Теми статей
Обрати теми

Що робити при продажу непільгового товару за пільговими правилами

Децюра Сергій, податковий експерт
З 1 квітня 2023 року на деякі товари енергетичного спрямування, які містилися у Переліку № 224*, припинила поширюватися генераторно-ковідна ПДВ-пільга. Водночас деякі продавці, не зумівши своєчасно зорієнтуватися, у квітні при продажу таких товарів на території України помилково застосовували ПДВ-пільгу замість нарахування ПДВ за ставкою 20 %. Про те, як виправити такий промах, поговоримо далі.

* Перелік товарів… операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування ПДВ та які звільняються від сплати ввізного мита, затверджений постановою КМУ від 20.03.2020 № 224.

Наслідки скасування пільги

Дата скасування пільги. З 01.04.2023 на товари у підрозділі «Інше» розділу «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари…» Переліку № 224, які там з’явилися з подання постанови Кабміну від 29.11.2022 № 1340, уже не поширюється генераторно-ковідна ПДВ-пільга. Детально про те, чому так сталося, читайте у «Генераторні пільги: які діють після 1 травня» // «Податки & бухоблік», 2023, № 39.

Отже, якщо перша подія — оплата чи відвантаження товарів, які випали з-під дії генераторно-ковідної ПДВ-пільги, припадає на дату починаючи з 01.04.2023, то нараховувати ПДВ за цією операцією слід за основною ставкою. При цьому не має значення, коли імпортувалися чи придбавалися такі товари і чи було сплачено (нараховано) вхідний ПДВ при їх імпорті або придбанні на території України.

Для нарахування податкових зобов’язань з ПДВ при постачанні таких товарів, якщо перша подія відбулася з 01.04.2023, слід складати податкову накладну, як на звичайну оподатковувану операцію, а не як на пільгову

Проблема ціни. Щоб ПДВ не довелося платити власним коштом, потрібно домовитися з покупцями, що у договорі вказано ціну без ПДВ. А отже, ПДВ слід нараховувати зверху договірної ціни.

Щоб обґрунтувати зміну (збільшення) ціни у договорі, укладеному, коли діяла ПДВ-пільга (тобто укладеному до 01.04.2023), слід говорити, що таку зміну викликає зміна законодавства, яка з 01.04.2023 передбачає застосування до операції з постачання певних товарів ставки ПДВ 20 %. Причому суд, якщо до цього дійде, ймовірніше за все, стане на ваш бік (детальніше про це — у статті «При зміні ставки ПДВ — база оподаткування лишається незмінною!» // «Податки & бухоблік», 2022, № 57).

На майбутнє! Щоб не було проблем з нарахуванням ПДВ через зміну ставки/введення/скасування пільги, радимо при укладанні договору постачання вказувати, що ціна без ПДВ, і доповнювати, що ПДВ нараховується зверху виходячи з діючої ставки за вимогами ПКУ.

До відома! Якщо покупець з певних причин не захоче переглядати ціну в бік збільшення, а ви згодні залишити її на допершоквітневому рівні, то ПДВ доведеться нараховувати зсередини. Але при цьому, можливо, також доведеться вносити зміни у договір і вказати, що ціна, зазначена в ньому, уже містить у собі ПДВ. Наприклад, якщо у договорі було вказано, що ціна становить 100 грн, то щоб не було претензій з боку податківців, слід внести зміни і вказати, що ціна становить 100 грн, у т. ч. ПДВ 16,67 грн.

Тим, хто буде викручувати ПДВ зсередини ціни, слід пам’ятати про мінбазу згідно з п. 188.1 ПКУ (див. статтю «Мінбаза ПДВ: як визначити?» // «Податки & бухоблік», 2021, № 85). Звичайно, про мінбазу не слід забувати жодному платнику ПДВ. Але для тих, хто витягує ПДВ зсередини, ризик її порушити є більшим, ніж у інших.

Перехідні операції. Декілька слів скажемо про перехідні операції, а саме про випадки, коли перша подія (наприклад, отримання авансу) відбулася до 01.04.2023, тобто в той час, коли діяла на товар генераторно-ковідна ПДВ-пільга. Тоді незважаючи на те, що постачання відбувається починаючи з 01.04.2023, пільговий статус у товарів лишається незмінним.

Тобто на таке постачання товару нараховувати ПДВ не потрібно. Вони лишаються пільговими. Детально про це читайте у «Генераторна ПДВ-пільга після 1 квітня» // «Податки & бухоблік», 2023, № 28.

