Запитання цікаве. І щоб на нього відповісти, нам доведеться згадати правила обов’язкової реєстрації платником ПДВ, установлені ст. 181 ПКУ.
Обов’язкова ПДВ-реєстрація
ПДВ-реєстрація є обов’язковою для тих ПДВшних осіб (п.п. 14.1.139 ПКУ), у яких обсяг оподатковуваних операцій (без урахування ПДВ) протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 1000000 грн (п. 181.1 ПКУ). Отже, поріг обов’язковості для ПДВ-реєстрації визначається виходячи з таких критеріїв:
— по-перше, сутнісного (до уваги беруться лише ПДВ-оподатковувані операції);
— по-друге, вартісного (обсяг таких операцій становить більше 1 млн грн);
— по-третє, часового (1-мільйонний обсяг «набігає» протягом безперервного 12-місячного періоду).
Одразу скажемо: допоки суб’єкт господарювання перебуває на спецЄП, на ПДВ-мільйон він узагалі може не звертати уваги. Адже він — хоч і специфічний, але третьогрупник (п.п. 9.2 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ). Тому на нього, як і на звичайних платників ЄП груп 1 — 3, загальне правило ПДВ-мільйона не поширюється. Про це прямо сказано у п. 181.1 ПКУ. Докладніше читайте у статті «ПДВ-реєстрація і єдиний податок» // «Податки & бухоблік», 2019, № 65.
Тобто поки ви на спецЄП, ПДВшником не зареєструють, хай навіть ПДВ-мільйон і було би перевищено. Питання постає тільки тоді, коли особа залишає лави платників спецЄП. Найімовірніше, ситуація виглядає так, що разом з операціями, здійсненими на спецЄП, ПДВ-мільйон буде перевищено, а без цих операцій — ні. Як діяти?
Оподатковувані операції
Із п. 181.1 ПКУ випливає, що до розрахунку 1-мільйонного обсягу слід уключати лише операції, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ. Що це за операції? На перший погляд може здаватися, що такими є тільки ті операції, які призводять до сплати податкових зобов’язань з ПДВ до бюджету. Але це не так.
Податківці традиційно трактують поняття оподатковуваних операцій дуже широко. У їхній консультації із БЗ 101.02 до таких операцій віднесено:
— операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою (ст. 194 ПКУ);
— операції, що підлягають оподаткуванню за ставкою 14 % (п.п. «г» п. 193.1 ПКУ);
— операції, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 % (п.п. «в» п. 193.1 ПКУ);
— операції, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою (ст. 195 ПКУ);
— операції, звільнені (умовно звільнені)* від оподаткування (ст. 197 ПКУ, підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ)**.
* Формально п. 181.1 ПКУ говорить лише про операції, оподатковувані згідно з розд. V ПКУ. Однак фіскали традиційно відносять до оподатковуваних також і операції, звільнені від ПДВ згідно з підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.
** Принаймні податківці вважають, що звільнені від ПДВ операції мають ураховуватися у розрахунку 1 млн грн для обов’язкової реєстрації платником ПДВ.
А от імпорт і ПДВ-оподатковувані послуги, отримані від нерезидента, у ПДВ-мільйон не включаються.
Операції платника спецЄП
Яких операцій немає у вищезазначеному переліку? Правильно: операцій, які не є об’єктом оподаткування (ст. 196 ПКУ). Ці операції не враховуються у розрахунок 1 млн грн.
Яким чином класифікувати з погляду ПДВ операції, здійснені платником спецЄП? Згідно з п.п. 9.5 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ їх класифікація неоднозначна. З одного боку, йдеться про те, що платники спецЄП звільняються від обов’язку нарахування та сплати ПДВ за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. З іншого боку, операції, здійснені платником спецЄП, вважаються такими, що не є об’єктом оподаткування. Отже, можна зробити висновок, що ці операції не враховуються для обрахунку 1 млн грн.
Втім, не виключаємо, що податківці будуть розглядати операції платника спецЄП виходячи з їх сутності, а не форми. І включатимуть їх у розрахунок 1 млн грн на кшталт звільнених операцій.
Одразу звертаємо увагу: боятися нічого тим особам, які зі спецЄП повернуться не на загальну систему, а на звичайний ЄП. Тобто на групи 1, 2 або на групу 3 із безПДВшною ставкою 5 %. На єдиноподатників-безПДВшників правило ПДВ-мільйона не поширюється, про що прямо говорить ст. 181 ПКУ. Однак не завжди при добровільній відмові від спецЄП вдається обрати саме ту систему, яку хочеться. Про це — у нашій статті «Відмова від спецЄП: куди далі?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 73.
Втім, тут є ще одна цікавинка. Аби зареєструватися платником ПДВ, потрібно подати Заяву за ф. № 1-ПДВ. В які строки це потрібно зробити? Тут теж два різних варіанти строків.
При переході зі спецЄП на загальну систему працює абзац перший п. 183.4 ПКУ. Заява подається не пізніше 10-го числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід. Відмова від спецЄП можлива лише з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято рішення відмовитися від спецЄП (п.п. 9.9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ). Тому Заяву за ф. № 1-ПДВ подаємо не пізніше 10-го числа місяця, наступного за тим місяцем, в якому подано Заяву про відмову від спецЄП.
Але! На період воєнного стану строки, відведені на подання ПДВшних заяв, — призупинені згідно з п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Отже, навіть якщо ці операції враховувати у 1-мільйонний критерій, то формально з поданням заяви можна тягнути до закінчення воєнного стану (докладніше див. «Продовження строків у ПДВ-обліку» // «Податки & бухоблік», 2022, № 32). Хоча повторимося — ми вважаємо, що ці операції не враховуються для 1-мільйонного критерію.
