Борги перед контрагентами: чи є якісь «пільги» під час війни?

Послаблення під час війни та борги перед контрагентами

Є такі обставини, за яких ваш кредитор зобов’язаний зробити послаблення щодо боргу або ж звільнити вас від відповідальності. Зокрема, у силу закону. Хоча і за певних умов.

Однак є такі послаблення, які надаються лише за домовленістю між сторонами. Вони можуть передбачатися безпосередньо у договорі або ж у додатковій угоді до нього чи у листуванні між вами та вашим контрагентом. Також це може бути одностороння ініціатива з боку кредитора.

Зауважимо, що більшість «пільг» у відносинах з контрагентами не пов’язані тільки з війною. Тобто це ті механізми, які існували і до повномасштабного вторгнення.

Відстрочення/розстрочення боргу. Усілякі відстрочення або розстрочення боргу надаються за домовленістю між сторонами. Тобто якщо зможете домовитися з вашим кредитором, буде вам відстрочка або розстрочка. Оформити усе можна додатковою угодою до договору.

Нагадаємо: відстрочення боргу — це перенесення терміну його сплати, а розстрочення — це погашення його частинами, приміром, за певним, узгодженим сторонами графіком.

Зверніть увагу: звернення боржника з письмовим проханням про відстрочення боргу є дією, що свідчить про визнання ним свого боргу або іншого обов’язку перед кредитором (див., наприклад, постанову ВС від 21.09.2022 у справі № 205/2480/19). А це означає, що в цьому випадку позовна давність за таким зобов’язанням за загальним правилом має почати спливати заново (ч. 1 ст. 264 ЦКУ). Хоча у контексті позовної давності не слід забувати ще й про те, що її перебіг наразі зупинено через воєнний стан. Детальніше про позовну давність та воєнний стан читайте у «Податки & бухоблік», 2023, № 29 та «Податки & бухоблік», 2023, № 66.

Зменшення (звільнення від) орендної плати. Існує можливість не виконувати ті чи інші договірні зобов’язання в силу закону. Скажімо, якщо йдеться про договір оренди, то наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого він не міг використовувати майно через обставини, за які він не відповідає (ч. 6 ст. 762 ЦКУ). Також ви, як наймач, маєте право вимагати зменшення орендної плати, якщо через обставини, за які ви не відповідаєте, можливість користування майном істотно зменшилася (ч. 4 ст. 762 ЦКУ).

Тобто, наприклад, якщо ФОП орендує нерухомість, яка знаходиться на окупованій території, то в силу ч. 6 ст. 762 ЦКУ він може вимагати від орендодавця звільнення від орендної плати. Однак зрозуміло, що незалежність обставин потрібно ще довести.

Звільнення від відповідальності та форс-мажор. Звільнення від відповідальності, передбаченої у договорі, через дію обставин непереборної сили (форс-мажору) має відбуватися у силу закону. Хоча у цьому випадку є нюанси.

По-перше, вплив тих чи інших форс-мажорних обставин потрібно довести. Так, ми не просто кажемо, що зобов’язання не виконано, бо в країні війна. Нам потрібно довести, що конкретні ситуації, пов’язані з війною, створили такі обставини, через які виконати свої зобов’язання за договором ми не змогли зовсім або своєчасно. Тобто потрібно доводити причинно-наслідковий зв’язок між невиконанням чи несвоєчасним виконанням зобов’язань та конкретними обставинами (чи то розбомблений склад, чи то знаходження товару на тимчасово окупованій території та ін.).

А по-друге, під час доведення форс-мажорних обставин треба дотримуватися умов договору. Усе тому, що якщо у договорі прописано певний алгоритм, за яким має діяти той, хто потрапив під ці обставини, то він є обов’язковим для сторін в силу ст. 629 ЦКУ.

Прощення боргу. Кредитор може простити борг. Це як раз та сама одностороння ініціатива. Можливість прощення боргу передбачена у ст. 605 ЦКУ. Звісно, у цьому випадку можна вже не виконувати свої зобов’язання за договором. Проте варто врахувати податковий бік цієї дії. Якщо коротко, то прощений борг — дохід боржника.

Неможливість виконання зобов’язання. Є ще така штука, як припинення зобов’язання через неможливість його виконання через обставини, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом. Це передбачено ст. 205 ГКУ. Звісно, у цьому випадку боржник так само може не виконувати своє зобов’язання за договором. Але тут варто врахувати таке. Кредитор у випадку, коли неможливість виконання зобов’язання виникла випадково після прострочення, може вимагати відшкодування збитків (ч. 1 ст. 220 ЦКУ).

Як працює форс-мажор?

Повторимо: основна фішка форс-мажору (або обставин непереборної сили) це — звільнення від відповідальності за неналежне виконання договірних зобов’язань. А ось

Тобто, наприклад, у вас в договорі передбачено, що за несвоєчасну оплату або неоплату товару передбачено неустойку у вигляді штрафу в певній сумі. Ви не перерахували кошти постачальнику через форс-мажор у встановлений у договорі строк (приміром, блек-аут у місті через обстріл та непрацюючі банки). Тоді, посилаючись на цю обставину, ви можете захиститися від штрафу (звісно ж, за наявності належного підтвердження). Але від перерахування самої суми оплати вас ніхто не звільняє.

Хоча у договорі можна передбачити звільнення і від виконання зобов’язань через форс-мажор. Але повторимося: це має бути прямо передбачено.

Підтверджується форс-мажор, як правило, сертифікатом (довідкою) Торгово-промислової палати України (далі — ТПП України) або регіональної ТПП. І цим документом засвідчуються усі необхідні елементи:

1) надзвичайність обставин (тобто жодна із сторін не може на них вплинути);

2) непередбачуваність обставин (означає, що на момент укладення договору, перед терміном виконання умов договору або до настання обов’язку сторони про нього не знали та знати не могли). Тут скажемо, що якщо договір укладається в умовах воєнного стану, то посилатися, наприклад, на наявність комендантської години, як на форс-мажор, вже буде недоречно;

3) невідворотність (непереборність) обставин;

4) причинно-наслідковий зв’язок між обставиною та неможливістю виконання умов договору (тобто зобов’язання).

Увага! Регіональна ТПП не підтверджує ситуації, пов’язані із договорами, в яких прямо зазначено, що вимагається підтвердження від ТПП України. Про це свідчить і судова практика (див. постанову ВС від 26.05.2020 у справі № 918/289/19).

Також пам’ятайте:

Це означає, що судді не зобов’язані сертифікат ТПП сприймати, як то кажуть, на віру. Тобто хоча й аргумент вагомий, але до суду доведеться додавати й інші докази. Особливо тут ідеться про доведення причинно-наслідкового зв’язку між форс-мажорними обставинами та невиконанням зобов’язання. Підтвердженням такої позиції судів є постанова ВС від 19.08.2022 № 908/2287/17.

Пам’ятайте також про те, що війна війною, а обставинами непереборної сили, які можуть нею спричинятися і виникати зараз, не вважаються, зокрема (п. 3.2 Регламенту ТПП України):

— зростання офіційного та комерційного курсів інвалюти;

— порушення зобов’язань контрагентами порушника (наприклад, ви не змогли поставити товар через те, що ваш постачальник його не зміг довезти через військові дії);

— відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язань товарів;

— відсутність у боржника необхідних коштів (хоча форс-мажором може бути потрапляння тієї чи іншої грошової операції під обмеження, визначені у постанові НБУ від 24.02.2022 № 18).

Що не так з листом від ТПП України?

У «Податки & бухоблік», 2022, № 26 ми згадували про спеціальний і ніби універсальний лист ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1.

У ньому зазначається, що війна є дійсно форс-мажором. Також ТПП України вказала на те, що його можна просто роздрукувати і таким чином цей форс-мажор підтверджувати перед контрагентами.

Ще тоді ми виказували сумніви щодо дієвості цього листа. Усе тому, що він доводить лише три пункти з тих, які ми перелічили вище. А саме надзвичайність, непередбачуваність та невідворотність подій. І все…

І ось Верховний Суд, на жаль, підтвердив наші побоювання. Зокрема, у постанові ВС від 02.08.2023 у справі № 916/1788/22 судді вказали, що лист ТПП України не є сертифікатом.

Тобто

Також про марність посилань на лист ТПП Верховний Суд каже у своїх постановах від 29.06.2023 у справі № 922/999/22, від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22 та від 07.06.2023 у справі № 912/750/22.