Автомобільний акумулятор вкупі з інвертором напруги: як обліковувати таке джерело струму?

Класифікуємо зібраний пристрій

За загальним правилом бухобліку придбані (створені) активи класифікують залежно від строку служби (корисного використання), вартості і призначення об’єктів (цілі понесених витрат).

Якщо очікуваний строк корисного використання (експлуатації) активу більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік), то це необоротний актив — основний засіб (п. 4 НП(С)БО 7 «Основні засоби»). Залежно від вартості такий пристрій обліковують як (див. статтю «Малоцінка — МШП, МНМА або витрати?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 72):

— власне основний засіб (ОЗ) — якщо вартість об’єкта перевищує встановлену обліковою політикою підприємства вартісну межу;

— малоцінний необоротний матеріальний актив (МНМА) на субрахунку 112 —якщо вартість об’єкта не перевищує вартісного критерію, встановленого для розмежування власне ОЗ і МНМА в наказі про облікову політику підприємства.

Зазвичай такий критерій зарахування предметів до складу МНМА встановлюють на податковому рівні — 20000 грн. Податкову амортизацію за такими малоцінними активами не розраховують і різниці, які визначають згідно зі ст. 138 ПКУ, за ними не виникають.

Зауважте! Якщо не визначити в обліковій політиці вартісну ознаку розмежування ОЗ і МНМА, тоді навіть об’єкти з незначною вартістю доведеться обліковувати як ОЗ.

Напевно, строк корисного використання (експлуатації) зібраного підприємством із автомобільного акумулятора та інвертора напруги агрегата довший за один рік. Тож залежно від вартості його слід обліковувати або на рахунку 10 «Основні засоби», або на субрахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи».

На наш погляд, тут слід діяти за аналогією з генератором і обліковувати пристрій, вартість якого більша за 20000 грн, на субрахунку 104 «Машини та обладнання». Адже, по суті, — це мініелектростанція (див. статтю «Визначення та класифікація основних засобів» // «Податки & бухоблік», 2020, № 85).

У прибутковому обліку такий об’єкт зараховують до складу ОЗ групи 4 «Машини та обладнання» з мінімально допустимим строком корисного використання 5 років (п.п. 138.3.3 ПКУ) або 2 роки у разі прискореної амортизації, передбаченої п. 43¹ підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ.

Проте, зауважте, прискорено амортизувати зібраний пристрій можливо лише за умови, що його складові — автомобільний акумулятор та інвертор напруги є абсолютно новими (не вживаними, див. лист ДПСУ від 28.01.2022 № 251/ІПК/99-00-21-02-02-06). Якщо ж якийсь із компонентів уже був раніше у використанні (тобто вживаний), прискорену амортизацію в податковому обліку не застосовують (див. БЗ 102.05). Докладно про прискорену амортизацію читайте у статті «Чи може орендар амортизувати поліпшення прискорено» // «Податки & бухоблік», 2021, № 49 (ср. ).

Окремий об’єкт чи частина ОЗ?

Утім для облікових цілей об’єкт ОЗ — далеко не завжди окремий монолітний предмет. Ним може бути як частина одного, так і декілька предметів, фізично між собою не з’єднаних.

Адже за вимогами п. 4 НП(С)БО 7 і п. 4 Методрекомендацій № 561* окремим об’єктом ОЗ можна визнати:

— комплекс предметів — якщо вони служать одній меті;

— кожен конструктивно відокремлений предмет такого комплексу — якщо він виконує певну самостійну функцію;

— конструктивно не відокремлені частини одного предмета — якщо такі частини (компоненти) мають різні строки корисного використання (експлуатації).

* Методрекомендації з бухобліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну від 30.09.2003 № 561.

Тобто національні бухнормативи (як, власне, і міжнародні стандарти) допускають можливість покомпонентного обліку ОЗ.

Зазвичай окремими компонентами визнають:

— частини об’єкта з різними строками служби (п. 4 НП(С)БО 7) або

— значні компоненти, вартість яких є суттєвою стосовно первісної та/або балансової вартості всього об’єкта (пп. 23, 24 Методрекомендацій № 561).

Відтак, виходячи з наведених ознак,

Відповідно обліковують і амортизують такі компоненти окремо.

Тоді цілком можливо, що вартість кожного компонента буде меншою за 20000 грн (звісно, якщо сукупна вартість пристрою первісно була вищою за 20000 грн). А це дозволить зарахувати об’єкти до складу МНМА. І амортизувати їх методом «100 %» (тобто при введенні в експлуатацію одразу ж віднести всю вартість об’єкта до складу витрат) або 50 % — у першому місяці використання об’єкта і 50 % — у місяці списання з балансу.

Причому бухгалтерські компоненти певного об’єкта ОЗ можна спокійно визнавати окремими об’єктами ОЗ і в податковому обліку. Адже ПКУ це не заборонено. Навпаки п.п. 138.3.1 ПКУ вимагає здійснювати розрахунок амортизації ОЗ відповідно до НП(С)БО або МСФЗ з урахуванням обмежень, установлених п.п. 14.1.138 і пп. 138.3.2 — 138.3.4 ПКУ.

Тож самостійні об’єкти зібраного підприємством агрегата (автомобільний акумулятор і інвертор напруги) первісною вартістю не більше 20000 грн потраплять до групи 11 (МНМА). Такі активи не належать до податкових ОЗ (п.п. 14.1.138 ПКУ). Відповідно вони не беруть участі в розрахунку різниць згідно з пп. 138.1 і 138.2 ПКУ — їх не враховують у додатку РІ до прибуткової декларації ані у складі збільшуючого (рядок 1.1.1), ані у складі зменшуючого (рядок 1.2.1) коригування. На це звертають увагу і фіскали (див. лист ДПСУ від 02.02.2021 № 338/ІПК/99-00-21-02-02-06, БЗ 102.05).

Про те, на якому рахунку обліковувати автомобільний акумулятор, придбаний як джерело резервного живлення офісу, читайте у статті «Автомобільний акумулятор для освітлення офісу: як облікувати» // «Податки & бухоблік», 2023, № 14.