Теми статей
Обрати теми

Ділова мета в операціях: що сказав Мінфін?

Амброзяк Наталя, юрист
Наказ Мінфіну від 13.01.2022 № 11

Висновок документа

Мінфін у затвердженій узагальнюючій податковій консультації (УПК) дав рекомендації податківцям, як при перевірках аналізувати госпоперації щодо наявності у них ділової мети

Ділова мета: про що йдеться? Нагадаємо: ділова мета — це причина, яка може бути присутньою тільки за умови, що платник має намір отримати економічний ефект у результаті госпдіяльності. І саме ділова мета була гострою проблемою для багатьох платників податків. Часто фіскали відсутністю цього важливого елемента в госпопераціях аргументували донарахування і штрафи. Та й суди в цьому питанні від них не відставали.

Але після набуття чинності низкою змін до ПКУ* стало зрозуміло, що норми про ділову мету повинні застосовуватися тільки в межах специфічних операцій з нерезидентами. На сьогодні це (п. 140.5 ПКУ):

* Внесені законами України від 16.01.2020 № 466-ІХ, від 14.07.2020 № 786-ІХ та від 17.12.2020 № 1117-ІХ.

— контрольовані операції;

— операції з купівлі-продажу товарів з нерезидентами, що потрапили у офшорні списки;

— операції з нарахування роялті на користь будь-якого нерезидента.

У разі якщо податківці в процесі перевірки визнають, що одна з перерахованих операцій не має ділової мети, то доведеться застосувати різниці, які збільшують фінрезультат.

Детальніше див. у «Податки & бухоблік», 2021, № 1-2, с. 2, 2020, № 55, с. 4.

Що сказав Мінфін? Ми сумнівалися в тому, що наявність ділової мети перестане цікавити перевіряючих у межах усіх інших операцій («Податки & бухоблік», 2020, № 55, с. 4). Однак в УПК Мінфін акцентував увагу на тому, що питання ділової мети стосується все-таки виключно тих самих специфічних операцій (ст. 39, п. 140.5 ПКУ). Хоча суди, можливо, і не відмовляться від концепції ділової мети у звичайних операціях.

Мінфін звернув увагу на те, що в чинній редакції норми про ділову мету та різниці, які збільшують фінрезультат, застосовуватимуться починаючи з контрольованих операцій 2021 року. А перевірка дотримання принципу «витягнутої руки», під час якої аналізуватиметься відповідність критеріям з п.п. 14.1.231 ПКУ, може бути розпочата не раніше 1 жовтня 2022 року. Причому дата укладення договору ролі не грає. Головне — коли операції відображені у бухобліку (п. 2 розд. ІІ УПК).

Також Мінфін вказав на ознаки, які можуть свідчити про те, що в аналогічних умовах госпсуб’єкт не придбав би товари, роботи (послуги) тощо у непов’язаних осіб (п. 3 розд. II УПК). Тобто йдеться про відсутність ділової мети. Наприклад, такою ознакою може бути те, що загальний фінрезультат пов’язаних осіб, які беруть участь у конкретній операції, не збільшується внаслідок її виконання. У свою чергу, істотно зменшується сума податків, сплачених сукупно такими пов’язаними особами.

Мінфін також згадав і усім знайому збиткову діяльність платника. Але:

— за ситуації, коли діяльність групи пов’язаних осіб є прибутковою;

— пригадавши, що лише факт збиткової діяльності платника в цілому або наявність окремих збиткових операцій не вказує на те, що ця діяльність без ділової мети.

Звісно, ми висвітили не всі нюанси, пов’язані з діловою метою. У цілому, ця тема отримала ще більше нюансів. Кожна конкретна операція вимагатиме від фіскалів серйозної аналітики. Сподіваємося, що перевіряючі не будуть ігнорувати рекомендації Мінфіну.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі