Методрекомендації з бухобліку підмарафетили: нотатки про головне

Визначення ОЗ

Згідно з оновленим п. 2 Методрекомендацій № 561 під ОЗ розуміють матеріальні активи, які підприємство утримує з метою їх використання у процесі виробництва або постачання товарів, виконання робіт і надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Тобто до поняття ОЗ додано «виконання робіт». Цим його повністю узгоджено з визначенням ОЗ, наведеним у п. 4 НП(С)БО 7. Втім ця правка ніяк не вплинула на порядок бухобліку ОЗ

Реквізити первинки

Первинні документи, якими оформляється рух ОЗ, повинні містити інформацію не тільки про посади, як це, власне, вимагалося й раніше, а і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення (п. 5 Методрекомендацій № 561). Виняток — первинні документи, вимоги до яких встановлює НБУ

Групи ОЗ

До груп ОЗ належать не просто тварини і багаторічні насадження, а лише ті з них, які не пов’язані із сільськогосподарською діяльністю, а також плодоносні рослини (пп. 1.7 і 1.8 п. 7 Методрекомендацій № 561). Знову таки — це уточнювальна зміна, яка узгоджує її з пп. 5.1.7 і 5.1.8 НП(С)БО 7.

А от тварини і багаторічні насадження, які пов’язані із сільгоспдіяльністю, належать до складу біологічних активів

Строк корисного використання і ліквідаційна вартість ОЗ

За аналогією з п. 25 НП(С)БО 7 у разі зміни очікуваних економічних вигод від використання об’єкта ОЗ строк його корисного використання (експлуатації) та ліквідаційну вартість слід переглядати на кінець кожного звітного року (п. 24 Методрекомендацій № 561). Тобто не рідше за один раз на рік на кінець звітного періоду ми зобов’язані переглядати строк корисного використання (експлуатації) та ліквідаційну вартість всіх своїх ОЗ.

Нагадаємо, що до внесених змін обов’язково треба було переглядати строк корисного використання (експлуатації) об’єкта ОЗ при будь-якій зміні очікувань і в будь-який момент. А норми переглядати/змінювати ліквідаційну вартість взагалі не існувало. Хоча не було й заборони це робити.

Наразі ж переглядати/змінювати строк експлуатації і ліквідаційну вартість потрібно тільки на кінець звітного року. Втім, за бажання, ніхто не забороняє переглядати їх, коли змінилися обставини, на яких базувалася ця оцінка (див. п. 6 НП(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»)

Амортизація

Амортизувати об’єкт ОЗ, виходячи з нового строку корисного використання та нової ліквідаційної вартості, необхідно починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання та/або ліквідаційної вартості (п. 24 Методрекомендацій № 561).

Нараховану амортизацію, як і раніше, відображаємо збільшенням суми зносу ОЗ (Кт 131, 132) і витрат підприємства (Дт 92, 93, 94). Виняток становлять випадки включення її до собівартості іншого активу і балансової вартості такого активу (Дт 23, 151, 152, 153). Аналогічну вимогу висуває й п. 30 НП(С)БО 7

Зміна методу амортизації

Новий п. 28 Методрекомендацій № 561 чітко встановлює, що зміна методу амортизації, строку корисного використання та ліквідаційної вартості об’єкта ОЗ відображаються як зміни облікових оцінок відповідно до НП(С)БО 6.

А згідно з п. 8 НП(С)БО 6 вплив зміни облікових оцінок включають до Звіту про фінрезультати в тому періоді, в якому відбулися зміни, а також у наступних періодах, якщо зміни впливають і на ці періоди. Це означає, що при зміні методу амортизації не потрібно здійснювати перерахунок суми амортизації з моменту введення об’єкта ОЗ в експлуатацію.

