У чому проблема?
Проблема. Досить часто вже досвідчені бухгалтери можуть і здогадатися, у чому ж причини блокування ПН або потрапляння їх підприємства до ризикових. Наприклад, щодо ризиковості усе через те, що досить часто податківці як підстави використовують «ріденький» п. 8 Критеріїв ризиковості* — наявність податкової інформації… І хоча форма самого рішення вимагає конкретизації цієї податкової інформації, контролери це уточнення досить часто не роблять.
* Критерії ризиковості платника ПДВ, затверджені постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165.
Квитанція про зупинення реєстрації ПН також страждає «невизначеністю». Хоча вона частіше за все стосується переліку документів, необхідних для розблокування. І саме на цій невизначеності іноді платники виїжджали у судах, оскаржуючи блокування ПН (див. детальніше у статті «Блокування податкових накладних: думка судів у допомогу» цього номера). Також свого часу запити на доступ до публічної інформації ми радили використовувати задля прояснення ситуації з відсутністю квитанції про реєстрацію/відмову у реєстрації ПН (стаття «Відсутність квитанції & реєстрація ПН» // «Податки & бухоблік», 2019, № 17).
Як можна діяти? Насправді, у ситуації невизначеності може бути два більш-менш ефективні варіанти поведінки:
1) одразу кидатися виправляти ситуацію, довіряючи інтуіції. Це може бути, наприклад, подання повідомлення за формою № 20-ОПП з відповідними об’єктами, входження у процедуру розблокування (подання пояснень, подальше оскарження рішення про відмову у реєстрації адміністративно, потім у суді тощо), подання документів для виведення з ризикових, повторне подання Таблиці даних і таке інше;
2) спочатку спробувати з’ясувати причину за допомогою запиту на доступ до публічної інформації, а далі діяти вже за ситуацією.
Сказати, що перший варіант не працює, — означає збрехати. Звісно, багато хто таки потрапляє у ціль. Завдяки досвіду, знанню типових претензій податківців та специфіки роботи їх підприємства/ФОП. Однак не завжди зрозуміло, а що ж ті фіскали таки хочуть?!
До того ж погодьтеся, що будувати свою стратегію захисту простіше, якщо знаєш аргументи противника. Крім того, навіть відсутність чіткої відповіді може допомогти нам зрозуміти, що, наприклад, у податківців немає доказів для доведення законності їх рішення. А це — додатковий аргумент у скаргах та позовах.
Процедура подання «публічних» запитів
Чи впливає на «публічні» запити воєнний стан? Податківці у одній зі своїх консультацій (див. 129.06 БЗ) зазначили, що строки для надання відповідей на запити щодо публічної інформації не призупинені.
Тобто
відповіді на запити щодо доступу до публічної інформації у період воєнного стану надаються
Хоча ще влітку вони казали, що не відповідають на них (про це ми попереджали у статті «Таблиця даних: як заповнити та подати, щоб було більше шансів на її прийняття?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 46).
Однак зверніть увагу: у будь-якого власника публічної інформації (і фіскалів також) є право на відстрочку в задоволенні запиту, якщо така інформація не може бути надана у встановлені законодавством строки через обставини непереборної сили (ч. 6 ст. 22 Закону № 2939*). А у період воєнного стану таких обставин хоч відбавляй. Звісно, якщо матиме місце відстрочка, то податківці обов’язково про це мають вам повідомити із зазначенням строку надання такої інформації (див. ч. 7 ст. 22 Закону № 2939).
* Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI.
Чи підходить тут «публічний» запит? Підстави блокування тієї чи іншої вашої ПН, віднесення платника до ризикових, неприйняття Таблиці даних тощо є публічною інформацією.
Нагадаємо, що публічною є інформація, яка:
— відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та отримана або створена в процесі виконання своїх обов’язків, зокрема, податківцями;
— є у володінні тих же податківців.
Про це каже визначення «публічна інформація» з ч. 1 ст. 1 Закону № 2939.
Розпорядник інформації (тобто фіскали) може відмовити в наданні інформації, якщо вона належить до категорії інформації з обмеженим доступом (п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону № 2939).
Однак підстави блокування ПН, віднесення до ризикових, прийняття Таблиці даних тощо не можна відносити до інформації з обмеженим доступом
Візьмемо для прикладу ризиковість. По-перше, податківці є розпорядниками такої інформації (виходячи з п. 5 Порядку № 405 та змісту Порядку блокування ПН № 1165*).
По-друге, формою рішення про відповідність платника критеріям ризиковості прямо визначено, що податківці у рішенні мають вказати на конкретну податкову інформацію, яка стала підставою для ризиковості за п. 8 Критеріїв ризиковості.
Тим не менш. Судова практика показує, що не завжди податківці можуть відповісти на запит щодо доступу до публічної інформації у повному обсязі. Наприклад, була така ситуація (постанова П’ятого апеляційного адмінсуду від 03.11.2020 у справі № 420/4668/20). Платник запитував:
— П. І. Б. та займані посади членів регіональної комісії, які приймали рішення щодо ризиковості (номер та дату наказу про їх призначення);
— витяг з регламенту цієї комісії, щодо порядку прийняття рішення щодо відповідності платника ризиковим;
— перелік нормативки, на підставі якої приймалось рішення про ризиковість;
— документальне підтвердження фактів, які свідчили про ознаки ризиковості;
— який структурний підрозділ сформував податкову інформацію, яка стала підставою для віднесення до ризикових.
Так от, податківці відмовили у відповіді на цей запит, вказавши, що матеріали, які використовувались Комісією при розгляді питань про внесення до ризикових, містить інформацію з обмеженим доступом. Ця інформація може зашкодити інтересам третіх осіб в разі її розголошення.
Найцікавіше те, що це не завадило платнику виграти спір та отримати рішення про виключення його з переліку ризикових. Усе тому, що навіть суду податківці чітко не пояснили, чому ж вони включили цього платника до ризикових.
Звідси висновки:
— на нашу думку, краще сформулювати запит «вказати конкретну податкову інформацію, яка стала підставою для прийняття рішення про…». Якщо йдеться про ризиковість, то можна спробувати також у запит включити «документальне підтвердження фактів, які свідчили про ознаки ризиковості»;
— якщо ми «зайдемо» у процедуру оскарження того чи іншого рішення (ризиковість/блокування ПН/відмова у прийнятті Таблиці даних тощо), а податківці відмовили нам у наданні такої інформації, прикриваючись її статусом «з обмеженим доступом», то можна припустити, що рішення не має чітких обґрунтувань. А це означає, що є підстави для його скасування.
Кому та як подати запит? Запит ми подаємо до тієї податкової, комісія якої приймала те чи інше незрозуміле рішення. Як правило, йдеться про регіональні комісії, тож подаємо запит у регіональну податкову. Наприклад, якщо це Комісія регіонального рівня ГУ ДПС України в Одеській області, то подаємо запит до Головного управління ДПС України в Одеській області.
Подати запит можна як у паперовому вигляді на адресу тієї чи іншої податкової, так і у електронному вигляді через електронну пошту. Відповідні адреси можна знайти за посиланням: tax.gov.ua/dlya-gromadskosti/dostup-do-publichnoi-inform/vyidpraviti-zapit/.
Форма запиту до ДПСУ розміщена за посиланням: tax.gov.ua/dlya-gromadskosti/dostup-do-publichnoi-inform/formi-zapitu-na-informatsiyu/576067.html.
Форми запитів до головних управлінь ДПС тієї чи іншої області можна знайти на їх сторінках у розділі «Для громадськості» — «Публічна інформація» — «Форма подання запиту».
У які строки отримаємо відповідь? За загальним правилом, податковий орган зобов’язаний надати відповідь на запит не пізніше ніж п’ять робочих днів із дня отримання запиту.
Отже, запит на доступ до публічної інформації можна використати для прояснення ситуації з ПН, Таблицею даних, статусом ризиковості. І навіть якщо податківці не відповідають, то це можна використати для процесу оскарження на свою користь.
