Висновок документа
Мінфін у затвердженій узагальнюючій податковій консультації (УПК) дав рекомендації податківцям, як при перевірках аналізувати госпоперації щодо наявності у них ділової мети
Ділова мета: про що йдеться? Нагадаємо: ділова мета — це причина, яка може бути присутньою тільки за умови, що платник має намір отримати економічний ефект у результаті госпдіяльності. І саме ділова мета була гострою проблемою для багатьох платників податків. Часто фіскали відсутністю цього важливого елемента в госпопераціях аргументували донарахування і штрафи. Та й суди в цьому питанні від них не відставали.
Але після набуття чинності низкою змін до ПКУ* стало зрозуміло, що норми про ділову мету повинні застосовуватися тільки в межах специфічних операцій з нерезидентами. На сьогодні це (п. 140.5 ПКУ):
* Внесені законами України від 16.01.2020 № 466-ІХ, від 14.07.2020 № 786-ІХ та від 17.12.2020 № 1117-ІХ.
— контрольовані операції;
— операції з купівлі-продажу товарів з нерезидентами, що потрапили у офшорні списки;
— операції з нарахування роялті на користь будь-якого нерезидента.
У разі якщо податківці в процесі перевірки визнають, що одна з перерахованих операцій не має ділової мети, то доведеться застосувати різниці, які збільшують фінрезультат.
Детальніше див. у «Податки & бухоблік», 2021, № 1-2, с. 2, 2020, № 55, с. 4.
Що сказав Мінфін? Ми сумнівалися в тому, що наявність ділової мети перестане цікавити перевіряючих у межах усіх інших операцій («Податки & бухоблік», 2020, № 55, с. 4). Однак в УПК Мінфін акцентував увагу на тому, що питання ділової мети стосується все-таки виключно тих самих специфічних операцій (ст. 39, п. 140.5 ПКУ). Хоча суди, можливо, і не відмовляться від концепції ділової мети у звичайних операціях.
Мінфін звернув увагу на те, що в чинній редакції норми про ділову мету та різниці, які збільшують фінрезультат, застосовуватимуться починаючи з контрольованих операцій 2021 року. А перевірка дотримання принципу «витягнутої руки», під час якої аналізуватиметься відповідність критеріям з п.п. 14.1.231 ПКУ, може бути розпочата не раніше 1 жовтня 2022 року. Причому дата укладення договору ролі не грає. Головне — коли операції відображені у бухобліку (п. 2 розд. ІІ УПК).
Також Мінфін вказав на ознаки, які можуть свідчити про те, що в аналогічних умовах госпсуб’єкт не придбав би товари, роботи (послуги) тощо у непов’язаних осіб (п. 3 розд. II УПК). Тобто йдеться про відсутність ділової мети. Наприклад, такою ознакою може бути те, що загальний фінрезультат пов’язаних осіб, які беруть участь у конкретній операції, не збільшується внаслідок її виконання. У свою чергу, істотно зменшується сума податків, сплачених сукупно такими пов’язаними особами.
Мінфін також згадав і усім знайому збиткову діяльність платника. Але:
— за ситуації, коли діяльність групи пов’язаних осіб є прибутковою;
— пригадавши, що лише факт збиткової діяльності платника в цілому або наявність окремих збиткових операцій не вказує на те, що ця діяльність без ділової мети.
Звісно, ми висвітили не всі нюанси, пов’язані з діловою метою. У цілому, ця тема отримала ще більше нюансів. Кожна конкретна операція вимагатиме від фіскалів серйозної аналітики. Сподіваємося, що перевіряючі не будуть ігнорувати рекомендації Мінфіну.
