Строки розрахунків, контрольовані суми
Детально щодо строків у ЗЕД-розрахунках та контролю за їх виконанням читайте у статті «Граничні строки ЗЕД-розрахунків: 90, 120, 180!» // «Податки & бухоблік», № 62. А тут — стисло про те, що стосується експорту.
Граничні строки розрахунків. Граничний строк розрахунків за операціями експорту (й імпорту) товарів* зараз складає 180 днів. Він установлений «воєнною» НБУ-постановою № 18** і застосовується до ЗЕД-операцій (зокрема, експортних), які відбулися починаючи з 5 квітня 2022 року (п. 142 постанови № 18). До операцій, що відбулися до цієї дати, застосовується старий строк — 365 днів.
* Нагадуємо, що термін «товар», що вживається у валютних нормативах у значенні зі ст. 1 Закону про ЗЕД, є дуже широким і включає роботи, послуги, а також немайнові права — див. нижче.
Перебіг цих строків на час воєнного стану не призупиняється
Порушення цих строків карається пенею (0,3 % на день), яку нараховують фіскали за підсумками перевірки (проведеної щодо інформації, отриманої від банкірів).
Строки не обмежено. Граничні строки не поширюються на такі операції з експорту.
1. Залежно від суми операції.
На експорт товарів (чи залишок боргу за експорт) у сумі меншій, ніж «незначна сума» — фінмоніторингові екв. 400 тис. грн*. За курсом 36,5686 — це близько 10940 дол. США.
* Окрім дроблення операцій з експорту товарів! Про дроблення операцій читайте в статті «ЗЕД-розрахунки: детально про «90 днів» // «Податки & бухоблік», 2022, № 37.
Таким чином, якщо сума експортної операції не перевищує екв. 400 тис. грн за курсом НБУ на дату експорту, то строк 180 (365) днів не застосовується та банківський нагляд не здійснюється. Також з нагляду мають зніматися операції, за якими поточна заборгованість зменшилась до розміру, нижчого за екв. 400 тис. грн на дату останньої події за відповідною операцією: остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата постачання товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог. Однак нагадаємо, що з 6 вересня цього року здійснення зарахувань вже не є підставою для зняття операції з нагляду (щодо цього читайте в матеріалі «Взаємозалік у ЗЕД» // «Податки & бухоблік» № 76). Крім того, не плутайте зарахування-залік грошових заборгованостей із ЗЕД-бартером, який не заборонено (про який читайте нижче).
2. Незалежно від суми операції.
Постановою Правління НБУ від 14.05.2019 № 67 установлена низка винятків з товарів (у т. ч. робіт, послуг, прав), за експортом чи імпортом яких нагляд взагалі —незалежно від суми операції — не здійснюється. До винятків, зокрема, віднесено: послуги, роботи (крім транспортних і страхових послуг та/або робіт), права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, що експортуються. Постановою правління НБУ від 14.04.2022 № 72 до винятків також додали низку товарів (робіт, послуг) оборонного, військового призначення та подвійного використання!
Розрахунки та рахунки
Обов’язкового продажу немає. Спочатку зазначимо, що зараз в Україні не діє обов’язковий продаж усієї чи якоїсь частини валютної виручки! Тобто вся зарахована на рахунки експортера інвалюта залишається у його розпорядженні і реалізується на МВР лише за його бажанням.
Зарахування виручки на рахунки. У п. 23 розд. ІІ Положення № 5* зазначено, що грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку. (На поточний рахунок експортера ці кошти потрапляють через розподільчий рахунок.)
Зарахування експортної виручки можливо й на рахунок експортера, відкритий у іноземному банку. Це не порушує чинне валютне законодавство України (див. п.п. 2 п. 9 Інструкції № 7*)
Але отримані на рахунок в іноземному банку кошти за експортовану товарну продукцію, а також транспортні і страхові послуги та/або роботи необхідно повернути в Україну в межах згаданих 180 (365) днів з дня здійснення їх експорту. Та ще й при цьому необхідно буде подати до вашого обслуговуючого українського банку документи іноземного банку (!), які підтвердять зарахування коштів від нерезидента за товар. Інакше операцію не знімуть з банківського нагляду та фіскали можуть нарахувати ЗЕД-пеню за прострочення! Детальніше читайте в статті «ЗЕД і рахунок за кордоном» // «Податки & бухоблік», № 62*.
