Розділ II декларації з ПДВ

Тут відображаємо всі придбання на митній території України, як «з ПДВ», так і «без ПДВ» незалежно від їх призначення: для оподатковуваних операцій / неоподатковуваних / негосподарської діяльності (п. 198.3 ПКУ). Тобто тут відображають придбання у всіх резидентів України, як платників ПДВ, так і неплатників цього податку.

Якщо вам надійшла помилкова ПН, то її у звітності з ПДВ не відображаємо. На цьому акцентують увагу і податківці у БЗ 101.24. Також не місце у декларації і РК на зменшення до помилкової/зайвої, який буде складено і направлено на реєстрацію покупцеві.

Відображати у ряд. 10.1 — 10.3 ПК платник ПДВ може на підставі:

— належно оформленої ПН, яка зареєстрована у ЄРПН (п. 201.10 ПКУ). При цьому якщо ПН зареєстрована своєчасно, то її можна включити у ПДВ-декларацію в періоді складання такої ПН, якщо ж ПН зареєстрована несвоєчасно — у періоді її реєстрації;

— замінників ПН, до когорти яких віднесено: касові чеки на суму (без ПДВ) не більше 200 грн на день, при цьому не має значення, який товар постачають (підакцизний/імпортований тощо) (БЗ 101.13 // zir.tax.gov.ua/main/bz/search/?src=ques та zir.tax.gov.ua/main/bz/search/?src=ques), рахунки, які виставляються за надані послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку (БЗ 101.13), транспортні квитки, готельні рахунки та інші документи з п. 201.11 ПКУ.

При цьому варто пам’ятати, що платник має право відобразити у ряд. 10 податковий кредит на підставі:

— зареєстрованих ПН до 365 календарних днів з дати їх складання (п. 198.6 ПКУ). Але на час дії воєнного стану відповідно до п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ призупинено відлік перебігу цього строку. Детально про це читайте у «Строки у ПДВ-обліку: зупинені і поновлені» // «Податки & бухоблік», 2023, № 29;

— замінників ПН виключно в період їх складання, тобто «період у період». Адже для них у ПКУ не міститься строку для відкладення ПК на майбутнє. Якщо у відведений строк ПК не показали, то побиватися ще не слід. Можна його включити в декларацію шляхом подання уточнюючого розрахунку до періоду, в якому вперше виникло право на ПК, але з урахуванням строків давності (ст. 102 ПКУ). При цьому варто пам’ятати, що на час дії ВС призупинені також строки давності відповідно до п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ (див. «Що наразі з податковими строками давності?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 29.

При заповненні рядків 10.1, 10.2, 10.3 обов’язковим є подання (Д1) (додаток 1), що заповнюється в розрізі контрагентів. Дані, вказані у ряд. 10.4, не розшифровують у додатку Д1.

Залежно від ставки «вхідного» ПДВ (20 %, 14 %, 7 %, 0 %) або його відсутності в декларації заповнюють ряд. 10.1 — 10.4

Тут показують придбання товарів, послуг, необоротних активів з «вхідним» ПДВ за стандартною ставкою 20 %

У цей рядок потрапляє придбання товарів за укороченою 7 % ставкою, а саме мова йде про придбання:

1) деяких лікарських засобів та медичних виробів з ПДВ 7 % (БЗ 101.12);

2) операції з постачання послуг у сфері культури та мистецтва;

3) послуги з тимчасового розміщення (проживання), які надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщення (клас 55.10 КВЕД ДК 009:2010) (п.п. «в» п. 193.1 ПКУ) (БЗ 101.08).

Крім того, у цей рядок також потрапить і придбання деяких видів пального. Адже на період дії ВС, але не довше ніж до 1 липня 2023 року п. 82 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ встановлено 7 % ставку ПДВ на придбання:

— бензинів моторних, важких дистилятів, скрапленого газу, біодизелю та палива моторного альтернативного, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, визначеними п. 41 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ, яким установлено ставки акцизного податку на такі товари;

— нафти або нафтопродуктів сирих, одержаних з бітумінозних порід (мінералів) за кодами УКТ ЗЕД 2709 00 10 00 та 2709 00 90 00.

