Коли Таблиця даних не спрацює
Дійсно, якщо в одній податковій накладній (ПН) будуть одночасно зазначені як коди, на які є врахована Таблиця даних, так і коди, на які немає врахованої Таблиці даних, то в такому разі Таблиця даних не спрацює щодо такої ПН. А отже,
така ПН буде підлягати моніторингу в загальному порядку, так, наче Таблиці даних взагалі немає
Тобто на ризиковість операції будуть перевірятися всі коди, які зазначені у ПН. У т. ч. й ті, на які є врахована Таблиця даних. Так, наче Таблиці немає. А значить, є і досить високий ризик блокування ПН.
На цьому і ґрунтуються поради податківців — за можливості складати окремі ПН на коди, які є у врахованій Таблиці даних, і окремо — на інші коди. Зокрема, такі поради податківці давали тут.
З позиції уникнення блокування ПН такі поради податківців є слушними. Але
користуватися ними треба з оглядкою на правила складання ПН — коли ми можемо скласти окремі ПН, а коли — ні
Адже ПН повинна відповідати даним первинних документів і однозначно давати можливість ідентифікувати операцію. Якщо це правило не буде виконуватися, то податківці знімуть у покупця податковий кредит за такою ПН.
Нагадаємо, відповідно до п. 201.7 ПКУ ПН складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
«Ділимо» ПН: якщо перша подія — відвантаження товару
У цьому разі, щоб скласти окремі ПН (окремо на коди, які є у врахованій Таблиці даних, окремо — на інші коди), потрібно, щоб були складені і окремі видаткові накладні (окремо на коди, на які є Таблиця даних, окремо — на які Таблиці даних немає). У такому разі під кожну видаткову накладну можна скласти окрему ПН.
А ось якщо видаткова накладна буде виписана одна (й на коди, які є у врахованій Таблиці даних, так і на ті, яких немає), то скласти дві ПН (окремо на різні коди) не можна*. Податківці не визнають таку ПН, аргументуючи тим, що вона не відповідає даним первинних документів і не дозволяє ідентифікувати операцію.
* Виняток — одночасне постачання пільгових та оподатковуваних товарів (коли на пільгові та оподатковувані товари складають окремі ПН — п. 17 Порядку заповнення податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307).
«Ділимо» ПН: якщо перша подія — оплата
Якщо аванс надійшов однією сумою, податківці проти того, щоб під таку оплату складалися декілька ПН (див., зокрема, роз’яснення в БЗ 101.16). Вони вважають, що складання двох або більше ПН у випадку отримання попередньої оплати товарів/послуг однією сумою не дає можливості ідентифікувати операції. І, відповідно, така ПН не дає права на податковий кредит покупцю, оскільки не відповідає первинним документам.
Варто звернути увагу, що
податківці проти дроблення (складання декількох) ПН на одну суму авансу, навіть у тому випадку, якщо оплату здійснено одночасно за декількома договорами або за декількома виставленими рахунками
Про це, зокрема, податківці говорили в листах ДПСУ від 08.12.2020 № 5050/ІПК/99-00-05-06-02-06; від 17.12.2020 № 5230/ІПК/99-00-05-06-02-06.
Хоча, на наш погляд, в цих випадках податківці дещо перебільшують неправомірність складання декількох ПН. Щодо судової практики стосовно цього питання, то вона є доволі неоднозначною.
Були рішення Верховного Суду, де Суд став на бік податківців, зазначивши, що «при складанні декількох податкових накладних постачальником у випадку оплати товару однією сумою покупець не має підстав для віднесення зазначених у них сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки такі податкові накладні не відповідають первинним документам».
Зокрема, такий висновок Суду міститься в постанові ВС від 15.06.2020 у справі № 440/17/19.
Але є також рішення Верховного Суду, в якому Суд погодився з тим, що немає ніяких порушень в тому, що платник складе декілька ПН — під кожний виставлений рахунок на оплату, навіть якщо оплата надійшла одним платежем (постанова ВС від 27.04.2022 у справі № 560/1399/21).
Проте повторимо, що податківці однозначно проти дроблення авансу, який надійшов єдиним платежем, на декілька ПН.
Тож якщо хочемо складати окремі ПН (окремо на коди, які містяться у врахованій Таблиці даних, окремо на коди, на які немає врахованої Таблиці), варто складати окремі рахунки під такі коди, і контрагент їх має оплачувати окремими платежами.
Тепер щодо того: чи можна у випадку, якщо аванс надійшов одним платежем (на різні коди), для уникнення блокування зазначати в ПН один код (який є у врахованій Таблиці даних), а при відвантаженні коригувати?
Ми б вам цей варіант не радили. Адже зміна рахунком коригування коду УКТ ЗЕД на рівні перших чотирьох цифр (для послуг — зміна коду послуг на рівні перших двох цифр), якщо на «змінений» код немає Таблиці даних — є одним з критеріїв ризиковості операцій (критерій 4 Ризиковості здійснення операцій).
Вам також будуть цікаві статті «ПН на часткову передоплату» // «Податки & бухоблік», 2022, № 48, «Шпаргалка: скільки складати ПН?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 11.
Висновки
- Якщо в ПН одночасно є коди, на які є врахована Таблиця даних, так і коди, на які Таблиці даних немає, — то така ПН буде підлягати моніторингу в загальному порядку так, наче врахованої Таблиці взагалі немає.
- Якщо бажаєте складати окремі ПН на коди, які є у врахованій Таблиці, то:
- — якщо перша подія — аванс — контрагент має здійснити окремий платіж за товари за кодами, на які є врахована Таблиця даних (на підставі окремого рахунку). Якщо оплата надійде загальною сумою (як за коди, які є у врахованій Таблиці даних, так і за ті, на які немає врахованої Таблиці) — скласти окремі ПН не вийде;
- — якщо перша подія — відвантаження товару, то варто складати окремі видаткові накладні: окремо на товари з кодами, які є у врахованій Таблиці даних, окремо — на коди, яких немає у Таблиці даних. У такому разі під кожну таку видаткову накладну можна буде скласти окрему ПН.
