Яку допомогу надати
Відновлення житла — захід зазвичай недешевий. Тому природним є бажання надати матеріальну допомогу, яку не доведеться оподатковувати. Найкращим варіантом у такому разі буде благодійна допомога, передбачена п.п. «б» п.п. 170.7.8 ПКУ. Про що ця норма?
Не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога, надана на відновлення втраченого майна, на житлові, соціальні, побутові потреби та інші потреби згідно з Переліком № 653*, що виникли в платників податку, перелічених у п.п. 165.1.54 ПКУ.
При цьому в зазначеному Переліку серед дозволених витрат на відновлення втраченого майна названо, зокрема, закупівлю товарів (послуг), необхідних для відбудови пошкоджених або знищених житлових, господарських будівель і споруд шляхом виконання робіт з реконструкції, реставрації, капітального чи поточного ремонту.
Щоб допомога на відновлення втраченого майна не оподатковувалася, її сума сукупно протягом звітного (податкового) року не повинна перевищувати 500 розмірів мінзарплати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року. Таким чином,
у 2023 році неоподатковуваний розмір благодійної допомоги, виплаченої на підставі п.п. «б» п.п. 170.7.8 ПКУ, становить 3350000 грн
За дотримання визначених ПКУ умов згадана допомога не включається до оподатковуваного доходу одержувача до 31 грудня (включно) року, що настає за роком, у якому:
— припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан в Україні та/або
— завершено здійснення заходів щодо забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії РФ.
Зупинімося докладніше на умовах надання допомоги на ремонт житла, що постраждало від обстрілів. А почнемо з того, чи може її видати звичайне підприємство (не благодійна організація).
Благодійники
Щоб дотримувалися умови неоподаткування допомоги, яка надається на відновлення житла, виплату (надання) мають здійснювати благодійники, у тому числі благодійники — фізичні особи, у порядку, визначеному Законом № 5073* (див. п.п. «в» п.п. 165.1.54 ПКУ).
* Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012 № 5073-VI.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 цього Закону благодійником вважається дієздатна фізична особа чи юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один або кілька видів благодійної діяльності. При цьому до видів благодійної діяльності, зокрема, належить безоплатна передача у власність бенефіціарів (тобто одержувачів благодійної допомоги) коштів та іншого майна (п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону № 5073).
Тобто з погляду Закону № 5073 благодійником може бути практично будь-яка фізична особа чи юридична особа приватного права. Підтверджує цей висновок і ч. 1 ст. 4 Закону № 5073, згідно з якою суб’єктами благодійної діяльності є благодійні організації, а також інші благодійники та бенефіціари.
Таким чином,
для надання своєму працівнику допомоги на ремонт зруйнованого внаслідок обстрілу житла у звичайного підприємства жодних перешкод немає
А от неприбутківцям слід бути обережними! Про обмеження, передбачені для них, ви можете прочитати в статті «Матеріальна допомога у неприбутківця» // «Податки & бухоблік», 2023, № 13.
Тепер про одержувачів допомоги.
Одержувачі
Допомогу на відновлення майна, про яку йдеться в п.п. «б» п.п. 170.7.8 ПКУ, дозволено надавати платникам податку, визначеним п.п. 165.1.54 ПКУ. Хто ж може бути її одержувачем? Це, зокрема:
1) учасники бойових дій та члени їх сімей;
2) працівники підприємств, установ, організацій, сил цивільного захисту, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії РФ, перебуваючи безпосередньо в районах проведення бойових дій та в період здійснення бойових дій, а також члени їхніх сімей;
3) фізичні особи, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, у яких проводяться (проводилися) бойові дії та/або які вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах.
В останній категорії можливих отримувачів допомоги цікавим є питання визначення населених пунктів, у яких проводилися (проводяться) бойові дії. Усім відомий Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 № 309, для цього не підходить. Податківці вважають, що він не може застосовуватися з метою оподаткування. Докладно про це ми писали в статті «Перелік територій права на воєнні пільги не дає: вердикт ДПСУ» // «Податки & бухоблік», 2023, № 14.
А чим же керуватися? У консультації з БЗ 103.15 податківці рекомендують благодійникам до прийняття КМУ переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, статус фізичних осіб, які одержують благодійну допомогу, визначати самостійно. Це передбачено й п. 25 підрозд. 1 розд. ХХ ПКУ. Але було б непогано, якби контролери уточнили, з яких критеріїв при цьому виходити.
Оподаткування допомоги
У разі надання безповоротної благодійної допомоги на відновлення зруйнованого житла жодних особливостей в обліку підприємства не виникає. Якщо благодійник — платник податку на прибуток, сума виданої допомоги у складі бухгалтерських витрат візьме участь у зменшенні об’єкта оподаткування. При цьому податковоприбуткові різниці, передбачені п.п. 140.5.10 ПКУ, не застосовуються, оскільки одержувач допомоги є платником податку на доходи фізичних осіб. Таким чином, у податковому обліку операції повністю орієнтуємося на бухгалтерські правила.
Тепер про оподаткування доходів працівника. Якщо умови, передбачені п.п. «б» п.п. 170.7.8 та п.п. 165.1.54 ПКУ, повністю дотримуються (див. вище), то сума одержаної фізособою благодійної допомоги до її оподатковуваного доходу не включається.
Розмір виданої допомоги перевищує встановлену межу в 500 мінзарплат? Тоді сума перевищення оподатковується ПДФО за ставкою 18 %. Причому зауважте:
якщо виплату здійснює підприємство, саме воно, як податковий агент, зобов’язане утримати податок з такого оподатковуваного доходу і перерахувати його до бюджету
При цьому фізособа — одержувач допомоги зобов’язана подати річну Податкову декларацію про майновий стан і доходи та зазначити в ній загальну суму благодійної допомоги.
Не забудьте, що з частини допомоги, яка потрапила до оподатковуваного доходу, податковий агент повинен утримати й ВЗ за ставкою 1,5 %. Якщо допомога (або її частина) не оподатковується ПДФО, від ВЗ вона звільнена (п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Усю суму допомоги на відновлення пошкодженого житла підприємство-благодійник відображає в 4ДФ. При цьому зауважимо, що спеціальної ознаки доходів для такої благодійної допомоги немає. Але з листа ДПСУ від 30.12.2022 № 2435/ІПК/99-00-24-03-03-06 можна дійти висновку, що податківці будуть не проти відображення таких доходів з ознакою «169».
Щодо ЄСВ, то його на суму благодійної допомоги не нараховуємо. Річ у тому, що матеріальна допомога разового характеру, яка надається окремим працівникам, не належить до фонду оплати праці (п. 3.31 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5), а отже, не є базою нарахування ЄСВ. Про це ж свідчить п. 14 розд. I Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою КМУ від 22.12.2010 № 1170.
Таким чином, підприємство цілком може допомогти своєму працівнику у відновленні зруйнованого внаслідок обстрілу житла та при цьому заощадити на податках. Проте побажаємо, щоб потреби в цьому у вас ніколи не виникало.
Висновки
- Можливість надати неоподатковувану благодійну допомогу на відновлення втраченого у зв’язку з обстрілом майна передбачено п.п. 165.1.54 і п.п. «б» п.п. 170.7.8 ПКУ.
- У 2023 році не оподатковується благодійна допомога на відновлення пошкодженого у зв’язку з бойовими діями житла в сумі не більше ніж 3350000 грн.
- Усю суму допомоги, виданої на відновлення пошкодженого житла, підприємство-благодійник відображає в 4ДФ.
- ЄСВ на суму благодійної допомоги не нараховується.