«Проміжна» МСФЗ-звітність: розбір «організаційних» питань

Почнемо із загальних правил подання МСФЗ-звітності, а потім вже розглянемо конкретні питання МСФЗ-новачків.

Як подається проміжна МСФЗ-звітність

Усі МСФЗ-підприємства мають подавати квартальну (проміжну) фінзвітність:

1) до центру збору фінзвітності (frs.gov.ua) — за таксономією в єдиному електронному (XBRL) форматі. Строк подання квартальної звітності — не пізніше 30-го числа місяця, наступного за звітним кварталом. Але на подання цієї звітності поширюється дія Закону № 2115*, який установлює, що від час війни подавати фінзвітність можна не у загальновизначені строки, а протягом 3 місяців після припинення чи скасування воєнного стану. Аналогічна норма закріплена і в Порядку № 419**. Причому це поширюється і на річну фінзвітність за 2021 рік. Наразі на сайті центру збору фінзвітності було оприлюднено інформацію про готовність приймати фінзвітність за 2021 рік та квартальну фінзвітність за 2022 рік, складену на основі Таксономії UA XBRL МСФЗ 2021 (frs.gov.ua/2023/01/09/povidomlennya-pro-pochatok-podannya-finansovoyi-zvitnosti-do-czentru-zboru-finansovoyi-zvitnosti-2).

* Закон України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 03.03.2022 № 2115-IX.

** Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабміну від 28.02.2000 № 419.

Варто звернути увагу, що проміжна фінзвітність за таксономію має складатися відповідно до вимог МСБО 34 «Проміжна фінансова звітність». Тобто у її складі мають подаватися всі форми фінзвітності (а не лише Звіт про фінансовий стан та Звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід). Дозволяється тільки за вибором підприємства подавати всі ці форми у стислому вигляді;

2) податківцям (якщо підприємство є платником податку на прибуток) та статистиці. Власне Закон про бухоблік* зобов’язує МСФЗ-підприємства складати лише звітність за таксономією. Але поки що від подання фінзвітності окремо статистиці і окремо податківцям нікуди не дітися.

* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV.

Звертаємо увагу:

Так, зокрема, в листі ДПСУ від 13.05.2022 № 512/ІПК/99-00-21-02-01-06 податківці зазначили, що: «при складанні фінансової звітності відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності використовуються форми фінансової звітності, визначені Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, зі змінами та доповненнями».

Причому незалежно від розміру підприємства це мають бути саме форми за НП(С)БО 1 (використання скорочених форм не допускається).

Варто звернути увагу, що незважаючи на вимоги МСБО 34,

Це випливає з абз. 2 п. 5 Порядку № 419. Хоча податківці в категорії 102.20.02 БЗ чомусь говорять, що МСФЗ-підприємства у складі проміжної фінзвітності можуть подати повний або стислий комплект (включає, як мінімум: звіт про фінансовий стан (баланс); звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати).

Щодо строків подання проміжної фінзвітності, то:

— податківцям — вона подається разом з квартальною декларацією з податку на прибуток. Причому «воєнні» відстрочки працюють тільки для тих підприємств, які не мають можливості виконувати податкові обов’язки під час воєнного стану (з відповідним підтвердженням, про що читайте, зокрема, у статті «Неможливість виконувати податкові обов’язки: нагадуємо про головне» // «Податки & бухоблік», 2022, № 98);

— статистиці — не пізніше 30-го числа місяця, наступного за звітним кварталом. Тут діє «воєнна» відстрочка, передбачена Законом № 2115 (і, власне, це ж прописане й безпосередньо в Порядку № 419), яка дозволяє «воєнну» фінзвітність подавати ще протягом 3 місяців після закінчення воєнного стану.

Узагальнимо сказане у таблиці.

Строки подання проміжної фінзвітності МСФЗ-підприємствами

Тепер переходимо безпосередньо до запитань.

Видобувачі vs форми № 1-м, № 2-м

Запитання. Чи може підприємство, яке здійснює діяльність у видобувній галузі, складати звітність за формою № 1-м, № 2-м, якщо воно два роки поспіль підпадає під критерії малих підприємств?

Якщо підприємство дійсно здійснює діяльність у видобувній галузі — то

Причому незалежно від того, до якої категорії (малих, середніх чи великих) відноситься підприємство. Плюс на підприємства, які здійснюють діяльність у видобувній галузі, поширюються вимоги щодо оприлюднення та обов’язкового аудиту фінзвітності (ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік).

Хто належить до суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, визначено Законом України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» від 18.09.2018 № 2545-VIII. Це суб’єкти господарювання, які здійснюють:

— користування надрами для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

— видобування корисних копалин загальнодержавного значення;

— виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції щодо корисних копалин загальнодержавного значення;

— транспортування трубопроводами вуглеводнів (у тому числі з метою транзиту).

Тобто це підприємства, які мають спеціальний дозвіл на користування надрами, або мають угоди про розподіл продукції щодо корисних копалин загальнодержавного значення, або здійснюють транзит трубопроводами вуглеводнів.

Свого часу Мінфін і Держстат у своєму спільному листі від 14.03.2018 № 35230-06-5/6959, № 04.3-07/22-18 говорили, що

Дивіться з цього приводу, зокрема, статтю «Чи переходити водовидобувачу на МСФЗ?» // «Податки & бухоблік», 2019, № 4.

Якщо ви дійсно належите до підприємств видобувної галузі, то для вас працюють МСФЗ-правила. МСФЗ-звітність має подаватися:

1) за таксономією — центру збору фінансової звітності;

2) податківцям (якщо ви платник податку на прибуток) і статистиці — у нацформах, але це можуть бути лише форми за НП(С)БО 1. Спрощені форми з НП(С)БО 25 використовуватися не можуть.

Але! Можливо, ви тільки переходите на МСФЗ, тобто тільки почали здійснювати видобувну діяльність (до цього здійснювали іншу діяльність). У такому разі необхідно врахувати правила подання першої МСФЗ-звітності з МСФЗ 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності».

Якщо ви почали займатися такою діяльністю з 2023 року, то датою переходу на МСФЗ буде 01.01.2023 (це обов’язкова дата, але можна добровільно як дату переходу обрати й 01.01.2022). Якщо

А ось за 2023 рік ви ще подаєте НП(С)БО-звітність, керуючись правилами НП(С)БО. У такому разі, якщо ви у 2023 році відповідаєте критеріям малого підприємства (попередні два роки поспіль були малими підприємствами), то оскільки нацстандарти дозволяють спрощені форми звітності, то звітність за 2023 рік подається за спрощеними формами (ф. № 1-м та ф. № 2-м). Формально, оскільки у 2023 році підприємство є суб’єктом видобувної діяльності, то його звітність за 2023 рік підлягає аудиту та оприлюдненню. Хоча за логікою, зважаючи на те, що під «видобувачами» ст. 14 Закону про бухоблік передбачає тих, хто зобов’язаний подавати МСФЗ-звітність, необхідність аудиту НП(С)БО-звітності за 2023 рік не є вже такою однозначною.

А ось вже зі звітності за 2024 (з першої фінзвітності за МСФЗ) будуть діяти правила МСФЗ.

Підприємство почало відповідати критеріям великого підприємства

Запитання. Підприємство з 01.01.2023 стало відповідати критеріям великого підприємства. Якщо дата переходу з національних на міжнародні стандарти 01.01.2023, то за 1 квартал 2023 року подаються ф1 та ф2 за національними стандартами?

Для початку зазначимо, що підприємство переходить в категорію великих підприємств, якщо два роки поспіль не відповідає попередньо визначеній категорії підприємств.

Приклад. Показники річної фінзвітності

Якщо підприємство з 01.01.2023 підпадає під категорію великих, то воно стає МСФЗ-зобов’язаним. У цьому випадку датою обов’язкового переходу на МСФЗ буде 01.01.2023.

Якщо дата переходу на МСФЗ — 01.01.2023, то відповідно до вимог МСФЗ 1 «Перше застосування фінзвітності», кінцем першого звітного періоду, за який складається звітність за МСФЗ, буде 2024 рік. Тобто першою звітністю за МСФЗ для такого підприємства буде звітність за 2024 рік.

Тобто показники звітності розраховуються за НП(С)БО і подається вона за тими формами, які передбачені НП(С)БО. Що діє саме такий підхід, підтверджував і Мінфін у листі від 23.03.2020 № 35210-06-5/8860 (ср. ).

Причому оскільки підприємство з 01.01.2023 відповідає категоріям великих, при поданні НП(С)БО-звітності за 2023 рік використовуються форми звітності, встановлені саме НП(С)БО 1. Формально відповідно до вимог Закону про бухоблік, оскільки з 2023 року підприємство є великим, НП(С)БО-звітність за 2023 рік підлягає оприлюдненню та аудиту. Хоча якщо брати до уваги те, що в ст. 14 Закону про бухоблік велике підприємство назване в контексті того, що воно є МСФЗ-зобов’язаним підприємством, то необхідність аудиту та оприлюднення НП(С)БО-звітності за 2023 рік не очевидна.

Що стосується першої звітності за МСФЗ (звітності за 2024 рік, включаючи і проміжну), то треба врахувати вимоги щодо комплекту такої першої фінзвітності.

У звітності за 2024 рік підприємство повинне буде надати порівняльну інформацію за 2023 рік, трансформовану згідно з МСФЗ (тобто НП(С)БО-звітність за 2023 рік потрібно буде трансформувати під вимоги МСФЗ). При цьому при складанні першої звітності за МСФЗ за 2024 рік та порівняльної інформації за МСФЗ за 2023 рік потрібно використовувати МСФЗ, які діють на дату закінчення першої звітності за МСФЗ. Тобто використовувати МСФЗ, що діють на 31 грудня 2024 року.

Комплект першої звітності за МСФЗ (у т. ч. проміжної) повинен містити:

1) три звіти про фінансовий стан (Баланс): на дату переходу; на дату закінчення порівняльного періоду; на дату закінчення першого звітного періоду;

2) по два: (1) Звіти про прибутки та збитки та інший сукупний дохід; (2) Звіти про рух грошових коштів; (3) Звіти про зміни у власному капітал:

— за порівняльний період;

— за звітний період;

3) примітки до фінзвітності. При цьому примітки повинні містити узгодження показників за даними НП(С)БО і МСФЗ для відповідного порівняльного періоду.