Строки, на які вплинув COVID-19

Реєстрація ПН/РК

Строки реєстрації ПН та РК до них під час карантину не продовжують.

Водночас за нереєстрацію / несвоєчасну реєстрацію ПН і РК під час карантину до платника ПДВ штрафні санкції не застосовуються (п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). На цьому наголошують і фіскали у категорії 101.27 БЗ.

Тому сам платник ПДВ може схитрувати й попустити (відкласти чи продовжити) реєстрацію ПН і РК складених під час карантину на інший період. І тоді його оштрафувати за несвоєчасну реєстрацію за ПН/РК не будуть.

Тим постачальникам, які забажають скористатися таким напівлегальним способом продовження/відтермінування реєстрації ПН і РК, слід пам’ятати, що несвоєчасна реєстрація ПН і РК може призвести до виникнення ∑Перевищ, яка зменшить його реєстраційний ліміт. Зникне цей показник реєстраційного ліміту тільки після запізнілої реєстрації ПН та РК на збільшення.

Крім того, для уникнення штрафів зареєструвати прострочену ПН/РК слід у період карантину. Деталі — у «Податки & бухоблік», 2021, № 90, с. 13; № 39, с. 2.

Негативні наслідки несвоєчасної реєстрації ПН та РК на збільшення під час карантину більше стосуються покупця товарів та послуг. Річ у тому, що податковий кредит за несвоєчасно зареєстрованими ПН і РК доведеться чекати вашому контрагенту до дати їх реєстрації. І от коли несвоєчасна реєстрація ПН/РК відбудеться не в періоді складання ПН/РК, то вашому контрагенту доведеться перенести вхідний податковий кредит із таких ПН/РК на інший період, і не виключено, що це може негативно вплинути на його діяльність і викликати сплату зайвого ПДВ до бюджету

Реєстрація АН і РК до них

Щодо реєстрації АН і РК до них, то тут діють ті ж правила, що й при реєстрації ПН та РК до них. Тобто штрафи за несвоєчасну реєстрацію АН і РК до них на час карантину податківці застосувати не можуть (БЗ 114.09). Отже, по суті, продовжити строк реєстрації АН і РК до них можна.

Разом з тим варто пам’ятати, що ті, хто вирішить самостійно переносити під час карантину реєстрацію АН/РК, порушать процедури підтвердження легальності отримання пального їх контрагентом і, можливо, змусять сплатити зайвий акцизний податок до бюджету

Включення вхідних ПН/РК до ПДВ-декларації

Строк на включення до ПДВ-декларації вхідних ПН/РК, зареєстрованих у ЄРПН, що відведений п. 198.6 ПКУ, становить не більше 1095 календарних днів з дати складення ПН/РК і на час карантину не призупиняється та не переноситься. Крім того, законодавці (законопроєкт № 5600) скоротять строк на включення вхідних ПН/РК до податкового кредиту до 365 днів

Блокування ПН/РК

Запровадження карантину не зупинило механізм блокування ПН і РК у ЄРПН, а отже, механізм розблокування на карантині ніяк не змінився і розблокувальні строки через карантин анітрохи не продовжені.

Водночас карантин все рівно трішки стосується розблокувальних строків. А саме: зупинено (п. 52⁸ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ) на час карантину перебіг строків щодо подання адмінскарги до комісії центрального рівня на рішення регіональних комісій про відмову в реєстрації ПН/РК, що надійдуть у період карантину та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року (БЗ 101.18).

Врахуйте: таке продовження строків діє як для платників, так і для податківців. Тому через карантин податківці розгляд скарг можуть відкласти (БЗ 101.18).

До того ж оскільки через карантин строки адміноскарждення продовжені, то не працює й принцип мовчазної згоди. Тому якщо податківці в 10-денний строк не розглянули адмінскаргу і не направили відповідь, то це ще не означає, що вона автоматично задоволена і ПН/РК автоматом розблоковані.

Деталі — у «Податки & бухоблік», 2021, № 30, с. 11

Строки адмін-оскарження

На період карантину зупиняється перебіг строків проведення процедури адміноскарження рішень фіскалів (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування ПДВ та/або щодо від’ємного значення з ПДВ).

При цьому зупинено перебіг строків адміноскарження (ст. 56 ПКУ), у тому числі подання податкових скарг, а також ЄСВ-скарг, які надійшли/надійдуть протягом карантину та/або які не розглянуті станом на 18.03.2020.

Строки адміноскарження на період карантину, а саме до останнього календарного дня місяця, в якому буде завершено карантин, тільки призупиняються, а потім поновляться з урахуванням періоду, який минув до такого зупинення (п.п. 52⁸ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ)

Таке призупинення стосується не тільки строків подання скарг платниками, а й строків прийняття рішень фіскалами, у тому числі й ЄСВ-рішень (БЗ 101.18).

Крім того, правило мовчазної згоди не діє. Тобто якщо фіскали мали прийняти рішення щодо скарги в період карантину і в цей час цього не зробили, то це не свідчить про автоматичне задоволення скарги платників податків.

Враховуючи це, вважаємо, що в період карантину можна не витрачати час на адміноскарження, а відразу йти до суду. Деталі — у «Податки & бухоблік», 2021, № 54, с. 5.

При цьому варто пам’ятати, що у зв’язку з карантином строки звернення до адмінсуду не призупиняються

Запити від фіскалів

До останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершиться карантин, зупинено строк надання платниками податків відповідей на запити податківців (ст. 73 та 78 ПКУ), крім запитів щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ (п. 52⁸ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Тобто якщо до вас надійшов запит під час карантину, то на нього можна не поспішати відповідати. 15 (10) робочих днів почнуть спливати з дня закінчення зупинення.

При цьому якщо ви під час карантину прострочили відповідь на запит фіскалів, то це не повинно призвести до перевірки на підставі пп. 78.1.1 і 78.1.4 ПКУ. Нагадаємо, що перевірка на цих підставах можлива, якщо платник не відповів на запит у встановлені в ПКУ строки. У нашому випадку й перевірки з таких підстав протягом карантину знаходяться під мораторієм, а якби вони й проводилися, то ініціювати їх би не змогли, оскільки порушення строку відповіді на запит немає. Деталі — у «Податки & бухоблік», 2021, № 46

Строк давності

за ст. 102 ПКУ

На період із 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершиться карантин, строки давності, передбачені в ст. 102 ПКУ, були зупинені (п. 52² підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Тобто всі строки давності, у тому числі й на проведення перевірки контролерами щодо правильності нарахування податкових зобов’язань, продовжуються на період дії карантину.

При цьому варто пам’ятати, що:

— коли строк давності минув до початку карантину (до 18.03.2020), то він уже не продовжується. А отже, й перевірити цей період податкова уже не зможе;

— на період карантину строк давності тільки переривається і продовжується після його завершення. Це означає, що якщо закінчення 1095 (2555) днів припадає на карантин, то до них додадуться ще дні такого карантину.

Деталі — у «Податки & бухоблік», 2021, № 46, с. 2

Загальні строки позовної давності

Під час карантину строки позовної давності, встановлені в ЦКУ, у т. ч. й строки позовної давності з дебіторської заборгованості за товари, послуги (3 роки), продовжуються на строк карантину (п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ).

На наш погляд, це призупинення слід читати так: до строку позовної давності, який повинен був закінчитися на карантині, додадуться всі дні позовної давності, що припадають на карантин («Податки & бухоблік», 2021, № 19, с. 23).

Враховуючи це, вважаємо, що рахувати строки позовної давності слід так:

1) у випадку коли строк позовної давності спливає під час карантину (тобто відлік строку очався до карантину), то, щоб визначити, коли строк позовної давності закінчиться для такої заборгованості, вам слід збільшити загальний строк давності, який закінчився під час карантину на строк дії карантину. Таким чином, слід рахувати й строк позовної давності для тих випадків, коли він почався до карантину і закінчиться після карантину;

2) у випадку коли строк позовної давності почав свій відлік у період карантину, вважаємо, що тут, щоб розрахувати, коли сплине строк позовної давності, просто потрібно почати відраховути 3 роки після завершення дії карантину;

3) у випадку коли строк позовної давності був перерваний (сторони підписали акт звірки), то після цієї події такий строк починає відлічуватися наново (ч. 3 ст. 264 ЦКУ).

Тому якщо відбудеться переривання строку позовної давності, то вважаємо, що рахувати його можна як і у випадку, коли відлік строку позовної давності виник у період карантину, тобто від дати завершення карантину.

При цьому, до того часу, доки не мине строк позовної давності щодо заборгованості, списувати борги на витрати чи визнавати доходи зарано. Наприклад, у платника ЄП групи 3 із сплатою ПДВ, допоки не спливе строк позовної давності щодо кредиторської заборгованості, дохід у сумі такої кредиторської заборгованості виникати не буде

Строк зберігання документів

Взагалі-то строки зберігання документів у зв’язку з карантином не зупиняється. Але щодо них не все так просто, як здається. Річ у тому, що Перелік № 578/5 прив’язує закінчення строку зберігання документів до проведення щодо них перевірки. А, як було сказано вище, на період карантину продовжено строки позовної давності на проведення перевірок. Отже, відтерміновано строки, в які фіскали можуть перевірити суб’єкта. Тому навіть якщо строк зберігання документів закінчиться під час карантину, то все рівно їх ви знищити не можете, допоки їх не перевірять. Тобто строки зберігання документів, по суті, такі ж, що й «карантинний» період, за який фіскали можуть вас перевірити (див. вище)

Деталі — у «Податки & бухоблік», 2021, № 46, с. 19

плати за землю

Законодавці тільки на початку запровадження карантину гралися із продовженням строків сплати для певних податків. Так, наприклад, вони перенесли строк сплати плати за землю (земельного податку та орендної плати) та податку на нерухомість (хоча таке перенесення для нерухомого податку на реальні строки сплати й не вплинуло) за квітень 2020 року аж на цілий місяць — до 30 червня 2020 року (п. 52⁴ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Щодо інших податків і зборів, то навіть руху в бік продовження строків сплати не було. Водночас через дію штрафного мораторію суб’єкти господарювання могли майже без наслідків пропускати строк сплати певних податків і зборів (так би мовити, на свій страх і ризик самостійно перенести строки сплати певних податків)

Нагадаємо, що штрафний карантинний мораторій (п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ) протягом дії карантину може захисти платників від штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань з податків і зборів, крім податкових зобов’язань з ПДВ, акцизу та рентної плати.

Крім того, не має нараховуватися у карантин і пеня, а якщо вона буде нарахована, то її сплачувати не слід. Нараховану за час карантину пеню фіскали мають самі списати. А якщо її сплатили? То, на жаль, повернути ці кошти вже не вдасться. Тому карантинну пеню платити не слід, як би вас фіскали не просили.

Водночас оскільки ми говоримо про самовільне перенесення строків сплатити, то таке самоуправство все рівно призведе до негативних наслідків. Оскільки адмінвідповідальність за несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування сум податків і зборів, що передбачена ст. 163² КУпАП у сумі від 85 до 170 грн, ніхто не скасовував

Крім того, якщо підприємство подало своєчасно звітність із цих податків, за цей період може виникнути податковий борг. Звичайно, він погаситься після сплати зобов’язань.

Хоча платникам ЄП груп 1 — 3 тривалої наявності податкового борг краще не допускати. Наявність податкового боргу у сумі 3060 грн на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів змушує їх відмовитися від ЄП і перейти на загальну систему (п.п. 8 п.п. 298.2.3 ПКУ).

Крім того, можуть бути й інші наслідки, пов’язані з виникненням податкового боргу, наприклад, на ваше майно можуть накласти арешт або передати його в заставу. Тому не радимо надовго самостійно переносити строк сплати податків

податку на нерухомість

транспортного податку

екоподатку

податку на прибуток

ПДФО і ВЗ

єдиного податку

ПДВ, ренти, акцизу

Для цієї трійці законодавці ніколи не встановлювали строків перенесення сплати через карантин. Навіть штрафний мораторій їх не стосується. Тому пропускати (самовільно переносити) строки сплати цих податків не можна

ЄСВ

Що стосується ЄСВ, то прямого перенесення строків сплати Закон № 2464 не робить. Інша річ, що п. 9¹¹.1 розд. VIII Закону № 2464 звільняє від штрафів за період карантину за несвоєчасну сплату ЄСВ чи його несвоєчасне перерахування та за неповну або несвоєчасну сплату ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄСВ.

Тому здається, що теоретично суб’єкт може прострочити строк сплати ЄСВ за працівників, який припадає на час карантину. Але так на практиці можна вчинити, тільки коли роботодавець виплачує зарплату із виручки. Адже контроль банків за сумами ЄСВ при виплаті зарплати ніхто не скасовував. Крім того, той, хто самостійно вирішить відтермінувати строк сплати, може нарватися щонайменше на адмінсанкції, які на час карантину не скасовані

плати за землю

Строки подання звітності на час карантину прямо не переносяться. Водночас якщо хтось пропустить строк подання звітності, то він сильно не постраждає. Річ у тому, що вищезгаданим п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ звільнено платників податку не тільки від штрафів за несвоєчасну сплату, а й від штрафів за несвоєчасне декларування на період карантину. Це звільнення не стосується порушення правил декларування ПДВ, акцизного податку та рентної плати.

З цього випливає, що платник податку може протягом карантину попускати строки звітування і не боятися податкових штрафів. Якщо фіскали накладуть на нього податкові штрафі за несвоєчасну подачу звітності, то ППР, в якому буде фігурувати такий штраф, ви можете сміливо оскаржувати — й однозначно виграєте.

При цьому хочемо зауважити: ті платники, які вирішать самостійно порушувати строки звітування, мають пам’ятати, що п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ звільняє тільки від податкових штрафів. Від адміністративної відповідальності він не врятує. Тому ті, хто вирішить несвоєчасно подати звітність, мають пам’ятати, що за таке порушення на посадових осіб підприємства та ФОП можуть накласти адмінштраф за ст. 163¹ КУпАП (від 85 до 170 грн). Тому перед тим як самовільно порушувати строки подання звітності, врахуйте і цей чинник

податку на нерухомість

транспортного податку

екоподатку

податку на прибуток

єдиного податку

ПДВ, акцизу, ренти

Щодо можливості прострочення строків подання звітності з ПДВ, ренти та акцизу, то її ніколи ПКУ не надавав. Крім того, уникнути податкової відповідальності за порушення строків подання цієї звітності навіть у період карантину не вдасться. ПКУ звільнення від відповідальності при поданні такої звітності не робить

Об’єднаної звітності

Що стосується подання Об’єднаної звітності, то тут також законного перенесення строків подання немає. Але на свій страх і ризик суб’єкти господарювання строк її подання в період карантину можуть прострочити, опираючись на відсутність штрафів за несвоєчасне її подання згідно із п. 9¹¹.1 розд. VIII Закону № 2464 (ср. ).

Тим, хто вирішить це зробити, слід пам’ятати: від адмінвідповідальності Закон № 2464 їх не врятує. Оскільки адмінвідповідальність на час карантину не скасовано.

Отже, якщо фіскали вирішать покарати вас за несвоєчасне подання в період карантину Об’єднаної звітності, то вам загрожує адмінштраф за ст. 165¹ КУпАП у розмірі від 510 до 680 грн.

А от якщо фіскали спробують виписати штраф за ст. 119 ПКУ, то від нього в період карантину можна доволі просто відбитися, оскарживши ППР з нарахованим штрафом

для ФОП на ЄП

Запровадження карантину жодним чином не впливає на обов’язок суб’єктів господарювання, а зокрема, ФОП — платників ЄП, використовувати РРО. Так, у 2021 році ФОП на ЄП груп 2 — 4, які торгували товарами за готівку чи із використанням електронних платіжних засобів (у тому числі й платіжних карток), могли не використовувати РРО, якщо вони:

— не торгували ТСПТ, ліками та медвиробами, ювеліркою;

— їх дохід за 2021 рік не перевищив 1,32 млн грн.

