«Бюджетні» платіжки: з 01.12.2023 «Призначення платежу» заповнюємо тільки в новому форматі

З 01.12.2023 використовуємо виключно новий формат

Нагадаємо, що ще у квітні 2023 року набув чинності Порядок № 148*, який установив нові правила заповнення реквізиту «Призначення платежу» в платіжках на перерахування податків/зборів/обов’язкових платежів/ЄСВ (далі умовно — в «бюджетних» платіжках). Нові правила передбачають заповнення цього реквізиту в структурованому форматі. Одночасно був установлений перехідний період, який дозволяв до 01.07.2023 заповнювати цей реквізит як за новими, так і за старими правилами. Потім відповідно до листа НБУ від 30.06.2023 № 11-0008/47215 перехідний період був продовжений до 01.12.2023 (детальніше див. статтю «Призначення платежу» при сплаті податків/ЄСВ: роз’яснення НБУ» // «Податки & бухоблік», 2023, № 54).

* Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затверджений наказом Мінфіну від 22.03.2023 № 148.

Наразі, як повідомляють податківці,

Отже, з 01.12.2023 реквізит «Призначення платежу» в «бюджетних» платіжках має заповнюватися виключно в новому (структурованому) форматі.

Яких саме платіжок стосуються ці правила?

Виходячи з роз’яснень податківців, у структурованому форматі реквізит «Призначення платежу» повинен заповнюватися

Проте тут мова йде саме про платежі на бюджетні «податкові» рахунки (рахунки для сплати податків, зборів, обов’язкових платежів) або інші (небюджетні) рахунки, відкриті Казначейством на ім’я ДПС або Державної митної служби України.

Адже, як визначено самим Порядком № 148, структурований формат заповнення реквізиту «Призначення платежу» застосовується:

(1) при сплаті податків, зборів, обов’язкових платежів на бюджетні рахунки, відкриті в Казначействі. Причому, судячи з тексту Порядку № 148, тут маються на увазі «бюджетні» платежі, що адмініструються ДПС;

(2) при перерахуванні платежів (у т. ч. ЄСВ) на небюджетні рахунки, відкриті в Казначействі на ім’я ДПС (її територіальних органів);

(3) при внесенні авансових платежів, грошової застави підприємствами до або під час митного оформлення на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я Держмитслужби;

(4) при сплаті податків, зборів, платежів та ЄСВ на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС.

Тому, наприклад, структурований формат заповнення реквізиту «Призначення платежу»

Електронний ПДВ-рахунок відкривається на ім’я платника, а не на ім’я ДПСУ. Тому «бюджетні» правила заповнення платіжки тут не діють. Реквізит «Призначення платежу» в платіжках на поповнення електронного ПДВ-рахунку заповнюємо, як і раніше, в довільному (а не структурованому) форматі. Наприклад, можна зазначити «перераховано з рахунку у банку на електронний рахунок» (див. роз’яснення в категорії 101.17 БЗ).

Те саме можна сказати і про перерахування платежів на казначейські рахунки з кодом ID НБУ «899998», які не пов’язані з рахунками ДПС та ДМСУ. Наприклад, при сплаті судового збору правила Порядку № 148 не застосовуються (хоча заяви деяких банків з цього приводи є суперечливими).

Отже, можна дійти висновку, що структурований формат реквізиту «Призначення платежу» стосується саме платіжок, які передбачають:

— перерахування коштів на бюджетні рахунки з кодом ID НБУ «899998», відкриті в Казначействі для сплати податків, зборів, обов’язкових платежів;

— перерахування оплати на рахунки з кодом ID НБУ «899998», відкриті в Казначействі на ім’я ДПС/ДМСУ;

— при перерахуванні платником податків, зборів, обов’язкових платежів, ЄСВ на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС.

До всіх інших платіжок структурований формат заповнення реквізиту «Призначення платежу» не застосовується.

Структурований формат реквізиту «Призначення платежу»

Важливо те, що

Так, відповідно до п. 9 розд. I Інструкції № 163* саме надавач платіжних послуг має надати платнику відповідну платіжну інструкцію (визначити форму платіжної інструкції, порядок її надання). Тобто банк (або інший надавач платіжних послуг) має надати відповідний шаблон платіжної інструкції, який забезпечує заповнення реквізиту «Призначення платежу» в структурованому форматі.

* Інструкція про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затверджена постановою Правління НБУ від 29.07.2022 № 163.

Що стосується самого структурованого формату, то, по суті, він передбачає, що реквізит «Призначення платежу» в платіжній інструкції поділений на окремі поля (рядки), які потрібно буде заповнити платнику. Оскільки це будуть окремі поля, то зникає необхідність відокремлювати їх розділовими знаками.

Умовно за порядком заповнення реквізиту «Призначення платежу» в структурованому форматі можна виділити чотири види «бюджетних» платіжних інструкцій. Це платіжки на:

1) сплату податків/зборів/платежів/ЄСВ на «звичайні» казначейські рахунки (не через єдиний рахунок) з визначенням коду виду сплати;

2) сплату податків/зборів/платежів ЄСВ/ через єдиний рахунок без конкретизації платежу. Тобто це випадок, коли платник сплачує податки через єдиний рахунок і перераховує кошти на єдиний рахунок загальною сумою без конкретизації, який платіж він сплачує;

3) сплату податків/зборів/платежів/ЄСВ/ через єдиний рахунок з конкретизацією напряму перерахування;

4) сплату орендної плати за оренду державного майна (в тій їх частині, яка підлягає сплаті в бюджет).

Розглянемо найбільш популярний вид «бюджетних» платіжок — коли платежі перераховуються на «звичайні» казначейські рахунки (перший названий вище вид платіжок).

У таких платіжках у реквізиті «Призначення платежу» заповнюється лише два поля:

— «Код виду сплати» (з Довідника, який наведений у додатку 1 до Порядку № 148);

— «Додаткова інформація запису» — заповнюється в довільному форматі. При цьому суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, у цьому полі зазначають інформацію щодо: (1) звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та (2) дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).

Також є вимога у п. 50 розд. II Інструкції № 163, що податковий агент у платіжній інструкції на сплату утриманого податку на доходи фізичних осіб із суми заробітної плати в реквізиті «Призначення платежу» повинен, серед іншого, зазначити період, за який заробітна плата нарахована.

Звернуть увагу: ніяких додаткових символів (*), знаків «;» проставляти не потрібно.

Наведемо ще декілька прикладів.

Що стосується порядку заповнення інших видів платіжок (при сплаті через єдиний рахунок з конкретизацією/без конкретизації напряму перерахувань), то як у такій платіжці має заповнюватися реквізит «Призначення платежу», див. окремо в статті «Призначення платежу» при сплаті податків/ЄСВ: що відбувається?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 54.