Детально про 7 % ставку ПДВ при придбанні пального читайте у «Тонкощі застосування пальної 7 % ПДВ-ставки» // «Податки & бухоблік», 2023, № 33

У цей рядок потрапляє придбання сільгосппродукції, яка «зайшла» за ставкою 14 % (п.п. «г» п. 193.1 ПКУ). Мова йде про придбання пшениці і суміші пшениці та жита (меслин) (1001), ячменю (1003), кукурудзи (1005), соєвих бобів (1201), насіння свіріпи або ріпаку (1205) та соняшнику (1206 00)

Показуємо обсяги придбань:

— зі ставкою 0 % ПДВ. Як приклад можна навести придбання послуг з міжнародного перевезення вантажів, пасажирів та багажу, які оподатковують за ставкою 0 % ПДВ згідно із п.п. «а» п.п. 195.1.3 ПКУ тощо;

— без ПДВ, тобто придбання: у неплатників / необ’єктні (ст. 196 ПКУ) / пільгові (звільнені від ПДВ згідно зі ст. 197, підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, міжнародними договорами). Зокрема, у рядку 10.4 відображають «необ’єктні» послуги банку з розрахунково-касового обслуговування (п.п. 196.1.5 ПКУ), роялті, що виплачуються грошима або цінними паперами (п.п. 196.1.7 ПКУ).

У додатку Д1 вищезгадані операції не розшифровують.

Звертаємо увагу! Податківці заявляють (БЗ 101.24), що у ряд. 10.4 відображають обсяги придбання без ПДВ товарів/послуг, необоротних активів на митній території України. Тому якщо платник ПДВ придбає товари, послуги, необоротні активи, що ввезені на митну територію України із застосуванням звільнення від оподаткування, то такі операції ні в ряд. 10.4, ні взагалі у декларації з ПДВ не відображаються

Тут відображають обсяги ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів, які оподатковуються за ставкою ПДВ 20 % (ряд. 11.1), 7 % (ряд. 11.2), 14 % (ряд. 11.3). А саме сюди потрапляє:

1) імпорт товарів/необоротних активів (у тому числі оподатковуваний реімпорт за п. 3 частини другої ст. 78 МКУ (БЗ 101.24) та ввезених на митну територію України товарів у разі їх безоплатного отримання (БЗ 101.13)) на підставі митної декларації (у тому числі тимчасових, додаткових та інших видів митних декларацій (БЗ 101.13)). Причому тут будуть відображені тільки ті операції, які оподатковуються ПДВ. І що найголовніше, право на «імпортний» ПК слід відображати в період виникнення на нього права і переносити на інші періоди не можна;

2) розстрочення сплати ПДВ при ввезенні товарів / основних засобів у митному режимі імпорту (БЗ 101.24). Сплачені розстрочені суми імпортного ПДВ відображаються у цьому рядку декларації у тому звітному періоді, в якому відбувається сплата (погашення) розстрочених сум податкових зобов’язань з ПДВ, на підставі митних декларацій (аркушів коригування), оформлених відповідно до встановлених вимог;

3) коригування «імпортного» ПК (з «+» або «-»), якщо після митного оформлення змінюється митна вартість. Зменшення ПК відбувається на дату набуття чинності рішенням суду або на дату прийняття відповідного рішення митним органом. Збільшення ПК роблять у цьому рядку на дату сплати ПДВ на підставі аркуша коригування до митної декларації (БЗ 101.24);

4) обсяги ввезення та суми ПДВ, сплачені у зв’язку з випуском товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами й у вільний обіг на митній території України (БЗ 101.24). При цьому суми відсотків, нараховані згідно з частиною сьомою ст. 106 МКУ, не є сумою ПДВ, а тому до ПК не включаються і в декларації не відображаються.

