ПДФО/ВЗ-аванс ФОП на загальній: не забудьте сплатити!

Щоквартальні аванси з ПДФО

Нагадаємо, ФОП на загальній системі (ЗС) звітують зараз тільки за підсумками календарного року. Навіть якщо щойно зайшли на ЗС або здійснили всередині року перехід ЗС → єдиний податок (ЄП), ЄП → ЗС (п.п. 177.5.2 ПКУ). Єдиний виняток — ліквідація ФОП (реєстрація припинення підприємницької діяльності). У такому разі прощальна декларація подається всередині року (більше деталей щодо цього знайдете у статті «Як ФОП відзвітувати (сплатити) за І квартал 2024 року/за березень?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 27).

Але

Строки сплати. Сплату авансових платежів до бюджету ФОП має здійснювати щоквартально до 20-го числа місяця, що настає за кожним календарним кварталом (п.п. 177.5.1 ПКУ). Тобто сплачувати авансовий платіж з ПДФО слід:

— за І квартал — не пізніше 19 квітня;

— за ІІ квартал — не пізніше 19 липня;

— за ІІІ квартал — не пізніше 19 жовтня.

Цікавий нюанс щодо вихідного переносу — якщо останній день сплати ПДФО-авансу припадає на вихідний день. У ПКУ є правило, що якщо граничний строк сплати припадає на вихідний, то останнім днем сплати вважається операційний день, що настає за вихідним днем (п. 57.1 ПКУ). Втім податківці не вважають це правило універсальним. Наприклад, щодо ЄП-авансів груп 1 та 2 вони його застосовувати не бажають. Бо, типу, строк сплати ЄП-авансів визначається не п. 57.1 ПКУ (в якому сидить норма про перенос), а п. 295.1 ПКУ. За такою логікою є ризик, що й стосовно ПДФО-авансів податківці не погодяться на вихідне перенесення. Тож, наприклад, ПДФО-аванс за ІІІ квартал 2024 краще сплатити не пізніше 18 жовтня (бо 19 жовтня — субота).

Розрахунок суми авансу. Тепер з’ясуємо, як правильно розрахувати суму авансового платежу з ПДФО. ПКУ в цьому плані вкрай лаконічний (п.п. 177.5.1 ПКУ):

«Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними обліку доходів і витрат, що ведеться згідно з пунктом 177.10 цієї статті, кожного календарного кварталу…».

У свою чергу, згідно з п. 177.10 ПКУ наразі ФОП на ЗС ведуть облік доходів і витрат:

— у Типовій формі, яка затверджена наказом № 261*;

— згідно з Порядком її ведення, затвердженим наказом № 261;

— окремо від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції, окремо від інших видів діяльності. Більше деталей знайдете у статті «Як ФОП вести облік доходів, витрат та товарних запасів у 2023 році?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 16.

* Наказ Мінфіну «Про затвердження типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами — підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення» від 13.05.2021 № 261.

Тож суму авансових платежів ФОП визначає самостійно на підставі фактичних даних щодо чистого доходу, зазначених у Типовій формі. Відповідно

У принципі, нічого складного начебто немає. Хоча нюанси є.

Сільгоспнюанс. Як ми сказали вище, в п. 177.10 ПКУ наразі є вимога, що «облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності».

Цікаво, що у платників ЄП групи 3 з ПДВ такий роздільний облік реалізований безпосередньо в їхній єдиноподатковій Типовій формі обліку. А от у ФОП на ЗС в їх Типовій формі таких спеціальних граф немає. Тож, виходить, у такому разі повинно бути дві окремі Типові форми (одна — для доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції; інша — для доходів і витрат від іншої діяльності).

Виходить, щоб порахувати суму ПДФО-авансу, ФОП потрібно буде підсумувати суми чистого доходу за відповідний квартал із обох Типових форм і помножити результат на 18 %.

До речі, ніяких нюансів щодо обчислення ПДФО-авансу, пов’язаних із необхідністю сплати ФОП МПЗ*, немає. Тобто беремо 18 % від підсумку в графі 11 Типової форми за відповідний квартал і все. А вже за підсумками року (у рамках річного декларування) будемо порівнювати МПЗ зі сплаченими ФОП податками (не лише ПДФО, а й іншими названими у п. 177.15 ПКУ платежами).

* МПЗ — мінімальне податкове зобов’язання. МПЗ мають визначати лише ті ФОП, які використовують у своїй діяльності сільгоспугіддя, тобто ріллю, сіножаті, пасовища та багаторічні насадженнями і перелоги (пп. 14.1.1142 та 14.1.233 ПКУ).

Амортизація. Не досить приємну ситуацію маємо з обліком амортизаційних відрахувань. У чому проблема?

У тому, що згідно з Порядком ведення Типової форми (затверджений наказом № 261) до графи 10 Типової форми переносяться тільки підсумкові дані графи 11 амортизаційного додатка 1. Тобто амортизація, нарахована за рік!

Виходить, що всередині року ФОП формально не може враховувати амортизацію при обрахунку свого чистого доходу (квартального) в графі 11 Типової оформи. Тож вимушений сплачувати ПДФО-аванси з більшої суми (без урахування у витратах амортизації). Це несправедливо! До того ж немає жодної проблеми порахувати суму амортизації за квартал.

