Розрахунки в офісі vs Платіжний термінал

Чи є винятки-відстрочки

Нагадаємо, що з 01.01.2023 в нас запрацювала постанова № 894*, яка визначає, хто з торговців має забезпечити покупцю можливість розрахуватися за придбані товари/послуги в безготівковій формі (серед іншого, за допомогою POS-термінала).

* Постанова КМУ «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» від 29.07.2022 № 894.

Забезпечити таку можливість з 1 січня 2023 року повинні торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб.

До речі,

Є винятки-відстрочки для деяких категорій. Це:

Відстрочка за чисельністю населення. Торговці, які провадять господарську діяльність, повинні забезпечити можливість розрахуватися безготівково покупцю у населених пунктах з чисельністю:

— від 5 до 25 тисяч осіб включно, — з 01.01.2024;

— менше ніж 5 тисяч, — з 01.01.2025.

Тут, до речі, цікаво, як податківці тлумачать критерій «чисельність населення». Вони говорять, що

Відстрочка від POS-терміналів за статусом/видом діяльності. До 31.12.2025 звільнення мають: 1) ФОП — платники єдиного податку групи 1; 2) торговці, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю; 3) торговці, які здійснюють продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції. Наше бачення, що вважати власноручно вирощеною або відгодованою продукцією знайдете у статті «Продаж продукції власного виробництва: чи є відстрочка від POS-терміналів?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 10).

Відстрочка від POS-терміналів за статусом території, на якій здійснюється діяльність. Відстрочку також мають торговці, які

Забезпечити покупцю можливість розрахуватися безготівково вони повинні протягом 3 місяців після припинення проведення воєнних (бойових) дій на таких територіях та/або їх деокупації, звільнення від оточення (блокування).

Вважаємо, що тут слід орієнтуватися на території можливих бойових дій / території активних бойових дій / тимчасово окуповані території України з Переліку № 309*.

* Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Мінінтеграції від 22.12.2022 № 309.

Детальніше щодо цього дивіться статтю «Воєнне» звільнення від POS-терміналів: де працює?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 6. Втім податківці щодо цієї відстрочки небагатослівні та офіційно застосовність Переліку № 309 поки що не підтверджували. Втім вважаємо, із цим не має бути проблем.

Таким чином, підприємство має проаналізувати, чи має воно право на відстрочку. Може воно здійснює виключно (див. роз’яснення в категорії 109.02 БЗ) торгівлю власноручно вирощеною або відгодованою продукцією. Чи здійснює діяльність на території, яка згідно з Переліком № 309 наразі має статус, наприклад, території можливих бойових дій.

Якщо ніяких відстрочок немає, то читаємо далі.

Оптова торгівля: чи є специфіка?

Чи можна відбитися від вимог постанови № 894 на тій підставі, що юрособа займається оптовою, а не роздрібною торгівлею?

Ні, ми не бачимо такої можливості. Ні із Закону про платіжні послуги*, ні з постанови № 894 прямо не випливає, що «термінальні» вимоги стосуються лише роздрібних торговців.

* Закон України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 № 1591-IX.

Тобто оптовиків «термінальні» вимоги також стосуються!

Платіжний термінал — там, де фізичній контакт

Тут цікавим є підхід податківців. Логіка в них фактично така, що якщо розрахунок за товари покупець здійснює дистанційно (в момент оплати покупець і продавець не мають фізичного контакту) — то платіж для продавця і так буде безготівковим. А значить, є виконаними вимоги щодо забезпечення можливості здійснення безготівкових розрахунків («термінальні» вимоги). Тобто додатково нічого робити не потрібно.

А от

Більше деталей щодо цього знайдете у статті «Коли потрібен платіжний термінал інтернет-магазину: роз’яснення фіскалів» // «Податки & бухоблік», 2023, № 18 (ср. ).

Тобто у нашому випадку необхідність виконувати «термінальні» вимоги виникає саме щодо розрахунків, що здійснюються в офісі.

Платіжний термінал — не єдиний вихід

Тут є важливий нюанс. Торговцям дозволяється приймати оплату не тільки через «фізичний» (POS) термінал. Дозволених способів насправді декілька.

Спосіб 1. Надати можливість розрахуватися звичайною платіжною карткою — через POS-термінал чи програмний термінал у смартфоні.

Спосіб 2. Надати можливість покупцю розрахуватися за допомогою платіжного застосунку, наприклад, через «Приват24», «ПУМБ Online» тощо. Для цього торговець повинен буде, знову ж таки, укласти договір з надавачем відповідних послуг, щоб отримати від нього певне програмне забезпечення для генерування QR-кодів або онлайн-інвойсів (рахунків) для оплати товару.

Стосовно цього способу є ризики того, що ті ж податківці будуть вимагати саме наявності «фізичних» (POS) терміналів чи програмних «терміналів у смартфоні» торговця. Втім такий підхід є необґрунтованим, оскільки п. 28 ст. 38 Закону про платіжні послуги розрахунок за допомогою платіжного застосунку розглядає саме як самостійний альтернативний варіант.

Спосіб 3. Надати можливість покупцю/замовнику розрахуватися за допомогою платіжного пристрою, наприклад смартфона, смартбраслета, смартгодинника тощо. Для цього торговець повинен мати пристрій, який приймає NFC-платежі, наприклад програмний термінал.