Компенсація за працевлаштування осіб з інвалідністю

На жаль, за період активних бойових дій в Україні суттєво побільшало осіб з інвалідністю. Тому логічно, що держава намагається створювати максимально сприятливі умови для працевлаштування цієї вразливої категорії. Для цього на потенційних роботодавців впливають і батогом, і пряником.

За «батіг» ідуть адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Докладно про це ми писали у статтях «Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю» // «Податки & бухоблік», 2023, № 38 та «Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю: вивчаємо новації» // «Податки & бухоблік», 2023, № 50.

Щодо «пряників», то до них належить можливість отримання роботодавцями компенсації витрат за облаштування робочих місць для осіб з інвалідністю згідно з Порядком № 893*. Про це й говоритимемо далі.

* Порядок надання роботодавцям компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць працевлаштованих осіб з інвалідністю, затверджений постановою КМУ від 22.08.2023 № 893.

Кому, за що і скільки

Компенсація надається роботодавцю за облаштування робочого місця працевлаштованої особи з інвалідністю групи І чи ІІ, яка є застрахованою особою.

При цьому термін «роботодавець» вживається у значенні, наведеному в ПКУ. Тобто ним вважається (п.п. 14.1.222 ПКУ):

— юрособа, її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ або представництво;

— самозайнята особа (зокрема, ФОП), яка використовує найману працю на підставі укладених трудових договорів.

У свою чергу, під облаштуванням робочого місця слід розуміти комплекс заходів та засобів, вжитих роботодавцем для адаптації та розумного пристосування робочого місця працевлаштованої особи з інвалідністю згідно з документом, в якому визначена відповідна рекомендація, з урахуванням потреби такої особи (п. 2 Порядку № 893). Цим документом, на нашу думку, є індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю.

Компенсація надається за витрати, здійснені роботодавцем у зв’язку з придбанням спеціальних меблів, допоміжних засобів для захисту здоров’я та безпеки на робочому місці, засобів для відтворення звуку і забезпечення здатності чути та бачити, спецпристосувань для осіб з інвалідністю (наприклад, підйомних платформ) тощо.

Компенсація виплачується у розмірі фактичних витрат роботодавця, але не вище:

— 15 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року, в якому приймається рішення про її надання, — у разі працевлаштування особи з інвалідністю І групи. Таким чином, у 2023 році максимальний розмір компенсації становить 100500 грн;

— 10 розмірів мінзарплати — у разі працевлаштування особи з інвалідністю ІІ групи (у 2023 році — 67000 грн).

Компенсація надається регіональним центром зайнятості за зверненням роботодавця. Які документи про цьому необхідні, читайте далі.

Подаємо документи

Для отримання компенсації роботодавець протягом 90 календарних днів з дня працевлаштування особи з інвалідністю подає центру зайнятості за місцем провадження господарської діяльності заяву, форму якої наведено у додатку 2 до Порядку № 893.

До заяви додають:

— засвідчену копію наказу (розпорядження) про прийняття на роботу або екземпляр трудового договору, а у разі їх відсутності — відомості про трудову діяльність із реєстру застрахованих осіб Держреєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування;

— засвідчені копії документів, що підтверджують придбання роботодавцем допоміжних засобів для облаштування робочого місця працевлаштованої особи з інвалідністю. Це можуть бути договори, рахунки-фактури, квитанції, накладні тощо;

— відомості про господарську діяльність, а також про всю незначну державну допомогу*, отриману роботодавцем протягом останніх 3 років, її форму та мету. Зауважимо, що ці відомості мають подаватися лише після закінчення воєнного стану (див. п. 11 Порядку № 893).

* У розумінні Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» від 01.07.2014 № 1555-VII такою є держдопомога, сукупний розмір якої за будь-який трирічний період не перевищує суму, еквівалентну 200 тис. євро.

Згадані документи можна подати як у паперовій, так і в електронній формі.

Протягом 10 робочих днів з дня подання документів роботодавцем регіональний центр зайнятості має ухвалити рішення про надання/ненадання компенсації.

Якщо подано неповний пакет документів, центр зайнятості протягом 10 робочих днів повідомляє про це роботодавця. Після доповнення чи доопрацювання документів можна повторно звернутися до центру зайнятості. Для цього роботодавець має 5 робочих днів з дня отримання відповідного повідомлення.

Протягом 5 робочих днів з дня повторного подання документів регіональний центр зайнятості приймає рішення про виплату компенсації або про відмову в ній.

Інформацію про прийняте рішення центр зайнятості надсилає роботодавцю протягом 3 робочих днів з дати його прийняття на електронну пошту, зазначену у заяві. У разі відмови мають бути обґрунтовані її причини.

Пунктом 10 Порядку № 893 передбачено, що

А у яких випадках роботодавцю можуть відмовити? Про це йдеться в п. 7 Порядку № 893. Давайте розглянемо причини для відмови.

Коли компенсацію не виплатять

Відмовлять у виплаті компенсації, якщо відповідні заява та документи будуть подані з порушенням встановлених строків (див. вище), не в повному обсязі, з недостовірною інформацією. Перешкодою для отримання компенсації стануть і нерозбірливі копії документів, а також придбання допоміжних засобів для облаштування робочих місць осіб з інвалідністю, які не зазначені у додатку 1 до Порядку № 893.

Крім того, є специфічні вимоги до роботодавця та працевлаштованої ним особи з інвалідністю.

Так, компенсація за облаштування робочих місць для осіб з інвалідністю не надається, якщо роботодавець має заборгованість / податковий борг:

— з ЄСВ на 1-ше число місяця, в якому подано заяву;

— зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

— із виплати заробітної плати;

— з податків, зборів та інших платежів до державного та місцевого бюджетів понад 6 місяців, що передують 1-му числу місяця, в якому подано заяву.

Не мають права на компенсацію роботодавці, які на дату подання заяви:

— фактично перебувають та провадять свою діяльність на тимчасово окупованих територіях і територіях активних бойових дій, для яких Переліком № 309* не визначено дату завершення бойових дій чи тимчасової окупації;

* Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 № 309.

— провадять господарську діяльність на території РФ або РБ;

— є підсанкційними особами відповідно до Закону України «Про санкції» від 14.08.2014 № 1644-VII.

Ще одна причина для відмови в отриманні компенсації (держпідтримка за будь-якими іншими напрямками сукупно перевищує суму незначної державної допомоги) діятиме лише після закінчення/скасування воєнного стану. Поки отримані роботодавцем суми держдопомоги на інші цілі значення не мають (п. 11 Порядку № 893).

Тепер про обмеження, пов’язані з працевлаштованою особою з інвалідністю. Роботодавцю не виплатять компенсацію у випадках, коли:

— особа з інвалідністю на дату працевлаштування не була застрахованою особою (у значенні, наведеному в Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI);

— за працевлаштовану особу з інвалідністю вже було виплачено компенсацію або вона виплачується цьому чи іншому роботодавцю станом на дату подання заяви;

— особа з інвалідністю протягом 180 календарних днів, що передують дню її працевлаштування, перебувала у трудових відносинах із роботодавцем, який подав документи на отримання компенсації;

— особа з інвалідністю протягом 180 календарних днів, що передують дню набрання чинності Порядком № 893 (29.08.2023), перебувала у трудових відносинах із роботодавцем.

Але навіть якщо всі вимоги до роботодавця та працевлаштованої ним особи з інвалідністю дотримані, у компенсації можуть відмовити. Станеться це, якщо Фонд соцстрахування на випадок безробіття не матиме коштів, передбачених на такі цілі, протягом строку прийняття рішення про надання компенсації.

Також майте на увазі! У разі коли факт невідповідності роботодавця чи особи з інвалідністю вимогам Порядку № 893 виявлять вже після виплати компенсації, неправомірно отримані кошти доведеться повернути.

Облік отриманої компенсації

Бухоблік. Спочатку підприємство здійснює витрати на облаштування робочих місць осіб з інвалідністю за власні кошти. На цьому етапі жодних облікових особливостей немає. Придбані активи для облаштування спеціальних робочих місць оприбутковуються як основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи або МШП — залежно від того, що саме купувалося.

Компенсація за облаштування робочих місць осіб з інвалідністю є для роботодавця цільовим фінансуванням. Порядок визнання доходу щодо цільового фінансування врегульовано пп. 16 — 19 НП(С)БО 15 «Дохід». Так, цільове фінансування для компенсації витрат, понесених підприємством, визнають дебіторською заборгованістю з одночасним визнанням доходу. Але врахуйте, що дохід не відображається доти, доки немає підтвердження того, що цільове фінансування буде отримане та будуть виконані умови щодо такого фінансування. Тобто

Більше того, якщо йдеться про капітальні інвестиції (придбання основних засобів, нематеріальних активів або інших необоротних матеріальних активів), то кошти цільового фінансування визнають доходом не одразу, а протягом періоду корисного використання відповідних об’єктів інвестування пропорційно сумі нарахованої амортизації.

Податок на прибуток. Операції з отримання компенсації за облаштування робочих місць осіб з інвалідністю усі платники податку на прибуток відображають за бухгалтерськими правилами. Якихось податковоприбуткових різниць ПКУ для цього випадку не передбачає.

ПДВ. При придбанні активів, які використовуються для облаштування робочих місць осіб з інвалідністю, у загальному порядку показують податковий кредит з ПДВ. Жодних обмежень ПКУ із цього приводу не містить. Головне, щоб була податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН.

Щодо суми компенсації, то вона в ПДВ-обліку одержувача не відображається, адже дотації за рахунок фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування не є об’єктом оподаткування ПДВ (п.п. 196.1.6 ПКУ).

Крім того, не потрібно нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання.

Також вважаємо, що сумам отриманої компенсації не місце в декларації з ПДВ, оскільки тут відсутня операція постачання.

Єдиний податок. На оподаткування підприємств-спрощенців групи 3 суми компенсації за облаштування робочих місць осіб з інвалідністю не вплинуть. Не включати суму компенсації до складу єдиноподаткових доходів дозволяє п.п. 4 п. 292.11 ПКУ.

А тепер проілюструємо бухоблік одержання від центру зайнятості компенсації за облаштування робочих місць осіб з інвалідністю на прикладі.

Облік отримання компенсації від центру зайнятості