Власне про те, що зміна методу амортизації вважається зміною облікової оцінки, Мінфін повідомив ще у листі від 02.11.2009 № 31-34000-20-23-5535/5708

Переоцінка нульових ОЗ

З Методрекомендацій № 561 виключено абзац третій п. 36. Він передбачав, що переоцінену залишкову вартість об’єктів ОЗ з нульовою залишковою вартістю слід було визначати шляхом додавання справедливої вартості цього об’єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу. Також для таких об’єктів, що продовжують використовуватися, обов’язково мала визначалася ліквідаційна вартість. Так от, цю спецнорму щодо переоцінки об’єктів ОЗ з нульовою залишковою вартістю Мінфін виключив, як видалив її раніше і з п. 17 НП(С)БО 7. Відтак, переоцінювати ОЗ із нульовою залишковою вартістю слід у загальному порядку, передбаченому абзацом першим п. 17 НП(С)БО 7

Визначення непридатності ОЗ

Оновлена редакція п. 42 Методрекомендацій № 561 наразі передбачає, що створена керівником підприємства комісія, а не постійно діюча комісія, як це було раніше, щодо об’єкта ОЗ, який підлягає списанню, визначає:

— непридатність його до використання;

— можливість використання такого ОЗ іншими підприємствами, організаціями та установами;

— неефективність або недоцільність поліпшення (ремонту, модернізації тощо) цього ОЗ.

До повноважень цієї ж комісії входить оформлення відповідних первинних документів — вона складає і підписує акти на списання ОЗ.

Тобто комісія може створюватися під списання конкретних об’єктів ОЗ, а не на постійній основі взагалі для списання всіх ОЗ

* Методичні рекомендації з бухобліку ОЗ, затверджені наказом Мінфіну від 30.09.2003 № 561.

Сфера дії

Наразі п. 1.2 уточнює, що Методрекомендації № 1315 не поширюються, зокрема, на плодоносні рослини, пов’язані із сільськогосподарською діяльністю, особливості обліку яких визначаються іншими НП(С)БО. А таким бухстандартом, нагадаємо, є НП(С)БО 7. Виняток — продукція таких плодоносних рослин. Тобто щодо продукції плодоносних рослин Методрекомендації № 1315 застосовують

Витрати на продаж

По всьому тексту Методрекомендацій № 1315 замість терміна «витрати на місці продажу» вживається поняття «витрати на продаж».

За нормами п. 4 НП(С)БО 30 «Біологічні активи» під витратами на продаж розуміють витрати, пов’язані з продажем біологічних активів і сільгосппродукції (комісійні винагороди продавцям, брокерам, непрямі податки, що сплачуються при реалізації продукції тощо, за винятком фінансових витрат). Тобто аби оцінити біоактив і сільгосппродукцію, аграрію слід від справедливої вартості відняти витрати на продаж на будь-якому ринку, а не тільки біржі. Раніше зменшити справедливу вартість при оцінці біоактивів і сільгосппродукції можна було тільки на витрати, пов’язані з продажем на активному ринку

Реквізити первинки

З п. 1.4 Методрекомендацій №1315 прибрали згадку про те, що типові форми відповідних первинних та зведених облікових документів, якими оформлюється надходження, переміщення та вибуття біологічних активів, мають затверджуватися Держстатом. Відтепер це прерогатива центральних органів виконавчої влади.

Якщо ж аграрій використовує самостійно розроблені первинні документи, то вони вже не повинні обов’язково містити місце їх складання. А от посади навпаки у такій первинці мають бути поряд з прізвищами відповідальних осіб. Це не стосується первинних документів, вимоги до яких встановлює НБУ

Визнання біоактивів і сільгосппродукції

Подібно до п. 5 НП(С)БО 30, підкоригований п. 2.1 Методрекомендацій № 1315 зараз визначає, що для того, аби визнати біологічний актив активом, підприємство має контролювати його в результаті минулих подій. Раніше там було — здійснює управління біологічним активом та контроль за його використанням.

Щодо первісного визнання сільгосппродукції активом, то оновлений п. 2.4 Методрекомендацій № 1315 вимагає в подальшому здійснювати контроль над нею, а не управління та контроль за використанням сільгосппродукції, як це було раніше.

Тобто відтепер, щоб визнавати біологічний актив чи сільгосппродукцію активом, у підприємства повинен бути контроль над таким активом

Плодоносні рослини і багаторічні насадження

Сади, виноградники, ягідники тощо п. 3.2 Методрекомендацій № 1315 називає наразі плодоносними рослинами, а не багаторічними насадженнями.

А от багаторічні насадження можуть бути об’єктом бухобліку незрілих довгострокових біологічних активів, лише за умови, що вони пов’язані з сільськогосподарською діяльністю (п. 3.5 Методрекомендацій № 1315)

Первісна оцінка біоактивів

За загальним правилом у випадку первісного визнання біоактивів їх оцінюють за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на продаж (п. 4.1 Методрекомендацій № 1315). Це правило не діє тільки тоді, коли справедливу вартість достовірно визначити неможливо. За таких обставин аграрій оцінює придбані зі сторони біоактиви за первісною вартістю, яку визначає згідно з НП(С)БО 7 або НП(С)БО 9 «Запаси».

Тобто наразі Методрекомендації №1315 в цій частині повністю відповідають вимогам п. 7 НП(С)БО 30.

До цих нововведень зараховувати біологічні активи на баланс при придбані слід було виключно за первісною вартістю

Оцінка біоактивів на дату балансу

За нормами оновленого п. 5.1 Методрекомендації № 1315 на дату проміжного і річного балансу біологічні активи всі аграрії мають оцінювати виключно за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на продаж. Виняток становлять лише випадки, передбачені п. 11 НП(С)БО 30. А за ним оцінити біоактиви за первісною вартістю можливо тільки у випадку, коли справедливу вартість таких активів на дату балансу достовірно визначити неможливо. Тож ніяких послаблень для аграріїв — платників податку на прибуток Методрекомендації № 1315, як і НП(С)БО 30, більше не передбачають (див. уточнені пп. 5.8 і 5.19 Методрекомендацій № 1315)

Аналітичний облік

В аналітичному обліку біологічні активи слід відображати у грошовому та натуральних вимірниках і, як уточнює п. 3.6 Методрекомендацій № 1315, — із зазначенням кількості біоактивів

* Методичні рекомендації з бухобліку біологічних активів, затверджені наказом Мінфіну від 29.12.2006 № 1315.

Первинка щодо запасів

З п. 3.1 Методрекомендацій № 2 виключено згадку про те, що надходження запасів на підприємство оформлює відповідними документами, типові форми яких затверджуються Держстатом. Ця функція залишилися лише за центральними органами виконавчої влади.

Також з тексту Методрекомендацій № 2 прибрали посилання на скасований наказ Мінстату від 21.06.96 № 193, яким були затверджені типові форми первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів. Докладно про це читайте статтю «Прощавай, типова первинко з ОЗ, МШП, запасів!» // «Податки & бухоблік», 2021, № 85.

За оновленим п. 3.3 Методрекомендацій № 2 отримання запасів як внесок до статутного капіталу оформлюють:

— або прибутковим ордером;

— або актом про приймання матеріалів;

— або товарно-транспортною накладною (за формою № 1-ТН, затвердженою наказом Мінтранспорту від 14.10.97 № 363).

А от під час інвентаризації тари можна використовувати бюджетну типову форму інвентаризаційного опису запасів, затверджену наказом Мінфіну від 17.06.2015 № 572 (див. оновлений п. 6.8 Методрекомендацій № 2).

Відпуск матеріалів понад установлений ліміт або у разі заміни матеріалів може оформлюватися випискою окремої накладної (вимоги) матеріалів за дозволом керівника підприємства або осіб, на те уповноважених (п. 3.13 Методрекомендацій № 2)

Аналітичний облік

У п. 5.3 Методрекомендацій № 2 уточнено, що аналітичний облік запасів ведеться у розрізі місць зберігання, матеріально відповідальних осіб та видів запасів у грошовому та натуральних вимірниках. При цьому зазначають кількість запасів (вагу, міру тощо)

* Методичні рекомендації з бухобліку запасів, затверджені наказом Мінфіну від 10.01.2007 № 2.

Критерії розмежування нерухомості

У п. 2.22 Методрекомендацій № 635, де йдеться про критерії розмежування об’єктів інвестиційної нерухомості та операційної нерухомості, визначення цих понять доповнено словами «виконання робіт».

Отже, власні або орендовані на умовах фінансової оренди земельні ділянки, будівлі, споруди, які розташовуються на землі, утримувані з метою:

— отримання орендних платежів та/або збільшення власного капіталу, а не для виробництва та постачання товарів, виконання робіт, надання послуг, адміністративної мети або продажу в процесі звичайної діяльності — це інвестиційна нерухомість;

— використання для виробництва або постачання товарів, виконання робіт чи надання послуг, або ж в адміністративних цілях — це операційна нерухомість

* Методичні рекомендації щодо облікової політики підприємства, затверджені наказом Мінфіну від 27.06.2013 № 635.