Відповідь на це запитання можна відшукати у п.п. 9.12 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ. В ньому прямо говориться, що обсяг річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) платника податку на прибуток підприємств для цілей застосування пп. 39.2.1.7, 134.1.1 та п. 137.5 ПКУ обчислюється за весь звітний рік, у тому числі з урахуванням доходів, отриманих за періоди такого року, в яких такий платник податку перебував на сплаті спецЄП.
Отже, з цього випливає, що
після відмови чи скасування спецЄП підприємство, яке повернеться на загальну систему, повинне буде враховувати при визначенні 40-мільйонної межі і доходи, отримані на спецЄП
Тобто дохід, отриманий на спецЄП, не викидається із розрахунку 40-мільйонної межі. Отже, тут ситуація інша, ніж при:
— розрахунку граничного доходу суб’єктами для цілей ЄП (нагадаємо: там обсяг доходу, отриманий на спецЄП, не враховується; див. «Граничний ЄП-дохід після повернення зі спецЄП» // «Податки & бухоблік», 2023, № 18);
— розрахунку 1-мільйоної межі для обов’язкової ПДВ-реєстрації (нагадаємо: обсяг постачань не враховується; див. «1 млн для ПДВ-реєстрації: як порахувати?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 12).
Можливо, це трішки не справедливо з точки зору платників податку на прибуток, але цього прямо вимагають норми ПКУ.
Інша справа, коли саме доходи, отримані на спецЄП, вплинуть на загальний дохід, а можливо, й на 40-мільйонну межу?
Точно можна сказати, що доходи, отримані на спецЄП у 2023 році, будуть враховувати при розрахунку 40-мільйонної межі за 2023 рік. Тобто вплине на обов’язок звітувати щоквартально у 2024 році та застосовувати податкові різниці за 2023 рік.
Що ж стосується визначення періоду звітування після скасування спецЄП у 2023, то на це спецЄП-доходи 2023 року не вплинуть, адже період визначається обсягом доходу за попередній річний звітний період.
Отже, загальний підхід для визначення періоду після повернення зі спецЄП має бути таким: дивимося дохід попереднього звітного року, включаючи дохід, отриманий на спецЄП. Якщо він перевищив 40 млн грн, то платник має застосовувати квартальний звітний період. Якщо він виявився 40 млн грн або менше, то застосовується річний період.
Що стосується думки податківців, то у консультації (БЗ 102.20.02) вони розглядають ситуацію, коли платник перейшов на спецЄП у 2022 році і повернувся назад у тому самому році (див. «Як звітувати з прибутку екс-спрощенцю на 2 %?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 34).
Відповідь така: якщо до переходу на спецЄП він застосовував квартальний період, то і у році повернення зі спецЄП має застосовувати квартальний період. Якщо він був річником, то ним і залишається. Втім, така відповідь не є показовою, адже у такого платника орієнтир буде тим самим — обсяг доходу 2021 року, тобто періоду до переходу на спецЄП. На наш погляд, те, що платник перейшов на спецЄП та повернувся у одному й тому ж році, не принципово.
Втім є ще лист ГУ ДПС у м. Києві від 24.05.2023 № 1266/ІПК/26-15-04-05-07. У ньому представлений зовсім інший підхід: при поверненні на звичайну систему платник вважається новоствореним, тому застосовує річний податковий (звітний) період, який починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року. Підґрунтя — п.п. «а» п. 137.5 ПКУ.
Зазвичай такий підхід податківці сповідують для тих, хто повернувся зі звичайного єдиного податку. Але у нас інша ситуація та є своя спеціальна норма (п.п. 9.12 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ). І в ній нічого про новоствореного не сказано, як немає й посилання на п.п. «а» п. 137.5 ПКУ.
Отже, ми вважаємо, що згідно з ПКУ при поверненні зі спецЄП з 01.07.2023 для визначення періоду звітування з податку на прибуток у 2023 році ви маєте орієнтуватися на дохід 2022 року, включаючи суми, отримані на спецЄП. Для визначення різниць протягом 2023 року — дохід 2022 року, а от при звітуванні за 2023 рік орієнтир — дохід за 2023 рік.
Втім до граничної дати подання декларації ще є час. Можливо, податківці розтлумачать цю ситуацію більш зрозуміло.
