Фінальні акорди експлатника спецЄП: нагадування про строки

Виконати ПДВ-обов’язки за періоди до переходу на спецЄП

Мова йде про реєстрацію податкових накладних (ПН), подання ПДВ-декларацій, сплату податкових зобов’язань за періоди до переходу на спецЄП.

На виконання цих обов’язків експлатникам спецЄП відводиться 60 календарних днів після повернення зі спецЄП (п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Для тих платників, які повернулися зі спецЄП з 01.08.2023,

А отже, 29.09.2023 закінчується строк, коли можна без штрафів:

— зареєструвати ПН/РК, які були складені на постачання товарів/послуг, здійснені до переходу нас спецЄП. Обережний підхід у цій ситуації — вважати, що 60-денний строк після скасування спецЄП стосується тільки тих ПН, граничні строки реєстрації за якими до переходу на спецЄП не минули (див. статтю «Скасування спецЄП: регліміт, податковий кредит, строки виконання ПДВ-обов’язків» // «Податки & бухоблік», 2023, № 59). Хоча, судячи з інформлиста № 4/2023, податківці не проти, щоб будь-які ПН (починаючи з лютого 2022), не зареєстровані до переходу на спецЄП, платник реєстрував протягом 60 календарних днів після переходу зі спецЄП (наш коментар до цього листа див. у статті «Інформлист № 4/2023: повернення до довоєнних правил з 1 серпня 2023 року» // «Податки & бухоблік», 2023, № 62);

— подати ПДВ-декларації за періоди до переходу на спецЄП;

— сплатити ПДВ-зобов’язання за такими ПДВ-деклараціями.

Детальніше про виконання ПДВ-обов’язків експлатником спецЄП див. у статті «Скасування спецЄП: регліміт, податковий кредит, строки виконання ПДВ-обов’язків» // «Податки & бухоблік», 2023, № 59.

Нарахувати не пізніше 31.10.2023 «компенсуючі» ПЗ

Платникам, які повернулися зі спецЄП з 01.08.2023, потрібно нарахувати «компенсуючі» податкові зобов’язання (ПЗ) за п. 198.5 ПКУ за товарами/необоротними активами, які були придбані (виготовлені, ввезені) з ПДВ до переходу на спецЄП, а використані (реалізовані/поставлені) під час перебування на спецЄП.

Що розуміти під терміном «використані (поставлені, реалізовані)» — див. у статті «Відновлення ПДВ-реєстрації після спецЄП і компенсуючі ПЗ» // «Податки & бухоблік», 2023, № 59.

При цьому, як зазначають податківці, їх можна нараховувати поступово —відображати в ПДВ-деклараціях за серпень-жовтень 2023 року.

На «компенсуючі ПЗ» має бути складена «компенсуюча» податкова накладна (при цьому кількість зведених компенсуючих ПН, що складаються, не обмежується). Складати відповідні зведені «компенсуючі» ПН можна протягом серпня — жовтня, але не пізніше 31.10.2023. Якщо «компенсуючі» ПЗ будемо показувати в декларації за жовтень 2023 року (в останній можливій декларації), то «компенсуюча» ПН датується 31.10.2023, а зареєструвати її потрібно не пізніше 20.11.2023.

Більш детально про нарахування «компенсуючих» ПЗ дивіться в статті «Відновлення ПДВ-реєстрації після спецЄП і компенсуючі ПЗ» // «Податки & бухоблік», 2023, № 59 (ср. ).

Що важливо: якщо постачальник ще не зареєстрував «вхідну» ПН на придбання, за яким мають бути нараховані «компенсуючі» ПЗ, то нарахування таких «компенсуючих» ПЗ переносимо до періоду реєстрації ПН (див. лист ДПСУ від 07.09.2023 № 2846/ІПК/99-00-21-03-02-06). Тобто якщо на 31.10.2023 не отримали «вхідну» ПН, то «компенсуючі» ПЗ за використаними під час спецЄП відповідними товарами / необоротними активами можемо нарахувати і після 31.10.2023 — у періоді реєстрації постачальником ПН.

Відновити ПК за імпортом — фінальна дата 31.10.2023

Це стосується лише тих платників, які повернулися зі спецЄП автоматично з 01.08.2023. Якщо повернулися зі спецЄП раніше, то норми про імпортний податковий кредит (ПК) і «компенсуючі» податкові зобов’язання з нього не застосовуються.

Так от, якщо платники, які повернулися зі спецЄП з 01.08.2023, імпортували під час перебування на спецЄП товари / необоротні активи, то вони мають:

— не пізніше 31.10.2023 включити сплачений на митниці ПДВ (що підтверджується належним чином оформленими митними деклараціями (МД)) до складу ПК (п.п. 9¹.2.1 підрозд. 8 розд. XX ПКУ).

Показати ПК можна в декларації за серпень/вересень/жовтень 2023 року, але не пізніше ніж у декларації за жовтень 2023 року;

— одночасно (не пізніше 31.10.2023) нарахувати «компенсуючі» ПЗ (згідно з п. 198.5 ПКУ) за тими імпортованими під час спецЄП товарами / необоротними активами (за якими був на митниці сплачений ПДВ), які були використані (реалізовані, поставлені) під час перебування на спецЄП. Показати ці ПЗ потрібно в тій же декларації, в якій відображений імпортний ПК. Тобто і ПК, і ПЗ треба відобразити синхронно, в одній і тій самій декларації. Такою декларацією може бути декларація серпня, вересня, жовтня 2023 року.

На «компенсуючі» ПЗ за імпортом потрібно скласти і зведену «компенсуючу» ПН. Дата її складання залежить від того, в якому саме періоді (серпень-жовтень) ми показали ПК за імпортом. Якщо його будемо показувати в декларації за жовтень (в останній можливій декларацій, в якій він може бути відображений), то «компенсуюча» ПН датується 31.10.2023, а зареєструвати її потрібно не пізніше 20.11.2023. Складається така ПН:

— з ознакою зведеності «1» (у графі «Зведена податкова накладна»);

— типом причини «08» — «Складена на постачання для операцій, які не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість» (графа «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини»);

— у гр. 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» зазначаються дати складання та порядкові номери МД, за якими був відображений ПК, який потрібно компенсувати.

З більш детальною інформацію можна ознайомитися в статті «Імпортний ПДВ при скасуванні спецЄП» // «Податки & бухоблік», 2023, № 59.

Отримати ПК за придбаними під час спецЄП товарами через повернення — повторне придбання

Таку можливість «оптимізовано» для тих платників, які повернулися зі спецЄП з 01.08.2023. Якщо такі платники придбали товари / необоротні активи на спецЄП (тобто без права на ПК), але на «зараз» ці товари / необоротні активи так і залишились не використаними (необоротні активи — не введені в експлуатацію), то для експлатника спецЄП «створені сприятливі умови» для отримання ПК

З «повторного» придбання, за яким постачальник складе і зареєструє ПН, як раз і виникне у покупця право на ПК (а разом з ним і регліміт).

Фішка полягає в тому, що п. 13 підрозд. 8 розд. XX ПКУ

Але

Так, п. 13 підрозд. 8 розд. XX ПКУ дозволяє:

1) не підтверджувати ТТН повернення експлатником спецЄП товарів / необоротних активів постачальнику, а також не підтверджувати ТТН подальше їх постачання на користь самого покупця, якщо такі операції здійсненні у період з 01.08.2023 по 31.10.2023 включно. Отже, фактично дозволяється оформити таке повернення без фізичного переміщення товарів / необоротного активу (тобто «на папері» — достатньо видаткових накладних на повернення і нове постачання);

2) постачальнику у разі повернення йому не пізніше 31.10.2023 товарів / необоротних активів експлатником спецЄП дозволяється не застосовувати норми п. 192.2 ПКУ. Тобто постачальник зможе зменшити ПЗ за першим постачанням без повернення експлатнику спецЄП повної грошової компенсації вартості таких товарів / необоротних активів. Тож ці кошти можна буде просто зарахувати в рахунок другого постачання. При цьому постачальник складає на повернення зменшуючий РК на неплатника (оскільки сама ПН була на неплатника) (п. 5 розд. V інформлиста № 4/2023). А потім складає нову ПН на постачання.

Зазначимо, що перед тим як проводити таку операцію, варто оцінити і ризик блокування РК постачальника.