Однією з вимог до РРО-зобов’язаних суб’єктів господарювання, що передбачені Законом про РРО, є вимога видавати особі, яка одержує або повертає товар (одержує послугу або відмовляється від неї), при отриманні товарів (послуг) розрахунковий документ установленої форми та змісту, створений у паперовій та/або електронній формі (див. п. 2 ст. 3 Закону про РРО).
При цьому суб’єкт господарювання повинен забезпечити відображення в такому документі всіх обов’язкових реквізитів. Які саме реквізити є обов’язковими, прописано в Положенні № 13*.
Форми розрахункових документів можна знайти в додатках до Положення № 13. Ми зосередимось сьогодні на одному з них — фіскальному касовому чеку за формою № ФКЧ-1 (додаток 1 до Положення № 13). А якщо конкретніше, то на його обов’язкових реквізитах.
Поділимо умовно всі обов’язкові реквізити фіскального чека на загальні та карткові.
Загальні реквізити мають бути в усіх чеках незалежно від форми оплати. Звісно, з урахуванням того, що деякі з них можуть друкуватися за бажанням платника (наприклад, штрихкод товару), а деякі — не друкуватися зовсім (наприклад, «Індивідуальний податковий номер платника ПДВ» або «Акцизний податок» неплатниками цих податків). Вимоги до загальних обов’язкових реквізитів наведемо в табл. 1 (див. нижче).
Карткові реквізити (рядки 11 — 18) мають бути присутні у фіскальному чеку в разі розрахунків електронними платіжними засобами (ЕПЗ). Вимоги до таких реквізитів — у табл. 2 (див. нижче).
Зверніть увагу: взаєморозташування написів і даних на полях форми фіскального чека є рекомендованим (п. 4 розд. І Положення № 13). Це означає, що не обов’язково дотримуватися тієї нумерації рядків, що встановлена Положенням № 13. Ми ж у своїх таблицях її не порушували, щоб вам було простіше розібратися, що до чого.
І ще одне зауваження. Вимоги щодо форми та змісту розрахункових документів, створених РРО або ПРРО, єдині. Про відмінності щодо реквізитів, які не повинен містити чек ПРРО, наприклад заводський номер РРО, чи про відмітку режиму роботи онлайн/офлайн, яку не повинен містити чек РРО, зазначено у п. 2 розд. ІІ Положення № 13 (БЗ 109.10). Відповідні застереження щодо цього ми зробили нижче.
Отже, вивчаємо уважно обидві таблиці.
Таблиця 1. Загальні обов’язкові реквізити фіскального чека
| № рядка | Назва реквізиту | |
| 1 | Найменування суб’єкта господарювання | |
| Юридичні особи зазначають тут своє найменування, що міститься в ЄДР. Воно складається з організаційно-правової форми та назви підприємства. Дозволяється використовувати в назві загальноприйняті скорочення, наприклад ТОВ (товариство з обмеженою відповідальністю), ПП (приватне підприємство) тощо (абзац восьмий п. 2 розд. І Положення № 13). Тобто в чеку можна написати або Товариство з обмеженою відповідальністю «Крокус» або просто ТОВ «Крокус». ФОП наводять тут прізвище, ім’я та по батькові (П. І. Б.), що містяться в ЄДР. При цьому Положення № 13 не вимагає вказувати ще й абревіатуру «ФОП». Податківці роз’яснюють цей момент так: у разі якщо фіскальний чек містить всі обов’язкові реквізити, однак у рядку 1 поряд з П. І. Б. фізичної особи відсутня абревіатура «ФОП», то такий чек приймається як розрахунковий і штрафів за це не буде (БЗ 109.10). Тобто, схоже, що вони схиляються до необхідності цієї абревіатури в чеку | ||
| 2 | Назва господарської одиниці | |
| Положення № 13 вимагає наводити тут найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господиницею і відповідає довіднику «Типи об’єктів оподаткування» та повідомлене ДПС формою № 20-ОПП. Більше подробиць щодо цього реквізиту читайте в статті «Реєструємо ПРРО: нюанси заповнення заяви» // «Податки & бухоблік», 2023, № 76, яка в цій частині буде корисна також користувачам звичайних РРО | ||
| 3 | Адреса господарської одиниці | |
| Це адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/ квартири) та повідомлена ДПС формою № 20-ОПП. Докладніше — в статті «Реєструємо ПРРО: нюанси заповнення заяви» // «Податки & бухоблік», 2023, № 76 | ||
| 4 | Індивідуальний податковий номер платника ПДВ | |
| Перед номером друкуються великі літери «ПН». Цей рядок має бути в чеку тільки тих суб’єктів господарювання, що зареєстровані як платники ПДВ | ||
| 5 | Податковий номер або серія та номер паспорта / номер ID-картки | |
| Цей рядок — для суб’єктів господарювання, що не є платниками ПДВ. На початку рядка друкуються великі літери «ІД». Податковим номером платника податків є: 1) код за ЄДРПОУ — для юридичних осіб та відокремлених підрозділів юросіб — резидентів і нерезидентів; 2) РНОКПП — для фізичних осіб (крім відмовників від цього номера — вони замість податкового номера наводять у цьому рядку серію та номер паспорта / номер ID-картки) | ||
| 6 | Кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) | |
| Цей рядок має бути в чеку, якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру. Наприклад, упаковка батарейок «Наша сила» типу АА із чотирьох штук коштує 60,00 грн, однак вони продаються й поштучно. Тоді якщо покупець придбав одну таку батарейку, в касовому чеку пробивають: 0,25 х 60,00 | ||
| 7 | Код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) | |
| На сьогодні обов’язок зазначати код УКТ ЗЕД установлено для підакцизних товарів (див. п. 11 ст. 3 Закону про РРО). Які товари є підакцизними, прописано в п. 215.1 ПКУ. Для РРОшних цілей найбільший інтерес становлять алкогольні напої (в тому числі пиво), тютюнові вироби, рідини, що використовуються в електронних сигаретах (РЕС), пальне. Правила зазначення коду УКТ ЗЕД для них усіх однакові — про них ви можете прочитати в статті «Застосування РРО/ПРРО при роздрібній торгівлі алкоголем і тютюном» // «Податки & бухоблік», 2023, № 67. Щоправда, свої особливості є при реалізації спиртовмісних коктейлів — про це див. статтю «Продаж алкогольних коктейлів» // «Податки & бухоблік», 2023, № 67 | ||
| 8 | Цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення — за бажанням платника) | |
| Із роз’яснень податківців (див. лист ДПСУ від 17.04.2023 № 952/ІПК/99-00-07-04-02-06, БЗ 109.10) випливає, що на сьогодні обов’язок відображати у фіскальному чеку цифрове значення штрихового коду товару (в тому числі для підакцизних товарів) чинним законодавством не передбачений | ||
| 9 | Цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) | |
| Вимога відображати в чеку РРО/ПРРО цей реквізит при роздрібній торгівлі алконапоями міститься в п. 11 ст. 3 Закону про РРО. Обов’язково відображаються серія та номер марки акцизного податку (БЗ 109.10). Решта подробиць — у статті «Застосування РРО/ПРРО при роздрібній торгівлі алкоголем і тютюном» // «Податки & бухоблік», 2023, № 67 | ||
| 10 | Назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ | |
| Назва товару (послуги) — це слово, сполучення слів або слова і цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) й однозначно ідентифікують товар або послугу в документообігу суб’єкта господарювання. Всі подробиці щодо заповнення цього реквізиту — в статті «Назва товару в чеку РРО: які є вимоги?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 58). Разом з тим ФОП на ЄП — неплатники ПДВ, які не здійснюють продаж ризикових товарів (підакцизки, ТСПП, лікарських засобів, медвиробів та ювелірки), мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) в менш деталізованому (спрощеному) вигляді (абзац другий п. 2 ст. 3 Закону про РРО). Як саме, читайте в статті «Спрощена назва товару (послуги) в чеку РРО/ПРРО» // «Податки & бухоблік», 2023, № 79. Літерне позначення ставки ПДВ — це літера (А, Б, В тощо, її можна писати й латиницею теж), що відповідає групі товарів (послуг), продаж яких оподатковується ПДВ за однією й тією ж ставкою (20, 14, 7 чи 0 %) або не оподатковується ПДВ. Платники акцизного податку можуть також в окрему групу виділяти підакцизні товари, що оподатковуються ПДВ. Зверніть увагу! Податківці роз’яснюють (лист ГУ ДПС у Вінницькій обл. від 15.09.2023 № 3019/ІПК/02-32-07-05-14, БЗ 109.10), що суб’єкти господарювання, які не є платниками ПДВ, не заповнюють поля фіскальних чеків, що містять інформацію щодо цього податку. Альтернативний спосіб заповнення — «Без ПДВ». Хоча раніше неплатникам ПДВ вони радили (див. лист ДПАУ від 06.01.2000 № 144/7/23-3117) програмувати в касових апаратах ставку ПДВ за податковою групою «Операції, звільнені від оподаткування» (літерне позначення «D»). Ми ж, у свою чергу, зауважимо, що Положення № 13 приписує заповнювати рядок 10 усім, не обмежуючись лише платниками ПДВ. А ще п. 3 розд. ІІ Положення № 13 вимагає від усіх суб’єктів господарювання повторювати рядки 6 — 10 фіскального чека відповідно до кількості різних назв товарів (послуг), які оплачені за одним касовим чеком. Тож, на нашу думку, літерне позначення ставки ПДВ мають зазначати в чеку як платники, так і неплатники ПДВ у кожному рядку поруч із назвою товару (послуги) | ||
| 19 | Позначення форми оплати, сума коштів за цією формою оплати та валюта операції | |
| Варіанти форми оплати, які пропонує Положення № 13, — готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит тощо. Через те що перелік цих варіантів відкритий (наприкінці нього стоїть «тощо»), маємо чимало вигадок фіскалів, як заповнювати цей реквізит навіть тоді, коли ніякої оплати за товар ще не було (наприклад, при відстроченні платежу, торгівлі з післяплатою) чи не буде зовсім (відпуск ліків за безоплатними рецептами). Спростуванню цих вигадок присвячено окрему статтю номера — «Як заповнити реквізит «форма оплати» в чеку РРО/ПРРО» // «Податки & бухоблік», 2023, № 79 | ||
| 20 | Загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека | |
| На початку цього рядка друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» | ||
| 21 | Літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальна сума ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами) | |
| Цей рядок наводять суб’єкти господарювання, що зареєстровані як платники ПДВ. На початку рядка друкуються великі літери «ПДВ». Загалом це може виглядати так: «ПДВ А 20,00 % 48,30». Рядок 21 повторюється відповідно до кількості податкових груп за різними ставками ПДВ. Дозволяється не друкувати рядки за податковими групами, якщо сума ПДВ дорівнює нулю. Вихідними даними для визначення загальної суми ПДВ є сукупна вартість кожного товару (наданої послуги) окремо за позицією (групою товарів, послуг). Обчислюється сума ПДВ за кожною ставкою в межах касового чека так: ПДВ = В х N : (100 + N), де В — сукупна вартість (з урахуванням ПДВ) товарів (послуг) конкретної позиції за касовим чеком; N — ставка ПДВ у відсотках. Результат розрахунку заокруглюється з точністю до 1 копійки | ||
| 22 | Літерне позначення, розмір ставки акцизного податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами) | |
| На початку рядка друкується назва такого податку згідно з ПКУ. За потреби дозволяється використовувати скорочення. Цей рядок має бути в чеках суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку. Хто ці суб’єкти і як вони мають розраховувати акцизний податок, шукайте в статтях «Роздрібний акциз з алкоголю» та «Роздрібний акциз з тютюнових та РЕС» // «Податки & бухоблік», 2023, № 67, а приклади його відображення в чеку — в статті «Застосування РРО/ПРРО при роздрібній торгівлі алкоголем і тютюном» // «Податки & бухоблік», 2023, № 67. Суб’єкти господарювання, що не є платниками акцизного податку, не заповнюють поля фіскальних чеків, які містять інформацію щодо цього податку. Альтернативний спосіб заповнення — «Без АП» (БЗ 109.10) | ||
| 23 | Заокруглення | |
| 24 | До сплати | |
| При безготівковому розрахунку рядки 23 і 24 у фіскальному чеку не зазначаються. При розрахунку готівкою ці рядки друкуються в тому випадку, якщо загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) не кратна найменшому номіналу грошових знаків національної валюти, встановленому НБУ як засіб платежу (на сьогодні — 10 коп.). У рядку 23 показують результат заокруглення суми оплати в готівковій формі (рядок 20), здійсненого за такими правилами: 1) суму, що закінчується від 1 до 4 копійок, заокруглюють у бік зменшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок; 2) суму, що закінчується від 5 до 9 копійок, заокруглюють у бік збільшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок. Наступним рядком друкується «До сплати» і сума після заокруглення. На практиці ж більшість суб’єктів господарювання ігнорують обидва ці рядки, а замість них просто надають знижку в сумі від 1 до 9 коп. як при оплаті готівкою, так і за безготівковим розрахунком. Такий спосіб вирішення проблеми з заокругленням, вважаємо, є цілком прийнятним. Головне, щоб така знижка не пройшла в чеку щодо тих товарів, щодо яких встановлено мінімальні роздрібні ціни (наприклад, для окремих алкогольних напоїв), інакше за певних обставин це може бути визнано порушенням | ||
| 25 | Фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, дата (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції | |
| У формі № ФКЧ-1 наведено такий формат: — для дати — «ХХ.ХХ.ХХХХ» (наприклад, «02.10.2023»); — для часу — «ХХ-ХХ-ХХ» (наприклад, «16-46-59»). Про небезпеку, яка може чекати на платників, що проігнорують ці вимоги, читайте в статті «Чек РРО без секунд як привід для штрафів» // «Податки & бухоблік», 2022, № 3 | ||
| 26 | QR-код | |
| QR-код є обов’язковим для ПРРО та РРО, що внесені до Державного реєстру РРО після 01.08.2020, та для РРО, які можуть бути доопрацьовані їх виробниками. В разі неможливості доопрацювання належним чином зареєстрованих РРО, які вже перебувають в експлуатації, такі РРО можуть використовуватись суб’єктами господарювання до завершення строку їх експлуатації. Зазначений вище виняток не стосується ПРРО (БЗ 109.10). QR-код у фіскальному касовому чеку зазначається у разі наявності в РРО відповідного програмного забезпечення (БЗ 109.10). ДПС наголошує, що QR-код — це не обов’язковий реквізит чека, але має містити у собі обов’язкову інформацію за наявності в чеку (БЗ 109.10), а саме: — код автентифікації повідомлення (МАС) цього чека. При цьому йдеться не про номер чека, а про номер РРО/ПРРО, за яким він автентифікується на сервері ДПСУ (див. листи ДПСУ від 28.08.2021 № 3150/ІПК/99-00-05-05-01-06, від 31.08.2021 № 3198/ІПК/99-00-07-05-01-06); — дату та час здійснення розрахункової операції; — фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека в межах зміни; — суму розрахункової операції; — фіскальний номер РРО/ПРРО, на якому він сформований. Якщо в QR-коді буде зашифрована інша інформація (на практиці інколи в ньому шифрують посилання на сайт ДПС, де можна відшукати чек), то є небезпека, що такий чек податківці можуть визнати нерозрахунковим | ||
| 27 | Позначка щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек | Обидва реквізити — тільки для ПРРО |
| 28 | Контрольне число, сформоване в режимі офлайн | |
| Контрольне число формується за допомогою одностороннього алгоритму хешування даних. В один період часу для всіх ПРРО застосовується одна хеш-функція, визначена ДПСУ, інформація про яку наводиться в Електронному кабінеті | ||
| 29 | Заводський номер РРО | |
| Заводський номер РРО — це унікальний номер РРО, який надається виробником при його виготовленні. Перед ним у цьому рядку друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для ПРРО не зазначається | ||
| 30 | Фіскальний номер РРО або фіскальний номер ПРРО | |
| Перед зазначенням фіскального номера РРО друкуються великі літери «ФН». У свою чергу, перед зазначенням фіскального номера ПРРО друкуються великі літери «ФН ПРРО» | ||
| 31 | Напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника | |
Зверніть увагу! Такі реквізити, як найменування суб’єкта господарювання; цифрове значення штрихового коду товару; заокруглення суми до сплати; валюта операції; найменування платіжної системи (про нього — в табл. 2); QR-код можуть не відображатися у касовому чеку тими версіями програмного забезпечення старих РРО, які до 01.08.2020 були включені до Державного реєстру РРО, а сам РРО до цієї дати перебував на обліку в ДПІ.
І головні податківці з цим погоджуються (БЗ 109.10). А от на місцях перевіряючі частенько прискіпуються до таких чеків. Як із цим боротися, читайте в статті «Чек старого РРО без нових реквізитів: штрафонебезпечно чи ні?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 78.
Таблиця 2. Карткові реквізити фіскального чека
| № рядка | Назва реквізиту |
| 11 | Ідентифікатор еквайра та торговця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати |
| 12 | Ідентифікатор платіжного пристрою |
| Наприклад: «Термінал: S1HA0JY4» | |
| 13 | Сума комісійної винагороди |
| Рядок заповнюється в разі наявності відповідної інформації. Зазвичай комісійну винагороду при карткових розрахунках сплачує не покупець, а торговець. Тож цей рядок на практиці не задіюється | |
| 14 | Вид операції |
| У фіскальному касовому чеку ф. № ФКЧ-1 тут має бути зазначено «Оплата» | |
| 15 | Реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) |
| На початку рядка друкуються великі літери «ЕПЗ», після яких наводять реквізити ЕПЗ (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи. З огляду на це рядок може мати такий вигляд: «ЕПЗ: ************1307» | |
| 16 | Найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується |
| Перелік чинних платіжних систем ви можете знайти тут: bank.gov.ua/ua/payments/payment-systems. Перед цим реквізитом наводиться напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА». Наприклад, «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА «MasterCard»» | |
| Код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду | |
| Наприклад, «КОД АВТ. 771235». Такий код не зазначається у випадку, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням ЕПЗ (платіжних карток) без виконання процедур авторизації | |
| 17 | Підпис касира |
| Якщо це передбачено правилами платіжної системи, тоді в цьому рядку ставить свій підпис касир, що здійснив розрахункову операцію з оплатою за допомогою ЕПЗ (платіжної картки). Перед підписом друкується напис «Касир». Зверніть увагу! По-перше, іноді цей реквізит розуміють як необхідність відображати П. І. Б. касира у всіх чеках незалежно від форми розрахунків. Такий підхід є хибним, оскільки цей рядок має з’являтися в чеку лише при карткових розрахунках. По-друге, Положення № 13 взагалі не вимагає зазначати в чеку П. І. Б. касира. Достатньо лише його власноручного підпису та й то тільки в тому разі, якщо покупець розрахувався ЕПЗ (платіжною карткою) і якщо це прописано у правилах платіжної системи | |
| 18 | Підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) |
| Наводиться, якщо це передбачено правилами платіжної системи. Перед підписом друкується напис «Держатель ЕПЗ» | |
| Рядки 15, 16, 18 фіскального чека повторюються відповідно до кількості ЕПЗ, з використанням яких здійснюється оплата (п. 5 розд. ІІ Положення № 13) | |
Зверніть увагу! Карткові реквізити (тобто рядки 11 — 18) мають бути в чеку, лише якщо покупець здійснив оплату з використанням ЕПЗ (платіжної картки) через платіжний термінал, з’єднаний або поєднаний з РРО. Про це чітко сказано в п. 4 розд. ІІ Положення № 13 і підтверджується роз’ясненням головних податківців у БЗ 109.10.
Щодо ПРРО у Положенні № 13 нічого не говориться, але це випливає з того самого роз’яснення фіскалів. У ньому вони наголошують, що вищезгадані реквізити теж повинні бути в чеку ПРРО і знову-таки лише тоді, коли платіжний термінал з’єднаний або поєднаний з цим ПРРО.
На жаль, у своїх індивідуальних податкових консультаціях фіскали заявляють, що всі РРО, які були включені до Держреєстру РРО починаючи з 2016 року, а також ПРРО буцімто забезпечують інтеграцію (можливість з’єднання чи поєднання) з платіжними терміналами. Тож, на їхню думку, реквізити з рядків 11 — 18 мають бути у всіх фіскальних чеках, що створюються РРО/ПРРО під час розрахунків ЕПЗ (платіжними картками). Ба більше! Навіть визнаючи те, що ПРРО від ДПС не має можливості інтеграції з платіжним терміналом і термінал використовується окремо, вони вимагають заповнювати рядки 11 — 18 шляхом ручного введення необхідних даних з квитанції POS-термінала (БЗ 109.20, БЗ 109.10).
Наші контраргументи проти такого свавілля фіскалів шукайте в статті «РРО і платіжний термінал: вимоги до касових чеків» // «Податки & бухоблік», 2023, № 49. До сказаного там додамо лише, що
у разі проведення розрахунків за допомогою сервісу еквайрингу без використання платіжного термінала обов’язок друкувати рядки 11 — 18 фіскального чека не виникає
Таку позицію ДПСУ висловила у своєму роз’ясненні, розміщеному тут.
Отже, якщо покупець сплатив карткою дистанційно через інтернет-еквайринг, продавець не повинен перейматися тим, де йому взяти відповідні дані, аби заповнити рядки 11 — 18 чека РРО/ПРРО. Так само ці рядки не заповнюються в тому разі, коли покупець перераховує кошти на картку продавця. Хоча в цьому випадку, на нашу думку, взагалі не повинно бути й мови про необхідність застосування РРО/ПРРО, оскільки така операція не є розрахунковою.
P. S. Коли вже ця стаття була готова до виходу, на сайті головних фіскалів з’явилося обнадійливе повідомлення, в якому чи не вперше з їхніх уст прозвучало, що
законодавcтвом не встановлено обов’язку з’єднувати або поєднувати РРО/ПРРО та POS-термінали
Ми про це говорили постійно (див., наприклад, статті «З’єднання/поєднання РРО і POS-термінала: примус чи добра воля?» // «Податки & бухоблік», 2021, № 55, «З’єднаний/поєднаний РРО: фантазії фіскалів» // «Податки & бухоблік», 2022, № 5). Нарешті наші волання було почуто.
Сподіваємося, під впливом цього роз’яснення податківці на місцях припинять так агресивно викручувати руки платникам за відсутність карткових реквізитів у чеку, як вони це робили останнім часом. А щоб не наврочити, сьогодні про це досить. Зачекаємо, доки це роз’яснення перекочує в БЗ, а звідти зникне маячня про ручне введення карткових реквізитів у чеки ПРРО від ДПС. Як тільки це відбудеться, тоді разом і відсвяткуємо! ☺
