Торішня бухпомилка не вплинула на прибуток: чи переподавати фінзвітність?

Виправлення минулорічних бухпомилок

Загальні правила. Процедура виправлення минулорічних помилок, допущених під час складання фінансової звітності, залежить від впливу на фінрезультат. Тобто важливо, чи вплинули такі помилки на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку), чи ні (див. статтю «Виправляємо бухоблікові помилки» // «Податки & бухоблік», 2020, № 80).

Якщо минулорічні помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку), їх виправлення здійснюють шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року (п. 4 НП(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»). А ось

У такому разі коригуємо сальдо на початок звітного року (графа 3) саме за тими статтями активу і пасиву Балансу, на які вплинули такі помилки (див. лист Мінфіну від 17.07.2013 № 31-08410-07-29/21303).

Алгоритм виправлення. Виправляючи минулорічні помилки, підприємство також має:

— повторно відобразити у фінзвітності відповідну порівняльну інформацію (п. 5 НП(С)БО 6);

— розкрити інформацію щодо виправлення помилок у примітках до фінансової звітності (п. 20 НП(С)БО 6).

Для цього підприємство має здійснити такі кроки:

1) у місяці виявлення помилки скласти бухгалтерську довідку — у ній зазначити зміст помилки, її причину, суму та кореспонденцію рахунків, якою виправляє помилку (див. п. 9 Методрекомендацій № 356, лист Мінфіну від 23.02.2010 № 31-34000-20-10/3939);

* Методрекомендації по застосуванню регістрів бухобліку, затверджені наказом Мінфіну від 29.12.2000 № 356.

2) у місяці складання цієї бухдовідки занести дані про виправлення минулорічної помилки до відповідних регістрів бухобліку та Головної книги (п. 9 Методрекомендацій № 356);

3) скласти правильну фінансову звітність за період, у якому зроблено помилку, так, ніби помилки не було, аби була змога подати порівняльну інформацію (п. 5 НП(С)БО 6);

4) складати надалі поточну фінансову звітність з урахуванням виправлених даних. Це стосується всіх статей, на які вплинула помилка. Зокрема, коригуємо показники рядків за графою 3 «На початок звітного періоду» форми № 1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан)»;

5) у примітках до фінансової звітності за поточний рік навести (п. 20 НП(С)БО 6):

— зміст і суму помилки;

— статті фінзвітності минулих періодів, які були переобраховані з метою повторного подання порівняльної інформації;

— факт або недоцільність повторного оприлюднення виправленої фінзвітності.

Тож, як бачимо, минулорічні помилки виправляють ретроспективно. І лише якщо підприємство належить до зобов’язаних оприлюднювати річну фінзвітність, у нього виникає обов’язок повторно оприлюднити відкориговану фінзвітність. Роблять це в тому ж самому порядку, в якому оприлюднили помилкову фінзвітність (п. 2 Порядку № 419*, лист Мінфіну від 28.02.2011 № 31-34010-07-25/5584). Щоправда, дозволяється не оприлюднювати виправлення несуттєвих помилок. У цьому випадку в примітках до фінзвітності зазначають про недоцільність оприлюднення такої інформації.

* Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабміну від 28.02.2000 № 419.

Хоча, позаяк минулорічна помилка фінрезультату не торкнулася, то виправлена фінзвітність навряд чи зацікавить користувачів. Детальніше про складання і подання фінзвітності див. тематичний номер «Податки & бухоблік», 2023, № 11.

А чи подавати таку виправлену фінзвітність податківцям?

Виправлена фінзвітність податківцям

Загальні правила. Як відомо, наразі розрахунок податку на прибуток ґрунтується на даних бухобліку. А інформацію для заповнення рядків 01 і 02 декларації з податку на прибуток беруть із фінансової звітності (щодо заповнення прибуткової декларації див. тематичний номер «Податки & бухоблік», 2023, № 5). Тому помилка, допущена у бухобліку і, відповідно, у фінзвітності, може «паровозом» спричинити помилку в декларації з податку на прибуток.

Для того, щоб самовиправитися у такому разі, треба скласти уточнюючу декларацію (УД) або уточнитися через додаток ВП до поточної декларації. А у їх складі слід подати виправлену уточнюючу фінзвітність (див. статтю «Виправляємо помилки: що з фінзвітністю?» // «Податки & бухоблік», 2020, № 79).

Помилка тільки у фінзвітності.

Податківці і за таких обставин теж хочуть бачити виправлену фінзвітність (див. БЗ 102.20.02). Аргументують вони це тим, що для обрахунку об’єкта оподаткування використовуються дані бухобліку та фінзвітності (п. 44.2 ПКУ, див. БЗ 102.20.02). До того ж фінзвітність має особливий податковий статус — вона є додатком ФЗ до прибуткової декларації та її невід’ємною частиною (п. 46.2 ПКУ, див. лист ДПСУ від 04.05.2023 № 1131/ІПК/99-00-21-02-01-06).

Ще фіскали посилаються на ч. 6 ст. 14 Закону про бухоблік*, відповідно до якої підприємства з метою виправлення самостійно виявлених помилок можуть подавати уточнену фінзвітність на заміну раніше поданої. Тут зауважте! Законодавчо передбачено дозвіл на подання уточненої фінзвітності, проте не встановлено обов’язок.

* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-ХІV.

Отже, навіть якщо

Зробити це слід у такому самому порядку, як і подавали фінансову звітність, що уточнюється (див. БЗ 102.20.02). При цьому УД подавати не потрібно!

А ось УД, на думку контролерів, подавати слід тільки у тому випадку, якщо (1) у фінзвітності допущено помилки і (2) такі помилки впливають на показники декларації з податку на прибуток.

Хоча, при формальному підході, прибутківець усе-таки має подавати порожню УД* із виправленою фінзвітністю незалежно від того, вплинула ця помилка на інформацію в рядках самої прибуткової декларації чи ні (пп. 46.2 і 50.1 ПКУ). Адже, повторимо, фінзвітність — додаток ФЗ до прибуткової декларації, а задекларовані у ньому показники змінилися.

* Насправді, УД буде не порожньою, а з показниками, переписаними один в один з декларації, яка уточнюється. А незаповненими будуть тільки рядки 26 — 34 (з 01.07.2023 — рядки 29 —44) такої УД.

До речі, за ситуації, коли просто подали не ту форму фінзвітності (у самій декларації помилки не було), вважаємо, без УД теж не обійтися. Адже в УД потрібно показати зміну у відмітках про наявність поданих додатків — форм фінзвітності (див. статтю «Подали фінзвітність за «чужою» формою: що загрожує» «Податки & бухоблік», 2023, № 11).

Як подати уточнену фінзвітність. Виправлену фінансову звітність можна подати в електронній і паперовій формі. Втім прибутківці, що належать до великих та середніх підприємств, подають її виключно в електронній формі (п. 49.4 ПКУ).

У разі подання виправленої фінзвітності в електронній формі УД подають після подання такої фінзвітності. Виправлену фінзвітність у паперовій формі подають до контролюючого органу одночасно з УД (див. БЗ 102.20.02).

Аби подати уточнену фінзвітність через електронний кабінет, слід вибрати той самий формат, який був використаний під час подання фінзвітності з помилкою. Тобто потрібно обрати необхідний формат з першою літерою «S» або «J», а також зазначити «стан документа» — звітний (див. БЗ 102.20.02).

Що буде, якщо не подати? За ситуації, що розглядається, показники уточнюючої фінзвітності не вплинули на показники прибуткової декларації. Тому, вважаємо, це не може призвести до невизнання такої декларації податковою звітністю відповідно до п. 48.7 ПКУ.

Та й якщо податкова звітність прийнята — надійшли обидві квитанції і протягом 5 робочих днів не надійшла відмова в прийнятті декларації (пп. 49.9.2, 49.11 ПКУ), то формально потім вже не визнати подану декларацію податківці не можуть.

Ба більше, коли подали фінзвітність не за своєю формою, самі фіскали говорять, що уточнену фінзвітність слід подавати, лише якщо внаслідок виявлених у ній помилок підлягають уточненню показники прибуткової декларації (див. БЗ 102.22). У нас же усі показники декларації залишаються без змін…