Звертаємо увагу! Імпорт товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, у ПДВ-декларації (БЗ 101.24, що діяла до 01.04.2023), а також імпорт товарів без ввезення в Україну не відображаються.

Також узагалі не відображаються в ПДВ-декларації пільгове ввезення товару (у будь-якому митному режимі) та придбання неоподатковуваних послуг, якщо місце постачання визначено за межами України.

Залежно від ставки імпортного ПДВ (20 %, 14 %, 7 %) заповнюють ряд. 11.1 — 11.3

У цьому рядку відображають дані про імпорт товарів, коли на митниці сплачується ПДВ за ставкою 20 %. Також у ньому відображають дані про коригування імпортного ПДВ за цією ставкою.

Податківці наголошують, що у ряд. 11.1 мають опинитися суми ПДВ, за якими надавалося розстрочення сплати ПДВ при ввезенні в митному режимі імпорту товарів за окремими товарними підкатегоріями згідно з УКТ (БЗ 101.24). Сплачені розстрочені суми імпортного ПДВ відображаються у цьому рядку декларації у тому звітному періоді, в якому відбувається сплата (погашення) розстрочених сум податкових зобов’язань з ПДВ, на підставі митних декларацій (аркушів коригування), оформлених відповідно до встановлених вимог

Показують імпорт лікарських засобів та медичних виробів із «ввізним» ПДВ 7 % (п.п. «в» п. 193.1 ПКУ).

Крім того, у цей рядок також потрапить і імпорт деяких видів пального. Адже на період дії ВС п. 82 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ встановлено 7 % ставку ПДВ при ввезенні на митну територію України:

— бензинів моторних, важких дистилятів, скрапленого газу, біодизелю та палива моторного альтернативного, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, визначеними п. 41 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ, яким установлено ставки акцизного податку на такі товари;

— нафти або нафтопродуктів сирих, одержаних з бітумінозних порід (мінералів) за кодами УКТ ЗЕД 2709 00 10 00 та 2709 00 90 00.

Деталі у «Тонкощі застосування пальної 7 % ПДВ-ставки» // «Податки & бухоблік», 2023, № 33 (ср. )

Відображають у цьому рядку імпорт пшениці і суміші пшениці та жита (меслин) (1001), ячменю (1003), кукурудзи (1005), соєвих бобів (1201), насіння свіріпи або ріпаку (1205) та соняшнику (1206 00), тобто сільгосппродукції, яка оподатковується за ставкою 14 % (п.п. «г» п. 193.1 ПКУ)

У цьому рядку вказуєте обсяг ввезення на митну територію України товарів, при митному оформленні яких сплату ПДВ було відстрочено шляхом видачі податкового векселя (підрозд. 3 розд. XX ПКУ). Цей рядок заповнюється у звітному (податковому) періоді, у якому податкові векселі погашені (п.п. 2 п. 4 розд. V Порядку № 21)

Відображаємо ПК з послуг, отриманих від нерезидента, місце постачання яких перебуває на митній території України.

Нагадаємо, що якщо нерезидент надає послугу, місцем постачання якої є територія України, то він повинен скласти особливу ПН на послуги нерезидента (п. 208.2 ПКУ), в якій зазначити себе як отримувача, а в лівому верхньому кутку зазначити тип причини «14».

Ця ПН одночасно фіксує як податкові зобов’язання резидента — отримувача послуг, так і його ПК. Звичайно ж, за умови, що таку ПН буде зареєстровано в ЄРПН.

Податкові зобов’язання з ПДВ відображають у ряд. 6 декларації і нараховують за особливим правилом першої події (п. 187.8 ПКУ): або на дату перерахування коштів нерезиденту за послуги, або на дату оформлення документа, який засвідчує факт постачання послуг нерезидентом.

ПК, у принципі, може бути відображено на дату тієї самої першої події, але за умови, що ПН вчасно зареєстрована в ЄРПН. Якщо ж ПН зареєстрована із запізненням, податкові зобов’язання відображаються за першою подією, а ПК — у періоді реєстрації ПН на послуги від нерезидента з урахуванням правила «365 днів» (п. 198.2 ПКУ, БЗ 101.24).

Тут також відображають коригування ПК за отриманими на митній території України від нерезидента послугами (п.п. 1 п. 4 розд. V Порядку № 21*).

Крім того, і сам ПК за цими рядками, і його коригування розкриваються в додатку Д1.

А ось операції з отримання послуг від нерезидента, місце постачання яких визначене за межами території України, відображенню в ПДВ-декларації не підлягають

* Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затверджений наказом Мінфіну від 28.01.2016 № 21.

У цьому рядку відображають обсяги отриманих на митній території України від нерезидента послуг, а також коригування ПК за такими операціями, що оподатковуються за ставкою 20 % (п. 4 розд. V Порядку № 21)

У цьому рядку відображаються обсяги отриманих на митній території України від нерезидента послуг, а також коригування ПК за такими операціями, що оподатковуються за ставкою 7 % (п. 4 розд. V Порядку № 21)

У цьому рядку платник ПДВ відображає коригування ПК, що проводяться (!) на підставі ст. 192 ПКУ при (1) поверненні товарів/передоплат; зміні суми компенсації, перегляді цін та (2) виправленні помилок у ПН.

У цьому рядку слід вказувати коригування щодо оподатковуваних операцій за ставкою 20 %. 14 % та 7 %. А от коригування обсягів придбання без сплати ПДВ та/або за нульовою ставкою у цьому рядку не відображають.

Зазвичай, коригування здійснюють на підставі РК. Але інколи буває, що продавець відмовляється надіслати РК до ПН. Так от, якщо мова йде про (БЗ 101.24):

— зменшення ПК, то покупець повинен зменшити його (!) у періоді проведення коригування незалежно від факту отримання РК. Таке коригування відображається не тільки у ряд. 14 розд. ІІ декларації з ПДВ, а й обов’язково у таблиці 2.2 додатка 1 до декларації на підставі бухгалтерської довідки. У ряд. 14 зменшення відображають із знаком «-»;

— збільшення ПК, то покупець може його збільшити тільки за зареєстрованим продавцем РК. У ряд. 14 збільшення відображають із знаком «+».

При заповненні рядка 14 обов’язковим є подання додатка 1 (Д1) (п.п. 3 п. 4 розд. V Порядку № 21)

Відображаємо результати річного перерахунку за «старими» необоротними активами «подвійного призначення», придбаними до 01.07.2015 (п. 42 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Результати перерахунку сум ПК відображаються в ПДВ-декларації за останній звітний період року. У разі зняття з обліку платника податків, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку в ПДВ-декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку (п.п. 4 п. 4 розд. V Порядку № 21).

При заповненні рядка 15 обов’язковим є подання додатка 6 (Д6)

У цьому рядку декларації відображаємо від’ємне значення, яке включають до складу ПК поточного звітного періоду. Його формують такі складові:

— від’ємне значення, що переходить з попереднього звітного періоду (ряд. 16.1). Такий залишок від’ємного значення тягнеться в декларації до повного його погашення, незалежно від строку його виникнення;

— коригування перехідного від’ємного значення (визначеного самостійно платником за даними уточнюючого розрахунку (ряд. 16.2) або податківцями при перевірках (ряд. 16.3))

Для заповнення цього рядка платник ПДВ має перенести значення ряд. 21 декларації за попередній звітний період (тобто перехідне від’ємне значення попереднього періоду)

Тут вказують результати самовиправлення (суми збільшення/зменшення залишку від’ємного значення) помилок, що вплинули на ряд. 21 (у тому випадку, коли такі дані підлягають перенесенню до декларації).

Тобто до цього рядка (з «+» або «-») платник ПДВ переносить дані з гр. 6 ряд. 21 уточнюючих розрахунків (УР), поданих у такому звітному періоді (п. 5 розд. VI Порядку № 21).

Водночас якщо УР поданий до подання декларації за минулий період (наприклад, подали УР за березень 2023 до дати подання декларації за квітень 2023, тобто до 20.05.2023), то логічно результати виправлення обліковувати вже в такій декларації (тобто у декларації за квітень, а не у декларації за травень). Так слід робити, щоб не плодити помилок, адже дані з поданої уточнюючої декларації в поточному періоді впливають на від’ємне значення минулого періоду. Якщо перенести їх у декларацію, подану за поточний період, а не у декларацію, подану у поточному періоді за минулий період, то це призведе до виникнення нової помилки. Хоча, за великим рахунком, це порушує алгоритм заповнення самої ПДВ-декларації. Але радує те, що податківці на сьогодні підтримують цей підхід (див. БЗ 101.24 та «Помилки у від’ємному значенні ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2022, № 60).

При заповненні ряд. 16.2 обов’язково заповнюють поле (*) заключної частини декларації, в якому наводять реквізити уточнюючої декларації, в якій відбулося коригування. А саме у графах таблиці «Збільшено/зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку» зазначається дата подання уточнюючої декларації та реєстраційний номер, визначені у другій квитанції, а також сума з гр. 6 ряд. 21 УР, що потрапила до ряд. 16.2 (+/-) (БЗ 101.24)

Заповнюють, якщо податківці при документальній або камеральній перевірці виявили помилки при заповненні ряд. 21, що призвели до завищення чи заниження від’ємного значення). Цей рядок (зі знаком «+»/«-» відповідно) заповнюється у звітному періоді, на який припадає день узгодження податкового повідомлення-рішення (ППР), враховуючи процедури адміністративного оскарження згідно зі ст. 56 ПКУ.

Так, зокрема. у цьому рядку платник відображає у звітному періоді погодження ППР за формою «В4» зменшення від’ємного значення (у тому числі від’ємного значення, зарахованого до зменшення податкового боргу з ПДВ) (БЗ 101.24).

Також у цьому рядку буду вказані дані і тоді, коли платникові відмовлено в бюджетному відшкодуванні. Тоді завищена сума, на яку складено ППР за формою «В3», буде зменшена в інтегрованій картці платника. І за відсутності порушень норм ст. 197 — 199 ПКУ така сума може бути облікована платником зі знаком «+» у рядку 16.3 ПДВ-декларації за звітний період, на який припадає день погодження цього ППР.

А ось сума бюджетного відшкодування, заявлена і не відшкодована за декларацією, на яку складено ППР за формою «В1» (тобто за результатами перевірки зменшили суму відшкодування), зменшується в інтегрованій картці платника, але не підлягає відображенню в декларації (БЗ 101.24).

У цьому рядку також відображають узгоджену за результатами документальної перевірки суму від’ємного значення реорганізованого платника податку, що переноситься до ПК правонаступника (п. 198.7 ПКУ) за той звітний період, на який припадає день узгодження. Для цього платник, що реорганізується, повинен подати відповідну заяву (таблицю 2 додатка 2 (Д2)) у складі декларації за останній період (БЗ 101.24).

Пам’ятайте: у разі заповнення ряд. 16.3 обов’язковим є заповнення таблиці «Збільшено/зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку». В ній слід вказати дані із ППР, на основі якого робиться запис, а саме зазначити дату складання і присвоєний контролерами номер ППР, а також суму коригування, зазначену в ППР (БЗ 101.24)

Щоб заповнити цей рядок, слід скористатися формулою, наведеною у його назві. Заповнена буде тільки колонка Б, в якій буде вказано загальну суму податкового кредиту з ПДВ за звітний період