Дохід при дисконтуванні оподатковується єдиним податком?!

Специфіка учасника. Передусім хочемо звернути увагу, що платникові спецЄП поворотну фіндопомогу надала не якась стороння особа, а засновник. У плані дисконтування це має ключове значення. Ніхто не сперечається з тим, що таку фіндопомогу (якщо вона є довгостроковою) необхідно дисконтувати. Жодних винятків НП(С)БО в цьому плані не робить*.

* Хіба що згадаємо тут рішення ВС, у якому суд узагалі виступав проти дисконтування, але використовувати його можуть хіба дуже сміливі платники («Верховний Суд проти дисконтування» // «Податки & бухоблік», 2021, № 45).

Але за операціями з учасниками (збільшення капіталу за рахунок внесків учасників підприємства) доходи не відображаються. Це чітко зафіксовано як виняток у п.п. 5 НП(С)БО 15*.

* Аналогічно йде і з витратами за операціями з учасниками (п. 6 П(С)БО 16).

Тому ми пропонували різницю (дисконт) відображати у складі не доходів, а додаткового капіталу на субрахунку 425 «Інший додатковий капітал» («Позика від засновника» // «Податки & бухоблік», 2020, № 89). Отже, ні про яке оподаткування єдиним податком не може бути й мови. Ці суми не є навіть бухгалтерським доходом.

Який зв’язок має бухгалтерський дохід і дохід для цілей оподаткування єдиним податком? Давайте розбиратися.

Дохід від дисконтування і єдиний податок. Визначення доходу для обчислення єдиного податку зазначене в ст. 292 ПКУ. На жаль, як такого визначення доходу там не наведено. Є лише абстрактна фраза, що доходом є дохід, отриманий у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 ПКУ. Крім того, наведені деякі уточнення щодо нематеріального доходу і перелік тих надходжень, які доходом не є. Іншого визначення терміна «дохід» для цілей єдиного податку в ПКУ немає. Тому логічно звернутися до бухгалтерської термінології. До цього підштовхує не стільки розширене тлумачення п.п. 14.1.84 ПКУ, скільки п. 5.3 ПКУ. Нагадаємо: в ньому сказано, що інші терміни, що використовуються в ПКУ і не визначені ним, використовуються в значенні, встановленому іншими законами. А найбільш близький — Закон про бухоблік*.

* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV.

У результаті доходимо висновку, що термін «дохід» для єдиного податку слід визначати через бухгалтерські правила, але при цьому зважати на єдиноподаткову специфіку, регламентовану ст. 292 ПКУ. Тобто цей дохід має бути отриманий у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій). Особливі види доходу, зазначені в п. 292.3 ПКУ, не згадуємо, оскільки нашого випадку вони не стосуються.

Цей логічний ланцюжок приводить до висновку: навіть якщо дисконтування довгострокової заборгованості й призводить до появи бухгалтерського доходу, то єдиним податком він оподатковуватися не може, оскільки він не буде отриманий у грошовій формі (цього висновку ми доходили не раз; див., наприклад, «Позика в обліку позичальника» // «Податки & бухоблік», 2023, № 21).

Тому ми вважаємо, що висновок податківців двічі не правильний: по-перше, дисконтування позики, отриманої від засновника, не призводить до доходів у бухобліку, по-друге, навіть якщо б і призводило, то єдиним податком цей дохід оподатковуватися не може. Ба більше, навіть якщо розглядати суму дисконту як отриманий дохід, то ПКУ містить спеціальну норму про неоподаткування поворотної фіндопомоги (п.п. 3 п. 292.11 ПКУ). І про цю норму слід сказати детальніше.

Сума позики і єдиний податок. А ось що стосується оподаткування єдиним податком самої поворотної фіндопомоги, то тут інша історія. Дисконтуються всі довгострокові позики, тобто заборгованості, які мають бути погашені після 12 місяців з дати балансу. Але єдиним податком не оподатковується тільки поворотна фіндопомога, яка отримана і повернена протягом 12 календарних місяців з дня отримання. Тому в загальному випадку сума довгострокової позики має бути включена в базу оподаткування єдиним податком на наступний день після закінчення 12 календарних місяців з дня отримання.