ФОП отримує кошти на рахунок в іноземному банку

Хочеш відкрити — відкривай!

Узагалі-то, ст. 2 Закону про валюту* прямо дає право фізичним та юридичним особам відкривати рахунки за кордоном. Крім того, в законодавстві України не існує і прямої заборони на отримання ФОП доходів на іноземний банківський рахунок, навіть для єдиноподатників. Про нюанси читайте у «ЗЕД і рахунок за кордоном» // «Податки & бухоблік», 2022, № 62.

* Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII.

Тому

Зазвичай, ФОП відкривають рахунки за кордоном як звичайні фізособи. Адже це зробити набагато простіше, ніж завести бізнес-рахунок.

Чи повідомляти фіскалів?

При цьому ані ПКУ, ані інша вітчизняна нормативка не вимагає від ФОП подання до контролюючого органу повідомлення про відкриття або закриття іноземних рахунків. На цьому акцентують увагу і податківці у БЗ 116.08.

Водночас це не означає, шо податківці ніколи не довідаються про те, що ФОП відкрив рахунок за кордоном і на нього отримав дохід від здійснення своєї діяльності. Це поки що у податківців доступу до такої інформації немає.

Але у найближчій перспективі має запрацювати система автоматичного обміну інформацією з іноземними юрисдикціями.

І от як тільки це станеться, то вітчизняні податківці отримають відомості не лише про наявність іноземного банківського рахунку, але й про обороти/залишки на таких рахунках.

Адже за системою обміну інформації іноземний банк при відкритті рахунку визнає нашу фізособу (ФОП) резидентом України. А тому щойно прийде час автообміну, то він передасть в Україну інформацію про банківський рахунок без жодного запиту з нашого боку.

Коли запрацює ця система автоматичного обміну інформацією, поки що точно сказати складно.

Оскільки до сьогодні в Україні ще не підготовлено всю нормативну базу для обміну такою інформацією, то відомості про рахунки і розрахунки по них за 2022 рік до податківців не потраплять. Звичайно, крім випадків, коли фіскали забажають отримати інформацію про рахунки і операції за ними щодо конкретного платника податків (через ініціативні запити).

Як буде у 2023 році, покаже тільки час. Можновладці уже заявляють, що очікується прийняття необхідного законодавства про автообмін інформацією у лютому 2023, а сам обмін запрацює з 01.07.2023, звітний період — 2 півріччя 2023 року.

Рахунок і резидентство

Той факт, що у ФОП буде тільки відкритий рахунок за кордоном, не перетворює його на податкового резидента країни, в якій відкрито такий рахунок. Щоб стати податковим резидентом в іноземній країні, а отже, сплачувати з доходів, отриманих на такі рахунки, податки за правилами іноземної країни, не достатньо просто мати відкритий там рахунок (деталі у «ФОП отримав гроші на закордонний рахунок: наслідки» // «Податки & бухоблік», 2022, № 61).

Зазвичай для цього потрібно мати там центр життєвих інтересів і, можливо, проживати там більше ніж 183 дні за рік. Водночас навіть на сьогодні через те, що в країни Європи виїхало багато фізосіб через війну, у деяких країнах той факт, що особа проживатиме в іноземній країні більше 183 днів, не перетворить її на податкового резидента і не змусить платити податок за іноземними правилами.

Отже,

Як оподатковувати в Україні

На наш погляд, тут має бути все простіше простого. А саме кошти, отримані у валюті на рахунок, відкритий за кордоном, слід оподатковувати за тими правилами, що і доходи, отримані на рахунки, відкриті в українських банках у валюті.

А саме на дату надходження валюти слід кількість отриманої валюти помножити на курс НБУ. Результат, що буде отримано, варто включити до підприємницького доходу. Якщо мова йде про єдинника групи 3, то з такого доходу слід сплатити податок (2/3/5 %), зважаючи на те, яку ставку ЄП обрав ФОП. Якщо ж ФОП працює на загальній системі, то логіка та ж, але зрозуміло, з правом на вирахування витрат.

Водночас фіскали з цього приводу мають іншу думку. Податківці (див. листи ДПСУ від 04.07.2022 № 5064/Г/99-00-24-03-03-09 та від 27.01.2023 № 177/ІПК/99-00-04-01-04-06) заявляють, що

Водночас до війни фіскали мали з цього права іншу думку (лист ДПСУ від 21.01.2022 № 100/ІПК/99-00-04-03-03-06). Вони були не проти, щоб дохід, отриманий на рахунок, відритий за кордоном, оподатковувався за обраною ставкою ЄП, а не ПДФО (18 %) і ВЗ (1,5 %).

Але, як бачимо, з початком війни підхід у них змінився.

На наш погляд, такий фіскальний підхід неправомірний. Адже дохід, отриманий на закордонні рахунки, цілком вписується у дохід, який оподатковується в Україні ЄП. Звичайно, це не стоється тих доходів, які апріорі не можуть бути підприємницькими, наприклад, роялті. От із таких доходів, незалежно від того, на рахунки в Україні чи за кордоном вони надійшли, слід сплатити ПДФО і військовий збір (п. 292.1 ПКУ).

У фіскалів лишається тільки їх звична зачіпка, що дохід отримано не на підприємницький рахунок, а на особистий рахунок фізособи (в цьому випадку особистий рахунок за кордоном). Проте санкцій за це законодавство не встановлює. Крім того, цю ситуацію не можна пов’язати і з порушення правил перебування на ЄП (детальніше див. «Доходи ФОП на особистий рахунок» // «Податки & бухоблік», 2020, № 91).

Тому, на наш погляд, кошти, отримані на рахунок, відкритий за кордоном, ФОП на ЄП має оподатковувати як єдиноподатковий дохід.

Валютний контроль

Узагалі-то, податківці після урахування положень п. 31 Положення № 2* та пп. 16, 23 Положення № 5**, вважають, що розрахунки за експортом/імпортом товарів, робіт, послуг треба проводити тільки через український банк (див. листи ДПСУ від 04.07.2022 №5064/Г/99-00-24-03-03-09, від 27.01.2023 № 177/ІПК/99-00-04-01-04-06).

* Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 2.

** Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5.

При цьому фіскали не забороняють отримувати виручку на іноземний банківський рахунок. Вони просто вважають, що з метою дотримання строків ЗЕД-розрахунків ці кошти слід обов’язково завести на рахунки, відкриті в українському банку.

При цьому податківці радять кошти, що надійшли на рахунок резидента в іноземному банку за експорт товарів, у тому числі за той, що не підпадає під валютний нагляд, перераховувати на рахунок у банку України не пізніше граничних строків розрахунків (зараз цей строк становить 180 днів). Деталі див. у «Гроші за будь-який експорт — в Україну!» // «Податки & бухоблік» 2022, № 76. Але якщо мова йде про кошти за експортними операціями, які випадають з-під валютного контролю, то, на наш погляд, їх можна залишити на закордонних рахунках. (Наприклад, це стосується операцій у незначній сумі — екв. 400 тис. грн, чи то експорту послуг, робіт (крім транспортних і страхових послуг та/або робіт), прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав.)

Інша справа, що податківці будуть такі кошти визнавати непідприємницькими, а громадянськими доходами фізособи, що створила ФОП.

Про те, що ми думаємо з цього привод,у дивіться вище.

Зарахування валюти ФОП на рахунки, відкриті в Україні, — це більше вимоги валютного законодавства і валютного контролю і з фактом оподаткування це не пов’язано. Для цілей оподаткування дохід виникає на дату отримання таких коштів. Оскільки датою є зарахування їх на рахунок, відкритий за кодоном, отже, дохід, отриманий у інвалюті, слід перераховувати в гривні на дату отримання їх на рахунки, відкриті в іноземному банку.