Єдиноподатник групи 3 не врахував у декларації наростаючий підсумок

Декларація юрособи — єдиноподатника — нюанси складання

Юридичні особи — єдиноподатники групи 3 звітують з єдиного податку щокварталу (п. 294.1 ПКУ). ЄП-декларацію такі платники подають протягом 40 календарних днів, що настають за звітним кварталом (п. 296.3, п.п. 49.18.2 ПКУ). Сплачують ЄП протягом 10 календарних днів після граничного строку подання декларації за звітний квартал (п. 295.3, п. 57.1 ПКУ).

Форму Податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) затверджено наказом Мінфіну від 19.06.2015 № 578 (у редакції наказу Мінфіну від 24.11.2022 № 394). За допомогою цієї форми звітують усі єдиноподатники — юрособи групи 3: і платники ПДВ (за ставкою ЄП 3 %), і неплатники ПДВ (за ставкою ЄП 5 %).

* При цьому важливо пам’ятати, що дохід, отриманий у 2023 році на спецЄП (група 3 за ставкою 2 %), у декларації зі звичайного ЄП (у ряд. 1 розд. II) не відображався. Нехай навіть і складають її наростаючим підсумком. Адже за частину 2023 року, протягом якої єдиноподатник працював на спецЄП, він уже відзвітував у місячних деклараціях спецЄПешника. Деталі з цього приводу знайдете у статті «Декларація платника єдиного податку — юрособи за 2023 рік» // «Податки & бухоблік», 2024, № 6.

Механізм заповнення ЄП-декларації доволі простий: спочатку визначають загальну суму доходу за податковий (звітний) період (у ряд. 5), а потім у розділі ІІІ розраховують суму ЄП, що підлягає сплаті за звітний період (як з «дозволених» ЄП-доходів, так і з «заборонених»). Заповнюють цей розділ також наростаючим підсумком з початку року. Тому із загальної суми ЄП, розрахованої за податковий (звітний) період (ряд. 8), віднімають загальну суму ЄП, нараховану за підсумками попереднього звітного періоду поточного року (ряд. 9). Тобто

Відтак, за рядком 10 виходять на очищений від результатів попередніх періодів показник ЄП до сплати за звітний період (квартал). А вже з рядка 10 ця сума перекочовує до рядка 12 ЄП-декларації і стає узгодженою сумою податкового зобов’язання, яка за підсумками звітного періоду (кварталу) і підлягає сплаті до бюджету.

Суть допущеної помилки

Отже, наш ЄП-платник заповнив наростаючим підсумком з початку 2023 року дохідні рядки 1 — 5 ЄП-декларації, а також у її рядку 8 відобразив загальну суму ЄП, нарахованого з початку року (як на «дозволені», так і на «заборонені» доходи — сума ряд. 6 і ряд. 7). Тобто розрахував і ЄП-дохід, і єдиний податок правильно. Проте рядок 9 ЄП-декларації за 2023 рік забув заповнити — не переніс сюди показник рядка 8 попередньої декларації за три квартали 2023 року (з урахуванням уточнень за їх наявності).

І оскільки у ситуації, що розглядається, юрособа не рахує МПЗ, то показник рядка 10 просто був перенесений до рядка 12 ЄП-декларації. Тобто сума податку в декларації була невиправдано завищена. А це свідчить про допущену помилку. Нехай вона і технічна, але все одно — це помилка. Адже ще раз наголосимо:

Унаслідок цього в нашому випадку в інтегрованій картці платника пройшла завищена сума податку, а сплата була здійснена в неповній сумі. Тому платіж на меншу (фактичну) суму призводить до виникнення податкового боргу — узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником у встановлений ПКУ строк, та непогашеної нарахованої пені (п.п. 14.1.175 ПКУ).

Хоча, за великим рахунком, податківці під час камеральної перевірки декларації мали б виправити цю ситуацію. Але, як свідчить практика, зазвичай цього не відбувається. Навпаки, податківці розглядають цю ситуацію саме як несвоєчасну сплату податку.

Які наслідки помилки?

Податковий борг. Якщо податковий борг перевищує 180 нмдг (3060 грн), то платникові податків надсилається (вручається) податкова вимога (п. 59.1 ПКУ). Причому у нашій ситуації податкову вимогу надішлють (вручать) без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, оскільки ЄП-платник самостійно подав декларацію, але не погасив задекларовану в ній суму податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки (п. 59.4 ПКУ).

Для платника ЄП податковий борг призводить до неприємних наслідків — імовірності злетіти зі спрощеної системи оподаткування. Позаяк

Залишити лави спрощенців такий платник ЄП має в останній день другого із цих двох послідовних кварталів — в останній день шостого місяця (див. БЗ 108.01.01).

Якщо ЄП-платник самостійно не перейде на загальну систему, фіскали це зроблять примусово — анулюють його реєстрацію платника ЄП. Адже п. 299.11 ПКУ дозволяє податківцям анулювати реєстрацію ЄП-платника групи 3 з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому допущено порушення (див. БЗ 108.01.06). Тобто якщо податківці виявлять таке порушення надто запізно, вони ще можуть увесь період, який платник незаконно перебував на ЄП, оподаткувати як перебування на загальній системі (див. статтю «Воєнний» податковий борг: чи можуть скинути зі спецЄП та ЄП?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 54).

Зауважте! Податковий борг, який виник у ЄП-платника групи 3 у період дії воєнного стану, також ставить під загрозу ЄП-статус. Водночас не є підставою для анулювання реєстрації платника ЄП наявність податкового боргу у разі неможливості своєчасного виконання податкового обов’язку щодо дотримання строків сплати податків та зборів (п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ). При цьому, як зазначають податківці, кожен конкретний випадок потребує аналізу всіх наявних документів (див. БЗ 107.01.08).

Штраф за несвоєчасну сплату. Сплатити задекларований ЄП слід було протягом 10 календарних днів, що настають за граничною датою подання ЄП-декларації за 2023 рік, тобто не пізніше 19 лютого 2024 року (див. статтю «Декларація платника єдиного податку — юрособи за 2023 рік» // «Податки & бухоблік», 2024, № 6).

Несвоєчасна сплата податку призводить до штрафу згідно зі ст. 124 ПКУ. Щодо розміру самого штрафу за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов’язання, то у загальному випадку він становить (п. 124.1 ПКУ):

— 5 % суми податкового боргу — при простроченні до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання;

— 10 % суми податкового боргу — якщо сплату прострочено більше ніж на 30 календарних днів.

Але якщо податківці доведуть, що порушення строків сплати допущено навмисно, то штраф може скласти вже 25 % від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.2 ПКУ). Зрозуміємо, що ніхто умисно не збирався викривляти показники декларації та порушувати порядок сплати податку. Однак з позиції ПКУ ситуація виглядає саме як несвоєчасна сплата податку.

Крім того, за несвоєчасну сплату ЄП податківці можуть нарахувати ще й пеню згідно зі ст. 129 ПКУ (ср. ).

Адмінштраф. Також не виключене накладання на посадових осіб адмінштрафу за неподання або несвоєчасне подання платіжних інструкцій на перерахування належних до сплати податків (ст. 163² КУпАП). Розмір штрафу від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн), а при повторному порушенні — від 10 до 15 нмдг (від 170 до 255 грн).

Як виправити помилку?

Допущену у попередніх періодах помилку можна виправити одним із двох стандартних способів, передбачених п. 50.1 ПКУ: за допомогою уточнюючої декларації (УД) або у складі поточної ЄП-декларації.

Виправлення через УД (п.п. «а» п. 50.1 ПКУ). Якщо обрали цей спосіб виправлення помилки, тоді слід подати декларацію з позначкою «Уточнююча» у полі 1 розділу І такої УД.

УД подають окремо за кожний період, у якому допущено помилки. Його зазначають у полі 3 розділу I УД (див. БЗ 108.01.05).

У розділах II і III УД наводять правильні дані за період, що уточнюється. Тобто відображають показники з урахуванням виправлення наростаючим підсумком — так, нібито жодної помилки не було. При цьому обов’язково заповнюють рядок 12 (а також рядок 10) графи 4.

Власне саму помилку коригують у розділі ІV УД. У нашому випадку, аби виправити помилку, заповнюють рядки 13 і 14, а також рядок 16 УД, до якого без знака вписують суму уточнення. Точніше:

— у рядку 13 зазначають суму ЄП за даними раніше поданої декларації, що уточнюється (вписують показник рядка 12 декларації, що уточнюється);

— у рядку 14 відображають уточнену сума податкових зобов’язань (ПЗ) за податковий (звітний) період, у якому виявлена помилка, — тобто сюди переносять дані з рядка 12 УД;

— у рядку 16 фіксують суму ЄП, яка зменшує ПЗ у зв’язку з виправленням помилки (зазначають тільки позитивне значення) (рядок 13 - рядок 14 УД, якщо рядок 13 > рядка 14).

Та й узагалі, навіть якщо б сталася недоплата, до кінця воєнного стану без самоштрафу і пені можна самостійно виправляти заниження ПЗ як воєнних, так і довоєнних періодів (див. статті «Випадково нарахували та сплатили самоштраф у період ВС: чи повернуть переплату?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 15 і «Виправлення помилок «довоєнних» періодів: із «самоштрафом» чи без?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 68).

Виправлення через поточну декларацію (п.п. «б» п. 50.1 ПКУ). Якщо вирішили виправитися за допомогою поточної декларації, тоді у полі 2 розділу І такої декларації зазначають поточний звітний період, а в полі 3 — період, який уточнюється.

Пам’ятайте: у складі звітної декларації можна уточнити показники декларації тільки за один період, що минув.

Врахуйте також — виправлення помилок у складі поточної ЄП-декларації жодним чином не зачіпає поточних показників. Тобто

Збільшувати чи зменшувати дані про доходи та нарахований ЄП на суму помилки, допущеної у минулому періоді, не потрібно (див. БЗ 107.01.07, БЗ 108.01.05, діяла до 26.01.2023).

При цьому способі виправлення уточнення ЄП за минулі періоди буде видно власне тільки в розділі ІV декларації, передбаченому для виправлення самостійно виявлених помилок. Саме там порівнюють первісно задекларовану й уточнену суму ЄП.

Утім наголосимо: враховуючи негативні наслідки, зволікати з виправленням через поточну декларацію не радимо. У ситуації, що розглядається, має сенс якомога швидше подати УД.

І ще один момент — позаяк помилка допущена в минулому році, то до ЄП-декларації за І квартал 2024 року і подальші періоди уточнені дані попереднього року не заносять.