Теми статей
Обрати теми

Заліки-аванси: відповіді на ПДВ-запитання

Солошенко Людмила, податковий експерт
Серед запитань, що надходять до нас на гарячу лінію, окремі стосуються заліків і авансів. Тому сьогодні приділимо увагу заліково-авансовій тематиці і дамо відповіді на запитання.

Якщо фіндопомога стає авансом

Позикодавець попросив не повертати йому фіндопомогу, а вважати її авансом за товар. Коли позичальникові (продавцю товару) виписувати податкову накладну (ПН)? Як відобразити операцію в обліку?

За домовленістю сторони можуть пустити фіндопомогу в оплату за товар шляхом новації (ст. 604 ЦКУ) або заліку (ст. 601 ЦКУ):

— при новації зобов’язання замінюють новим зобов’язанням. Для цього до договору позики складають додаткову угоду, за якою зобов’язання за договором позики припиняється шляхом його заміни на нове зобов’язання за договором купівлі-продажу або

— якщо строки виконання зобов’язань (повернення позики — за договором позики і внесення оплати — за договором купівлі-продажу) настали, то можна провести залік зустрічних однорідних вимог, наприклад оформивши акт.

Тоді на дату складання додаткової угоди або акта заліку зустрічних однорідних вимог (якщо товар ще не відвантажувався) фіндопомога набуває статусу передоплати за товар. Тому саме на цю дату позичальник (продавець товару) повинен скласти ПН на позикодавця (покупця) і зареєструвати її в ЄРПН.

Порівняйте: якби товар раніше вже був відвантажений, то ПН була б складена позичальником (продавцем) на позикодавця (покупця) за першою подією — відвантаженням. Тому в такому разі перекидання фіндопомоги в оплату за товар було б другою подією (оплатою) і не вимагало б виписування ПН.

Приклад. За домовленістю сторін суму короткострокової фіндопомоги (120000 грн) зарахували як передоплату за товар.

В обліку операції відобразяться такими записами:

Таблиця 1. Фіндопомога облікована як передоплата за товар

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн

Дт

Кт

У позикодавця (покупця товару)

1

Надано короткострокову фіндопомогу на 1 рік

377

311

120000

2

За додатковою угодою фіндопомогу зараховано як передоплату за товар

371

377

120000

3

Відображено ПК з ПДВ (за наявності ПН, зареєстрованої позичальником (продавцем))

644/1

644/ПДВ

20000

641/ПДВ

644/1

20000

4

Отримано товар від позичальника (продавця)

281

631

100000

644/ПДВ

631

20000

631

371

120000

У позичальника (продавця товару)

1

Отримано короткострокову фіндопомогу

311

685*

120000

2

За додатковою угодою фіндопомогу зараховано як передоплату за товар

685

681

120000

3

Нараховано ПЗ з ПДВ (на дату додаткової угоди)

643

641/ПДВ

20000

4

Відвантажено товар позикодавцеві (покупцю)

361

702

120000

702

643

20000

681

361

120000

5

Списано собівартість реалізованого товару

902

281

65000 (умовно)

* Відображати небанківську короткострокову позику на субрахунку 685 рекомендував Мінфін (лист від 29.12.2008 № 31-34000-20-16/45983).

Залік передоплат: що з ПДВ?

Перерахували передоплату за товар постачальникові. Раніше отримали від нього аванс (як від покупця). Відобразили ПК і ПЗ. Якщо здійснимо залік оплат (товари відвантажувати/отримувати не будемо), чи треба проводити коригування ПДВ?

На перший погляд, ПК урівноважився ПЗ. Проте уникнути ПДВ-коригування не вийде. Чому?

Дійсно, зобов’язання, строк виконання яких настав, можуть бути припинені шляхом заліку зустрічних однорідних вимог (ст. 601 ЦКУ). У такому разі зазвичай складають акт (про залік зустрічних однорідних вимог).

Проте водночас слід урахувати: об’єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів (п.п. «а» ст. 185 ПКУ). А на дату проведення заліку (складання акта) стає зрозуміло, що зустрічні постачання відміняються (товари сторонами поставлені не будуть). А отже, зникає і об’єкт для ПДВ. Тому зберігати ПЗ/ПК підстав немає і треба провести ПДВ-коригування (інакше при перевірці податківці напевно знімуть ПК, а ось ПЗ навряд чипатимуть, адже зменшувати ПЗ можна тільки за наявності зареєстрованого РК).

