Ключова відмінність цьогорічного інтернет-блекауту від торішніх атак на енергетичну інфраструктуру України полягає в тому, що цього разу забезпечення електроенергією не порушувалося. Тобто потреби в резервних джерелах живлення наразі не було.
Натомість зник мобільний і фіксований Інтернет, доступ до якого надавав оператор зв’язку, що постраждав від ворожої атаки. І швидко знайти рівносильну заміну його послугам, на жаль, не вдалося. А працювати хоч без світла, хоч без зв’язку однаково сутужно. Як і торік, користувачі РРО/ПРРО відчули це на собі в повній мірі.
Навіщо касовому апарату Інтернет
Відповідаємо: аби передавати певну інформацію в електронному вигляді на сервер ДПСУ дротовими або бездротовими каналами зв’язку. Цього вимагає від усіх РРО/ПРРО-зобов’язаних п. 7 ст. 3 Закону про РРО.
Про яку саме інформацію йдеться? Податківці називають її контрольно-звітною (БЗ 109.12). Це:
— або інформація про загальний обсяг розрахункових операцій — при використанні електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг), РРО для купівлі-продажу іноземної валюти;
— або електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків — при використанні решти РРО та будь-яких ПРРО.
Передається контрольно-звітна інформація на сервер ДПСУ автоматично, незалежно від волі платника, строків для її подання Закон про РРО взагалі не визначає
Головне, що для цього потрібно, — наявність інтернет-зв’язку. При цьому не має значення, яким саме підключенням до мережі ви користуєтесь: мобільним чи стаціонарним. Тож найперше, що варто було зробити, коли ліг ваш мобільний оператор, — спробувати підключитися до Інтернету через кабель, Wi-Fi або іншого оператора.
А якщо такої можливості немає? В принципі, теж нічого страшного, все одно певний час можна проводити розрахункові операції і без Інтернету. Що для цього треба, читайте далі.
Як працювати без Інтернету
Відповідь на це запитання залежатиме від того, класичний чи програмний РРО ви використовуєте.
Класичний РРО. У разі тимчасового відключення Інтернету на перших порах (протягом 72 годин або до переповнення пам’яті модему) жодних особливостей при проведенні розрахунків не виникає. Тобто при зникненні з’єднання з Інтернетом ви, як і раніше, продовжуєте використовувати свій РРО у звичному режимі.
Пояснюється це тим, що для роботи РРО постійний доступ до Інтернету не потрібен. Адже класичний РРО передає контрольно-звітну інформацію на сервер ДПСУ не в реальному режимі, а час від часу. Її відправлення на сервер ініціюється РРО за фактом складання Z-звіту. При цьому, якщо з’єднання з Інтернетом не з’явиться через 72 години після виконання останнього Z-звіту, проведення розрахунків доведеться призупинити, оскільки робота РРО буде заблокована. Про блокування вам просигналізує сам РРО.
Разом з тим це блокування зніметься одразу після відновлення зв’язку РРО з сервером (див. лист Міндоходів від 11.03.2014 № 4479/6/99-99-18-03-01-15). Тобто
варто на певний час підключити касовий апарат до Інтернету, дочекатися, доки він передасть накопичену звітну інформацію — і його можна буде знову використовувати без наявності зв’язку ще 72 години підряд
Якщо потреба в цьому дійсно є, можна після закінчення робочої зміни перемістити РРО в інше місце з гарантованим доступом до Інтернету, виконати всі розблокувальні процедури і повернути його знову на торгову точку.
Якщо ж такої можливості немає, після блокування РРО з причин відсутності зв’язку слід діяти так само, як і при виході з ладу РРО або відключенні електроенергії:
— або припинити торгівлю, якщо ви відмовились від реєстрації КОРО та РК на цей РРО;
— або проводити розрахункові операції з використанням КОРО та РК, зареєстрованих на такий РРО. Так можна робити не більше 7 робочих днів.
Решту подробиць шукайте в статті «Відключили електроенергію/зник Інтернет: як бути користувачам РРО/ПРРО» // «Податки & бухоблік», 2023, № 87.
Програмний РРО. Без підключення до Інтернету ПРРО втрачає зв’язок із фіскальним сервером ДПСУ і тому не може направляти на сервер контрольно-звітну інформацію в режимі онлайн. Разом з тим
якщо відсутність Інтернету не пов’язана з перебоями в енергопостачанні, сам фіскальний сервер залишається при цьому цілком роботоздатним
Про що ДПСУ й повідомила платників у своєму роз’ясненні від 12.12.2023. Там же вона запропонувала можливі варіанти роботи для користувачів ПРРО:
— до відновлення стабільної роботи мобільного оператора перейти в режим офлайн і продовжити роботу на ПРРО
або
— переключитися на іншого оператора.
Зверніть увагу! Продовжувати роботу ПРРО в офлайн-режимі вдасться, якщо такий ПРРО здатен працювати в режимі офлайн і при реєстрації ПРРО від цього режиму не відмовилися. Інакше доведеться чекати на відновлення зв’язку без можливості здійснювати розрахункові операції.
І ще одне.
Обмеження щодо строків проведення розрахункових операцій в режимі офлайн, встановлені ст. 5 Закону про РРО (не більше 36 годин підряд та не більше 168 годин на місяць), у період воєнного стану (ВС) не діють
Однак при цьому забороняється використання ПРРО у період відсутності зв’язку між ним та фіскальним сервером ДПСУ без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів (БЗ 109.09). Аби його отримати, варто було в заяві про реєстрацію ПРРО зазначити, що він може працювати в режимі офлайн.
РРО заблоковано, а POS-термінал працює
Якщо під час блекауту таке траплялося вкрай рідко, то зараз, коли ліг один з мобільних операторів, це виявилося доволі поширеним. Пояснення тут просте: РРО і POS-термінал, встановлені на торговій точці, від початку обслуговувалися різними операторами зв’язку. Тож коли відбувся збій у роботі того оператора, що забезпечував зв’язком РРО, і через 72 години РРО заблочився, POS-термінал продовжував справно працювати, як і раніше.
Розглянемо дві можливі ситуації.
1. КОРО та РК не застосовується. В попередньому розділі ми наголошували, що наслідком прийняття такого рішення користувачем РРО є заборона на проведення розрахункових операцій на період виходу з ладу РРО. Це означає, що в такому разі
приймання готівки та/або платіжних карток без належної фіскалізації розрахунків не допускається. Причому посилання на форс-мажорні обставини (збій у роботі мобільного оператора) виправданням таких дій служити не можуть
Інакше кажучи, користувач РРО, який після блокування РРО не припинив роботу своєї торгової точки, свідомо порушив Закон про РРО.
Ба більше! Раз його не впіймали за руку в той момент, то обсяги готівкових розрахунків, здійснених з порушенням, він узагалі вирішив приховати. А щодо безготівкових розрахунків (через POS-термінал), котрі приховати неможливо, у нього виникло закономірне запитання, як їх тепер фіскалізувати? Чи не варто пробити чеки на безготівку, щойно відновиться Інтернет і РРО буде розблоковано?
На нашу думку, так робити немає жодного сенсу. Адже момент формування чека чітко визначено в п. 1 ст. 3 Закону про РРО: чек має підтверджувати виконання розрахункових операцій, тож створювати його слід, коли касир приймає під покупця готівку або платіжну картку. А в п. 2 ст. 3 Закону про РРО однозначно прописано момент передачі чека покупцеві: зробити це треба при отриманні товарів (послуг).
При цьому згідно з п. 1 ст. 17 Закону про РРО
штрафується як непроведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО, так і невидача відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції
Тому навіть якщо апелювати до того, що про несвоєчасне формування касового чека в цій нормі нічого не сказано, залишається ще таке очевидне порушення, як невидача цього чека покупцеві. Врятуватись від штрафів за ці порушення можуть лише торговці (крім торговців підакцизкою), що вчинили їх на територіях активних бойових дій/можливих бойових дій/тимчасово окупованих територіях (п. 14 розд. ІІ Закону про РРО). Подробиці — в статті «Захист від РРО-штрафів з 01.10.2023: хто «під парасолькою» // «Податки & бухоблік», 2023, № 79 (ср. ).
2. Використання КОРО та РК. У цьому разі виписувати розрахункові квитанції ви маєте як на готівкові, так і на термінальні розрахунки. Це випливає із визначення поняття «сума розрахунку», наведеного в Порядку ведення РК, КОРО*.
При цьому спеціальних правил заповнення розрахункових квитанцій у разі безготівкових розрахунків Порядок ведення РК, КОРО не містить. Разом з тим у ньому є норма (див. абзац перший п. 8 гл. 4 розд. ІІ Порядку ведення РК, КОРО), згідно з якою
за бажанням суб’єкта господарювання можна створювати додаткові графи, зокрема у графі 5 розділу 1 КОРО, зареєстрованої на РРО, для зазначення сум розрахунків, які отримані (видані) з використанням електронних платіжних засобів
Очевидно, щоб скористатися цією нормою, слід певним чином позначати безготівкові розрахунки в розрахункових квитанціях, скажімо, абревіатурою «ЕПЗ». Решта подробиць — у статті «Заповнення розрахункової квитанції: чи обов’язково зазначати найменування та одиницю виміру кожного товару?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 58.
ПРРО без зв’язку, а POS-термінал зі зв’язком
Тут акценти дещо інші, хоча загальний підхід до справи майже такий самий.
ПРРО не працює в офлайні. Вище ми попереджали: якщо при реєстрації ПРРО від застосування офлайн-режиму відмовилися, доведеться чекати на відновлення зв’язку. При цьому здійснювати будь-які розрахункові операції, як готівкові, так і безготівкові, на цьому ПРРО ви не зможете.
Крім того, ПРРО не працюватиме в офлайн-режимі й тоді, коли вичерпався отриманий у контролюючому органі діапазон фіскальних номерів, а підключитися до фіскального сервера ДПСУ для отримання нового діапазону не вдається через відсутність інтернетзв’язку.
Загалом обидві ці ситуації тотожні тій, коли користувач класичного РРО відмовився від застосування КОРО та РК на період виходу РРО з ладу. Тож і їх наслідки у разі безготівкових продаж будуть аналогічними (див. відповідний підрозділ попереднього розділу).
ПРРО може працювати в офлайні. У цьому разі всі розрахунки, в тому числі й безготівкові, слід проводити через ПРРО в загальному порядку. Час роботи ПРРО в цьому режимі в період ВС не обмежений, однак офлайн може припинитися, якщо вичерпається отриманий у контролюючому органі діапазон фіскальних номерів. Аби його поновити, на певний час підключіть ваш ПРРО до Інтернету через іншого мобільного оператора або через кабель чи Wi-Fi. Що робити, коли такої змоги немає, ми вже сказали вище.
Незакрита робоча зміна/нестворений Z-звіт
Багатьох лякають наслідки такої бездіяльності, спричиненої, однак, не недбалістю суб’єкта господарювання, а форс-мажорними обставинами. Свого часу ми проаналізували їх у статті «Чи слід боятися відповідальності за незакриту робочу зміну чи нестворений Z-звіт» // «Податки & бухоблік», 2023, № 79. Тож сьогодні зупинимося на цьому питанні тільки в частині, що, зокрема, пов’язана з перебоями з інтернет-зв’язком.
По-перше,
відповідальності власне за незакриття робочої зміни з будь-яких причин як на РРО, так і на ПРРО чинним законодавством не передбачено
До того ж згадувати про обов’язок закрити зміну на класичному РРО взагалі недоречно — термін «відкриття/закриття зміни» застосовується лише щодо програмних РРО.
По-друге, натомість слід говорити про порушення вимоги п. 9 ст. 3 Закону про РРО щоденно створювати на РРО та/або ПРРО фіскальні звітні чеки (Z-звіти) в разі здійснення розрахункових операцій. А відповідальність за це на сьогодні мізерна — адмінштраф за ст. 1551 КУпАП, з чим погоджуються і самі фіскали (БЗ 109.18).
По-третє, ті суб’єкти, які не змогли своєчасно створити Z-звіт через форс-мажорні обставини, зокрема перебої з інтернет-зв’язком, можуть уникнути і цієї мізерної відповідальності, якщо:
1) на РРО та/або ПРРО створять Z-звіт не пізніше наступного робочого дня, до початку проведення розрахункових операцій на такому РРО та/або ПРРО (БЗ 109.02). У ситуації, що розглядається, розуміємо цю вимогу так, що Z-звіт слід створити не пізніше наступного робочого дня, коли з’явиться відповідна можливість для його створення (буде відновлено зв’язок);
2) матимуть докази відсутності вини. За аналогією з роз’ясненнями в БЗ 109.18, варто мати документи, які підтверджують факт пошкодження телекомунікаційної мережі.
По-четверте, є шанс уникнути також відповідальності за неподання електронної РРО-інформації (штрафу в розмірі 510 грн згідно з п. 10 ст. 17 Закону про РРО),
якщо затримка не перевищує 7 робочих днів і при цьому наявні відповідні документи, які підтверджують факт пошкодження телекомунікаційної мережі
Про це йдеться в БЗ 109.18.
Як відомо, перебої зі зв’язком були усунуті саме в семиденний строк, тож проблем із цим штрафом бути не повинно. Гадаємо також, що для підтвердження хакерської атаки на мобільного оператора зв’язку як загальновідомого факту вистачить і скриншоту з його офіційного сайта.
Висновки
- Для проведення розрахункових операцій у разі, якщо РРО виявився заблокованим через тривалу відсутність доступу до Інтернету, слід мати КОРО та РК, що зареєстровані на РРО в податковій за основним місцем обліку платника. Строк використання КОРО та РК — не більше 7 робочих днів.
- У разі блокування РРО приймання готівки та/або платіжних карток без належної фіскалізації розрахунків у КОРО та РК, зареєстрованих на РРО, не допускається, навіть якщо POS-термінал при цьому продовжує справно працювати.
- Якщо при роботі з ПРРО зник інтернет-зв’язок, однак доступ до фіскального сервера ДПСУ не порушувався, можна продовжувати здійснювати розрахункові операції через такий ПРРО в офлайн-режимі або переключитися на іншого оператора.
- У період воєнного стану ПРРО може працювати в режимі офлайн більше ніж 36 годин безперервно/168 годин протягом календарного місяця, але тільки за умови отримання в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів.
