Відновлення ПДВ-статусу після скасування спецЄП
Нагадаємо, що за загальними правилами після скасування спецЄП:
— платників «із стажем» (не новачків), які діяли раніше, автоматично повертають на ту систему оподаткування, на якій вони перебували до переходу на спецЄП (якщо вони не подали заяву про перехід на сплату інших податків/зборів) (п.п. 9.9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ);
— якщо на спецЄП переходив платник ПДВ, то його ПДВ-реєстрація автоматично «розморожується» і для нього автоматом відновлюються всі права та обов’язки платника ПДВ, установлені розд. V і підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (п.п. 9.5 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ).
Тому якщо на спецЄП переходила особа, зареєстрована платником ПДВ, то після скасування спецЄП її ПДВ-статус автоматично буде відновлений і
вийти з ПДВ-платників одночасно зі скасуванням спецЄП з 01.08.2023 просто не вдасться
Тим паче, що за особою, яка була платником ПДВ до переходу на спецЄП, закріплена низка ПДВ-обов’язків, які треба виконати після виходу зі спецЄП і «розморозки» ПДВ-статусу. Що це за обов’язки?
ПДВ-обов’язки після виходу зі спецЄП. Після виходу зі спецЄП і відновлення ПДВ-статусу платники повинні:
ПДВ-обов’язки після виходу зі спецЄП
| № з/п | Що треба зробити після «розморозки» ПДВ-статусу: |
| (1) | зареєструвати ПН/РК за операціями до переходу на спецЄП, які залишилися не зареєстрованими — протягом 60 календарних днів після виходу зі спецЄП (п.п. 69.1 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Детальніше про це див. «Скасування спецЄП: регліміт, податковий кредит, строки виконання ПДВ-обов’язків» // «Податки & бухоблік», 2023, № 59 і «Перейшли на спецЄП: які строки реєстрації податкових накладних за останній ПДВ-період» // «Податки & бухоблік», 2022, № 86 |
| (2) | нарахувати компенсуючі ПЗ за п. 198.5 ПКУ — не пізніше 31.10.2023 (за товарами, необоротними активами (купленими «з ПДВ») і використаними (поставленими, реалізованими) в період спецЄП). Причому врахуйте, що (після набрання чинності Законом України від 30.06.2023 № 3219-IX, прийнятим на базі законопроєкту № 8401 // itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41268) нарахувати компенсуючі ПЗ необхідно: — як за товарами, необоротними активами, придбаними «з ПДВ» до переходу на спецЄП і використаними (поставленими, реалізованими) в період спецЄП (п.п. 91.2 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ). Детальніше про їх нарахування див. «Відновлення ПДВ-реєстрації після спецЄП і компенсуючі ПЗ» // «Податки & бухоблік», 2023, № 59, — так і за імпортними товарами / необоротними активами, імпортованими «з ПДВ» у період спецЄП і використаними (поставленими, реалізованими) в період спецЄП (новий п.п. 91.2.1 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ). Детальніше про це див. «Імпортний ПДВ при скасуванні спецЄП» // «Податки & бухоблік», 2023, № 59 |
| (3) | подати декларації з ПДВ за періоди до переходу на спецЄП (які не подані) та сплатити за ними податок — протягом 60 календарних днів після виходу зі спецЄП (п.п. 69.1 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, тобто протягом серпня — вересня 2023 року) |
| (4) | а також платники ПДВ мають право зберегти перехідне від’ємне значення і врахувати перехідний «мінус» — тобто перенести значення ряд. 21 останньої ПДВ-декларації до переходу на спецЄП до ряд. 16.1 першої ПДВ-декларації після виходу зі спецЄП (див. роз’яснення податківців від 03.11.2022) |
До того ж після скасування спецЄП платникові ПДВ «розморожується» підрахунок ліміту для реєстрації ПН (п.п. 9.5 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ). Детальніше про це див. «Скасування спецЄП: регліміт, податковий кредит, строки виконання ПДВ-обов’язків» // «Податки & бухоблік», 2023, № 59.
