Сезонно-виносне: з воєнними поправками

У цій статті говоритимемо виключно про літні майданчики, які відкриваються біля вже діючих закладів ресторанного господарства (на прилеглих до них територіях, дворах тощо). У такому разі літній майданчик фактично є продовженням території закладу ресторанного господарства (його частиною).

Можливість створення закладом ресторанного господарства літніх майданчиків (відкритих майданчиків для харчування) передбачена в таблиці 2 «Номенклатура додаткових послуг, які надають заклади ресторанного господарства» (остання позиція) Державного стандарту України «Заклади ресторанного господарства. Класифікація» (ДСТУ 4281:2004), затвердженого наказом Держспоживстандарту від 31.03.2004 № 59.

Відкриття літніх майданчиків належить до додаткових послуг ресторанів, барів, кафе, закусочних, буфетів.

Дозвіл на розміщення

Зазвичай територія, яка знаходиться поряд із закладом ресторанного господарства, перебуває в комунальній або державній власності. А це означає, що для розміщення на ній літнього майданчика слід отримати дозвіл на його розміщення в компетентних органів місцевої влади.

Як отримати такий дозвіл, визначає орган місцевого управління своїм рішенням. Тобто дізнатися, як можна законно отримати в тимчасове користування прилеглу територію, слід у відповідному місцевому органі.

Якщо ж літній майданчик розміщено у власному дворі чи на іншій власній території суб’єкта господарювання, то жоден додатковий дозвіл не знадобиться!

Важливо!

* Постанова КМУ «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» від 18.03.2022 № 314. Її аналізу присвячений матеріал «Ліцензії і документи дозвільного характеру під час воєнного стану», «Податки & бухоблік», 2022, № 25.

Зокрема:

— у період воєнного стану право на провадження господарської діяльності може набуватися суб’єктами господарювання на підставі подання до Міністерства економіки декларації про провадження господарської діяльності без отримання дозвільних документів;

— строки дії діючих строкових ліцензій та документів дозвільного характеру автоматично продовжено на період воєнного стану. Причому, вважаємо, це правило діє із дня запровадження воєнного стану — 24.02.2022, а не з 19.03.2022 — дати набрання чинності вказаної постанови.

Освоюємо нові території: стаємо на облік?

Як бути, якщо організувати роботу закладу громадського харчування та облаштувати літній майданчик вирішив суб’єкт господарювання, який переїхав на нову територію (так би мовити релокував свій бізнес). Чи перереєструватися йому за новим місцем? Це те ще питання. Ми говорили, що поспішати не слід (стаття «Релокація бізнесу в межах України: деталі», «Податки & бухоблік», 2022, № 25).

А ось про сам заклад громадського харчування новачку бажано повідомити податкову за основним місцем обліку платника податків шляхом подачі на такий об’єкт ф. № 20-ОПП. При цьому якщо у платника податків відбувається відкриття об’єкта оподаткування на території адміністративно-територіальної одиниці, де він не перебуває на обліку, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у податковій за місцезнаходженням такого об’єкта.

Реалізувати це просто: у ф. № 20-ОПП достатньо зробити позначку «» або «+» у графі 11 «Прошу взяти на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням об’єкта оподаткування».

Щодо строків, то, у мирний час зробити це потрібно б було протягом 10 роб. дн. після відкриття закладу. Втім, пам’ятаємо, що під час дії воєнного стану про жодне порушення строків не може йти мови. Адже

Якщо таку діяльність за новою адресою вирішив провести єдиноподатник, який переїхав із іншої території нашої країни, то йому, крім того, бажано внести зміни до своїх облікових даних, вказавши нове місце провадження господарської діяльності (конкретне — за адресою відкритого об’єкта або «у межах всієї території України»).

Для внесення змін до реєстру платників єдиного податку при зміні відомостей такий суб’єкт господарювання має подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування з інформацією про відповідні зміни.

Втім, якщо раніше у якості місця провадження господарської діяльності він обрав «у межах всієї території України», то зараз додатково нічого змінювати не потрібно.

Облаштовуємо по фен-шую!

Маємо на увазі з дотриманням усіх існуючих правил, які встановлені для організації літніх майданчиків. Зокрема, для літніх майданчиків, що є малими архітектурними формами, слід урахувати вимоги, викладені у Правилах № 198^*.

* Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджені постановою КМУ від 30.03.94 № 198.

Так, у деяких місцях розміщувати літні майданчики не дозволено в принципі. Перелік таких місць наведено, зокрема, у п. 35 Правил.

При розміщенні МАФ не допускається пошкодження або знищення зелених насаджень (згідно із п. 36 Правил № 198).

Куточок покупця: достатньо одного

Кожен заклад ресторанного господарства повинен мати куточок покупця.

Втім, якщо літній майданчик відкриває заклад, який уже його має (а саме так і має бути!), то заводити ще один такий куточок не потрібно.

Якщо ж із якихось причин ця вимога дотримана не була, виправити це має саме заклад громадського харчування. Знаходитися такий куточок має саме в закладі, а не безпосередньо на літньому майданчику.

Куточок покупця при цьому повинен містити (згідно з п. 10 Порядку № 833*):

1) інформацію про найменування власника або уповноваженого ним органу;

2) адреси та номери телефонів органів, що забезпечують захист прав споживачів (її можна почерпнути у розділі «Контакти» на сайті Держпродспоживслужби (dpss.gov.ua/) або її головних управлінь в областях чи м. Києві).

* Порядок провадження торговельної діяльності..., затверджений постановою КМУ від 15.06.2006 № 833.

Режим роботи

При його визначенні суб’єкт господарювання має врахувати ряд обмежень, а саме:

— комендантську годину, яка може бути встановлена на території області, району, ОТГ, міста чи іншого населеного пункту. Зауважимо, що такий вид обмеження може запроваджуватися не лише на тих територіях, де ведуться бойові дії, але й на територіях, де існує реальна загроза життю та безпеці осіб, інтересам суспільства чи держави. Як не прикро, та зараз у нашій державі немає таких регіонів, де можна бути впевненим у абсолютній безпеці їх мешканців. «Супутником» комендантської години є спеціальний режим світломаскування. Зрозуміло, що під час комендантської години про роботу літніх майданчиків не може бути й мови;

— обмеження на продаж алкогольних напоїв. Знову-таки на території різних адміністративно-територіальних одиниць можуть бути установлені як повна заборона продажу алкоголю, так і заборона на його продаж у певні години доби, наприклад, у нічний час. Рекомендуємо детально ознайомитися з відповідним рішенням місцевого органу влади, адже на практиці зустрічаються різні приписи. Зокрема слід з’ясувати, чи стосуються обмеження саме закладів ресторанного господарства. Оскільки за звичайних («не воєнних») умов, відповідно до ч. 9 ст. 15³ Закону № 481* заборона продажу алкоголю у визначений рішенням час доби не стосується закладів ресторанного господарства.

* Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12. 95 № 481/95-BP.

Зробити це (ознайомитися з відповідними рішеннями) можна на порталі відповідного органу.

Крім того, необхідно вжити всіх заходів, щоб забезпечити можливість максимально швидко покинути літній майданчик у випадку оголошення повітряної тривоги. Зокрема, заздалегідь попередити про таку імовірність відвідувачів закладу та повідомити їм адресу найближчого бомбосховища.

«Карантинні» обмеження: забуте минуле?

Незважаючи на те, що коронавірусні проблеми зараз відійшли на другий план, «карантинне» питання продовжує існувати. Бо наразі карантин триває до 31.05.2022.

Але є нюанси. Так, постановою № 372* на період воєнного стану Кабмін:

* Постанова КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236» від 26.03.2022 № 372. Набрала чинності 28.03.2022.

— рекомендував фізичним особам і суб’єктам господарювання дотримуватися протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання поширенню COVID-19;

— прописав, що рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 («зелений», «жовтий», «помаранчевий», «червоний») не встановлюється. А МОЗ прокоментував так: «Згідно зі змінами, зелений, жовтий, помаранчевий та червоний рівні епідемічної небезпеки поширення COVID-19 та відповідні обмежувальні протиепідемічні заходи не застосовуються на період воєнного стану в Україні.»*

* moz.gov.ua/article/news/zatverdzheno-osoblivosti-dii-karantinu-v-umovah-voennogo-stanu

Тож орієнтуємося на спеціальні Протиепідемічні заходи*. До речі, прописані в них і нюанси для літніх майданчиків! Знову ж таки, вони зараз мають лише рекомендаційний характер (до скасування воєнного стану).

* Протиепідемічні заходи в закладах громадського харчування на період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), затверджені постановою головного державного санітарного лікаря України від 06.10.2021 № 13.

РРО/ПРРО-правила: «береженого Бог береже»

Чи використовувати РРО/ПРРО при розрахунках за товари, які будуть спожиті на літньому майданчику? Відповідь на це питання залежить від того, чи повинен використовувати РРО/ПРРО суб’єкт господарювання, який організував літній майданчик.

Наразі РРО/ПРРО-пільг не так вже і багато. Так, ФОП-єдиноподатники групи 1, у яких зберіглася РРО/ПРРО-пільга, до літніх майданчиків відношення не мають. А ФОП-єдиноподатники інших груп цієї пільги вже не мають. Про що детальніше ви могли прочитати в статті «Як працювати з РРО/ПРРО у воєнний час», «Податки & бухоблік», 2022, № 22.

Нагадаємо, що без РРО/ПРРО, але з розрахунковими книжками/квитанціями (теж «не мед»!) згідно зі ст. 10 Закону про РРО можуть здійснювати діяльність у сфері торгівлі та громадського харчування суб’єкти господарювання, названі в Переліку № 1336*.

* Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 № 1336.

У зв’язку з цим можна не застосовувати РРО/ПРРО (але застосовувати при цьому зареєстровані в податківців книгу обліку розрахункових операцій і розрахункові книжки/квитанції) на літніх майданчиках, розташованих на території: (1) села, селища за умови, що їх відкрили суб’єкти господарювання, які належать до підприємств споживчої кооперації або є сільськогосподарськими товаровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва; (2) закритих військових гарнізонів і містечок, а також військових частин, розташованих у межах сіл,селищ; (3) сіл, селищ і смт, яким згідно із Законом № 56/95* надано статус гірських.

* Закон України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» від 15.02.95 № 56/95.

Але такі суб’єкти не можуть торгувати підакцизними товарами (тими ж алкогольними напоями) — інакше вони втратять право не застосовувати РРО/ПРРО. А саме їх продаж, як правило, приносить левову частку доходу власникам літніх майданчиків. Крім того, такі суб’єкти повинні дотримуватися інших правил, установлених цим Переліком.

Також зауважимо, що на період дії воєнного стану діє штрафне послаблення щодо відповідальності за порушення вимог Закону про РРО* (передбачене п. 12 розд. ІІ Закону).

* Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 № 265/95-ВР.

Так, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог цього Закону не застосовуються, крім (!) санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів.

Тож

при продажу підакцизних товарів штрафне звільнення не діє!

Більш того, є деяка «нестиковка» з нормою із п. 69.2 підрозд. 10 розділу ХХ ПКУ щодо фактичних перевірок, яка формально дає податківцям можливість взагалі ставити під сумнів штрафне звільнення.

Тому ми б не радили ігнорувати вимогу застосовувати РРО/ПРРО при проведенні розрахункових операцій, якщо така можливість є. І пам’ятаємо — де є має буди РРО/ПРРО має бути (за деякими виключеннями) і POS-термінал (детальніше про що у статті «POS-термінал та військовий стан», «Податки & бухоблік», 2022, № 24).

Алкогольні та тютюнові нюанси

Наостанок поговоримо про продаж алкогольних напоїв і тютюнових виробів, які, принаймні в мирний час, були характерним атрибутом літніх майданчиків.

Організовуючи їх продаж, слід пам’ятати, що, по-перше, така діяльність підлягає ліцензуванню, а по-друге, органами місцевої влади можуть бути встановлені заборони й у зв’язку з цим (про що ми вже згадували раніше).

Питання ліцензування регулює Закон № 481. Ліцензуванню підлягає роздрібна торгівля як алкогольними напоями (крім столових вин), так і тютюновими виробами (включаючи паління кальяну), а з 01.01.2021 — ще й рідинами, які використовуються в електронних сигаретах.

При цьому на роздрібну торгівлю алкогольними напоями потрібна окрема ліцензія, а на роздрібну торгівлю тютюновими виробами — окрема.

Річ у тому, що в цьому випадку розрахунки за алкогольні напої та тютюнові вироби проводять через РРО/ПРРО самого закладу, біля якого відкритий такий майданчик.

Ми вже згадували, що строки дії діючих строкових ліцензій автоматично продовжено на період воєнного стану (завдяки постанові № 314). Це означає, що якщо строк дії наявних у госпсуб’єктів ліцензій скінчиться, протягом часу воєнного стану — починаючи з 24 лютого і включаючи день його припинення (закінчення) — така ліцензія має вважатись діючою до останнього дня воєнного стану. Поки що воєнний стан діє до 25.05.2022, але немає жодних гарантій того, що його не буде продовжено в черговий раз.

Крім того, до Закону № 481 внесені зміни, відповідно до яких визнані на період воєнного стану діючими ліцензії, за якими у цей період не сплачено черговий платіж, та/або закінчився термін дії ліцензії на виробництво та обіг (торгівлю) спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та РЕС; виробництво, оптову чи роздрібну торгівлю та зберігання пального.

Новачкам (тим, хто в воєнний час вирішив «підкорити» новий вид діяльності) дозволяється провадити госпдіяльність без отримання ліцензій — на підставі подання до Мінекономіки декларації про провадження господарської діяльності (детальніше про що ви могли прочитати у статті «Ліцензії і документи дозвільного характеру під час воєнного стану», «Податки & бухоблік», 2022, № 25. При цьому тим, хто працював у період воєнного стану на підставі декларації, після війни доведеться отримувати дозвільні документи та ліцензії у загальному порядку. Для цього їм невідкладно, але не пізніше одного місяця після скасування воєнного стану, треба буде звернутися до відповідних органів ліцензування, дозвільних органів та суб’єктів надання публічних (електронних публічних) послуг.

Із «воєнних» нововведень також слід звернути увагу на можливість обрання групи 3 єдиного податку зі ставкою 2 % (так званий «спец-ЄП») тими суб’єктами, що здійснюють роздрібний продаж будь-яких підакцизних товарів (про що детальніше у статті «Алкоголь/тютюн на спрощенці? Так», «Податки & бухоблік», 2022, № 27).

Пиво на розлив: що врахувати?

Особливу популярність у теплу пору року має розливне пиво. У тому числі воно часто «ллється рікою» і на літніх майданчиках. Що необхідно врахувати його продавцям?

Узагалі для того, щоб продавати пиво на розлив на винос, не обов’язково бути закладом ресторанного господарства. Головне — мати ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

А ось заклади ресторанного господарства (звісно також за наявності ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями) можуть продавати пиво на розлив із можливістю споживання на місці (на тому ж літньому майданчику).

У категорії 113.03 БЗ податківці зазначають, що здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці мають право виключно:

— суб’єкти господарювання громадського харчування;

— спеціалізовані відділи, що мають статус суб’єктів господарювання громадського харчування, суб’єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів.

Більше деталей знайдете у статтях: «Торгівля алкоголем на розлив», «Податки & бухоблік», 2021, № 88, «Продаємо пиво/вино навинос у ПЕТ», «Податки & бухоблік», 2021, № 88.

Якщо пиво, що продається вроздріб, зберігають за тією ж адресою, де воно продається (так відбувається зазвичай), то такий склад не слід вносити до Єдиного реєстру місць зберігання алкоголю (згідно із ч. 56 ст. 15 Закону № 481). Але якщо склад і місце торгівлі пивом знаходяться за різними адресами, то дані про таке місце зберігання слід внести до Єдиного реєстру.

І нарешті не забудьте про «роздрібний» акциз. Його обчислюють з вартості реалізованих підакцизних товарів (пива) з урахуванням ПДВ за ставкою 5 % (п.п. 215.3.10 ПКУ).