Заповнюємо декларацію з ПДВ

Безпосередньо рядок 1 не заповнюється, а заповнюються його підрядки: 1.1, 1.2 та 1.3. В них відображають операції з (1) постачання товарів на митній території України та (2) постачання послуг, місце постачання яких відповідно до правил ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України, які

1) оподатковуються ПДВ за основною ставкою 20 % (ряд. 1.1), за ставкою 7 % (ряд. 1.2) або за ставкою 14 % (ряд. 1.3);

2) дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає на звітний місяць.

Важливо! Платник повинен декларувати ПДВ-зобов’язання (ПЗ) в періоді, на який припадає дата їх виникнення (як правило — це період першої події), незалежно від факту реєстрації податкової накладної (ПН). Навіть якщо ПН заблоковано, платник не має права відкласти відображення ПЗ.

Помилкові/зайво складені ПН (без факту здійснення господарської операції) в декларації не відображаються (див., зокрема, роз’яснення в категорії 101.24 БЗ).

У рядках 1.1, 1,2 та 1.3 не відображають «компенсуючі» ПЗ за п. 198.5 ПКУ та п. 199.1 ПКУ (такі ПЗ декларують у рядках 4.1 — 4.3 декларації).

У табл. 1.1 додатка Д1 розшифровують виключно ПН (ПЗ за якими відображено в рядках 1.1, 1.2 та 1.3 звітної декларації), які не зареєстровані в ЄРПН на дату подання декларації. Розшифровувати ПЗ за зареєстрованими ПН не потрібно.

Зверніть увагу! Якщо ПН (ПЗ за якою відображено в підрядках 1.1, 1.2, 1.3) не буде зареєстровано на дату подання декларації, у платника, як тільки він подасть декларацію, виникне ΣПеревищ

Тут відображають операції з постачання товарів та послуг на митній території України (у т. ч. нерезидентам, якщо місце постачання за правилами ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України), які оподатковуються за основною ставкою 20 %. Сюди також потрапляють:

1) передача товарів/послуг у межах посередницьких договорів комісії, доручення (п.п. «е» п.п. 14.1.191, п. 189.4 ПКУ);

2) передача/повернення об’єкта фінлізингу (п.п. «а» п.п. 14.1.191, п.п. «а» п. 185.1 ПКУ);

3) постачання за договорами фінлізингу товарів, які були повернені лізингоотримувачем, що не зареєстрований платником ПДВ, у зв’язку з невиконанням умов такого договору (де базою оподаткування є позитивна різниця між ціною продажу і ціною придбання таких товарів, п. 189.5 ПКУ);

4) ліквідація основних виробничих або невиробничих засобів за самостійним рішенням платника, у тих випадках, коли це призводить до нарахування ПДВ (абзац перший п. 189.9 ПКУ);

5) вартість зворотної тари, не поверненої постачальникам протягом 12 місяців. ПДВ, нарахований на вартість такої тари, відображає покупець (п. 189.2 ПКУ);

6) податкові зобов’язання з мінбази при дешевих продажах (п. 188.1 ПКУ).

Також у цьому рядку мають відображатися і ПЗ, нараховані за п. 184.7 ПКУ, при анулюванні ПДВ-реєстрації (ПН з типом причини «10»). Але податківці в категорії 101.24 БЗ чомусь вважають, що таким ПЗ місце у рядках 4.1, 4.2, 4.3 декларації

У цьому рядку відображають постачання на митній території України, що оподатковуються за ставкою 7 %:

— лікарських засобів, виробів медичного призначення та/або медичного обладнання, що відповідають умовам з п.п. «в» п. 193.1 ПКУ;

— послуг з тимчасового розміщення (проживання), що надаються готелями та подібними засобами тимчасового розміщення (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010);

— кінокультурних послуг (у т. ч. реалізації квитків на спортивні заходи всеукраїнського та міжнародного рівнів), що відповідають умовам з п.п. «в» п. 193.1 ПКУ.

Також на період дії правового режиму воєнного стану, але не довше ніж до 01.07.2023, за ставкою 7 % оподатковуються операції з постачання на митній території України бензинів моторних, важких дистилятів, скрапленого газу, біодизелю, палива моторного альтернативного, а також нафти або нафтопродуктів сирих, одержаних з бітумінозних порід (мінералів) (п. 82 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Детальніше див. статтю «Тонкощі застосування пальної 7 % ПДВ-ставки» // «Податки & бухоблік», 2023, № 33).

Також до 31.12.2024 ставкою 7 % оподатковуються операції з надання послуг повітряного транспорту щодо внутрішнього перевезення пасажирів та багажу (коди 51.10.11 та 51.10.12 Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010) (п. 81 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ)

У цьому рядку відображають постачання на митній території України сільгосппродукції, що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1003, 1005, 1201, 1205, 1206 00.

При постачанні інших видів сільгосппродукції застосовується загальна ставка ПДВ 20 %.

До експорту такої сільгосппродукції за загальними правилами застосовується ставка ПДВ 0 % (ряд. 2.1 ПДВ- декларації). Але! варто врахувати, що з 04.03.2023 у період воєнного стану, щоб експортувати певні види сільгосппродукції, експортеру в певних випадках потрібно буде надати експортне забезпечення. Суть його полягає в тому, що допоки нерезидент не оплатить за поставлену продукцію, експортер має застосовувати щодо такої поставки не нульову, а звичайну ставку ПДВ. Тобто для сільгосппродукції з кодами УКТ ЗЕД: 1001, 1003, 1005, 1201, 1205, 1206 00 — ПДВ-ставку 14 %. Нульову ставку на це постачання вдасться повернути, якщо нерезидент-покупець виконає взяті на себе зобов’язання щодо оплати за отриманий товар. Експортне забезпечення потрібно не у всіх випадках. Деталі щодо цього див. у статті «Режим експортного забезпечення для сільгосппродукції» // «Податки & бухоблік», 2023, № 14)

У рядку показують обсяги операцій з вивезення товарів за межі митної території України. При цьому в ряд. 2.1 показуємо операції, що оподатковуються за ставкою 0 % ПДВ, а в ряд. 2.2 — операції з вивезення товарів за межі митної території України, які звільнені від оподаткування.

При цьому суми коригувань до таких операцій, за роз’ясненнями податківців, слід відображати в рядку 7 декларації (категорія 101.24 БЗ)

Зазначаємо обсяги операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що оподатковуються за ставкою 0 % (п.п. 3 п. 3 розд. V Порядку № 21*) в таких митних режимах (п.п. 195.1.1 ПКУ):

— експорту;

— реекспорту; якщо товари поміщені у такий режим відповідно до п.п. 3 та 5 ч. 1 ст. 86 МКУ;

— безмитної торгівлі;

— вільної митної зони.

* Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну від 28.01.2016 № 21.

Обсяги експортних постачань відображають у декларації того звітного періоду, в якому оформлена МД (лист ДПСУ від 16.09.2020 № 3872/ІПК/99-00-05-06-02-06). На цю ж дату складається і експортна ПН (тип причини «07» — Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України). Детальніше про дату виникнення податкових зобов’язань при експорті дивіться статті «Експорт товарів і ПДВ» («Податки & бухоблік», 2022, № 76).

У разі оформлення паперової МД податковому органу потрібно подати її оригінал, зробивши відповідну відмітку в кінці декларації (п. 12 розд. III Порядку № 21)

Показують обсяги операцій з вивезення товарів за межі митної території України, звільнені від оподаткування відповідно до гл. V ПКУ, підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ і міжнародних договорів (угод) (п.п. 3 п. 3 розд. V Порядку № 21). Сюди, наприклад, потрапляють:

— експорт культурних цінностей (п. 210.7 ПКУ), вивезення яких пільгується;

— тимчасово, до 01.01.2027, експорт відходів та брухту чорних і кольорових металів за переліками, затвердженими КМУ, а також паперу та картону для утилізації (макулатури і відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД (п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ)

До ряд. 3 включають операції , що оподатковуються за ставкою 0 % згідно з пп. 195.1.2, 195.1.3, п. 211.1, п.п. 8 і 75 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (п.п. 4 п. 3 розд. V Порядку № 21). Зокрема:

1) операції з постачання товарів, перелічених у п.п. 195.1.2 ПКУ (у т. ч. постачання пального безпосередньо ЗСУ та іншим оборонним структурам для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту під час війни для ЗСУ. При цьому зазначимо, що добровільна безоплатна передача пального ЗСУ та іншим установам для потреб забезпечення оборони держави під час війни не вважається постачанням. Більше деталей щодо цього знайдете у статті «Пальне для ЗСУ — застосовуємо нульову ПДВ-ставку» // «Податки & бухоблік», 2023, № 33 (ср. );

2) операції з постачання послуг, перелічених у п.п. 195.1.3 ПКУ (зокрема, міжнародні перевезення; виконання робіт з рухомим майном, попередньо ввезеним для цього в Україну і вивезеним після їх закінчення)

У ряд. 4.1, 4.2 і 4.3 (залежно від ставки ПДВ 20, 7 або 14 %) відображають: (1) «компенсуючі» ПЗ, які нараховують за придбаннями для необ’єктної/звільненої або негосподарської діяльності (п. 198.5 ПКУ), та (2) частково (виходячи з ЧВ) нараховані ПЗ за придбаннями «подвійного призначення» (п. 199.1 ПКУ).

Податківці в категорії 101.24 БЗ говорять про те, що в цьому рядку мають відображатися також ПЗ, нараховані у зв’язку з анулюванням ПДВ-реєстрації. Але для цих ПЗ більш відповідними є рядки 1.1, 1.2, 1.3 декларації.

Зверніть увагу! «Компенсуючі» зобов’язання нараховуємо в ПДВ-періоді, в якому у платника виникло право на податковий кредит за ПН, за якою нараховуються «компенсуючі» ПЗ. Фактичне відображення податкового кредиту тут принципового значення не має. Тобто якщо ви мали право на податковий кредит (отримали зареєстровану ПН), але вирішили притримати його для наступних періодів — «компенсуючі» ПЗ усе одно нараховуються (в періоді, коли виникло право на податковий кредит). А от якщо права на ПК немає (наприклад, постачальник не встиг зареєструвати ПН чи її заблоковано), то і «компенсуючі» ПЗ не нараховуємо аж до періоду, в якому з’явиться право відобразити податковий кредит.

При цьому в табл. 1.1 додатка Д1 розшифровуємо тільки дані тих ПН з «компенсуючими» ПЗ (з рядка 4 звітної декларації), які не зареєстровані в ЄРПН на дату подання декларації.

У ряд. 4.1.1, 4.2.1 і 4.3.1 (залежно від ставки ПДВ 20, 7 або 14 %) окремо відображають коригування ПЗ, нарахованих згідно з пп. 198.5 і 199.1 ПКУ (п.п. 5 п. 3 розд. V Порядку № 21). У тому числі при річному перерахунку ПДВ у декларації за останній звітний період року (період зняття з обліку платника податків) у платників, що здійснюють одночасно оподатковувані й неоподатковувані операції (п. 199.4 ПКУ). При цьому до табл. 1.2 додатка Д1 переносимо тільки дані збільшуючих РК, не зареєстрованих у ЄРПН на дату подання декларації.

Додаток Д6 є обов’язковим у разі нарахування ПЗ згідно зі ст. 199 ПКУ, але тільки в трьох періодах: (1) у першому звітному періоді, в якому виникли оподатковувані та неоподатковувані операції, заповнюють тільки рядок 2 табл. 1 додатка Д6; (2) в останньому звітному періоді року (період зняття з обліку платника податків) заповнюють ряд. 3.1 — 3.3 табл. 1, табл. 2 і 3 додатка Д6 і (3) в першому звітному періоді року заповнюють рядок 1 табл. 1 додатка Д6.

У разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до вимог п. 198.5 ПКУ у зв’язку з негосподарським використанням товарів/послуг/необоротних активів додаток 6 не подається

У цьому рядку показуємо «компенсуючі» ПЗ, нараховані за ставкою 20 %

У цьому рядку показуємо коригування «компенсуючих» ПЗ, нарахованих за ставкою 20 %

У цьому рядку показуємо «компенсуючі» ПЗ, нараховані за ставкою 7 %

У цьому рядку показуємо коригування «компенсуючих» ПЗ, нарахованих за ставкою 7 %

У цьому рядку показуємо «компенсуючі» ПЗ, нараховані за ставкою 14 %

У цьому рядку показуємо коригування «компенсуючих» ПЗ, нарахованих за ставкою 14 %

Тут показуємо усі безПДВшні постачання з їх розшифровкою в додатку Д5. Їх прийнято відображати за першою подією. Сюди потрапляють три види операцій:

(1) постачання товарів/послуг, що не є об’єктом оподаткування (ст. 196 ПКУ), але не всі підряд, а тільки ті з них, які підпадають під визначення постачання товарів/послуг

(з пп. 14.1.185 і 14.1.191 ПКУ). Наприклад, обсяги операцій з передачі майна на відповідальне зберігання або в операційну оренду (згадані в п.п. 196.1.2 ПКУ) або операції з виплати зарплати (з п.п. 196.1.6 ПКУ) в ряд. 5 декларації не відображають.

Також податківці говорять про те, що в ряд. 5 потрібно відображати операції з вивезення за межі митної території України незалежно від обраного митного режиму товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро;

(2) постачання послуг, місце постачання яких визначене за правилами ст. 186 ПКУ, за межами території України.

Зверніть увагу! ПН на операції з необ’єктних постачань і постачань «позамежних» послуг не складають;

(3) постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування, та коригування за такими операціями (тобто постачання товарів/послуг: звільнених від оподаткування ПДВ на підставі ст. 197 ПКУ; тимчасово звільнених від ПДВ на підставі підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ і звільнених згідно з міжнародними договорами). Ці ж суми операцій заносять до ряд. 5.1 декларації.

Зверніть увагу! На відміну від необ’єктних постачань і постачань «позамежних» послуг, на пільгові постачання ПН складати потрібно (ПН з позначкою «Без ПДВ» у графі «Складені на операції, звільнені від оподаткування».

Усі необ’єктні постачання і неоподатковувані послуги з цього рядка слід розшифрувати в табл. 1 додатка Д5

До нього витягують з колонки А ряд. 5 (Д5) обсяги операцій, звільнених від оподаткування (гл. V ПКУ, підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, міжнародні договори (угоди)). При цьому в ряд. 5.1 слід зазначати обсяги операцій з урахуванням коригування з ряд. 5.1.1. Операції з ряд. 5.1 розшифровують окремо за кожною пільгою в табл. 2 додатка Д5

У ньому показують коригування обсягів операцій, відображених у ряд. 5.1 (п.п. 6 п. 3 розд. V Порядку № 21)

У підрядках 6.1 та 6.2 показують обсяги ПЗ з ПДВ з послуг, отриманих від нерезидентів, залежно від ставки ПДВ 20 або 7 % (п. 180.2, ст. 208 ПКУ). Заносять їх сюди за умови, що: (1) такі послуги потрапляють під об’єкт оподаткування ПДВ і (2) місце постачання таких послуг (визначене за правилами ст. 186 ПКУ) перебуває на митній території України. Одержувач послуг нараховує ПЗ з послуг нерезидента і складає ПН (з типом причини «14») за першою подією.

Важливо! У цих же рядках (залежно від ставки ПДВ 20 або 7 %) відображаємо коригування ПЗ за такими операціями (п.п. 7 п. 3 розд. V Порядку № 21).

У табл. 1.1 додатка Д1 розшифровуємо дані тільки тих ПН (ПЗ за якими відображено в рядках 6.1 та 6.2), які не зареєстровані в ЄРПН на дату подання декларації. А за наявності у звітному періоді коригувальних збільшуючих РК до таких ПН, не зареєстрованих у ЄРПН на дату подання декларації, необхідно заповнити і табл. 1.2 у додатку Д1. Якщо незареєстрованих ні ПН, ні збільшуючих РК за такими послугами немає, то таблиці 1.1 та 1.2 додатка Д1 не заповнюємо.

Зверніть увагу! Операції з отримання послуг від нерезидента, місце постачання яких визначене за межами митної території України, у декларації з ПДВ не відображають (категорія 101.24 БЗ)

У ньому показують обсяги ПЗ з ПДВ з послуг, отриманих від нерезидента, що оподатковуються за ставкою 20 % (п. 208.2 ПКУ). За цим же рядком відображаємо й коригування ПЗ за цими ж операціями. До табл. 1.2 додатка Д1 переносимо тільки дані збільшуючих РК, відображених у рядку 6.1 звітної декларації, які не зареєстровані у ЄРПН на дату подання декларації

У ньому показують обсяги ПЗ з ПДВ з послуг, отриманих від нерезидентів, що оподатковуються за ставкою 7 % (п. 208.2 ПКУ) (з послуг, визначених абз. 4 — 6 пп. «в» п. 193.1 ПКУ: послуги у сфері культури, креативних індустрій, туризму). За цим же рядком відображаємо й коригування ПЗ за цими ж операціями

Рядок 7 призначено для ПДВ-коригувань обсягів постачання і податкових зобов’язань, що проводяться на підставі ст. 192 ПКУ (повернення товарів/передоплат; зміна суми компенсації, перегляд цін). Також у цьому рядку відображають РК до «мінбазних» ПН.

Збільшення ПЗ показуємо в періоді коригуючої події (в періоді складання РК) незалежно від того, зареєстрований РК чи ні. Якщо збільшуючий РК (ПЗ за якими відображено в рядку 7 звітної декларації) не зареєстровано на дату подання декларації (наприклад, з причин його блокування або несвоєчасної реєстрації) — такий РК відображаємо в таблиці 1.2 додатка 1 до декларації з ПДВ.

Зменшення ПЗ можна показати тільки після реєстрації РК в ЄРПН. При цьому якщо РК зареєстровано:

— своєчасно — зменшення РК відображаємо в періоді складання РК;

— несвоєчасно — в періоді реєстрації РК.

При визначенні своєчасності/несвоєчасності реєстрації РК податківці орієнтуються на ті ж строки, що і для ПН, незважаючи на те, що для «зменшуючих» РК п. 201.10 ПКУ установлено свій «спецстрок».

Зверніть увагу! Переносити період коригування ПЗ не можна!

Якщо РК заблоковано, то:

— збільшення ПЗ показуємо в періоді складання РК незважаючи на факт блокування РК;

— зменшення ПЗ можна показати після розблокування РК з урахуванням правила «своєчасної/несвоєчасної» реєстрації. Зверніть увагу: розблоковані РК реєструють датою їх направлення на реєстрацію, а не датою розблокування. Тому несвоєчасним розблокований РК може вважатися, тільки якщо його несвоєчасно було направлено на реєстрацію. Якщо виявиться, що через тривале розблокування зменшуючого РК потрібний період зменшення ПЗ уже пройшов, то податківці радять продавцеві зменшувати ПЗ шляхом подання УР до цього періоду (листи ДПСУ від 22.10.2021 № 3999/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 16.01.2021 № 191/ІПК/99-00-21-03-02-06).

РК до помилково складених/зайвих ПН (складених без факту здійснення господарської операції і не підтверджені первинними документами) у декларації не відображаємо (див. листи ДПСУ від 28.01.2022 № 242/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 28.12.2021 № 4809/ІПК/99-00-21-03-02-06).

Якщо на підставі РК обсяги постачань товарів/послуг і сума ПЗ платника не змінилися, ряд. 7 не заповнюється.

До табл. 1.2 додатка Д1 переносимо дані тільки зі збільшуючих РК (відображених у рядку 7 поточної декларації), які не зареєстровані у ЄРПН на дату подання декларації.

Не відображають у цьому рядку коригування: (1) обсягів постачань, за якими не нараховуються ПЗ (для коригування обсягів за пільговими постачаннями є свій ряд. 5.1.1); (2) «компенсуючих» ПЗ, нарахованих згідно з пп. 198.5, 199.1 і 199.4 ПКУ (їм місце в ряд. 4.1.1 (4.2.1 або 4.3.1) декларації, і (3) ПЗ одержувачем послуг від нерезидента з місцем постачання на митній території України (їх показують у ряд. 6.1 або 6.2 декларації)

У ряд. 8 вказуються ПЗ, що виникають у зв’язку з нецільовим використанням товарів, ввезених на митну територію України у пільговому режимі (тобто при ввезенні яких користувалися пільгами згідно зі ст. 197, підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, міжнародними договорами) (п.п. 8 п. 3 розд. V Порядку № 21). ПЗ збільшують на суму ПДВ, яка мала бути сплачена за зазначеними операціями в момент увезення таких товарів. Саме ця сума ПДВ і відображається в ряд. 8. При цьому ПН не складають (див. категорію 101.24 БЗ)

Значення ряд. 9 розраховується за формулою.

Зверніть увагу: якщо ПЗ (податкові зобов’язання) за декларацією (з ряд. 9 розділу I) більші, ніж ПЗ за даними ЄРПН, то після подання декларації виникне ΣПеревищ, що призведе до зменшення регліміту. За рахунок ΣПеревищ можна буде зареєструвати незареєстровані ПН/збільшуючі РК, ПЗ за якими відображені у звітній декларації. Але це буде можливо, тільки якщо незареєстровані ПН/збільшуючі РК будуть відображені в таблиці 1.1 та 1.2 додатка Д1 до декларації. В іншому випадку ПН/РК будуть реєструватися за рахунок поточного регліміту