На цьому тлі резонно виникає питання: а що нам буде, якщо ми при підрахунку квартального чистого доходу таки поставимо до графи 10 Типової форми квартальну суму амортизації? Тобто її буде враховано у квартальному підсумку в графі 11, показник з якої ми беремо для обрахунку ПДФО-авансу.

Ми б вважали, що нічого не буде.

Адже аванси не декларуються ФОП. Вони просто розраховуються на підставі даних Типової форми. Тож не можна говорити про їх заниження. Звідси штраф із ст. 123 ПКУ тут не працює.

Відповідальності за несвоєчасну сплату за ст. 124 ПКУ також немає, бо ПДФО-аванси не є узгодженими (знову ж таки, вони не декларуються). Говорять про це і самі податківці (категорія 104.13 БЗ).

Окремої відповідальності за порушення порядку сплати ПДФО-авансів ФОП на ЗС в ПКУ також немає.

Що стосується адміністративних штрафів. За несвоєчасну сплату податків і зборів (обов’язкових платежів) винні посадові особи підприємств/установ/організацій можуть бути покарані адмінштрафом у розмірі від 85 до 170 грн за ст. 163² КУпАП. Але якщо ФОП з найманими працівниками, у принципі, може бути визнаний посадовою особою, то в будь-якому випадку він не може бути визнаний посадовою особою підприємства/установи/організації. Тобто в цьому випадку він не вважається суб’єктом відповідальності, тож штраф за ст. 163² КУпАП на ФОП накласти не можна.

Є ще адмінштраф за ст. 164¹ КУпАП, зокрема, за неналежне ведення обліку доходів і витрат — попередження або штраф від 51 до 136 грн. Типу, ФОП неналежним чином порахував квартальний чистий дохід в Типовій формі. Втім застосування цього штрафу, вважаємо, тут також малоймовірне.

Збитки. Традиційно податківці не люблять збитки. Відповідно виникає запитання: чи можна облікувати місячні/квартальні збитки? А точніше:

— чи можна збиток одного місяця згорнути з прибутком іншого місяця при підрахунку квартального чистого доходу для сплати авансу;

— чи можна збиток попереднього кварталу згорнути з прибутком наступного кварталу для цілей розрахунку авансу за цей наступний квартал?

Судячи з думки податківців (див. категорію 104.08 БЗ), вони хочуть, щоб у графі 11 Типової форми всі підсумки були або позитивними, або з прочерком.

Але що ми хочемо сказати із цього приводу. Це вигадка, не ґрунтована на вимогах ПКУ. Плюс, навіть якщо в Типовій формі в нас стоятимуть прочерки, це не означає, що прибутки і збитки ми не можемо згорнути.

З приводу внутрішньоквартального згортання зауважимо, що результат за квартал ми виводимо як доходи за квартал мінус витрати за квартал, а не як підсумовування чистих доходів за місяці кварталу. Відповідно

І якщо підсумок за квартал — нульовий або від’ємний, то авансовий платіж з ПДФО за такий період не сплачують.

А ось що стосується згортання прибутку одного кварталу зі збитком іншого кварталу, то для сплати квартального авансу ми формально повинні орієнтуватися на фінрезультат кожного конкретного кварталу, що випливає з другого абзацу п.п. 177.5.1 ПКУ. Тому для цілей сплати авансу за поточний період враховувати збиток попереднього кварталу/кварталів, вважаємо, все-таки неправильно! Хоча це й не логічно (але так виписані норми ПКУ). А ось за роком ми збиток врахуємо (більше деталей знайдете у статті «ФОП на загальній системі: вчимось обліковувати збитки» // «Податки & бухоблік», 2022, № 66).

Знову ж таки, що стосується відповідальності (якщо перейматися згортанням збитків та прибутків), то актуальним є все, що було сказано вище у попередньому підрозділі статті.

Щоквартальні аванси з ВЗ

Факт такий, що раніше ФОП на ЗС аванси з ВЗ не сплачували. Сплачували лише ПДФО-аванси. А ВЗ платили лише за підсумками річного декларування.

Втім з 03.09.2022 набрали чинності зміни, внесені до п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, який регулює сплату ВЗ. У результаті цих змін п.п. 1.4 зазначеного пункту було викладено в новій редакції.

Що змінили? Замість слів, що ВЗ утримується, нараховується та сплачується в порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, зазначили, що ВЗ утримується, нараховується та сплачується в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. ХХ ПКУ (більше деталей з цього приводу знайдете у статті «А що там з військовим збором?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 26).

Судячи з усього, саме ця трансформація і вплинула на погляди податківців. Типу, а чому б на ВЗ не поширити правила зі ст. 177 ПКУ для ПДФО-авансів (адже вона теж відноситься до розд. IV ПКУ)? І наразі податківці вже впевнено говорять (категорія 126.05 БЗ), що

Тож виходить, що ФОП на ЗС за тими самими правилами, про які йшлося вище, має ще всередині року розраховувати та сплачувати (на рахунки, призначені для сплати ВЗ) квартальні аванси з ВЗ.

Єдина відмінність — ставка ВЗ складає 1,5 %. Тобто

На закінчення зазначимо, що з приводу квартальної сплати ЄСВ за себе для ФОП на ЗС цікаву інформацію знайдете у статті «Сплата ЄСВ «за себе» ФОП на загальній системі: строк для остаточного розрахунку» // «Податки & бухоблік», 2024, № 18.