Зруйнована та пошкоджена нерухомість через приліт у тилу: специфіка інвентаризації

Доступу до майна немає

Строки інвентаризації. Відразу наголосимо, що інвентаризаційне спецправило, встановлене п. 12 Порядку № 419* і п. 8 розд. І Положення № 879**, поширюється, зокрема, на підприємства, які мали (мають) місцезнаходження на тимчасово окупованій території і в зонах проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану (ВС). Зазначені райони проведення воєнних (бойових) дій визначають на підставі Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 № 309. Серед них Перелік № 309 виокремлює:

1) території можливих бойових дій;

2) території активних бойових дій;

3) тимчасово окуповані території України.

* Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабміну від 28.02.2000 № 419.

** Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 № 879.

Тож якщо ваше підприємство розташоване на території можливих бойових дій, то положення п. 12 Порядку № 419 та п. 8 розд. І Положення № 879 поширюються і на вашу ситуацію. А отже, щодо аварійної будівлі інвентаризацію вам слід провести тільки тоді, коли з’явиться можливість безпечного та безперешкодного доступу вповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, у яких відображено зобов’язання та власний капітал підприємства.

За загальним правилом:

— інвентаризують недоступне майно станом на 1-ше число місяця, наступного за місяцем, у якому зникли перешкоди доступу до активів, первинних документів і регістрів бухобліку;

— відображають результати інвентаризації в бухобліку відповідного звітного періоду.

Утім для проведення інвентаризації вам не обов’язково чекати 1-го числа місяця, наступного за місяцем, у якому з’явилася можливість доступу до аварійної будівлі. Рішення про проведення інвентаризації такого окремо визначеного майна можна ухвалити на день встановлення фактів знищення (руйнування) майна (п. 8 розд. І Положення № 879). Єдина умова — має бути безпечний та безперешкодний доступ до такого майна, первинних документів та регістрів бухобліку.

Якщо ж місцезнаходження аварійної будівлі — безпечна з позиції Переліку № 309 територія, але доступу до об’єктів інвентаризації все одно немає, проінвентаризувати майно теж доведеться вже після того, як буде вільний і безпечний доступ до об’єктів. І причиною обов’язкової інвентаризації тут будуть форс-мажорні обставини — війна, через що відбулося руйнування/знищення активів. Проводять її за рішенням керівника підприємства (п. 7 розд. І Положення № 879).

Щоб підтвердити неможливість проведення інвентаризації, доцільно мати від органів місцевої влади відповідний акт обстеження об’єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії рф (додаток до Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабміну від 19.04.2022 № 473).

Тоді у річній фінансовій звітності інформацію про такі недоступні активи, щодо яких неможливо забезпечити безпечний і безперешкодний доступ, до моменту проведення інвентаризації відображають за наявними бухобліковими даними. Так вимагає діяти абзац одинадцятий п. 12 Порядку № 419. Причому незалежно від території місцезнаходження недоступного майна.

Списання недоступного майна. Списати недоступні активи без попередньої повноцінної інвентаризації, яка й установить відсутність, пошкодження чи знищення майна підприємства, не можна (див. листи Мінфіну від 19.01.2015 № 31-11420-08-10/1373 і від 12.01.2015 № 31-11420-08-10/558, ДПСУ від 16.06.2023 № 1410/ІПК/99-00-21-02-02-06 і від 05.05.2022 № 3781/7/99-00-04-01-03-07, БЗ 101.15). Адже достовірність даних бухобліку та фінансової звітності має підтверджуватися саме інвентаризацією (ч. 1 ст. 10 Закону про бухоблік*, п. 7 розд. I Положення № 879);

* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV.

Знецінення недоступного майна. Водночас щодо таких недоступних активів (до моменту появи умов доступу, проведення інвентаризації та прийняття щодо зазначених активів відповідного рішення) підприємство має право застосувати процедуру оцінки зміни корисності. Тобто визначити зменшення корисності — знецінення таких активів за правилами НП(С)БО 28 «Зменшення корисності активів» — щоб убезпечитися від викривлення інформації у фінзвітності про тимчасово недоступні необоротні активи (див. лист Мінфіну від 10.10.2022 № 41010-06-62/23254). Детальніше про зменшення корисності див. у статтях «Зміна залишкової вартості основних засобів» // «Податки & бухоблік», 2020, № 85 і «Непідконтрольні активи: облікова доля» // «Податки & бухоблік», 2022, № 22.

Також Мінфін у листі від 10.10.2022 № 41010-06-62/23254 зазначив, що:

Перенесення на окремі рахунки обліку. А от щодо перенесення на окремі рахунки в бухобліку ОЗ і ТМЦ, які знаходяться в аварійній будівлі, то бухнормативкою така процедура не передбачена. Хоча й заборони для цього немає. Головне, аби бухоблік ОЗ забезпечував (п. 3 Методрекомендацій № 561):

* Методрекомендації з бухобліку ОЗ, затверджені наказом Мінфіну від 30.09.2003 № 561.

— своєчасне відображення на рахунках бухобліку повної інформації про оцінку, переоцінку і надходження ОЗ, їх внутрішнє переміщення (зі складу в цех (відділ, дільницю), з цеху в цех тощо), вибуття (реалізація, ліквідація, безоплатна передача, нестача, псування тощо);

— відображення даних про нарахування амортизації ОЗ за звітний період та їх зносу з початку корисного використання;

— визначення витрат, пов’язаних з підтриманням ОЗ у робочому стані (технічні огляди, поточне обслуговування), їх ремонтом і поліпшенням;

— визначення фінрезультатів від реалізації та іншого вибуття ОЗ;

— інформацією для складання звітності про ОЗ і капітальні інвестиції.

Порядок аналітичного обліку запасів визначають розпорядчим документом, затвердженим (схваленим) власником/уповноваженим органом (п. 1.4 Методрекомендацій з бухобліку запасів, затверджених наказом Мінфіну від 10.01.2007 № 2).

Принагідно нагадаємо, що фіскали визнають право на податкову амортизацію «окупованих» основних засобів (див. БЗ 102.05 і статтю «Податкову амортизацію «окупованих» основних засобів не припиняють // «Податки & бухоблік», 2023, № 68).

Доступ до майна є

Строки інвентаризації. Щодо будівлі, доступ до якої безпечний, то інвентаризацію цього майна ви мали провести одразу після прильоту. Чекати 1-го числа місяця, в якому зникнуть перешкоди, пов’язані із загрозою життю та здоров’ю уповноважених осіб, не потрібно. Також не було у вас і проблем із доступом до активів. Тому

Тобто відразу, коли до вас прилетіло, у визначеному керівником підприємства обсязі (п. 7 розд. І Положення № 879).

Фіксація факту прильоту. Під час інвентаризації об’єктів нерухомості доцільно врахувати особливості обстеження постраждалих від ворожих обстрілів будівель і споруд, визначені Методикою проведення обстеження та оформлення його результатів, затвердженою наказом Мінрегіону від 06.08.2022 № 144 (ср. ).

На ОЗ, які не придатні до експлуатації та не підлягають відновленню, складають окремий інвентаризаційний опис із зазначенням часу введення в експлуатацію та причин, що призвели до стану непридатності ці об’єкти (п. 1.8 розд. ІІІ Положення № 879).

Для визначення непридатності ОЗ до використання, можливості їх використання іншими підприємствами, організаціями та установами, неефективності або недоцільності їх поліпшення (ремонту, модернізації тощо) та оформлення відповідних первинних документів керівник підприємства має створити комісію (п. 42 Методрекомендацій № 561). Така комісія:

— здійснює безпосередній огляд об’єкта та визначає економічну (технічну) доцільність чи недоцільність відновлення та/або подальшого його використання і вносить відповідні пропозиції;

— установлює конкретні причини невідповідності критеріям активу;

— визначає осіб, з вини яких відбулося передчасне вибуття ОЗ із експлуатації, вносить пропозиції щодо їх відповідальності;

— визначає можливість продажу (передачі) об’єкта іншим особам або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути одержані при демонтажі, розбиранні (ліквідації) ОЗ, установлює їх кількість і вартість;

— складає і підписує акти на списання ОЗ.

Після закінчення інвентаризації інвентаризаційна комісія складає протокол, до якого додає всі матеріали інвентаризації (описи, звіряльні відомості, акти обстеження нерухомого майна тощо). Підтверджуючими документами щодо знищення або зруйнування ОЗ внаслідок прильоту можуть бути сертифікат Торгово-промислової палати України, акт про пожежу, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, інші документи (див. роз’яснення ГУ ДПС у Харківській області від 02.11.2023).

На підставі цих документів керівник підприємства ухвалює рішення про:

— демонтаж і списання зруйнованих об’єктів, подальше використання яких неможливе;

— проведення відновлення (ремонту) пошкоджених будівель і споруд;

— консервацію пошкоджених об’єктів нерухомості, використання яких наразі неможливе або недоцільне;

— оцінку та оприбуткування ТМЦ, отриманих у результаті відновлювальних робіт або демонтажу знищених об’єктів.

Списання ОЗ оформляють актом. Можна застосовувати форму акта, затвердженого наказом Мінфіну від 13.09.2016 № 818. Цей акт є підставою для відображення операції і часткової ліквідації ОЗ в бухобліку. Результати інвентаризації показують у бухобліку відповідного звітного періоду.

Відображення у бухобліку. Облік результатів інвентаризації внаслідок прильоту нічим не відрізняється від обліку знищення активів унаслідок інших обставин. Тому вартість майна, яке знищене війною і яке після інвентаризації класифіковане як нестача, включають до витрат підприємства в тому періоді, у якому інвентаризаційна комісія встановила факт їх повного або часткового знищення/руйнування. Докладно про облік майна, знищеного війною, читайте у статті «Війна = руйнація, або Облік знищених активів» // «Податки & бухоблік», 2022, № 90.