Тому для проведення ПДВ-коригування кожній стороні до авансової ПН треба скласти зменшуючий РК-103 (датою заліку — акта). При цьому зменшуючий РК реєструє протилежна сторона (покупець — платник ПДВ). До речі, про те, що при заліку передоплат ПДВ у сторін підлягає коригуванню, говорять і податківці (БЗ 101.15).

І пам’ятайте: зменшити ПЗ можна тільки після того, як зменшуючий РК зареєстрований. А ось зменшити ПК треба вже в періоді проведення перерахунку ПДВ (тобто проведення заліку), незалежно від факту реєстрації РК (детальніше про це див. «Податки & бухоблік», 2020, № 31, с. 14). У обліку операції відобразяться так.

Таблиця 2. Залік передоплат

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн

Дт

Кт

У продавця

Отримання передоплати

1

Отримано передоплату від покупця

311

681

24000

2

Нараховано ПЗ з ПДВ

643

641/ПДВ

4000

Перерахування передоплати

3

Перераховано передоплату за товар

371

311

24000

4

Відображено ПК з ПДВ (за наявності зареєстрованої ПН)

644/1

644/ПДВ

4000

641/ПДВ

644/1

4000

Залік і коригування ПДВ

5

Здійснено залік заборгованостей

681

371

24000

6

Відкориговано ПЗ з ПДВ (після реєстрації покупцем зменшуючого РК)

643

643/2

4000

643/2

641/ПДВ

4000

7

Відкориговано ПК з ПДВ (у періоді заліку)

641/ПДВ

644/ПДВ

4000

У покупця

У покупця облік буде аналогічним.

Залік після 1095 днів

Отримали від покупця передоплату за товар. Минули 3 роки, товар так і не відвантажили (немає в наявності). Чи можна зараз (оскільки через 1095 днів не відкоригувати ПЗ) перерахувати покупцеві зустрічний авансовий платіж (вже як продавцю товару), показати ПК і провести залік?

Ця ситуація, по суті, — окремий випадок попередньої. Проблема в тому, що продавець позбавлений можливості провести ПДВ-коригування, оскільки РК до ПН після 1095 днів не зареєструвати (п. 192.1 ПКУ). А без РК податківці не дозволяють продавцю зменшувати ПЗ. Тоді як від покупця фіскали вимагають відкоригувати ПК навіть без РК — шляхом нарахування компенсуючих ПЗ за п. 198.5 ПКУ (лист ДПСУ від 15.09.2021 № 3449/ІПК/99-00-21-03-02-06).

На жаль, варіант (з перерахуванням зустрічної передоплати покупцеві і заліком) проблеми не вирішить. Адже якщо слідом за її перерахуванням провести залік, податківці можуть запідозрити фіктивність операцій (мовляв, контрагент вам поставляти товари взагалі не збирався). До того ж раз постачань не було, напевно фіскали вимагатимуть від кожної сторони урівноважити ПК нарахуванням компенсуючих ПЗ. Тож ПК, показаний на противагу ПЗ, не сильно і врятує.

Хіба що якщо залік поки не проводити, а відсовувати закінчення строку позовної давності (шляхом внесення змін до договору про збільшення строку, підписання акта звірки тощо), тим самим можна відтермінувати момент перетворення заборгованості на безнадійну, а отже, і необхідність проведення за нею ПДВ-коригувань. Тим паче, що на час карантину перебіг строків позовної давності подовжується (п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ; детальніше див. «Податки & бухоблік», 2020, № 38-39, с. 22).

Та все ж проблеми радимо вирішувати до спливу 1095 днів (приміром, з наближенням 1095 днів можна домовитися про залік авансу в рахунок оплати за іншим договором).

Залік авансу в рахунок іншого договору

Отримали від покупця передоплату за товар (зареєстрували авансову ПН). Проте пізніше вирішили зарахувати її в рахунок оплати товарів за іншим договором. Як провести коригування ПДВ?

