Податкові нововведення 2021 року

Децюра Сергій, податковий експерт
Податки & бухоблік Січень, 2021/№ 1-2
В обраному У обране
Друк
От і настав 2021 рік. І приніс він із собою для бухгалтера цілу купу різноманітних смаколиків у вигляді нововведень. Цього року їх доволі багато. Одні були введені ще наприкінці весни Законом № 466, а інші законотворці запровадили уже напередодні нового року. При цьому останні нововведення не тільки принесли щось нове, а й підкоригували те, що мав оновити Закон № 466. Тому сьогодні давайте пробіжимося найважливішими податковими нововведеннями, які розпочнуть діяти у 2021 році.

ПДВ

Сільгоспставка. Найгучнішим нововведенням у стягненні ПДВ на початку 2021 року має стати запровадження Законом на основі законопроєкту від 15.06.2020 р. № 3656 окремої зменшеної ставки ПДВ у розмірі 14 %.

Зверніть увагу! Цей законопроєкт уже прийнято ВРУ. Водночас на сьогодні у ВРУ зареєстровано три постанови, якими пропонується його скасувати. Допоки ці постанови не буде скасовано, Закон не набере чинності. А як сказано у самому законопроєкті, його норми починають діяти з першого числа місяця, наступного за місяцем опублікування. Тому якщо ці постанови буде скасовано у січні 2021 року і Закон оприлюднять у січні, то ставка 14 % почне діяти з 01.02.2021 р.

Ставку ПДВ 14 % будуть застосовувати всі суб’єкти господарювання при постачанні на митній території України та ввезенні на митну територію України (тобто при імпорті) сільгосппродукції, що класифікується за такими товарними позиціями згідно з УКТ ЗЕД: 0102, 0103, 0104 10, 0401 (в частині молока незбираного), 1001, 1002,1003, 1004, 1005, 1201, 1204 00, 1205, 1206 00, 1207, 1212 91, крім імпорту товарів, визначених у п. 197.18 ПКУ (п.п. «г» п. 193.1 ПКУ).

З цього випливає, що нова ставка (14 %) застосовується при постачанні в Україні й при імпорті такої сільгосппродукції:

— із продукції тваринництва — живих ВРХ (0102), свиней (0103), овець (0104), а також молока незбираного (0401).

Виняток становить тільки імпорт живих племінних чистопородних тварин, племінних (генетичних) ресурсів за кодами згідно з УКТ ЗЕД 0101 10 10 00, 0102 10 10 00, 0102 10 30 00, 0103 10 00 00, 0104 10 10 00, 0511 10 00 00, 0511 99 85 10, що здійснюються сільгосптоваровиробниками. Імпорт таких сільгосптоварів звільнений від ПДВ (п. 197.18 ПКУ). Таке звільнення при імпорті таких товарів буде й надалі.

Але якщо вищезгадані племінні сільгосптовари будуть імпортувати не сільгосптоваровиробниками, то буде діяти нова ставка ПДВ — 14 %, а не загальна — 20 %, як до цього;

— із продукції рослинництва — пшениці і суміші пшениці та жита (маслин) (1001), жита (1002), ячменю (1003), овса (1004), кукурудзи (1005), соєвих бобів (1201), насіння льону (1204 00), свіріпи або ріпаку (1205), соняшнику (1206 00), а також насіння та плодів інших олійних культур (1207) та цукровий буряк (1212 91).

Ставка 14 %, як і всі інші ставки ПДВ, буде включатися до ціни постачання товарів.

Усі інші види сільгосппродукції, які не перелічені вище, будуть постачатися як на території України, так і імпортуватися за загальною ставкою — 20 %

Експортуватися ж уся сільгосппродукція буде за звичайною експортною ставкою — 0 %.

Нова ставка ПДВ викликає внесення зміни до форми податкової накладної та декларації з ПДВ. Тому чекаємо на їх оновлення.