Продовжили продавати з пільгою: це помилка в обліку. Деякі постачальники могли випадково продовжити і після 01.04.2023 продавати товари енергетичної сфери, які з початку квітня не пільгуються, як пільгові. Воно і не дивно, адже у Переліку № 224 (наприклад, у тій редакції, що розміщена на вебпорталі ВРУ) ці товари й досі згадуються як такі, що потрапляють під пільгу. Але через те, що постанова КМУ від 29.11.2022 № 1340, з подання якої вони з’явилися у Переліку № 224, припинила діяти з 01.04.2023, то ці товари уже не пільгуються. Для визначення товарів, які реально потрапляють під генераторно-ковідну ПДВ-пільгу із Переліку № 224, слід викинути всі товари, що в ньому з’явилися через постанову № 1340, яка діяла до 01.04.2023 (деталі у «Генераторні пільги: які діють після 1 травня» // «Податки & бухоблік», 2023, № 39).

Так от, якщо платник ПДВ продовжував продавати товари енергетичного спрямування без ПДВ у тому періоді, коли постачання вже не пільгувалося, то він допустив помилку. Порядок її виправлення буде залежати від того, хто ваш покупець: юрособа/ФОП чи кінцевий споживач — неплатник ПДВ. Розпочнемо з першого варіанта.

Покупець — юрособа/ФОП

Коригує продавець. При продажу таких товарів юрособам/ФОП продавець чітко знає, кому він продав непільгований товар з пільгою. Отже, він може з ними зв’язатися і виправити ситуацію, що склалася.

Перш за все слід вирішити, як платник ПДВ буде нараховувати ПДВ — зверху на продажну ціну чи зсередини. Як ми зазначили раніше, ПДВ, по суті, слід накручувати зверху. Адже в договорі зазвичай стоїть саме договірна ціна без урахування ПДВ, яка є базою оподаткування ПДВ згідно з п. 188.1 ПКУ. Після цього слід просто

провести донарахування ПДВ і відобразити збільшення заборгованості покупця перед постачальником (Дт 361, 377 — Кт 702, Дт 702 — Дт 641/ПДВ)

Далі лишається чекати, коли покупець погасить донараховану суму податку.

Якщо у безпільговий період першою подією була оплата (наприклад, 1000 грн), то продавцю просто слід відобразити на дату цієї події донарахування ПДВ (Дт 643 — Кт 641/ПДВ) виходячи із суми отриманої оплати (тобто у сумі 166,67 грн). Далі на дату відвантаження (якщо ця подія відбулася до дати виявлення помилки) слід провести донарахування ПДВ. Для цього слід збільшити заборгованість покупця на суму ПДВ, що підлягає отриманню, у розмірі 200 грн (Дт 361, 377 — Кт 702) та відобразити з неї нарахування ПДВ (Дт 702 — Кт 641/ПДВ) у сумі 33,33 грн. При цьому оскільки суму податкового зобов’язання (ПЗ) на дату отримання авансу уже було з нього визнано, в обліку потрібно буде її тільки списати (Дт 702 — Кт 643 — 166,67 грн).

Водночас бувають випадки, коли постачальник вирішить після перемовин із покупцем залишити загальну ціну договору на тому ж рівні, що була без ПДВ. Тоді треба нарахувати ПДВ не зверху, а витягнути його зсередини ціни. У цьому випадку заборгованість покупця в обліку не збільшується. Але потрібно нарахувати ПДВ і на цю суму зменшити раніше визнаний дохід на розмір ПЗ. Тобто слід відобразити стандартну проводку щодо нарахування ПДВ при продажу товару (Дт 702 — Кт 641/ПДВ). Якщо ж першою подією була передоплата, тоді донарахуємо ПЗ з ПДВ саме цією датою (Дт 643 — Кт 641/ПДВ), а на дату відвантаження просто їх спишемо: Дт 702 — Кт 643.

Що стосується ПДВ-обліку, то слід зробити так:

1) скласти мінусовий РК (який виводить у нуль пільгову ПН з помилкою). У такому РК слід ставити причину коригування 103.

Однак це має сенс робити, якщо в ПН були ще якісь реально пільговані товари. Якщо ні, то таку ПН можна кинути, як неправильну, РК до неї виписувати не треба і відображати у декларації не треба.

Звертаємо увагу! За загальним правилом зменшуючий РК складає продавець, а реєструє в ЄРПН покупець — платник ПДВ. Якщо відбувається обнулення пільгової ПН, складати і реєструвати зменшуючий РК повинен саме продавець.

На цьому наголошують і податківці у листі ДПСУ від 28.10.2019 № 1049/6/99-00-07-03-02-15/ІПК. Пояснюють фіскали тим, що в такому РК немає зменшення ПЗ, бо ПН була з пільгою.

