* zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=40993
Історія питання
Когось це, мабуть, здивує, але вимога додатково наводити в касовому чеку обов’язкові реквізити при проведенні розрахунків з використанням платіжної картки через платіжний термінал, з’єднаний або поєднаний з РРО, з’явилася у підзаконній РРО-нормативці ще в 2004 році. Проте запроваджувалася вона тоді з відкладальною умовою (див. п. 5 наказу ДПАУ від 28.04.2004 № 248):
вимоги до фіскального чека РРО, з яким з’єднаний або поєднаний платіжний термінал, мали набрати чинності після затвердження відповідних технічних вимог
Очевидно, планувалося узгодити протоколи взаємодії між касовими апаратами та POS-терміналами різних виробників. Це, у свою чергу, дозволило б автоматично обмінюватися інформацією при друкуванні чека, якщо розрахунок відбувся платіжною карткою.
Однак про обов’язковість з’єднання/поєднання всіх РРО з POS-терміналами жодної згадки ніколи ніде не було. Ні в підзаконці, ні в Законі про РРО. А технічні вимоги, про які говорив той древній наказ ДПАУ, наскільки нам відомо, так і не затвердили. Тож податківці на той час не мали формальних підстав застосовувати штрафні санкції за відсутність додаткових (як ми їх називаємо — карткових) реквізитів.
Положення № 13*, що набуло чинності у 2016 році, отримало у спадок ту ж саму норму (див. п. 4 розд. ІІ Положення № 13). Але згадати в ній про технічні вимоги цього разу чомусь забули...
«Рядки 11 — 18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій»
Наш підхід до справи
На нашу думку, розуміти цю норму треба так: оскільки законодавcтвом не встановлено обов’язку з’єднувати або поєднувати РРО та POS-термінали, то абсолютно законними є обидва варіанти розрахунків:
(1) без інтеграції термінала з РРО. Тоді карткові реквізити у чеку можна не зазначати;
(2) з інтеграцією РРО і термінала. Тут без карткових реквізитів фіскального чека вже не обійтись, а за їх відсутність загрожує штраф згідно з п. 1 ст. 17 Закону про РРО.
При цьому вибір того чи іншого варіанта залишається за платником.
Що навигадували фіскали
Вони, у свою чергу, наполягали на тому, що для можливості приймати електронні платіжні засоби як спосіб оплати суб’єкти господарювання повинні забезпечити інтеграцію платіжних терміналів з РРО (див. лист ДПСУ від 17.06.2021 № 2480/ІПК/99-00-07-05-01-06 і наш коментар до нього «З’єднання/поєднання РРО і POS-термінала: примус чи добра воля?» // «Податки & бухоблік», 2021, № 55).
А згодом у головному податковому відомстві взагалі заявили, що всі РРО, які були включені до Держреєстру РРО починаючи з 2016 року, а також ПРРО буцімто забезпечують можливість з’єднання чи поєднання з платіжними терміналами (лист ДПСУ від 13.04.2023 № 903/ІПК/99-00-07-04-01-06). Тож, на їхню думку, реквізити з рядків 11 — 18 мають бути у всіх фіскальних чеках, що створюються РРО/ПРРО під час розрахунків платіжними картками. Втім, цю історію ви вже знаєте (докладно про неї — в статті «РРО і платіжний термінал: вимоги до касових чеків» // «Податки & бухоблік», 2023, № 49).
ДПСУ перевзувається в повітрі
І ось нарешті в консультації, про яку ми згадали в преамбулі до цієї статті, ДПСУ змінила свою позицію на протилежну. Причому, як завжди, без особливих додаткових пояснень щодо причин зміни позиції і, головне, без жодних змін у законодавстві!
Головний висновок цієї консультації такий:
законодавством не встановлено обов’язку з’єднувати або поєднувати POS-термінал з РРО/ПРРО під час його застосування, при проведені розрахунків з використанням електронних платіжних засобів (платіжних карток). Таким чином, дозволяється проводити розрахунки через РРО/ПРРО та POS-термінал, які між собою не поєднані або не з’єднані
Можливість інтеграції є/нема
Зверніть увагу! Запитання, на яке відповідали головні фіскали в цій консультації, містило додаткову умову: якщо у суб’єкта господарювання немає можливості поєднати РРО/ПРРО з платіжним терміналом. Натомість відповідь жодних додаткових умов не містить. Ми розуміємо її так, як підходили до цього й раніше:
— навіть якщо існує технічна можливість інтеграції POS-термінала з касовим апаратом, реалізувати її чи ні, вирішує платник на свій розсуд. Тобто він має повне право без такої інтеграції обійтись;
— якщо ж технічної можливості інтеграції немає, то перейматись тим, аби її неодмінно забезпечити (наприклад, вимагати від виробників доопрацювання РРО чи програмного забезпечення ПРРО або POS-термінала) платнику не потрібно. Як не потрібно вносити карткові реквізити в чек вручну за допомогою керуючої клавіатури або клавіатури керуючого пристрою.
Підтверджувати відсутність можливості з’єднання/поєднання РРО/ПРРО (листом банку, який надав платіжний термінал, або сервісної організації, яка обслуговує РРО/ПРРО, тощо), вважаємо, теж не потрібно
Однак якщо бажаєте підстрахуватися, то відповідне підтвердження не завадить.
Ручне введення карткових реквізитів: забудьте!
До речі, й досі залишаються чинними попередні консультації (див. БЗ 109.20, БЗ 109.10) про те, що безкоштовний ПРРО від ДПС не має можливості інтеграції з платіжним терміналом. При цьому якщо термінал використовується окремо, доводиться заповнювати рядки 11 — 18 шляхом ручного введення необхідних даних з квитанції POS-термінала.
Принаймні починаючи з версії «1.0.2.2310» програмного забезпечення (ПЗ) ПРРО ДПС все працює саме так. І чи відмовляться фіскали від цього абсурду в наступних версіях ПЗ, передбачити важко. У зв’язку з цим користувачам цього ПРРО (якщо такі ще залишились), мабуть, варто замислитися про перехід на інші програмні продукти, хай навіть і платні...
Дистанційна оплата карткою
Про це в консультації, яку сьогодні обговорюємо, нічого не сказано, але для повноти картини ми вирішили нагадати ліберальну позицію ДПСУ і з цього питання. У БЗ 109.10 головні фіскали зауважили, що
при проведенні розрахунків за допомогою сервісу еквайрингу без використання платіжного термінала обов’язок друкувати рядки 11 — 18 фіскального чека не виникає
Причому це не слід робити, навіть якщо існує можливість удосконалення програмного забезпечення РРО/ПРРО та/або можливість вводити такі реквізити вручну.
Відповідальність
Про можливі фінансові санкції ми бігцем сказали вище. Йдеться про штраф згідно з п. 1 ст. 17 Закону про РРО за невидачу (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції. Адже відсутність обов’язкових реквізитів, зокрема карткових реквізитів при оплаті покупцем за товар карткою, позбавляє чек статусу розрахункового документа (п. 3 розд. І Положення № 13). А розмір штрафу при першому порушенні становить 100 (25) % вартості проданого товару без видачі чека, а при повторному — 150 (50) %. Подробиці щодо його застосування шукайте в статті «Найпоширеніший РРО-штраф: як рахувати повторність порушення?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 79.
Так от, відтепер цього штрафу можна не боятися. Головні податківці наголошують, що
відсутня відповідальність за використання РРО/ПРРО, не з’єднаного або не поєднаного з POS-терміналом
Але зверніть увагу: якщо без з’єднання/поєднання розрахунковий документ не міститиме карткові реквізити, це не вважатиметься порушенням вимог щодо форми та змісту розрахункового документа. Отже, і штрафів можна не боятися саме в такому випадку. Однак у випадку з’єднання або поєднання платіжного POS-термінала з РРО/ПРРО рядки 11 — 18 фіскального чека мають бути заповнені. А їх відсутність цілком справедливо призводитиме до застосування штрафів.
Як бачите, ДПСУ підходить до цього питання так само, як і ми.
У будь-якому разі тепер видихнути з полегшенням зможуть не лише платники, а й виробники РРО/розробники ПРРО. Їм не доведеться більше витрачати значні ресурси на доопрацювання своєї техніки та/або ПЗ.
А платники, яких раніше безпідставно оштрафували за відсутність карткових реквізитів у фіскальному чеку, отримали ще більше шансів відбити такі штрафи через суд. Хоча й раніше суди у спорах із фіскалами, які пов’язані із друком карткових реквізитів у касових чеках, ставали на бік платників (див. постанову П’ятого апеляційного адмінсуду від 12.04.2023 у справі № 420/17158/22, постанову Шостого апеляційного адмінсуду від 07.12.2022 у справі № 640/18337/21, постанову Восьмого апеляційного адмінсуду від 22.12.2022 у справі № 140/1495/22 тощо).
P. S. Жирна крапка над «і»
Буквально днями з’явився мінфінівський проєкт змін до Положення № 13, що суттєво зачіпають форму фіскального касового чека.
Серед найцікавішого з того, що стосується карткових реквізитів, відзначимо
заплановане скасування реквізитів «Підпис касира» та «Підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки)»
Як їх належить заповнювати, доки цього не сталося, читайте в статті «Обов’язкові реквізити чека РРО/ПРРО» // «Податки & бухоблік», 2023, № 79 (ср. ).
Крім того, в Положенні № 13 мають з’явитися визначення термінів «платіжний термінал, з’єднаний/поєднаний з РРО/ПРРО», які, до речі, майже збігаються з тими, що ми пропонували в статті «РРО і платіжний термінал: вимоги до касових чеків» // «Податки & бухоблік», 2023, № 49.
Тож у сукупності з новим підходом фіскалів до зазначення в чеку карткових реквізитів, про який ми розповіли в цій статті, проблему з’єднання/поєднання касових апаратів з платіжними терміналами можна вважати вичерпаною. А разом з цим, сподіваємося, раз і назавжди податківці на місцях припинять агресивне викручування рук платникам за відсутність карткових реквізитів у чеку, як вони це робили останнім часом.
Висновки
- Карткові реквізити повинні бути в чеку РРО/ПРРО тільки в тому випадку, коли платіжний термінал з’єднаний або поєднаний з касовим апаратом.
- РРО/ПРРО буде поєднаним/з’єднаним з платіжним терміналом, якщо ці два апарати в процесі обробки інформації працюватимуть як єдине ціле.
- На законодавчому рівні не було і на сьогодні немає вимоги, що змушувала б користувача РРО/ПРРО, який приймає оплати через POS-термінал, обов’язково з’єднувати або поєднувати його з РРО/ПРРО.
- У зв’язку з цим відсутня і відповідальність за використання РРО/ПРРО, не з’єднаного або не поєднаного з POS-терміналом.