А чи можна з 01.08.2023 перейти на 5 % ЄП (без ПДВ)? Правда, Законом України від 30.06.2023 № 3219-IX (на базі законопроєкту № 8401, див. новий п.п. 91.4.4 підрозд. 8 розд. XX ПКУ) платникові надана можливість, йдучи зі спецЄП, обрати звичайний ЄП — опинитися у звичайних єдиноподатниках (за ст. 291 гл. 1 розд. ХIV ПКУ). І дозволено (за умови подання заяви про вибір звичайного ЄП протягом місяця після скасування спецЄП — до 01.09.2023) стати платником звичайного єдиного податку з 01.08.2023 — тобто «заднім числом».
Проте суб’єкт господарювання, який до переходу на спецЄП був ПДВ-платником, на жаль, скористатися такою можливістю не зможе. Адже щоб з 01.08.2023 уже бути безПДВешником (на ставці 5 %), ПДВ-реєстрація особи має бути анульована попереднім місяцем — липнем (а також мають бути виконані всі ПДВ-обов’язки, пов’язані з анулюванням). А це неможливо, оскільки в липні особа ще була спецЄПешником і її ПДВ-статус був і зовсім заморожений! Тому навіть за усього бажання анулювати ПДВ-реєстрацію липнем не вийде технічно. Детальніше про цю ситуацію див. статтю «Скасування спецЄП: перехідні питання «у світлі» законопроєкту № 8401» // «Податки & бухоблік», 2023, № 56.
Чи можна 01.08.2023 з ПДВ знятися добровільно? До речі, із цієї ж причини (навіть якщо після скасування спецЄП суб’єкт залишиться на загальній системі оподаткування) неможливо на 01.08.2023 (дату переходу) знятися з ПДВ і добровільно. Оскільки для цього всю процедуру добровільної ПДВ-розреєстрації слід було провести липнем. А здійснити її в липні — під час «заморожування» ПДВ-статусу (коли особа ще перебувала в спецЄПешниках) узагалі не можливо.
Та і враховуючи, що після скасування спецЄП на платника, як зазначалося, чекають певні ПДВ-обов’язки, то просто так узяти й обірвати ПДВ-реєстрацію з 01.08.2023 податківці не погодяться.
Хоча, можливо, знятися з ПДВ вийде з часом, оскільки період спецЄП вплинув на підрахунок реєстраційного 1 млн (критерію обов’язкової ПДВ-реєстрації за п. 181.1 ПКУ). Як?
Обсяги за період спецЄП — в 1 млн не враховуються
Податківці вже встигли пояснити: постачання, здійснені в період спецЄП, у підрахунку 1-мільйонного порога не враховуються (БЗ 101.02; лист ДПСУ від 21.02.2023 № 400/ІПК/99-00-21-03-02-06 ). Адже
операції, здійснені платниками спецЄП, вважаються такими, які не є об’єктом оподаткування ПДВ (п.п. 9.5 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ)
А «необ’єктні» постачання не включають у реєстраційний «мільйон». Детальніше про це див. «Постачання спецЄПешника не враховуються в розрахунку 1 млн грн для реєстрації платником ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2023, № 60.
Тож у підрахунку 1 млн (з метою ПДВ-реєстрації) беруть участь тільки оподатковувані постачання, до яких, як пояснюють податківці, належать операції:
— оподатковувані ПДВ (за ставками 20, 0, 7, 14 %) і
— пільгові (звільнені від ПДВ) (лист ДПСУ від 04.05.2022 № 465/ІПК/99-00-21-03-02-06).
А тому в платника, який побував на спецЄП, обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 місяців знизяться. І в разі падіння обсягів нижче «мільйона» з’явиться можливість добровільно знятися з ПДВ.
Коли можна залишити ПДВ?
Узагалі-то на виконання ПДВ-обов’язків після скасування спецЄП, як зазначалося, відведений певний строк: нарахувати компенсуючі ПЗ треба не пізніше 31.10.2023, подати декларації та зареєструвати минулі ПН/РК — протягом 60 календарних днів після скасування спецЄП та ін. Хоча
якщо платник захоче анулюватися, то виконати такі ПДВ-обов’язки він може й «достроково» (не чекаючи граничних строків)
Скажімо, нарахувати компенсуючі ПЗ можна і більш ранньою датою — і 31.08.2023, і 30.09.2023. А також раніше зареєструвати ПН/РК та відзвітувати з ПДВ.
Тоді, якщо платник виконає свої ПДВ-обов’язки, про які йшлося вище (нарахує компенсуючі ПЗ / зареєструє ПН / подасть неподані декларації та ін.), то для відмови від ПДВ можна:
— або з IV кварталу перейти на ставку єдиного податку 5 % «без ПДВ» (за відповідності єдиноподатковим умовам з гл. 1 розд. XIV ПКУ). Для цього треба подати відповідну заяву про вибір ЄП-ставки 5 % (за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 16.07.2019 № 308) не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку IV кварталу, тобто не пізніше за 15 вересня (п. 293.8 ПКУ). Причому врахуйте: дохід, отриманий на спецЄП, у підрахунку граничного ЄП-доходу, встановленого п. 291.4 ПКУ, не враховується (п.п. 91.4.4 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ). Детальніше про це див. «Граничний ліміт доходу для ЄП — 2023: нові нюанси» // «Податки & бухоблік», 2023, № 56,
— або добровільно знятися з ПДВ — зважаючи на падіння обсягів нижче «1 млн» за останні 12 календарних місяців через перебування на спецЄП (п.п. «а» п. 184.1 ПКУ, п. 5.2 Положення № 1130*). У такому разі заяву на ПДВ-розреєстрацію (за формою № 3-ПДВ) можна подати в будь-який момент (оскільки якийсь строк її подання не встановлений). Щоправда, врахуйте, що в добровільному випадку платникові анулюють ПДВ-реєстрацію тільки за умови проведення розрахунків з бюджетом за підсумками останнього звітного періоду. Інакше, якщо розрахунки з бюджетом за останній період не проведені, податківці запропонують переподати заяву на анулювання ПДВ-реєстрації ще раз — після їх проведення (п. 5.4 Положення № 1130).
Наслідки ПДВ-розреєстрації
Платникові, який вирішив знятися з ПДВ, належить пройти процедуру анулювання ПДВ-реєстрації, за якої:
— у декларації з ПДВ останнього періоду слід визнати «умовне постачання» при анулюванні ПДВ-реєстрації та нарахувати (у ряд. 4.1, 4.2, 4.3) «умовні» податкові зобов’язання з ПДВ за п. 184.7 ПКУ (за активами, що залишилися невикористаними на момент ПДВ-розреєстрації— якщо за ними був відображений податковий кредит (ПК)). Про складання в такому разі податкової накладної див. «ПН при анулюванні ПДВ-реєстрації» // «Податки & бухоблік», 2022, № 48;
— в останній декларації можна заявити бюджетне відшкодування (якщо на нього виникло право, п. 184.9 ПКУ, БЗ 101.26). Таке відшкодування буде надано протягом строків, визначених розд. V ПКУ, незалежно від того, буде особа платником ПДВ на дату отримання такого бюджетного відшкодування чи ні. Інакше якщо «мінус» є, але права на бюджетне відшкодування немає, то перехідний «мінус» пропаде (згорить);
— для сплати зобов’язань за останньою декларацією треба забезпечити наявність коштів на електронному ПДВ-рахунку. При цьому зважаючи на анулювання ПДВ-реєстрації електронний ПДВ-рахунок платникові закриють. А залишок коштів на електронному ПДВ-рахунку після проведення розрахунків з бюджетом за підсумками останнього періоду перерахують до бюджету (звідки їх можна буде забрати в порядку, передбаченому для повернення переплати ст. 43 ПКУ, — тобто подавши заяву на повернення коштів у довільній формі) (п. 2001.8 ПКУ, пп. 7, 27 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 № 569). Детальніше про це див. «Анулювання ПДВ-реєстрації за ініціативою платника під час воєнного стану» // «Податки & бухоблік», 2022, № 52 (ср. ).
А також у зв’язку з ПДВ-розреєстрацією і виключенням з платників ПДВ обірветься регліміт (його суму, по суті, також анулюють).
Щоправда, за тими ПН, за якими на дату ПДВ-анулювання граничні строки реєстрації не пройшли, штрафи за нереєстрацію не застосовуються (БЗ 101.27). При цьому зобов’язання за такими ПН мають бути задекларовані.
З урахуванням усіх цих наслідків спершу варто прикинути: а чи вигідна ПДВ-розреєстрація?
Чи є вигода?
Треба зауважити, що якщо обсяги через спецЄП упали нижче «мільйона» і далі так і залишатимуться невеликими (швидше, більше не вискочать за «мільйон»), то з’являється реальна можливість назавжди розпрощатися з ПДВ, якою сміливо потрібно користуватися.
Проте якщо зниження обсягів — тільки справа часу (пов’язана з перебуванням на спецЄП), і через деякий час (після скасування спецЄП) за 12 місяців знову буде перевищений «мільйон», то замаячить необхідність повторної обов’язкової ПДВ-реєстрації. І тут уже новоспеченому ПДВ-платникові доведеться все розпочати з чистого аркуша. Оскільки до особи, яка повторно зареєструвалася платником ПДВ, від попередньої ПДВ-реєстрації нічого не переходить, тобто:
— сума регліміту, що залишилася на момент минулої ПДВ-розреєстрації, згорає — тому ліміт доведеться формувати «з нуля»;
— перехідний «мінус» (якщо він був в останній декларації) у зв’язку повторною ПДВ-реєстрацією не переноситься (пропадає);
— електронний ПДВ-рахунок новозареєстрованому платникові ПДВ відкриють новий (оскільки колишній електронний ПДВ-рахунок уже закритий, а залишок його коштів при анулюванні ПДВ-реєстрації був перерахований до бюджету).
До того ж затьмарює ситуацію і те, що при ПДВ-розреєстрації вже довелося «витратитися» на умовне постачання і за залишками нарахувати ПДВ (за п. 184.7 ПКУ). І якщо такі залишки новозареєстрований платник ПДВ, скажімо, продаватиме, доведеться знову нарахувати ПДВ (причому без можливості відображення за ними податкового кредиту).
А тому, враховуючи, що після ПДВ-розреєстрації новозареєстрований платник ПДВ залишається без усього накопиченого в минулому «ПДВ-багажу», то перш ніж зніматися з ПДВ, необхідно зважити «за» і «проти». І можливо, що ПДВ-передих виявиться не таким уже вигідним.
Висновки
- Якщо на спецЄП переходив платник ПДВ, то після скасування спецЄП його ПДВ-реєстрація «розморожується».
- При скасуванні спецЄП з 01.08.2023 знятися заразом і з ПДВ-реєстрації не вийде, оскільки в платника є низка ПДВ-обов’язків, які він повинен виконати після скасування спецЄП.
- Після виконання ПДВ-обов’язків платник може вийти з ПДВ-платників добровільно, якщо обсяги за останні 12 місяців упали нижче «мільйона». Адже обсяги за період спецЄП при підрахунку реєстраційного «мільйона» не враховуються.
- Якщо падіння обсягів через спецЄП виявилося тимчасовим, то незабаром може виникнути необхідність повторної ПДВ-реєстрації. Тому, можливо, ПДВ-передих не такий і вигідний.
