Теми статей
Обрати теми

Інвентаризація на вимогу податкової

Павленко Олексій, податковий експерт
Читачі повідомляють, що зараз на практиці усе частіше податківці вимагають від платників проведення інвентаризації. І бажають бути присутніми при проведенні. Найбільше випадків пов’язані з відшкодуванням ПДВ, сплатою акцизного податку, але це далеко не всі ситуації. Читачів цікавлять права податківців щодо цього, нюанси таких інвентаризацій «на вимогу», наслідки відмови від проведення тощо. Тому сьогодні знов повертаємось до цієї теми і з урахуванням специфіки воєнного часу.

Право на проведення

Норма п.п. 20.1.9 ПКУ надає фіскалам право вимагати під час перевірок (!) від платників проведення інвентаризації основних засобів (ОЗ), товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), коштів, зняття залишків ТМЦ, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю.

Це право податківців підтверджує і п. 7 розд. І «інвентаризаційного» Положення № 879*.

* Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 № 879.

Як бачимо, висувати такі вимоги вони мають право лише під час проведення перевірок платників. Оскільки камеральні перевірки фіскали проводять у своїх приміщеннях, використовуючи дані звітності платників та своїх систем електронного адміністрування, то вважаємо, вимагати від платника провести інвентаризацію вони можуть лише під час документальних або фактичних перевірок.

Але в останні часи, як відомо, з причини сovid-пандемії, яку раптом «поглинув» воєнний стан, перевірочні можливості фіскалів надто обмежені.

Особливості воєнного стану

Дозволені види перевірок. Отже, спочатку подивимось, які перевірки є зараз дозволеними, щоб зрозуміти, у яких саме випадках під час війни фіскали можуть скористатись цим правом «інвентар-вимоги» з п.п. 20.1.9 ПКУ.

Підпункт 69.2 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ встановлює, що

під час воєнного стану, окрім камеральних (які нам не цікаві), фіскалам дозволені лише документальні позапланові перевірки та фактичні перевірки

Позапланові. З числа позапланових перевірок — ті, які проводяться:

— на звернення платника;

— з підстав, визначених пп. 78.1.8 (відшкодування чи від’ємне значення ПДВ більше 100 тис. грн!), 78.1.5, 78.1.12, 78.1.21 (пере-перевірки з різних причин), 78.1.7 (реорганізація, припинення, банкрутство), 78.1.2, 78.1.1478.1.16 («трансфертні» теми), 78.1.22 (нерезидентська діяльність, без постановки на облік) ПКУ;

— з питань оподаткування нерезидентами, які здійснюють госпдіяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих ними із джерелом їх походження з України, та/або нерезидентів (представництв нерезидентів);

— з питань порушення строків ЗЕД-розрахунків.

Останній вид перевірок навряд чи може викликати інвентаризацію, а от інші види загалом можуть.

Детальніше щодо дозволених та заборонених під час війни позапланових перевірок читайте в матеріалі «Що наразі із дозволеними й недозволеними перевірками» // «Податки & бухоблік», 2022, № 98.

Фактичні. Щодо їх проведення зараз обмежень взагалі немає, і часто-густо під час їх здійснення фіскали вимагають проведення інвентаризації. Але коло предметів таких перевірок обмежено питаннями: РРО/ПРРО, касової дисципліни, наявності ліцензій/свідоцтв, обігу підакцизних товарів (у тому числі алкогольних/тютюнових/пальних ліцензій), а також неоформлених працівників, яким виплачується зарплата без сплати «зарплатних» податків і підприємницької діяльності фізосіб без держреєстрації (див. п.п. 75.1.3 ПКУ та ст. 80 ПКУ).

Наприклад, предметом фактичної перевірки може бути обіг підакцизних товарів, а п.п. 14.1.212 ПКУ прирівнює до реалізованих товари, нестача яких виявлена за даними інвентаризації, проведеної (у тому числі) на вимогу податківців…

На період воєнного стану податківці можуть також здійснювати фактичні перевірки для контролю держрегульованих цін (п. 69.27 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

У інших випадках вимоги фіскалів щодо проведення інвентаризації будуть незаконними.

Воєнні перепони. Нормами ж п. 69.2 визначено, що документальні позапланові перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності безпечного доступу, допуску до: територій, приміщень та іншого майна платників; документів, довідок (про фінансово-господарську діяльність, доходи, видатки тощо), а також фінансової і статзвітності; проведення інвентаризації ОЗ, ТМЦ, коштів, зняття залишків ТМЦ, готівки.

Крім того, згідно з п. 8 розд. І Положення № 879 у період дії воєнного стану підприємства, які мали (мають) місцезнаходження на тимчасово окупованих територіях, в районах проведення воєнних (бойових) дій* або структурні підрозділи (відокремлене майно) яких розташовані на (в) таких територіях (районах), проводять інвентаризацію у разі можливості безпечного та безперешкодного доступу уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухобліку!

* «Райони проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану визначаються відповідно до законодавства». Для цих цілей орієнтир — на діючу редакцію Переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309.

Тож вимагати від платника провести інвентаризацію, коли немає безпечного доступу/допуску до відповідних об’єктів та/або документів, податківці не мають права! Звісно, у випадках, коли територія до окупованих чи «бойових» не потрапила, фіскали можуть поставити питання доведення платником факту небезпечності доступу/допуску… У той же час, вважаємо, податківці мають не перегинати тут палицю, а також враховувати й інші обставини, викликані воєнним часом. Наприклад: відсутність живлення, необхідних відповідальних осіб, доступу до приміщень, інші «перешкоджальні» фактори.

Документ-вимога

Вже згаданий нами п. 7 розд. І Положення № 879, зокрема, встановлює, що

інвентаризація на вимогу фіскалів має проводитись на підставі належним чином оформленого документа і має розпочатись у термін та в обсязі, зазначених у такому документі, але не раніше (!) дня його отримання платником

Спеціальної норми, яка б визначала процедуру оформлення вимоги податківців до платника на проведення інвентаризації, немає. Податківці орієнтуються на свій старий лист ДФСУ від 13.04.2016 № 8191/6/99-99-19-03-02-15, де прописано, що ця вимога оформлюється окремим документом у довільній формі із зазначенням обсягів та строків проведення інвентаризації і надсилається (вручається) платнику у порядку ст. 42 ПКУ.

Податківці направляють вимогу про проведення інвентаризації платнику, який:

погодився на електронне листування — в електронний кабінет (п. 42.4 ПКУ);

не погодився на електронне листування — за його місцезнаходженням (податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення або особисто вручають платнику податків (п. 42.5 ПКУ).

І пам’ятайте, що спершу має розпочатись відповідна перевірка (вам мають вручити наказ про її проведення), а лише після цього — вручення документа (вимоги/запиту) на проведення інвентаризації.

Склад комісії, об’єкти, строки проведення тощо

Комісія та присутність фіскалів. Склад інвентаризаційної комісії визначається за стандартною процедурою, і фіскали туди входити не повинні — див. п. 1 розд. ІІ Положення № 879. Водночас відповідно до абзацу четвертого цього пункту посадові особи ДПС «(за їх згодою) можуть бути присутні» при проведенні інвентаризації «на вимогу». Таке формулювання визначає право податківців, але не обов’язок платника, залучати фіскалів і проводити інвентаризацію лише за їх присутності. Крім того, судді вважають, що податковий орган не має права брати участь у проведенні інвентаризації* та відповідно не може вимагати її проведення в присутності перевіряючого. Про те, що присутність посадових осіб податкового органу під час проведення інвентаризації не є обов’язковою, див. у постанові ВС від 13.02.2019 у справі № 820/817/17, а також у постанові Другого апеляційного адмінсуду від 13.03.2019 у справі № 520/11047/18.

* Вони можуть за бажанням тільки «бути присутніми» при цьому (мовчки дивитись).

Тобто вони можуть бути тільки присутні, і — лише за вашим бажанням Наприклад, у «воєнних» умовах може бути зручно інвентаризувати вночі (навряд чи фіскали захочуть бути присутніми)… Тож

незапрошення фіскалів на інвентаризацію та проведення її без них не можна трактувати як відмову від інвентаризації і карати за це платника адмінарештом майна

Але ж якщо у податківців є сильне бажання бути присутніми, то краще їм у цьому праві не відмовляти. Бо можна, наприклад, не отримати відшкодування ПДВ — див. «Відшкодування ПДВ: фіскали жадають інвентаризації» // «Податки & бухоблік», 2022, № 77.

Крім того, надати податківцям результати проведення інвентаризації ви точно зобов’язані!

До речі, якщо платник взагалі не бажає проводити інвентаризацію, податківці не мають права його змусити через суд*, але у них є для цього такий серйозний важіль, як адмінарешт (див. нижче).

* Див. ухвалу ВАСУ від 22.04.2015 у справі № 826/18564/13-а.

Об’єкти інвентаризації. Пам’ятайте, що коло об’єктів інвентаризації «на вимогу» обмежене п.п. 20.1.9 ПКУ (ОЗ, ТМЦ та грошові кошти). А також — те, що фіскали мають право вимагати інвентаризувати тільки ті зі згаданих активів, які пов’язані з предметом перевірки!** Див., наприклад, постанову Сьомого апеляційного адмінсуду від 10.12.2020 у справі № 240/5176/20.

** Наприклад, у випадку позапланової перевірки згідно з п.п. 78.1.8 ПКУ це повинні бути тільки активи, пов’язані з відшкодуванням (від’ємним значенням) ПДВ.

Початок і строк проведення. Положення № 879 встановлює, що така інвентаризація «має розпочатись у термін та в обсязі», що зазначені у документі (вимозі) ДПС, але не раніше дня його отримання платником! А от обмеження щодо строку її проведення нормативно не встановлено! Хоча у згаданому листі ДФСУ від 13.04.2016 вони й пишуть, що у документі-вимозі зазначається і строк проведення, але нормативи прав на це фіскалам не надають. Вони можуть визначити тільки термін (дату) початку інвентаризації. За нагоди, платник може цим скористатись…

Але на практиці податківці нерідко вимагають негайно і в дуже стислі строки провести інвентаризацію у межах строку перевірки. Вважаємо такі вимоги незаконними. Хоча деякі спеціалісти вважають, що строк проведення таких інвентаризацій «на вимогу» фактично обмежується строком перевірки. Але цей висновок неоднозначний

Часто перевіряються минулі періоди. Але пам’ятайте, що фіскали не мають права вимагати проведення інвентаризації «заднім числом», адже перевіряти наявність активів можна тільки станом «на сьогодні».

Результат. Оформлення результатів здійснюється за стандартною процедурою (згідно з Положенням № 879). Потім надаються фіскалам з супровідним листом копія наказу про призначення комісії з проведення інвентаризації, копії протоколу та інвентаризаційних описів.

ФОП-особливості

На ФОП формально поширюється норма п.п. 20.1.9 ПКУ, але не поширюється ні ст. 10 Закону про бухоблік***, ні Положення № 879. Тому вимоги податківців стосовно терміну проведення, присутності податківців при проведенні таких інвентаризацій тощо законні лише щодо юросіб. У той же час практика йде іншим шляхом, і навіть судді (див., зокрема, згадану постанову ВС від 06.02.2020) в низці випадків вважають за можливе застосування ФОП приписів Положення № 879 «для проведення та оформлення результатів інвентаризації»

*** Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV.

Наслідки відмови

Якщо платник відмовляється від проведення інвентаризації «на вимогу», то відповідно до п.п. 94.2.8 ПКУ фіскали можуть здійснити адмінарешт його майна. Але йдеться саме про випадок, коли платник отримав від податківців належним чином оформлену вимогу на проведення інвентаризації та відмовився її провести. Арешт майна може бути (на розсуд податківців) повним або умовним (п. 94.5 ПКУ). Але кожен з видів нічого приємного платнику не обіцяє...

Ще раз акцентуємо: незапрошення податківців на інвентаризацію та/або їх відсутність під час проведення не може кваліфікуватись як відмова від проведення! Навіть якщо податківцями висувалась вимога проведення інвентаризації за участю посадових осіб ДПС. І такі факти не є приводом для адмінарешту майна платника! У згаданій вище постанові ВС від 13.02.2019 зазначено, що приводом для адмінарешту є відмова платника взагалі від проведення інвентаризації, а не відмова від її проведення у присутності посадових осіб ДПС. Також там зазначено, що

не є приводом для адмінарешту і наявність розбіжностей у зафіксованих показниках інвентаризаційного опису

Але у таких випадках краще фіскалів офіційно повідомляти щодо проведення інвентаризації: одразу надіслати їм копію наказу про призначення інвентаризаційної комісії тощо. А результати інвентаризації (копії протоколу, описів) — можна й пізніше. Тут орієнтуйтесь на свою конкретну ситуацію, щоб справа не дійшла до арешту майна чи інших негативних наслідків (див. вище про невідшкодування ПДВ).

А якщо ж усе-таки справа дійде до адмінарешту, звертаючись до суду, щоб забезпечити рішення на вашу користь, використайте також постанову Другого апеляційного адмінсуду від 06.02.2019 у справі № 520/11046/18.

Податкові наслідки

Наслідки залежатимуть від ситуації та від результатів інвентаризації. Звісно, виявлені надлишки потраплять до доходів, що може вплинути на відповідні прямі податки. А от нестачі… Вони можуть позначитися на ПДВ. Бо у п. 198.5 ПКУ зазначено: у разі якщо на момент перевірки платника контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розд. V ПКУ такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є його госпдіяльністю. Тож фіскали згідно з п.п. «г» того ж пункту ПКУ донараховують платнику ПДВ, як за використаним у негоспдіяльності. Тут варто захищатись тим, що ПДВ згідно з п. 198.5 ПКУ у разі виявленої під час примусової інвентаризації нестачі товарів повинен нарахувати сам платник (адже нестача виявлена саме ним), а не податківці. Хоча невідомо, чи приймуть цей аргумент судді…

Відшкодування ПДВ. Якщо перевірка пов’язана з відшкодуванням, то використовуючи на свій лад п. 198.5 ПКУ та п.п. 54.3.2 ПКУ, фіскали на практиці самостійно визначають суму зменшення бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми ПДВ. При цьому вони ще застосовують і штраф зі ст. 123 ПКУ (10 % завищеної суми відшкодування та/або від’ємного значення з ПДВ або 25 % — у разі умисного завищення).

Буває й таке, що податківці під різноманітними приводами не враховують результати інвентаризації і роблять висновок про відсутність залишків відповідних ТМЦ на складах та зменшують відшкодування/донараховують ПДВ. Такі дії незаконні — про це свідчить і позиція ВС, викладена у постанові від 06.02.2020 у справі № 807/1556/17. Судді вважають, що проведена під час перевірки інвентаризація товарів та складання відповідного акта є єдиним встановленим законом засобом доказування нестачі чи наявності товарів у платника і, відповідно, використання чи невикористання ним таких товарів у негосподарських операціях. Тож у разі таких фіскальних проявів платнику залишається лише дорога до суду…

Щодо інвентаризацій «на вимогу» та судових перегонів, пов’язаних із бюджетним відшкодуванням, детальніше читайте в матеріалі «Відшкодування ПДВ: готуйте залишки!» // «Податки & бухоблік», 2021, № 43 та у вже згаданому — «Відшкодування ПДВ: фіскали жадають інвентаризації» // «Податки & бухоблік», 2022, № 77.

РРО-штраф. Раніше на перевірках у випадках, коли після проведення інвентаризації на місці проведення розрахунків виявляли надлишки товарів, фіскали накладали штраф за ст. 20 Закону про РРО (200 % вартості, але не менше 1700 грн). Щоб його уникнути, ми тоді радили доводити, що продаються тільки обліковані на складі товари (що підтверджують документи про надходження товарів у точку продажу), а надлишки будуть оприбутковані. Детальніше — в матеріалі «РРО-штрафи при виявленні надлишків товарів» // «Податки & бухоблік», 2021, № 25, с. 30.

Але зараз, під час воєнного стану, за Законом про РРО (див. п. 12 розд. ІІ «Прикінцеві положення») застосовуються лише санкції за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів. Тобто згаданий штраф за ст. 20 не має зараз застосовуватись.

Отже, будьте готові до інвентаризаційних «поворотів долі»!

Висновки

  • Зараз фіскали мають право вимагати від платників проведення інвентаризації лише під час дозволених деяких позапланових документальних та фактичних перевірок. І лише — за наявності безпечного доступу, допуску до територій, приміщень, документів.
  • Посадові особи ДПС не можуть входити до складу комісії та брати участь в інвентаризації, але (за їх згодою) можуть бути при цьому присутні. Але якщо вони сильно наполягають на своїй присутності, краще їм не відмовляти.
  • Лише під час розпочатої перевірки фіскали мають право надати вам документ-вимогу щодо проведення інвентаризації з зазначенням терміну її початку та обсягу.
  • Інвентаризуватись мають лише — ОЗ, ТМЦ та грошові кошти.
  • На ФОП інвентаризації «на вимогу» теж поширюються, хоч вони й не ведуть бухоблік.
  • За відмову платника від інвентаризації фіскали можуть здійснити адмінарешт його майна. Але незапрошення податківців на інвентаризацію та/або відсутність їх під час проведення не може кваліфікуватись як відмова від її проведення.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі