Камеральні перевірки у воєнний час

Суть камеральних перевірок

Камеральною перевіркою є перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування (СЕА) ПДВ (даних казначейства, в якому відкриваються рахунки платників у СЕА ПДВ), даних Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних (ЄРАН) та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРП), даних СОД РРО (п.п. 75.1.1 ПКУ).

Не варто плутати камеральні перевірки з перевіркою податкової звітності під час її прийняття на наявність/коректність в ній обов’язкових реквізитів. Адже наслідком такої перевірки зазвичай є просто прийняття або неприйняття податківцями звітності, що подається. А наслідками камеральної перевірки може виявитися накладання штрафу.

Предметом камеральної перевірки можуть бути:

— своєчасність подання податкових декларацій;

— своєчасність реєстрації ПН та/або РК у ЄРПН, АН та/або РК у ЄРАН, виправлення помилок у ПН;

— своєчасність сплати узгодженої суми податкового зобов’язання на підставі даних, що зберігаються у відповідних інформаційних базах;

— своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників;

— повнота нарахування та своєчасність сплати ПДФО та ЄСВ резидентом Дія Сіті для встановлення факту відповідності його вимогам спецрежиму;

— своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу тощо.

Камеральні перевірок мають здійснювати лише контролюючі органи обласного та центрального рівнів ДПС (БЗ 130.01).

Воєнний час і перевірки

А як тільки почалося повномасштабне вторгнення рашистів в Україну, то проведення всіх видів перевірок, у тому числі й камеральних, було призупинено. Адже почав діяти воєнний мораторій на усі види перевірок. Таке тотальне призупинення тривало всього 10 днів (з 07.03.2022 до 17.03.2022).

І уже з 17.03.2022 законодавці вирішили відновити проведення значної кількості перевірок. Під це відновлення потрапили і камеральні перевірки.

Причому з 17.03.2022 законодавці дозволили проводити не всі без винятку камеральні перевірки, а тільки обрані. А саме перевірки:

— ПДВ-декларацій або уточнюючих розрахунків, в яких заявлено бюджетне відшкодування з ПДВ на основі ПН/РК, які зареєстровані у ЄРПН, та митних декларацій. І то під перевірку не потрапляли деякі операції;

— податкових декларацій платників сільгоспЄП.

Такий обмежений перелік камеральних перевірок протримався тільки два місяці. І вже з 27.05.2022 законодавці розв’язали руки фіскалам: вони з цієї дати зняли мораторій на камеральні перевірки і тим самим дозволили їх проводи в повному обсязі (див. «Нововведення у перевірках під час воєнного стану» // «Податки & бухоблік», 2022, № 39).

Такий дозвіл на камеральні перевірки існує і на сьогодні.

Порядок проведення

Основи проведення. Порядок проведення камеральної перевірки викладено у ст. 76 ПКУ. Відповідно до нього:

Крім того, згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкові.

Тобто п. 76.1 ПКУ не вимагає від податківців приймати рішення щодо камеральної перевірки та повідомляти платників щодо її початку та закінчення. Не вимагає він й отримувати згоду платника податків на її проведення.

Строк проведення. У ПКУ є два види строків проведення камеральної перевірки (п. 76.3 ПКУ).

1. Строки перевірки декларацій та уточнюючих розрахунків (включаючи питання своєчасності їх подання). За загальним правилом,

У такий же строк проводять камеральну перевірку даних декларації з ПДВ або УР (у разі їх подання), яка окремо передбачена п. 200.10 ПКУ (у т. ч. для цілей перевірки заявленого платником відшкодування ПДВ).

У воєнний 2022 рік згідно з п. 69.2 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ камеральні перевірки деякої звітності проводилися у спецстрок. А саме камеральні перевірки звітності, поданої за

— лютий, березень, квітень, травень 2022, — розпочинаються на наступний день після 20.07.2022 та завершуються не пізніше 20.09.2022;

— червень, липень 2022, — розпочинаються на наступний день після 20.08.2022 та завершуються не пізніше 20.10.2022.

Звертаємо увагу! У п.п. 69.2 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ визначено також спецстроки для камеральних перевірок уточнюючих розрахунків з ПДВ, які були подані за звітні періоди до лютого 2022 року (наприклад, за січень 2022 або за будь-який період 2021 року чи більш ранні періоди), фактичне подання яких відбулося протягом лютого — липня 2022. Так от, строк проведення камералок таких уточнюючих розрахунків визначався за правилами, прописаними щодо подання звітності за період лютий — липень 2022.

Надалі почали знов діяти стандартні строки. Отже, у 2023 році строк проведення камеральної перевірки звітності складає стандартні 30 днів.

2. Строки перевірки з інших питань (наприклад, своєчасності сплати податків, реєстрації ПН/РК тощо). У цьому випадку строк для проведення перевірки визначається виходячи зі ст. 102 ПКУ.