Сам факт уведення 14 % ставки ПДВ не повинен вплинути на формування постачальниками сільгосппродукції свого податкового кредиту. Тобто якщо аграрій придбає для виробництва продукції (наприклад пшениці), яка буде продаватися за ставкою 14 % товари (паливо, міндобрива тощо), то коригувати отриманий податковий кредит, який сформований за ставкою 20 %, не потрібно.

Крім того, законопроєкт № 3656 прямо прописав (новий п. 541 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ), як аграрію відображати операції з постачання сільгосптоварів на території України в перехідний період із ставки 20 % на 14 %.

Так, у цьому пункті описано три випадки:

1) аванс отримано в період дії ставки 20 %, а відвантаження буде відбуватися в період дії ставки 14 %. Законодавці постановили, що в цьому випадку буде застосовуватися ставка 20 %.

У цьому є логіка. Застосовуємо саме тут ставку, яка була на дату здійснення першої події.

Поява у п. 541 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ пояснення перехідних ситуацій свідчить про те, що цього разу законодавці намагалися урегулювати перехідні положення. Але, чесно кажучи, вийшло не зовсім гарно.

Так, наприклад, у п. 541 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ чомусь ідеться тільки про випадок отримання авансу і тільки від платника податку (розуміємо платника ПДВ), а як же чинити, коли аванс отримано від неплатника ПДВ, а також коли відвантаження сільгосптоварів відбулося під час дії ставки 20 %, а оплата — у період дії ставки 14 %. На наш погляд, це недогляд законотворців. Але чинити в усіх цих випадках слід, на наш погляд, за тією логікою, що й у випадку, прописаному у п. 541 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, тобто застосовувати ту ставку, що діяла на момент здійснення першої події.

Також у п. 541 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ не зазначено, ставка 20 % буде застосовуватися тільки до розміру отриманого авансу чи до всієї операції, якщо аванс покриває не весь розмір постачання. На наш погляд, діяти має ставка 20 % тільки до розміру авансу. А розмір постачання, що буде перевищувати розмір авансу, потрапляє під ставку 14 %, оскільки для неоплаченого товару (непокритого авансом) перша подія буде постачанням. А оскільки постачання неоплаченого товару відбувається під час дії ставки 14 %, то й ПДВ слід нараховувати уже виходячи з нової ставки;

2) повертають у період дії ставки 14 % товар чи аванс, отримані в період дії ставки 20 %. Тут усі корективи слід робити виходячи із ставки 20 %. Теж усе логічно. Оскільки податкові зобов’язання були складені на ставку 20 %, то й коригувати слід виходячи з розміру цієї ставки;

3) відбувається зміна ціни на товар, поставлений під час дії ставки 20 %. У цьому випадку слід також застосовувати при коригуванні ставку 20 %. Тут також логіка зрозуміла: оскільки перша подія була у період дії ставки 20 %, то всі зміни в період дії ставки 14 % слід робити виходячи із ставки, що діяла на момент першої події (у цьому випадку — 20 %).

Крім того, законодавці прямо зазначили, що підприємства, які купили товар у період дії ставки 20 %, а продають, коли діятиме ставка 14 %, не повинні коригувати податковий кредит (він був сформований із ставки 20 %). У перехідний період перекупники зможуть трішки нажитися на такій операції (у них сума податкового кредиту за цією операцією перекриватиме суму податкового зобов’язань).

Кінокультурна та готельна ставка. Також з 23.12.2020 р. Законом № 962 розширено перелік операції, при здійснення яких діятиме ставка 7 %. Так, із цієї дати ПДВ за ставкою 7 % слід нараховувати не тільки при продажу ліків, а й при:

— постачанні послуг із показу (проведення) театральних, оперних, балетних, музичних, концертних, хореографічних, лялькових, циркових, звукових, світлових та інших вистав, постановок, виступів професійних мистецьких колективів, артистичних груп, акторів та артистів (виконавців), кінематографічних прем’єр, культурно-мистецьких заходів;

— постачанні послуг із показу оригіналів музичних творів, демонстрації виставкових проектів, проведення екскурсій для груп та окремих відвідувачів у музеях, зоопарках та заповідниках, відвідування їх територій та об’єктів відвідувачами;

— постачанні послуг із розповсюдження, демонстрування, публічного сповіщення і публічного показу фільмів, адаптованих в україномовні версії для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху;

— постачанні послуг із тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010).

При цьому ставка на рівні 7 % поширюватиметься й на операції з постачання нерезидентами (імпорт) резиденту на території України вищезгаданих послуг.

Тобто резидент, який буде отримувати кінокультурні послуги від нерезидента, має сплачувати ПДВ із вартості таких послуг за ставкою 7 %, а не 20 % (п. 208.2 ПКУ),

Крім того, але вже тимчасово, на період з 01.01.2021 р. до 01.01.2023 р., Закон № 962 установив також ставку ПДВ на рівні 7 % для операцій з постачання послуг готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 КВЕД). Але на ці послуги цей же Закон установив ставку 7 % назавжди (див. вище). Тобто ставка 7 % для готельних послуг визначена у двох нормах ПКУ. Напевно, це технічна помилка законодавця. Вважаємо, що ці дві норми слід читати так: ставка 7 % з готельних послуг буде діяти завжди — до 01.01.2023 р. виходячи із Перехідних положень ПКУ, а з 01.01.2023 р. — виходячи з підстав, визначених ст. 193 ПКУ.

Кінопільга. З подання Закону № 962 надано чимало ПДВ-пільг кіноіндустрії, а саме;

1) з 01.01.2021 р. від ПДВ звільнено імпорт товарів, що входять до складу національної кінематографічної спадщини (п. 197.25 ПКУ);

2) на два роки (аж до 2025 року, а не як планувалося — до 2023-го) продовжено дію звільнення від ПДВ операції з виробництва кінофільмів (п. 12 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ);

3) на період з 01.01.2023 р. до 01.01.2025 р. звільнено від ПДВ операції з постачання послуг з демонстрування, розповсюдження та показу демонстраторами та розповсюджувачами національних фільмів та іноземних фільмів, які дубльовані, озвучені державною мовою на території України, за умови, що такі національні фільми та іноземні фільми адаптовані в україномовні версії для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху.

Податок на прибуток

Звітність. Наприкінці грудня 2020 року Мінфін наказом від 29.10.2020 р. № 649 оновив декларацію з податку на прибуток та її додатки ЗП, ВП, ПП. У новій редакції викладено додатки РІ, ПН, АМ, а також з’явилися нові додатки. Детально про це див. у «Податки & бухоблік», 2020, № 98, с. 25.

Наказ, яким унесено зміни, набув чинності у грудні 2020 року. Тому виходячи з норм п. 46.6 ПКУ подавати декларацію за оновленою формою необхідно починаючи зі звітного періоду — І квартал 2021 року. З цим погоджуються й фіскали у категорії 102.20.01 БЗ.

Отже,

за 2020 рік звітувати з податку на прибуток слід за старою формою

Прирівняні до дивідендів. З 01.012021 р. Законом № 466 для цілей оподаткування до дивідендів прирівняно виплати нерезидентам у вигляді так званих конструктивних дивідендів з абзаців четвертого — сьомого нової редакції п.п. 14.1.49 ПКУ.

Так, дивідендами будуть вважатися суми перевищення або заниження в контрольованих операціях з деякими нерезидентами і виплати учасникам-нерезидентам у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу або їх виходом з товариства.

Водночас визнання таких сум дивідендами лише говорить про те, що при їх виплаті нерезидентам з них мають утримати податок на репатріацію (при виплаті їх юрособам) або ПДФО (при виплаті фізособам) за правилами, встановленими для дивідендів (п. 141.4 ПКУ).

Платники сільгоспЄП будуть утримувати податок на репатріацію тільки при виплаті однієї складової із нових визнаних дивідендів, а саме із виплат учасникам-нерезидентам у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу або їх виходом з товариства (п.п. 133.1.1 ПКУ).

А от дивідендного авансового внеску з податку на прибуток із прирівняних до дивідендів сум сплачувати не доведеться

Такі суми з 01.01.2021 р. звільнені від сплати дивідендного авансового внеску п.п. 57.11.7 ПКУ

Нові платники. З початку 2021 року платниками податку на прибуток могла стати іноземна компанія, що має місце ефективного управління на території України (п.п. 133.1.5 ПКУ).

Але Законом на основі Закон України від 17.12.2020 р. № 1117-IX (далі — Закон № 1117) відтерміновують потрапляння таких осіб до когорти платників аж до 01.01.2022 р.

Високодохідники. Ще 23.05.2020 р. було збільшено з 20 до 40 млн грн межу, яка поділяє підприємства на високдохідників і малодохідників. Але підприємства, у яких сума доходу за 2019 рік була більша за 20 млн грн, але менша за 40 млн грн, повинні були все рівно звітувати як високодохідники, тобто щокварталу. У п. 137.5 ПКУ, який визначає порядок звітування, відповідні зміни тоді внесені не були.

І от тільки 01.01.2021 р. у п. 137.5 ПКУ з’явилася вказівка, що звітувати раз на рік мають право всі, у кого дохід менше 40 млн грн. Тобто стати річниками з цієї дати зможуть ті прибутківці, які впишуться у 40 млн грн за підсумками 2020 року.

Крім того, прибутківці, які у 2020 році звітували щоквартально, тому що дохід був більшим 20 млн грн, але меншим 40 млн грн, та у яких річний бухдохід за 2020 рік впишеться в 40 млн грн, зможуть:

1) прийняти рішення не коригувати фінрезультат 2020 року на податкові різниці — п.п. 134.1.1 ПКУ. Якщо це зробити, то складати річну декларацію за підсумками 2020 року вони можуть (якщо приймуть рішення) без застосування податкових різниць (див. БЗ 102.20.01). Причому не треба буде подавати уточненки за I квартал, півріччя, три квартали. У такого прибутківця може виникнути переплата за внутрішньорічні звітні періоди 2020 року. Повернути її можна в порядку, встановленому ст. 43 ПКУ;

2) стати річниками у 2021 році та звітувати з податку на прибуток тільки за підсумками року (п.п. «в» п. 137.5 ПКУ).

Облік нерезидентів. З 01.01.2021 р. уведено обов’язок нерезидентів ставати на облік у податковій за місцезнаходженням свого постійного представництва (п. 133.3 ПКУ). При цьому робити це слід до початку своєї господарської діяльності через таке представництво.

При цьому з цієї дати нерезидент, який розпочне госпдіяльність через постійне представництво до реєстрації в податковому органі, вважатиметься таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки — прихованими від оподаткування.

Враховуючи це, Закон № 466 визначив перехідний період для постановки на облік нерезидентів, які через свої постійні представництва здійснювали діяльність станом на 01.07.2020 р. Вони мали стати на облік до 01.10.2020 р. (п. 60 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Але відведеного часу для постановки на облік, як свідчить практика, не вистачило. Тому Закон № 1117 дав право нерезедентам, у яких були діючі постійні представництва в Україні на 01.01.2021 р., стати без проблем на облік до 01.04.2021 р. Тобто

у нерезидентів є ще 3 місяці, щоб без проблем і штрафів стати на облік

При цьому всі представництва, які були на обліку до 01.01.2020 р., у податковій залишаються платниками до реєстрації як платники податків (у тому числі податку на прибуток) відповідних нерезидентів.

Постійні представництва. Крім того, Закон № 1117 переніс на початок 2021 року зміни, які вніс Закон № 466 щодо правил оподаткування доходів постійних представництв. Тобто саме з початку 2021 року постійні представництва мають розраховувати податок на прибуток лише за прямим методом визначення оподатковуваного прибутку (п.п. 141.4.7 ПКУ).

А от за 2020 рік у них є право вибору розрахунку податку на прибуток (через прямий метод чи із застосуванням коефіцієнта 0,7). Враховуючи це, незрозумілим лишається, як звітувати представництвам за 2020 рік, які забажають використовувати коефіцієнт 0,7:

— або так, як це робили за півріччя та 9 місяців 2020 року, тобто через звичайну декларацію;

— або так, як звітували за І квартал 2020 року, тобто використовуючи Розрахунок податку на прибуток постійного представництва (його скасовано після оновлення форми декларації).

Як саме звітувати таким представництвам, мають ще роз’яснити фіскали.

Відсоткова різниця. З початку 2021 року оновлено правила застосування тонкої капіталізації, передбачені п. 140.2 ПКУ. Ці зміни у ПКУ вніс Закон № 466. Детально про них — у «Податки & бухоблік», 2020, № 45, с. 14.

Але із норм цього пункту було не зрозуміло, на які саме кредити, позики та інші боргові зобов’язання поширюється ця різниця: тільки на кошти, отримані від нерезидентів, чи від будь-якого платника податку.

Закон № 1117 у цій дискусії ставить крапку: правила тонкої капіталізації, що прописані у п. 140.2 ПКУ, стосуються тільки запозичень, отриманих від нерезидентів.

Податок на репатріацію. Законом № 1117 визначено, що при сплаті податку на репатріацію із доходів, виплачених у натуральній формі нерезидентам із території України, податок слід розраховувати за формулою, що міститься у п.п. 141.4.2 ПКУ з 01.01.2021 р.

Ділова мета. Законом № 1117 уведено обмеження у застосуванні норм щодо ділової мети (п. 14.1.231 ПКУ). Тепер у ньому чітко прописано, що ділова мета застосовується не до всіх операцій, а виключно щодо (п. 140.5 ПКУ):

— здійснення контрольованих операцій;

— здійснення операцій з купівлі-продажу товарів із специфічними нерезидентами, що перелічені у двох офшорних списках;

— операцій з нарахування роялті на користь будь-якого нерезидента.

Враховуючи це, Закон № 1117 коригує застосування деяких податкових різниць. Так, зокрема, змінено порядок застосування різниці при придбанні товарів (робіт, послуг) чи їх реалізації специфічним нерезидентам. У 2020 році при придбанні товарів у таких нерезидентів відповідно до п.п. 140.5.4 ПКУ, а при продажу відповідно до п.п. 140.5.51 ПКУ слід було збільшити фінрезультат на суму 30 % вартості товарів, робіт та послуг.

З дати набуття чинності Законом № 1117 ці різниці зазнають змін. Нововведення полягає у тому, що у випадку, коли податківці встановлять, що вищезгадані операції купівлі чи продажу у специфічних нерезидентів не мали ділової мети, то доведеться збільшити фінрезультат на всю суму вартості придбаних/проданих товарів, робіт, послуг.

Крім того, щоб не було подвійного коригування при застосуванні нової різниці, інші різниці, пов'язані з купівлею-продажем товарів у нерезидентів, не застосовуються, а якщо були застосовані, то ці різниці слід зняти (тобто на них слід зменшити фінрезультат).

Таким же чином удосконалюється роялтна різниця із п.п. 140.5.6 ПКУ.

Після таких удосконалень необхідність в окремій різниці щодо операцій, здійснених без ділової мети, зникла. Тому із ПКУ виключається п.п. 140.5.15 ПКУ.

Контрольовані операції. З початку 2021 року відбулося чергове удосконалення правил визначення трансфертних операцій. А саме:

1) визначено правила подання на запит від ДПСУ глобальної документації за трансфертним ціноутворенням платником, який входить до складу міжнародної групи компаній.

Глобальна документація з трансфертного ціноутворення має бути надана платником податків до ДПСУ протягом 90 календарних днів з дня отримання відповідного запиту

2) після набуття чинності Законом № 1117:

— податківці, оцінюючи здійснену контрольовану операцію між пов’язаними особами, можуть спробувати довести, що така операція не має ділової мети. Якщо це вдасться, то фіскали можуть виключити таку операцію із фінрезультату або замінити її фінрезультат на операцію з непов’язаною стороною (п.п. 39.2.2.12 ПКУ);

— буде прописано, як саме слід обирати найбільш доцільний метод трансфертного ціноутворення для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» (п.п. 39.3.2.1 ПКУ).

Податкові різниці для грантів. З 23.12.2020 р. з’явилися у ПКУ з подання Закону № 932 нові податкові різниці. Так, з цієї дати платники податку на прибуток матимуть право:

1) зменшити свій фінрезультат до оподаткування на суму отриманих бюджетних грантів та включених до складу доходів (п.п. 140.4.8 ПКУ);

2) збільшити фінрезультат на суму витрат, пов’язаних із виконанням умов договору про надання бюджетного гранту, понесених у поточному звітному періоді за рахунок таких грантів (але не більше суми таких грантів) та включених до складу витрат періоду (п.п. 140.5.16 ПКУ)

Отже, бюджетні гранти повністю оминають об’єкт оподаткування податку на прибуток.

Водночас уведення таких різниць з економічного погляду не принесе отримувачам грантів вигоди. Бо, по суті, одна й та ж сума (сума гранту) буде виключена і із доходів, і із витрат отримувача гранту. А отже, такі різниці не вплинуть на фінрезультат отримувача гранту.

При цьому це стосується усіх платників податку на прибуток, у тому числі й суб’єктів, які не використовують податкові різниці. У п.п. 134.1.1 ПКУ прямо зазначено, що малодохідники, які не використовують податкові різниці із розд. ІІІ ПКУ, коригують свій фінрезультат і на суми отриманих та використаних грантів.

ПДФО та ВЗ

Об’єднана звітність. З почату 2021 року ПКУ буде чітко вказано, що податкові агенти та платники ЄП будуть щокварталу подавати замість ф. № 1ДФ і Звіту з ЄСВ один об’єднаний звіт (п.п. «б» п. 176.2 ПКУ).

Використовувати цей об’єднаний звіт для звітування вперше доведеться при звітування за І квартал 2021 року. Детальніше див. статті «Об’єднана звітність: ЄСВ+» цього номера.

Додаткове благо. Закон № 962 визначив, що з 23.12.2020 р. не вважається додатковим благом для цілей оподаткування ПДФО і ВЗ сплачена закладом культури вартість товарів та послуг, а саме проїзду, проживання, харчування, охорони, страхування, медобслуговування, тренування, що пов’язані з участю такого платника податку у створенні та показі (проведенні) культурних, у тому числі гастрольних, заходів, якщо це передбачено умовами договору з платниками податку (п.п. «б» п.п. 164.2.17 ПКУ).

Бюджетні гранти. Крім того, з 23.12.2020 р. у п. 170.71 ПКУ з’явиться порядок оподаткування ПДФО і ВЗ бюджетних грантів.

Дохід у вигляді бюджетного гранту під час його нарахування (виплати, надання) не оподатковується та не включається до оподатковуваного доходу платника податку.

При цьому податковим агентом щодо відображення нарахованого і виплаченого гранту виступає надавач такого гранту. У звітності він має зазначати відомості про укладені договори з надання грантів та їх умови, а також інформацію про факт використання гранту чи його частини за цільовим призначенням або порушення умов використання та про повне або часткове повернення гранту.

При цьому в отримувача гранту, який не дотримується умов його використання, сума гранту з неоподатковуваної перетворюється в оподатковану. Тобто суму отриманого гранту, щодо якої не виконано умов її отримання, слід відобразити у річній декларації про майновий стан і сплати з неї ПДФО і ВЗ,

Цього робити не слід, якщо отримувач гранту поверне суму гранту, щодо якої не виконано умов отримання у році його отримання, і повідомить про це фіскалів. Якщо повернення відбудеться в наступних роках (тобто після сплати із гранту ПДФО І ВЗ), то на суму гранту у такому році особа має право зменшити свій дохід.