Оскільки ми маємо справу з помилкою в ПН, то логічно складати РК за датою виявлення помилки (як і в інших випадках виправлення помилки);

2) скласти нову, правильну ПН з нарахуванням у ній ПДВ за ставкою 20 %. Складати таку ПН слід датою виникнення податкових зобов’язань, тобто датою першої події (отримання авансу чи відвантаження товару). Причому так треба діяти навіть щодо закритих постачань. Якщо помилку виявлено пізніше граничної дати реєстрації такої правильної ПН, то доведеться ще й сплатити штраф за несвоєчасну реєстрацію такої ПН.

Якщо помилку квітня виявили до граничної дати подання квітневої декларації (до 22.05.2023 включно), то такі додаткові зобов’язання треба відобразити в цій декларації або встигнути подати «Звітну нову».

Навіть без реєстрації правильної непільгової ПН.

Якщо ж помилку виявлять після цього граничного строку, то треба її виправити шляхом складання уточнюючого розрахунку. (ср. ) Оскільки виправляти доведеться воєнні періоди, то

у випадку доплати нарахованого ПДВ у бюджет до або в момент подання уточнюючого розрахунку, самоштрафу боятися не слід (п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ)

Ті постачальники, які вирішать витягувати ПДВ зсередини договірної ціни, крім всього іншого, мають також уважно контролювати дотримання мінбази з п. 188.1 ПКУ. Адже в їх випадку порушити правило мінбази набагато простіше, ніж при накручуванні ПДВ зверху. Якщо через такі маніпуляції з нарахуванням ПДВ об’єкт оподаткування ПДВ (ціна без ПДВ) буде менша за мінбазу, то їм доведеться провести дотягування податкових зобов’язань до мінімальної ціни. Включити дотягнутий ПДВ до мінбази слід у декларацію того періоду, в якому відбулося постачання товарів із порушенням мінбазного правила.

Якщо дотягування відбулося після подання звітної ПДВ-декларації, то виправляти помилку слід через подання уточнюючого розрахунку, але без самоштрафу (див. вище).

Корективи у покупця. Що стосується покупця, то отримана пільгова ПН на розмір його податкового кредиту не вплинула. Адже у пільговій ПН нарахованого ПДВ не було. Тому покупець отримає право на податковий кредит тільки після того, як постачальник зареєструє на нього належним чином складену ПН з 20 % ПДВ.

При цьому у випадку, коли за домовленістю з постачальником ПДВ:

— нараховується зверху на договірну ціну, то в бухобліку покупець має тільки відобразити визнання податкового кредиту і збільшення заборгованості перед постачальником (Дт 644/2 — Кт 631; Дт 641/ПДВ — 644/2);

— витягується зсередини договірної ціни, то в бухобліку потрібно буде відкоригувати первісну вартість придбаного товару. А саме: слід буде зменшити її на суму нарахованого ПДВ. Річ у тому, що до первісної вартості придбаних активів не включається сума непрямих податків, які відшкодовуються підприємству (п. 9 НП(С)БО 9 «Запаси», п. 8 НП(С)БО 7 «Основні засоби»). Щоб провести виправлення у випадку, коли товар ще і досі припадає пилом на складі, потрібно буде зменшити первісну вартість придбаного товару, застосовуючи метод «червоне сторно» (Дт 20, 22, 28 — Кт 644/2) і після реєстрації ПН збільшити суму податкового кредиту, використовуючи метод додаткових проводок (Дт 641/ПДВ — Кт 644/2). У випадку коли товар уже був використаний у госпдіяльності (наприклад, проданий), потрібно буде на суму ПДВ зменшити витрати (Дт 902 — Кт 644/2 методом «червоне сторно») та після реєстрації ПН включити її до ПК (Дт 641/ПДВ — Кт 644/2).

Продаж уроздріб

База оподаткування. Коли мова заходить про продаж товарів кінцевому споживачу уроздріб, то через специфіку роздрібної торгівлі продавець зазвичай не ідентифікує покупця. А тому він не може ганятися за ним із вимогою переглянути ціну в бік збільшення і вимагати від нього доплатити суму ПДВ.

Добре, що накручувати 20 % ПДВ зверху на вже проданий товар продавця ніхто не змушує. Отже, він цілком законно може провести нарахування ПДВ зсередини продажної ціни, тобто витягнувши ПДВ зі складу ціни продажу.

Бухоблікові корективи. Щоб провести нарахування ПДВ, у цьому випадку потрібно здійснити певні маніпуляції. А саме слід за ті дні, коли продавець помилково застосовував пільгу і в бухобліку показував реалізацію оподатковуваних товарів без ПДВ (Дт 301 — Кт 702), провести класичне донарахування податкових зобов’язань з ПДВ проводкою Дт 702 — Кт 641/ПДВ на 1/6 суми виторгу.

Роблячи таку операцію, не варто забувати про правило мінбази, про яке було сказано вище.

ПДВ-корективи. Якщо окремі підсумкові ПН на оподатковувані та на звільнені товари за ті дні, коли були помилково вроздріб продані товари без ПДВ, ще не зареєстрували, то провести виправлення не складно. Потрібно було тільки привести їх у відповідність до реального стану справ.

Якщо ж помилку було виявлено після того, як були зареєстровані окремі підсумкові ПН на оподатковувані та на звільнені товари, то доведеться вдаватися до виправлень.

При цьому якщо мова йде про підсумкову ПН за пільговими товарами:

— в якій фігурує тільки пільговий товар, що, насправді, не є пільговим, то, по суті, про неї можна забути. Адже, як говорять самі фіскали, даним з помилкових ПН (а в цьому випадку уся пільгова ПН є помилковою) у декларації з ПДВ не місце;

— в якій міститься поряд з цим товаром і інший пільговий товар, то таку підсумкову ПН краще відкоригувати. Адже податківці вважають, що такі операції мають враховуватися для розрахунку показника ЧВ (хоча, насправді, це питання дуже спірне, позаяк з норм ПКУ випливає якраз зворотній висновок). Отже, якщо ви працюєте в фарватері консультацій фіскалів, то радимо підсумкову пільгову ПН також підкоригувати (і врахувати її показники при розрахунку ЧВ). А саме слід постачальнику скласти і зареєструвати у ЄРПН зменшуючий РК з типом причини 103 (БЗ 101.15 // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=3779 та zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=7903) і нову, правильну ПН.

Що стосується підсумкової ПН на оподатковувані постачання, то логічно було б і її відкоригувати, доповнивши «помилковими» товарами (через зменшуючий РК та нову, правильну ПН, як того вимагають податківці). Водночас це може загрожувати застосуванням штрафу за несвоєчасну реєстрацію ПН. Тому в цьому випадку,

щоб провести донарахування податкових зобов’язань, постачальнику слід скласти на таке постачання окрему звичайну ПН на неплатника на дату першої події

Адже відповідно до п. 14 Порядку № 1307* підсумкова ПН складається за щоденними підсумками операцій, якщо на такі операції не була складена окрема ПН. Тобто на операції, на які можна скласти підсумкову ПН, можна скласти й окрему ПН.

* Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307.

Якщо вдасться зареєструвати окрему ПН на неплатника у встановлені граничні строки, то постачальник уникне штрафу за несвоєчасну реєстрацію таких ПН.

Що стосується відображення даних про здійснене постачання товарів енергетичної сфери у декларації з ПДВ, то якщо:

— виявили помилку до складання ПДВ-декларації, суму донарахованого ПДВ відображаємо в ній без зайвих проблем. При цьому якщо декларацію подали, а граничний строк подання її ще не скінчився, то суму ПДВ у неї включаємо через подання звітної нової декларації;

— виявили після подання ПДВ-декларації і закінчення граничного строку подання, то доведеться донарахувати ПДВ шляхом подання уточнюючого розрахунку. Оскільки виправляти доведеться воєнні періоди, то у випадку доплати нарахованого ПДВ у бюджет до або в момент подання уточнюючого розрахунку самоштрафу боятися не слід (п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

РРО-помилки. При продажу уроздріб непільгових товарів з ПДВ-пільгою була допущена помилка і в чеках РРО/ПРРО. Адже в них не нараховується ПДВ на продаж товару, які з 01.04.2023 вже не потрапляють під генераторну ПДВ-пільгу.

Водночас оскільки такі помилки будуть виявлені в інші дні, ніж було здійснено продаж таких товарів, то виправити таке упущення не можна. Виправлення таких помилок не передбачене РРО-нормативкою.

Водночас оскільки ми говоримо про продаж непідакцизних товарів, то до припинення або скасування воєнного стану РРО-штрафів бути не повинно (п. 12 розд. ІІ Закону про РРО*, БЗ 109.18). Хоч фіскали стабільно й лякають можливими штрафами за час війни після її закінчення (БЗ 109.18).

* Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 № 265/95-ВР.

Висновки

  • З 01.04.2023 частина товарів енергетичного спрямування втратила звільнення від ПДВ.
  • Якщо ви продавали товари енергетичного спрямування після 01.04.2023 за пільговими правилами, хоча пільга щодо них вже не діяла, то ви допустили помилку, яку слід виправити.
  • Донарахувати податкові зобов’язання з ПДВ при продажу товару юрособам/ФОП можна або зверху (домовившись про збільшення ціни), або зсередини (коли покупець іде на поступки продавцю).
  • Продаючи товар уроздріб, донараховувати ПДВ слід зсередини ціни, адже покупця відшукати навряд чи вдасться. Щоб донарахувати ПДВ, слід підкоригувати пільгову підсумкову ПН шляхом складання РК та нової, правильної ПН, а на цей «помилковий» товар можна скласти звичайну ПН на неплатника.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі