Інтернет-торгівля: особливості обліку

Продаж на умовах попередньої оплати

Спочатку розглянемо ситуацію, коли покупець обрав на сайті інтернет-магазину товар і спочатку оплачує товар. А потім вже обраний і повністю оплачений товар доставляється покупцю поштовим оператором або альтернативною службою доставки.

РРО/ПРРО. Якщо для оплати товару ви давали покупцю реквізити свого поточного банківського рахунку у форматі IBAN (повні банківські реквізити). У цьому випадку можна обійтись без РРО/ПРРО (навіть якщо покупець розрахується карткою). Така операція не буде вважатися розрахунковою в розумінні Закону про РРО*. Про це свого часу говорив у своєму листі від 30.12.2021 № 04-32/10-2021/409504 комітет ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики.

* Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 № 265/95-ВР.

Це підтверджують і податківці у категорії 109.02 БЗ: «…РРО та/або ПРРО не застосовуються у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок фізичної особи — підприємця, оскільки така операція не є розрахунковою, оскільки продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі ІВАN). У разі здійснення розрахунків в інший спосіб — готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.»

Але в такому разі (оскільки чека РРО/ПРРО немає)

Адже в обов’язковому порядку покупцю потрібно передати документ, який буде підтверджувати факт придбання товару.

Якщо попередня оплата здійснюється за допомогою інтернет-еквайрингу* або на картку продавця. У такому разі попередню оплату необхідно проводити через РРО/ПРРО. Тому у посилку необхідно вкласти чек РРО/ПРРО або відправити покупцю чек ПРРО на телефон або електронну пошту покупця.

Якою датою ми маємо «пробити» чек в РРО/ПРРО? На дату отримання попередньої оплати на рахунок. Але якщо оплата була здійснена покупцем поза робочий час продавця, податківці погоджуються з тим, що оформлення чека РРО/ПРРО може бути здійснено «не пізніше наступного робочого дня на підставі виписки про рух коштів на рахунку, з дотриманням хронології здійснення розрахункових операцій» (див., наприклад, лист ДПСУ від 29.07.2021 № 2922/ІПК/99-00-07-05-01-06).

* На сайті є кнопка «Сплатити» та заздалегідь укладено договір інтернет-еквайрингу.

Більш детально про застосування РРО/ПРРО при отриманні попередньої оплати від покупця ви можете ознайомитися в статті «РРО/ПРРО при попередній оплаті» // «Податки & бухоблік», 2022, № 58.

Бухоблік. Дохід у бухобліку буде визнаватися на дату передачі ризиків і вигод на товар покупцю (п. 8 НП(С)БО 15). У загальному випадку,

* Закон України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII.

Втім сторони не позбавлені права прописати в договорі момент переходу ризиків на товар на власний розсуд.

Але будемо далі виходити саме із загального випадку. Отже, саме на дату отримання товару покупцем від поштового перевізника і слід визнати дохід у бухобліку (Дт 361 — Кт 702 (на суму доходу з ПДВ) і Дт 702 — Кт 643 (на суму ПДВ). Одночасно списується собівартість реалізованого товару: Дт 902 — Кт 282/1.

Підтвердженням отримання товару покупцем, якщо доставку товару здійснює поштовий оператор або альтернативна служба доставки, буде підпис покупця на експрес-накладній.

До моменту отримання товару покупцем товар продовжує знаходитися в розпорядженні продавця. Для його обліку продавець виділяє окремий субрахунок (наприклад, 282/1 «Товари, передані перевізникам»). На дату передачі товару перевізникові в обліку відображають запис: Дт 282/1 — Кт 281.

Що стосується самого факту отримання попередньої оплати від покупця, то якщо розрахунок покупець здійснив за допомогою інтернет-еквайрингу (LiqРау, Wayforpaу, EasyPay, Platon, Fondy та ін.), то на дату здійснення транзакції відображають проводку: Дт 333 — Кт 681 (на повну суму оплати). При надходженні грошей на поточний рахунок: Дт 311 — Кт 333 (на суму коштів, що надійшли) і Дт 92 — Кт 333 (на суму комісії).

ПДВ. Тут варто звернути увагу на «особливу» норму — п. 187.5 ПКУ, якою встановлено, що якщо постачання товарів/послуг здійснюється з використанням кредитних або дебетових карток, датою збільшення податкових зобов’язань (ПЗ) вважається дата, яка відбулася раніше:

— або дата, що засвідчує факт постачання платником податку товарів/послуг покупцю, оформлена податковою накладною;

— або дата виписування відповідного рахунка (товарного чека).

Якщо покупець сплачує за товар за допомогою інтернет-еквайрингу, то фактично розрахунок здійснюється за допомогою картки і, виходить, що ми повинні керуватися цією нормою для визначення дати нарахування ПДВ.

Але! Як застосовувати цю норму, якщо перша подія — оплата товару, незрозуміло. Що, наприклад, розуміти під «виписуванням відповідного рахунка (товарного чека)»?

Зазначимо, що як такої практики застосування цієї норм немає.

Податківці в одному зі своїх роз’яснень (лист ГУ ДПС у м. Києві від 30.04.2021 № 1804/ІПК/26-15-07-07-01-14) на запитання:

«На яку дату підприємство зобов’язане складати податкові накладні: на дату зарахування коштів на поточний рахунок підприємства від платіжних систем (LIQPEY та PORTMONE чи інших аналогічних) чи на дату розрахунків споживачами через платіжні системи?

процитувавши пп. 187.1 та 187.5 ПКУ, дійшли висновку, що податкові зобов’язання з ПДВ виникають на дату виникнення першої з подій:

Тобто фактично сказали, що слід керуватися загальним правилом «першої події».

Ми теж підтримуємо цей варіант і вважаємо, що у випадку отримання попередньої оплати через платіжні системи нараховувати ПЗ слід на дату зарахування коштів безпосередньо на банківський рахунок продавця.

Є варіант, що ПЗ у цьому випадку слід визнавати на дату отримання повідомлення від платіжної системи про здійснення успішної транзакції покупцем. Але прямо ця подія в п. 187.5 ПКУ не зазначена. А тому буде складно доводити, що саме на цю дату мали б і нараховуватися ПЗ. Тому, на наш погляд, безпечніше керуватися в цьому випадку загальним правилом «першої події» і визнавати ПЗ за передоплатою на дату отримання коштів на банківський рахунок від платіжної системи.

Чи можна в цьому випадку скласти одну податкову накладну за щоденними підсумками операцій (на підставі п. 201.4 ПКУ), а не на кожного окремого покупця?

Можна, але тільки якщо розрахунки здійснюються за допомогою інтернет-еквайрингу, тобто є розрахункова операція, яка вимагає видачі продавцем чека РРО/ПРРО.

Якщо покупець перерахував оплату за реквізитами IBAN, то це будуть суто безготівкові розрахунки, а отже, податкова накладна за щоденними підсумками операцій складена не може бути.

Податок на прибуток. Тут все буде за правилами бухобліку.

Єдиний податок. Датою отримання доходу (для цілей розрахунку єдиного податку, у тому числі спецЄП) буде дата надходження коштів на поточний рахунок платника (пп. 1 і 2 п. 292.1 та п. 292.6 ПКУ). Тобто поки гроші на рахунок не надійшли, доходу немає. Комісія за еквайринг, утримана банком, дохід платника єдиного податку не зменшить.

Продаж на умовах післяплати

Тепер розглянемо ситуацію, коли доставка товару здійснюється поштовим перевізником (альтернативною службою доставки) на умовах післяплати. Він же (поштовий перевізник) при врученні замовлення має стягнути з покупця визначену заздалегідь суму і переслати її продавцеві (поштовим переказом або в безготівковій формі).

РРО/ПРРО. У цьому випадку:

— якщо перевізник перераховує кошти продавцеві на поточний рахунок, РРО/ПРРО не застосовується;

— в іншому випадку (наприклад, якщо кошти надходять поштовим переказом, який продавцю виплачується готівкою) продавець зобов’язаний видати покупцеві фіскальний чек на товар шляхом надіслання на електронну пошту, мобільний телефон тощо.

А отже,

Детальніше про це дивіться в статті «Продаж товарів із післяплатою: як провести через РРО/ПРРО» («Податки & бухоблік», 2022, № 58).

Бухоблік. Як у випадку попередньої оплати, дохід у продавця буде визнаватися на дату передачі ризиків і вигод на товар покупцю, тобто у загальному випадку на дату вручення товару покупцю поштовим перевізником (альтернативною службою доставки) (див. вище).

Що стосується оплати, отриманої поштовим перевізником/альтернативною службою доставки (або фінустановою) від покупця, то у момент передачі товару покупцеві заборгованість покупця трансформується в заборгованість перевізника (адже передаючи товар, перевізник прийняв оплату і тепер зобов’язаний перерахувати її продавцеві). Тому разом із продажними проводками в обліку відображаємо перекидання заборгованості на фінустанову: Дт 377 — Кт 361. А при надходженні коштів робимо запис: Дт 311 — Кт 377 (на суму коштів, що надійшли на рахунок), Дт 92 — Кт 377 (на суму комісії за переведення).

Податок на прибуток. Все за правилами бухобліку.

ПДВ. У цьому випадку першою подією є відвантаження товару. Враховуючі, що доставка здійснюється поштовим перевізником (альтернативною службою доставки), податкові зобов’язання слід нараховувати на дату передачі товару перевізникові (пошті) для відправлення (Дт 282/1 — Кт 28; Дт 643 — Кт 641). Дата податкової накладної повинна збігатися з датою приймання товару службою доставки для відправлення покупцю.

До речі, складати підсумкові податкові накладні на постачання з післяплатою не можна, оскільки умови з п. 201.4 ПКУ тут не виконуються (оскільки гроші надходять з рахунку посередника). Підтверджують це й податківці (див. лист ДФСУ від 11.09.2018 № 3988/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Єдиний податок. Датою виникнення доходу (для цілей розрахунку єдиного податку, у тому числі спецЄП) є дата надходження коштів на поточний рахунок продавця (або отримання готівкою у фінустанові).

Приклад. Покупець оформив замовлення в інтернет-магазині на суму 12000 грн (у тому числі ПДВ 2000 грн) з доставкою «Новою поштою»:

варіант А — на умовам попередньої оплати (комісія за еквайринг — 1 %);

варіант Б — з оплатою при отриманні (комісія за переказ коштів — 2 %).

Собівартість проданого товару — 9000 грн.