У такому разі податківці вимагають проводити ПДВ-коригування на дату підписання додаткової угоди (оскільки саме на цю дату передоплата, отримана за першим договором, стає оплатою за іншим договором). Тому, як пояснюють податківці, на дату підписання додаткової угоди слід скласти:

зменшуючий РК-103 до авансової ПН за першим договором і

нову авансову ПН (якщо товари за другим договором ще не відвантажувалися і оплата, що перекидалася, стає передоплатою за другим договором, тобто є для другого договору першою подією). А ось якщо товари за другим договором вже поставлені (і за відвантаженням на них вже складена ПН), то нову ПН на дату підписання додаткової угоди складати не треба (листи ДПСУ від 29.06.2021 № 2561/ІПК/99-00-21-03-02-06, ДФСУ від 23.04.2019 № 1761/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Відвантаження під аванс іншої номенклатури

Під отриманий аванс (складена авансова ПН) домовилися відвантажити товар іншої номенклатури. Якою датою складати РК?

Хоча, по суті, є усі дані, щоб скласти РК-104 (поміняти номенклатуру) вже на дату підписання додаткової угоди,

податківці прив’язуються до реальної події і вимагають складати РК на дату завершальної операції — відвантаження

(див. БЗ 101.15, п. 3 листа ДФСУ від 22.06.2018 № 18983/7/99-99-15-03-02-17, лист ДПСУ від 05.02.2020 № 472/6/99-00-07-03-02-06/ІПК). Тому щоб не виникало жодних питань, постачання товару нової номенклатури і додаткову угоду краще оформити одним днем.

Відвантаження через 1095 днів. А що коли під аванс вийшло відвантажити товар іншої номенклатури (марки) зі схожими характеристиками через 1095 днів? РК на зміну номенклатури до ПН після 1095 днів, на жаль, зареєструвати не вийде. Однак, вважаємо, ПЗ/ПК у сторін повинні при цьому зберігатися, оскільки постачання за договором відбулося. І раз РК не можна зареєструвати технічно, то підтвердити зміну номенклатури допоможе додаткова угода або обмін листами. Адже допускали ж податківці збереження ПК у покупця, по суті, навіть без РК — при блокуванні РК, що змінює номенклатуру (БЗ 101.13, детальніше див. «Податки & бухоблік», 2020, № 92, с. 25).

Збільшення ціни після авансу

Після внесення авансу була досягнута домовленість із продавцем про збільшення ціни. Як провести ПДВ-коригування? На яку дату складати РК?

У такому разі ПДВ-коригування проводять не за додатковою угодою, а за реальною подією. Тому РК складають на дату першої події, що відбулася після домовленості про збільшення ціни (відвантаження або доплати коштів, БЗ 101.15). Розглянемо, як провести ПДВ-коригування залежно від того, який внесено аванс: повний або частковий.

Збільшення ціни після повного авансу. У такому разі, на думку податківців, для проведення коригування досить скласти один збільшуючий РК (і складати ПН на суму збільшення не треба).

Так, якщо після внесення повного авансу за товар А вартістю 1200 грн (у тому числі ПДВ — 200 грн) домовилися про збільшення ціни до 1440 грн (у тому числі ПДВ — 240), то збільшуючий РК (на дату першої події: відвантаження товару А або доплати коштів) складають так:

img 1

Рис. 1. РК на збільшення ціни

Збільшення ціни після часткового авансу. У такому разі на дату першої події після домовленості про збільшення ціни (відвантаження або доплати коштів) складають:

— ПН на іншу частину постачання (з урахуванням збільшеної ціни);

— РК до першої авансової ПН.

Так, якщо домовилися про збільшення ціни на товар А після внесення часткового 40 % авансу, після чого було відвантаження, то ПН на 40 % аванс і ПН з РК при відвантаженні складають так:

img 2

Рис. 2. ПН на 40 % передоплату

img 3

Рис. 3. ПН на відвантаження

img 4

Рис. 4. РК до першої ПН на збільшення ціни

Хоча податківці пропонували варіант складніше — з коригуванням не лише ціни, але й кількості (детальніше про нього див. «Податки & бухоблік», 2020, № 31, с. 28). На наш погляд, обидва варіанти мають право на існування.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі