Оскільки фірма не має місця, де зберігати необхідні їй обсяги пального, звісно, вона може передавати пальне на зберігання іншій компанії. Але викладена ситуація з переданням пального на зберігання за відповідних умов може призвести до негативних наслідків як і у поклажодавця (тобто фірми, яка передає пальне на зберігання), так і у зберігача (компанії, яка зберігатиме пальне фірми). Тому перш ніж таке робити, читайте далі, а потім ретельно зважте «за» та «проти» і вирішуйте «як».
Почнемо, за звичкою, з ПКУ-дефініцій (термінів).
Нагадуємо, що згідно з п.п. 212.1.15 ПКУ платником пального акцизу є особа, яка реалізує пальне. У свою чергу, визначення терміна «реалізація пального», наведене у п.п. 14.1.212 ПКУ. Це: будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без переходу, за плату (компенсацію) чи без плати з акцизного складу або акцизного складу пересувного. Зазначимо, що для цілей ідентифікації конкретної операції як «реалізації пального» не має значення, зареєстрований акцизний склад чи ні та чи потрапив у тимчасовий реєстр акцизний склад пересувний. Головне, щоб такі місця/території або транспортні засоби відповідали визначенням, наведеним у п.п. 14.1.6 або у п.п. 14.1.61 ПКУ (відповідно).