* А думки автора щодо розрахунків за експорт через рахунки в системах Wise, Payoneer, Paysera тощо читайте тут: buhgalter911.com/uk/blogs/post-1067140.html.
Але якщо роботи/послуги не транспортні чи страхові або сума контракту (чи залишок заборгованості) не перевищує екв. 400 тис. грн, то як вже зазначали, граничного строку для їх повернення не встановлено. Але усе-таки не варто навіть такі суми за експорт взагалі не повертати в Україну. Чому — див. у вищезгаданій статті, а також у матеріалі «Гроші за будь-який експорт — в Україну!» // «Податки & бухоблік», № 76 (це наш коментар до БЗ-консультації, в якій податківці стверджують, що граничний строк повернення поширюється й на непіднаглядні операції).
Якщо змінюється сторона розрахунків
Заміна кредитора. У разі заміни резидента-кредитора в зобов’язанні за операцією експорту товарів проблема банківського нагляду вирішується так. Нагляд завершується після зарахування на поточний рахунок резидента — нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом — первісним кредитором товар, і за наявності документів про заміну кредитора в зобов’язанні за операцією з експорту товарів (п.п. 6 п. 9 розд. ІІІ Інструкції № 7).
Після заміни кредитора відповідальність у разі порушення строку розрахунків, судячи з усього, ляже вже на нового кредитора…
Заміна дебітора. Що ж стосовно ситуацій з переведення боргу за поставлений експорт з одного нерезидента на іншого — то Інструкція № 7 такі питання не висвітлює, але у разі своєчасної оплати за експорт (або постачання імпорту) новим боржником-нерезидентом, гадаємо, тут проблем зняття заборгованості з банківського нагляду не буде. Звісно — у разі належного оформлення таких платежів та надання експортером банку відповідного комплекту документів, що підтверджують заміну боржника в зобов’язанні за ЗЕД-контрактом. До речі, податківці теж вважають, що заміна боржника-нерезидента іншим нерезидентом не порушує валютне законодавство (БЗ 112.02).
Бартерний експорт
Бартерні ЗЕД-контракти, у тому числі постачання на експорт у межах таких контрактів, зараз не під забороною. Тож експорт товарів (у тому числі й робіт/послуг) можливий і в межах бартерних контрактів. Нагадаємо, що Законом України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» від 23.12.98 № 351-XIV граничний строк розрахунків було встановлено і для бартерних ЗЕД-контрактів (коли в межах контракту спочатку здійснюються експортні операції). Тобто — строк для ввезення (виконання) імпортної частини контракту, він складає 180 днів з дати оформлення експорту (митної декларації або підписання акта).
Під контроль підпадають незалежно від суми (!) будь-які експортні операції, здійснені в рамках ЗЕД-контрактів. Тобто також і операції з експорту будь-яких робіт, послуг та немайнових прав
Контроль за цим здійснюють митні та податкові органи. Пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,3 % вартості неодержаних товарів (робіт, послуг), що імпортуються за бартерним договором, нараховуються та стягується податківцями.
Пам’ятайте також, що протягом п’яти робочих днів з дня підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт чи надання послуг, треба повідомити митні органи (якщо імпортуються або експортуються за таким договором товари) або податкові органи (якщо імпортуються або експортуються за таким договором роботи чи послуги) про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг).
У той же час є підстави вважати, що відлік цього строку (а також 5-денного строку для подання інформації до митниці та/або ДПСУ*) на час воєнного стану призупинено згідно з п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Детальніше щодо цього читайте в статті «Інші зупинені/незупинені строки» // «Податки & бухоблік», 2022, № 32 (ср. ).
* Нагадаємо, що за неподання цієї інформації також нараховують пеню у розмірі 1 % вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення (у межах цієї вартості експорту).
Крім того, укладаючи бартерні ЗЕД-контракти, треба пам’ятати про необхідність отримання ліцензій для експорту окремих видів товарів, про квоти для експорту деяких товарів — навіть і про заборону експорту, зокрема — у вигляді встановлення нульових квот (див. нижче)…
Експортні квоти, заборони, ліцензії
Основним документом, який регулює питання дозволів/заборон на імпорт та експорт товарів, є постанова КМУ «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2022 рік» від 29.12.2021 № 1424. Станом на 01.10.2022 експортні обмеження цієї постанови виглядають так.
Додатком 1 до цієї постанови введено такі квоти на окремі види товарів:
— фактично встановлено ембарго (нульові квоти) на експорт таких видів товарів, як золото, срібло, гречка, сіль, паливо рідке (мазут) та газ природний українського походження;
— на експорт вугілля кам’яного, антрациту тощо (крім коксу) встановлено квоту — 100000 тонн;
— на експорт відходів та брухту дорогоцінних металів встановлено квоту — 2000000 грамів.
В інших додатках до цієї постанови також наведені переліки товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню. Додатки 2 (озоноруйнівні речовини) та 4 (ліцензування та квоти на імпорт з Македонії) надто специфічні.
А от у додатку 3, зокрема, є такі цікаві (теж «озоноруйнівні») товари, експорт та імпорт яких підлягають ліцензуванню. Це — деякі з: лікарських засобів, фарб, лаків, косметичних препаратів, дезодорантів, мастильних матеріалів, заряджених вогнегасників, насосів, кондиціонерів, холодильників та ще ціла низка товарів…
Додаток 5 («сільгоспний» перелік товарів, експорт яких має ліцензуватися) також буде цікавий відповідному колу читачів. Згідно з ним
ліцензій потребує експорт низки сільгосппродуктів (велика рогата худоба, деякі продукти тваринництва та птахівництва, просо, овес, жито, цукор), мінеральні та хімічні добрива
Більш детально див. у відповідних додатках до постанови.
Ліцензії на експорт та на імпорт видає Мінекономіки. Наказом Мінекономіки від 10.03.2022 № 393-22 був затверджений Тимчасовий порядок ліцензування експорту товарів, зазначених у додатку 5. Ним передбачено, що оформлення ліцензії або підготовка листа з відмовою у її видачі здійснюється протягом двох днів з дня реєстрації заявки.
Звертаємо увагу, що норми постанови № 314*, яка дозволяє під час воєнного стану здійснювати певні види діяльності без ліцензій, не стосуються ЗЕД, тож ліцензії на експорт чи імпорт відповідних товарів і під час воєнного стану необхідно придбавати.
До речі, збір за видачу ліцензії на експорт/імпорт до припинення чи скасування воєнного стану не справляється — постанова КМУ від 10.03.2022 № 241.
Експорт на користь ворога. З 04.03.2022 постановою Кабміну від 03.03.2022 № 187 установлено мораторій на виконання будь-яких зобов’язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або особи, пов’язані з цією державою-агресором. Цей мораторій, звісно, стосується й будь-яких зобов’язань, пов’язаних з експортними контрактами. Детальніше див. у згаданій постанові.
Крім того, 27.09.2022 КМУ було прийнято постанову № 1076, якою заборонено вивезення за межі митної території України товарів за ЗЕД-договорами (контрактами), торговельною країною та/або країною призначення яких є російська федерація.
Експорт до Республіки Білорусь також практично зупинено. І хоча цю країну офіційно агресором ще не визнано, але на кордоні з Білоруссю не працюють митні пункти пропуску, та і розрахунки в білоруських, як і в російських, рублях постановою № 18 заборонені…
Висновки
- Граничний строк розрахунків за операціями експорту товарів складає 180 днів. До експортних операцій, які здійснили до 05.04.2022, застосовується строк 365 днів.
- Вимоги обов’язкового продажу інвалюти, отриманої за експорт, у нормативах зараз відсутні. Експортер має сам вирішувати долю своєї інвалюти.
- Зарахування експортної виручки можливе й на рахунок експортера, відкритий у іноземному банку. Але до закінчення відповідного граничного строку ці кошти мають повернутися до України. Виняток — для заборгованостей за роботи/послуги (окрім робіт/послуг з перевезення та страхових) та менших за екв. 400 тис. грн.
- За відповідних умов можна зняти з банківського нагляду і експортні операції, розрахунки за які відбулися після заміни резидента-кредитора (відступлення вимоги), або нерезидента-дебітора (переведення боргу).
- Коли здійснюється експорт у межах бартерних операцій, то граничний строк для ввезення (виконання) імпортної частини контракту складає 180 днів.
- Діючою редакцією постанови КМУ від 29.12.2021 № 1424 визначені квоти (у тому числі нульові) на експорт деяких видів товарів, а також затверджені переліки товарів, експорт яких підлягає обов’язковому ліцензуванню.