Контрольовані іноземні компанії

Перший період КІК. З початку 2021 року з подання Закону № 466 у ПКУ мала з'явитися норма, якою визначають порядок оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній (КІК) (п. 170.13 ПКУ), тобто юросіб, зареєстрованих в іноземній державі і визнаних такими, що знаходяться під контролем резидента України (п.п. 392.1.1 ПКУ). Детально про КІК читайте у «Податки & бухоблік», 2020, № 45, с. 19.

Але введення таких правил сколихнуло багатьох осіб. Тому, щоб не рубати з плеча, Законом № 1117 відтермінували впровадження цих правил до 2022 року. Тобто

правила оподаткування КІК у ПКУ (п. 170.13, ст. 392 ПКУ) з'являться тільки через рік, тобто 01.01.2022 р.

А отже, на рік, до 01.01.2022 р., можна забути про подання фізособами та юрособами повідомлення про те, що вони контролюють КІК, звітування щодо прибутків КІК, а також про грандіозні штрафи за неподання такого повідомлення чи незвітування із п. 120.17 ПКУ.

Безподаткова ліквідація КІК. У зв’язку із можливим запровадження правил оподаткування доходів КІК деякі резиденти забажають ліквідувати свої КІК. Тому Закон № 1117 дає право це зробити у 2020 та 2021 роках без оподаткування. Нова перехідна норма п. 14 підрозд. 1 розд. XX ПКУ передбачає тимчасове звільнення від оподаткування фізосіб ПДФО доходів, які будуть отримані особами-резидентами у 2020 і 2021 роках унаслідок ліквідації/припинення іноземної компанії (іноземного утворення без статусу юрособи), власниками якої вони є.

Рідини для електронних сигарет

Ставки. З 01.01.2021 р. з’являться окремі ставки акцизного податку для сигарет і сигарил, а також для тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням (тобто тютюну для елетронних сигарет (п.п. 215.3.2 ПКУ).

При цьому починаючи з 01.01.201 р. при нарахуванні податкових зобов’язань слід використовувати не загальні ставки акцизного податку із п. 215.3 ПКУ, а зменшені, що наведені в п. 17 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ. Ці нові зменшені ставки будуть поступово збільшуватися, доки не доженуть у 2025 році звичайній ставки акцизного податку, перелічені у п. 215.3 ПКУ.

Роздрібний акциз. З 01.01.2021 р. продаж у роздріб рідин для електронних сигарет відповідно до п.п. 14.1.212 ПКУ є реалізацією підакцизних товарів.

Тобто законодавець мав намір продаж таких рідин оподатковувати роздрібним акцизом. Але ставки для роздрібного акцизу з таких рідин він у ПКУ не вніс. Отже, з 2021 року й до дати появи ставки для таких рідин сплачувати роздрібний акциз не потрібно.

Електронні сигарети. З 01.01.2021 р. відбудеться поповнення у сім’ї підакцизних товарів. Так, з цієї дати до числа підакцизних товарів потраплять і рідини, які використовуються в електронних сигаретах (п. 215.1 ПКУ).

У зв’язку з цим для них уведені окремі ставки акцизного податку з 2021 року (п.п. 215.3.31 ПКУ).

Ці нові підакцизні товари підлягають також маркуванню. Акцизний податок з них стягується за тими ж правилами, що й з інших підакцизних товарів.

Крім того, з 01.01.2021 р. такі товари підпадають під ліцензування та інші обмеження згідно із Законом № 481.

Імпорт і експорт без ліцензії. З 01.01.2021 р. у частині першій ст. 15 Закону № 481 знову з’являється норма, що експорт, імпорт алко-напоїв (а також тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет) здійснюється без оптової ліцензії!

Хоча з 01.07.2020 р. й до 01.01.2021 р. таку ліцензію мати було потрібно (деталі — у «Податки & бухоблік», 2020, № 76, с. 30).

Інші податки

Єдиний податок. Про те, що з 01.01.2021 р. для всіх ФОП скасовується ведення обліку у Книгах обліку, ви всі знаєте (детально про це — статті «РРО-зміни: для єдинників і не лише» цього номера). Тут ми поговоримо про інші зміни, які чекають на платників ЄП з 01.01.2021 р., а саме:

1) починаючи зі звітності за 2021 рік ФОП — платники ЄП груп 1 — 3 будуть зобов’язані у складі декларації платника ЄП (ФОП груп 1 — 2 — річної декларації, а ФОП групи 3 — декларації за IV квартал) подавати також відомості про суми ЄСВ. Для цього декларацію з ЄП схрестять із Звітом з ЄСВ (пп. 296.2 та 296.3 ПКУ);

2) тепер прямо вказано, що і юрособи, і ФОП — платники ЄП не звільнені від сплати податку на репатріацію при виплаті доходів нерезидентам із території України.

Такі зміни в частині сплати податку на репатріацію слід було очікувати після того, як спрощенців віднесено до річних платників податку на прибуток. Хоча у цьому немає нічого нового. І раніше податківці вимагали від спрощенців сплачувати податок на репатріацію;

3) обов’язок юрособи — платника ЄП бути платником податку на прибуток також у випадку отримання скоригованого прибутку КІК відтерміновано на рік — до 01.01.2022 р. (пп. 297.1 та 297.6 ПКУ);

4) з 01.01.2021 р. усім платникам ЄП стало заборонено виробляти, імпортувати, експортувати і торгувати рідинами, які використовуються в електронних сигаретах. Торгувати ж самими електронними сигаретами можна, але тільки без наповнювача.

Річ у тому, що з цієї дати саме рідини для електронних сигарет стали підакцизними товарами, а, як знають усі платники ЄП, щоб бути спрощенцем, вони не можуть виробляти, імпортувати та експортувати підакцизні товари, а торгувати підакцизними товарами можна, але тільки в роздріб, і то лише паливно-мастильними матеріалами в ємностях до 20 літрів та пивом, сидром, пері (без додання спирту) та столовими винами. Тому щоб виробляти, експортувати, імпортувати чи торгувати рідинами, які використовуються в електронних сигаретах, у 2021 році потрібно залишити лави спрощенців.

Тим же, кому спрощена система дорожче, доведеться з 01.01.2021 р. відмовитися від операцій з такими товарами.

Крім того, тим особам, які й у 2021 році хочуть бути спрощенцями, варто було позбутися залишків рідин до початку 2021 року;

5) Закон № 962 з 01.01.2021 р. дає право юрособі — платнику ЄП не включати до свого оподаткованого доходу, а отже, й не оподатковувати ЄП суми коштів і вартість майна у вигляді бюджетного гранту за умови його цільового використання (п. 292.11 ПКУ).

Якщо такий грант юрособа буде використовувати не за цільовим призначенням, тобто порушуючи умови надання, то їй доведеться не тільки включити всю суму гранту до свого оподатковуваного доходу в періоді, на який припадає таке порушення, а й сплатити з неї ЄП за подвійною ставкою, встановленою для групи ЄП, в якій перебуває юроосба (6 або 10 %)

Рентна плата. Протягом 2021 року буде діяти збільшений (з 5 до 8 %) розмір ставки для нарахування податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування бурштину.

Сплата податків. З 01.01.2021 р. діють нові рахунки для зарахування надходжень до державних і місцевих бюджетів та зарахування коштів ЄСВ. Реквізити нових рахунків можна знайти на сайті регіональних Казначейств.

Якщо податки та ЄСВ будуть сплачені на старі рахунки, то такі суми не зараховуватимуться, а повертатимуться платникам як нез’ясовані надходження.

Єдиний рахунок. З 01.01.2021 р. у ст. 351 ПКУ з’явилася норма, яка дає право платникам податків сплачувати податки (у тому числі ПДФО і ВЗ), ЄСВ через єдиний рахунок.

Перехід на застосування єдиного рахунку — справа добровільна. Якщо хтось забажає його використовувати, то потрібно просто подати через Електронний кабінет повідомлення про використання єдиного рахунку (п. 351.2 ПКУ). Хто не подав повідомлення, той платить «по-старому».

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити всього за 10 грн
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд