Заправка пальним «внутрішньої» техніки без ліцензії

Ліцензія не потрібна: в баку або в тарі — 5 л

Ми не будемо перераховувати всі випадки, коли не потрібна ліцензія на зберігання пального, хоч їх і не так багато (див., зокрема, у ст. 15 Закону № 481*). А нагадаємо лише ті два, які можуть бути корисні саме для нашого випадку: заправки пальним «невиїзного» навантажувача.

* Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.95 № 481/95-ВР.

Пальне — в баку. Ліцензія на зберігання пального, зокрема, не потрібна, якщо пальне зберігається в баках транспортних засобів, технічному обладнанні чи пристроях. І хоча про це прямо в Законі № 481 не зазначено, але такий висновок логічно випливає із термінів «зберігання пального» та «місце зберігання пального». Та й, звісно, з того факту, що пальне у баку транспортного засобу/обладнання/пристрою, власне, знаходиться не для його зберігання, а задля використання.

Підтверджує це і термін «акцизний склад» (п.п. 14.1.6 ПКУ), в якому чітко зазначено: не є акцизним складом — паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої. Паливний бак транспортного засобу не є й акцизним складом пересувним (п.п. 14.1.6¹ ПКУ).

Щоправда, спочатку головні перевіряльники — податківці щодо цього висловлювались у БЗ фіскально, але швидко прибрали таку дурість і надали цілком тверезе роз’яснення на сайті (тоді ДФСУ). Наразі в БЗ 113.04 податківці теж чітко пишуть про непотрібність ліцензії на зберігання пального у паливному баку автомобіля. Звісно, цей висновок можна поширити й на баки інших транспортних засобів (включаючи навантажувачі), обладнання та пристроїв. Це підтверджено й у низці інших роз’яснень фіскалів. Див., наприклад, листи ДПСУ від 15.06.2020 № 2422/6/99-00-09-01-02-06/ІПК, від 16.06.2022 № 774/ІПК/99-00-09-04-03-06, де податківці пишуть ширше: що ліцензія не потрібна на зберігання пального в баках будь-яких транспортних засобів/обладнання та пристроїв.

Тобто

Пальне в тарі (каністрах тощо) до 5 л (включно). Партнери нашого читача користуються саме цим послабленням. До того ж його в ст. 15 Закону № 481 зазначено прямо: госпсуб’єкти, які здійснюють зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на зберігання пального не отримують. Зазначимо, що послаблення стосується операцій з пальним (у т. ч. зберігання) у споживчій тарі до 5 л включно. Те, що ліцензія не потрібна для операцій з пальним і в тарі об’ємом рівно 5 л, неодноразово підтверджено податківцями (див., наприклад, БЗ 113.04).

Але на перевірках фіскали інколи чіпляються із запитанням: чи є конкретна «до 5-літрова» тара, у якій зберігається пальне, саме «споживчою тарою»? Адже термін «споживча тара» у Законі № 481 не визначений. А в інших нормативах і, зокрема, у Порядку оплати послуг зі збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації використаної тари (упаковки), затвердженому постановою КМУ від 09.07.99 № 1225, він доволі специфічно-вузький. Однак ці причіпки — не більш ніж причіпки. Той факт, що каністри, балони, інші ємності для зберігання пального фіскали також вважають споживчою тарою, випливає з їх роз’яснень (див., зокрема, у згаданих консультаціях із БЗ 113.04).

А

див., наприклад, листи ДПСУ від 11.01.2020 № 76/6/99-00-04-01-04-06/ІПК (коментар до нього — «Ліцензія на зберігання пального в каністрах» // «Податки & бухоблік», 2020, № 14), від 20.01.2020 № 168/6/99-00-04-01-01-06/ІПК, а також — вже згадану діючу БЗ 113.04.

Два варіанти заправки навантажувача без ліцензії

Таким чином, з урахуванням норм Закону № 481 та згаданих вище послаблень ми можемо запропонувати читачу два наступних варіанти/способи, як йому заправляти свій невиїзний («внутрішній») навантажувач без отримання ліцензії на зберігання пального. Умовно назвемо їх: «бензовоз» та «каністри».

«Бензовоз». Укласти договір із «заправником» — госпсуб’єктом, який має відповідну техніку для заправки (бензовози тощо) и надає послуги із заправлення техніки (обладнання, пристроїв) інших госпсуб’єктів. Бензовоз тощо цього «заправника» буде періодично — за викликом або у встановлені дні-години — заїжджати на територію Фірми і заправляти навантажувач «з горла». ☺ Таким чином, пальне в необхідній кількості буде потрапляти відразу у бак навантажувача.

А зберігання пального в баку транспортного засобу (навантажувача), як ми відзначили вище, не потребує отримання ліцензії на зберігання пального.

Каністри. Фірма використовує власні (або чужі, наприклад, належні працівникам) каністри нормальної ємності: 20, 30 чи більше літрів, бо для повного заправлення бака навантажувача потрібно аж 11 каністр ємністю 5 л…

Але ці ємні каністри використовуються лише для отримання закупленого на АЗС пального і доставки його до навантажувача. При доставці пального у цих каністрах на територію Фірми воно одразу заливається в бак навантажувача. Тобто ці великі каністри використовуються лише для доставки пального з АЗС на територію Фірми, але ніяк не для зберігання в них пального.

Наголошуємо:

Справа в тому, що наявності ліцензії вимагає зберігання пального у тарі ємністю (!) більше 5 л. Тобто у законі мова йде лише про об’єм тари, а не про кількість пального, яке у ній знаходиться. Тому із закону не випливає, що у такій тарі і пального має бути більше 5 л, щоб фіскали кваліфікували порушення. Для отримання проблем на перевірці фіскалам вистачить наявності у великій каністрі будь-якої кількості пального.

Тож каністри мають бути завжди порожні: привезли й вилили все до краплі! Причому слідкуйте, щоб у вас на момент перевірки за документами не рахувалось якихось надлишків пального. Списуйте пальне своєчасно. Хай краще фіскали на фактичній перевірці констатують нестачу пального (хоча це теж неприємно, але не так дороговартісно, як штраф), ніж шукатимуть наявні на папері залишки, нишпорячи по ваших приміщеннях і заглядаючи у порожні каністри…

Взагалі можна мати одну (або декілька) каністр ємністю до 5 л (включно), куди зливати з великих каністр зайве пальне, що не влізло в бак. Це підстрахує — щоб на момент перевірки усі каністри більшої ємності були повністю порожні та/або щоб у Фірми мався якийсь НЗ — «аварійний» обсяг пального для навантажувача...

Аналогічний варіант заправлення техніки з каністр аналізувався податківцями в листі ДПСУ від 11.11.2020 № 4647/ІПК/99-00-09-03-03-06, де вони роблять такий висновок:

Детальніше читайте «Пальне в каністрах та ліцензія на зберігання» // «Податки & бухоблік», 2021, № 3 (ср. ).

Тож якщо оберете саме цей варіант заправки навантажувача, прислухайтеся до наших порад, а також заготуйте копію цього листа для особливо прискіпливих перевіряючих.

Ліцензія «лайт»: дешево та надійно

Цей варіант для тих, хто любить тихе життя. Просто отримати ліцензію на зберігання пального суто для власних потреб за відповідною адресою, де стоятиме пальне в каністрах чи інших ємностях для заправки. Та користуватись спокійно цими ємностями для зберігання пального, що забезпечить вчасне заправлення і роботу навантажувача.

Для цього випадку можна отримати спрощену («лайт») ліцензію на зберігання пального лише для власних потреб. А вона, як установлено у ст. 15 Закону № 481, не потребує подання спеціальних документів. Для отримання достатньо заяви госпсуб’єкта із зазначенням лише адреси місця зберігання та загального обсягу ємностей для зберігання пального. Вона коштує стандартні 780 грн на рік. А штраф за безліцензійне зберігання (див. ст. 17 Закону № 481) — «усього-на-всього» 0,5 млн грн…

P. S. Пам’ятайте також, що ст. 18 Закону № 481 дозволяє до кінця воєнного стану (плюс іще 30 днів) зберігати без ліцензії пальне для генераторів в обсязі до 2000 л на кожному об’єкті. Зберігання у більших обсягах вимагає подання до ДПС декларації. Детальніше: «Пальне для генератора: все, що потрібно пам’ятати» «Податки & бухоблік», 2023, № 39.