Тобто знову ж таки за загальним правилом — 1095 днів з відповідної дати — залежно від того, що є предметом перевірки.

Водночас на період воєнного стану ці строки взагалі були призупинені (див. статтю «Воєнна призупинка строків позовної давності» // «Податки & бухоблік», 2023, № 29). Але з 01.08.2023 відлік цих строків таки розпочався (див. «Законопроєкт № 8401 прийнято: що змінили в останню мить» // «Податки & бухоблік», 2023, № 54). Тому на сьогодні з інших питань камеральну перевірку можна проводити у строки, більші ніж строки, установлені у ст. 102 ПКУ.

Методика проведення перевірки. Узагалі-то, камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком (п. 76.1 ПКУ). Приблизний алгоритм проведення перевірки можна почерпнути з Методрекомендації № 165*. Але ці Методрекомендації дуже сильно застаріли.

* Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця, затверджені наказом Міндоходів від 14.06.2013 № 165.

Тому спираючись на них, можна зрозуміти тільки загальний підхід до здійснення камеральних перевірок.

Так, виходячи з цих Методрекомендацій камеральні перевірки можуть проводитися двома способами:

— в електронному вигляді;

— підрозділами податкового та митного аудиту / доходів і зборів з фізичних осіб шляхом зіставлення даних програмних продуктів, результатів автоматизованого контролю податкової звітності, інформації з інших джерел.

Здійснюючи камеральну перевірку, податківці піддаватимуть податкову звітність, подану платником податку, арифметичному та логічному контролю, складовими якого є:

— перевірка правильності визначення податкового періоду, своєчасності надання звітності (дотримання строків), правильності вибору форми декларації;

— перевірка логічного зв’язку між окремими звітними і розрахунковими показниками,

— перевірка обґрунтованості застосування ставок податку і податкових пільг, правильності відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування, тощо.

Уточнення під час/після перевірки. Багатьох платників цікавить запитання: чи має право платник подати уточнюючу декларацію під час або після проведення камеральної перевірки?

Виникає це запитання через положення п. 50.2 ПКУ, який позбавляє платника права подавати уточнюючі декларації лише під час проведення документальних планових та позапланових перевірок. Про камеральні перевірки він нічого не говорить.

Тому ми вважаємо, що платник має право подати уточнюючу декларацію, поки податківці не вручили йому ППР за результатами камеральної перевірки, якою вже виявлено помилку, щодо якої платник бажає виправитися.

Водночас фіскали часто просто не бажають приймати уточнюючу декларацію за перевірений камералкою період. Хоча суди в цій ситуації на боці платників (див. «Уточнитися після перевірки — (не)можливо?» // «Податки & бухоблік», 2021, № 46).

Оформлення результатів

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки описано у ст. 86 ПКУ. У п. 86.2 ПКУ чітко вказано:

Акт камеральної перевірки складається у двох примірниках і підписується посадовими особами податкового органу, який проводив перевірку.

Узагалі-то, акт камеральної перевірки (окрім перевірки декларації про майновий стан і доходи, а також декларації ФОП-єдиноподатника) складається у формі акта, затвердженого наказом Міндоходів від 14.06.2013 № 165. Водночас, на думку фіскалів, оскільки такий «формений» акт є документом рекомендованого, роз’яснювального, інформаційного характеру, то результати перевірки можуть бути оформлені в іншій формі, що на дійсність перевірки не впливає.

Після складання і підписання акта проведеної камеральної перевірки його реєструють у контролюючому органі (строк реєстрації не встановлений) і надсилають або вручають для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків (ст. 42 ПКУ).

Не забувайте, якщо платник не згоден з висновками перевірки, він має право протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта, подати свої заперечення та/або додаткові документи.

Заперечення можна надати фіскалам поштою (листом із повідомленням про вручення), особисто або в електронному вигляді через Електронний кабінет, використовуючи меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету.

Їх розглядатиме відповідна комісія протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень та/або додаткових документів і пояснень. За результатами такого розгляду може бути переглянуто висновки акта.

Якщо платник бажає брати участь у розгляді заперечень до акта камеральної перевірки, то він повинен зазначити про це в запереченні. У такому разі контролери зобов’язані надіслати платнику повідомлення про місце і час проведення розгляду протягом двох робочих днів з дня отримання заперечень, але не пізніше ніж за чотири робочих дні до дня їх розгляду (п.п. 86.7.2 ПКУ).

Платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.

Водночас відсутність платника податку або його представника, повідомленого про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки.

Після підписання акта та розгляду заперечень (якщо такі є) фіскали можуть виносити податкове повідомлення-рішення (ППР). Його можна оскаржити в адміністративному порядку (написавши скаргу до ДПСУ) або шляхом звернення з позовом до суду. Строки для оскарження ППР наразі не призупинені.