Із 01.01.2022 ці ФОП, як і всі інші (крім ФОП групи 1), будуть зобов’язані використовувати РРО при торгівлі за готівку чи з використання карток. Той факт, що карантин буде продовжуватися, на обов’язок використання РРО цими ФОП ніяк не впливає

Звичайно, ФОП на ЄП груп 2 — 4 які під час карантину потрапили до когорти тих, які мають використовувати РРО, могли проігнорувати цей обов’язок. Але це вони робили не через відтермінування карантином цього обов’язку, а через те, що на сьогодні через карантин ФОПів не перевіряють податківці на факт використання РРО. Але після карантину фіскали перевірити їх зможуть. І звичайно ж, покарати за таке упущення. Оскільки карантин від РРО-штрафів не захищає. Деталі див. на с. 24

Різного роду заяв

Запровадження карантину не змінило строків для:

— подання заяви на реєстрацію платником ПДВ за формою № 1-ПДВ. При цьому це стосується як обов’язкової, так і добровільної реєстрації платником ПДВ.

Крім того, на період карантину не переривається 12-місячний період, протягом якого рахується мільйонна межа для обов’язкової реєстрації платником ПДВ;

— подання заяви про відсутність об’єкта оподаткування екоподатком;

— подання заяв для переходу на ЄП та заяв для відмови від ЄП.

А от на строки подання заяви про повернення переплат з бюджету карантин вплинув. Граничний строк її подання пов'язаний із позовною давністю. А оскільки відлік позовної давність на період карантину призупинений, то й граничний строк подання заяви теж відтерміновується

ЗЕД-розрахунки

Карантин не призупиняє строків розрахунків у ЗЕД. Тобто загальні граничні строки розрахунків для операцій експорту та імпорту товарів (які становлять 365 календарних днів) діють і під час карантину

Алколіцензії

Для закладів громадського харчування (див. останню частину ст. 18 Закону № 481) під час карантину встановлені пільгові строки дії алколіцензії. А саме, якщо у них минув строк дії ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями під час карантину, то такі ліцензії вважаються такими, що продовжують свою дію на увесь період карантину, а також протягом трьох місяців із дня його завершення.

Отже, допоки не завершиться карантин і не мине три місяці після карантину, можна спокійно продовжувати реалізацію алкогольної продукції, опираючись на ліцензію із закінченим строком дії. При цьому алколіцензія протягом карантину і трьох місяців після його завершення буде діяти, навіть якщо суб’єкт не сплачує або несвоєчасно сплачує чергові платежів у період карантину (див. лист ДПСУ від 04.11.2021 № 4162/ІПК/99-00-09-03-02-06).

Іншим суб’єктам, що не є закладами громадського харчування, за торгівлю алкоголем із простроченою ліцензією загрожують санкції, передбачені ст. 17 Закону № 481. Деталі — у «Податки & бухоблік», 2021, № 88

Форма № 20-ОПП

Строки подання ф. № 20-ОПП на час карантину, на жаль, не зупиняються і не переносяться. Водночас тим, хто своєчасно не подав ф. № 20-ОПП під час карантину, хвилюватися не слід. Їх не показують за прострочення у поданні такої форми. Оскільки під час карантину діє карантинний мораторій на штрафи за порушення податкового законодавства (п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ), під який потрапляє і штраф за неподання ф. № 20-ОПП (БЗ 116.12).

Деталі — у «Податки & бухоблік», 2021, № 77

ЖК-борги

У період карантину і протягом 30 днів після його завершення припинення/призупинення надання ЖК-послуг через неоплату (оплату не в повному обсязі) заборонено (п.п. 5 п. 3 розд. ІІ Закону України від 17.03.2020 р. № 530-IX). Крім того, у період карантину і протягом 30 днів після його завершення пеню за несвоєчасну оплату ЖК-послуг нараховувати так не можуть.

Деталі — у «Податки & бухоблік», 2021, № 67, с. 2