослуг, перерахованих у п.п. 298.8.3 ПКУ. Але їх відносять до сільгоспдоходу, тільки коли платником сільгоспЄП бажає стати підприємство, яке утворилося шляхом злиття, приєднання, перетворення, розділення або виділення (1.8 Розрахунку).
Що потрапляє в загальні доходи?
У загальні доходи сільгоспники включають абсолютно всі бухдоходи — кредитові обороти за всіма субрахунками, відкритими до рахунка 79 «Фінансові результати» (ряд. 2 Розрахунку). Оскільки пояснення небагатослівні, зазначимо, що це:
1) дохід від реалізації сільгосппродукції власного виробництва і продуктів її переробки, а при злиттєво-розподільчих маневрах ще й дохід від особливих супутніх сільгосппослуг;
2) доходи від реалізації будь-яких товарів і послуг (у тому числі сільгосппослуг). До числа таких доходів, зокрема, входять:
— супутні доходи від надання сільгосппослуг (зокрема, послуг з обробки ґрунту, догляду за посівами або зі збору врожаю тощо) як фізичним особам (у тому числі і своїм орендодавцям), так і іншим сільськогосподарським товаровиробникам збільшують тільки загальний дохід (знаменник у формулі для розрахунку сільгоспчастки). При цьому сільгоспдохід залишається незмінним;
— доходи від продажу зерна, переданого в позику. Якщо передане в позику зерно позикодавець у подальшому продає, то його не можна розглядати як сільгосппродукцію власного виробництва. Дохід від реалізації збільшує тільки загальні доходи, занижуючи сільгоспчастку (див. лист ДПСУ від 22.09.2021 № 3506/ІПК/99-00-18-04-03-06 // «Податки & бухоблік», 2021, № 86, с. 13);
3) доходи від здійснення інших операцій. Як пояснюють податківці (див. БЗ 108.02.04), до числа таких доходів потрапляють:
— проценти за депозитом;
— суми безповоротної фіндопомоги, оскільки вони відповідають умовам визначення доходу;
— cуми кредиторської заборгованості і поворотної фіндопомоги, якщо сільгоспник не повертає їх після спливу строку позовної давності. Щоправда, поки що ці доходи для сільгоспника не актуальні. Списати в бухобліку в доходи суму кредиторки і поворотної фіндопомоги як безнадійну заборгованість не вийде: не виконуватиметься критерій безнадійності — сплив строку позовної давності, зважаючи на його продовження на період карантину (п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ). Детальніше див. «Податки & бухоблік», 2021, № 98, с. 3;
— суми прощеної позики і процентів за користування позикою (див. лист ДПСУ від 01.07.2021 № 2577/ІПК/99-00-18-04-03-06);
— суми компенсації збитку, договірних штрафів і пені, нарахованих до відшкодування постраждалому сільгоспнику.
Також до загального доходу потрапляють і суми від операцій, які одержані й без проведення активної госпдіяльності, а саме:
— суми бюджетних дотацій, субсидій або інших видів держпідтримки*, а також карантинної допомоги і компенсацій;
* Про види держпідтримки див. «Податки & бухоблік», 2021, № 86, с. 7.
— суми дисконтування довгострокових зобов’язань і довгострокової дебіторської заборгованості, наприклад, отриманої і наданої безпроцентної позики, крім отримання позики від засновника (див. «Податки & бухоблік», 2021, № 59, с. 6);
— доходи від дооцінок/відновлення корисності активів. Щоправда, згідно з п. 7 розд. I НП(С)БО 25, якщо сільгоспник — мікропідприємство, йому дозволено обіковувати необоротні активи без урахування зменшення корисності і переоцінки первинної вартості до справедливої. У такому разі, якщо він зафіксував в обліковій політиці про це своє рішення, доходів від дооцінок/відновлення корисності у нього не буде;
— позитивні курсові різниці від переоцінки грошових коштів і монетарної заборгованості, відображені на дату балансу і на дату госпоперації. І це ще далеко не повний список можливих загальних доходів сільгоспника.
Коригуємо загальний дохід
Перш ніж розрахувати сільгоспчастку, загальний дохід (ряд. 2 Розрахунку) слід зменшити на перелік доходів, що виключаються з розрахунку частки (ряд. 3 Розрахунку).
Серед доходів, які не включають у розрахунок сільгоспчастки, виділені:
1) суми одержаних із держбюджету коштів фінпідтримки у вигляді сум бюджетних дотацій, субсидій або інших видів держпідтримки (ряд. 3.1). Тобто всю суму цільового фінансування, яку отримує аграрій, наприклад, у вигляді компенсації вартості сільгосптехніки, спецдотації за приріст поголів’я корів власного відтворення, а також карантинної допомоги тощо, виключаємо із загального доходу;
2) дохід від первісного визнання і від зміни вартості біоактивів та сільгосппродукції, які обліковуються за справедливою вартістю (ряд. 3.3). Тобто якщо сільгоспник оцінює вирощену сільгосппродукцію і поточні біоактиви за справедливою вартістю, то всі доходи від первісного їх визнання на дату оприбуткування та/або на дату балансу він повинен виключити із загального доходу;
3) дохід від продажу ОЗ (сільгосптехніки, будівель тощо), які він використовував більше 24 місяців до місяця продажу (ряд. 3.4). Але із загального доходу буде виключено не весь дохід від реалізації ОЗ, а тільки його залишкова вартість. Усе, що залишиться (тобто прибуток від реалізації активу), потрапить до загального доходу. При продажу ОЗ, які використовувалися менше 2 років, або зовсім нових до загального доходу потрапить уся виручка;
4) дохід від списання кредиторської заборгованості після спливу строку позовної давності (ряд. 3.5). Цей рядок поки не актуальний. Ще раз повторимо: до закінчення карантину списати в бухобліку в доходи кредиторку як безнадійну не вийде (див. вище). Водночас, якщо кредиторку вам все-таки пробачили до закінчення її строку давності, то утворений дохід із загального доходу не виключають;
5) дохід від курсових різниць за кредитами (позиками), процентами в інвалюті (ряд. 3.6), а також дохід від продажу валюти, яка направлена на розвиток сільгоспвиробництва (ряд. 3.2).
Усі інші доходи, які не згадані в ряд. 3 Розрахунку, залишаються у складі загального доходу.
