Неповний робочий час: яким він буває?
За угодою між працівником та роботодавцем (ст. 56 КЗпП) або з ініціативи роботодавця (ст. 32 КЗпП) працівнику може бути встановлено неповний робочий час. Це припустимо як під час прийняття на роботу, так і пізніше, на певний строк або без обмеження таким.
Працівнику можна встановити:
— неповний робочий день, коли зменшено тривалість щоденної роботи порівняно з нормальною тривалістю;
— неповний робочий тиждень, коли зменшено кількість робочих днів на тиждень за нормальної тривалості робочого дня;
— поєднання неповного робочого дня та неповного робочого тижня, коли одночасно зменшено і кількість годин роботи протягом робочого дня, і кількість днів роботи протягом тижня.
Оплата праці при цьому здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
Більше див. у статті «Робочий час: скорочений vs неповний» // «Податки & бухоблік», 2023, № 57.
Пам’ятайте: робота в умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень трудових прав працівників (ч. 3 ст. 56 КЗпП). Тому
працюючи неповний робочий день або неповний робочий тиждень, працівник має право на щорічну основну відпустку повної тривалості
На це звертає увагу Мінекономіки у листі від 05.01.2021 № 4709-06/235-07.
Про особливості зарахування періоду роботи на умовах неповного робочого часу до стажу, що дає право на щорічні основну та додаткові відпустки, ви можете дізнатися зі статті «Відпускний стаж» // «Податки & бухоблік», 2024, № 33. Зараз же поговоримо про нюанси розрахунку відпускних.
Середня при неповному робочому часі
Розрахунок середнього заробітку для визначення суми відпускних здійснюють на підставі Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 № 100 (далі — Порядок № 100). Детально про це див. у статті «Як розрахувати суму відпускних» // «Податки & бухоблік», 2024, № 33.
Як зазначено в абзаці сьомому п. 2 Порядку № 100, час, протягом якого працівник відповідно до законодавства не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. При цьому у листі Мінекономіки від 01.04.2021 № 4711-06/19889-07 стверджується, що згадана норма стосується випадків, коли працівники з не залежних від них причин працювали в режимі неповного робочого тижня. Тобто мова про встановлення неповного робочого тижня з ініціативи роботодавця (див. ст. 32 КЗпП).
Таким чином,
робочі дні, не відпрацьовані в режимі неповного робочого тижня, виключають із розрахункового періоду, якщо цей режим було встановлено за ініціативою роботодавця на підставі ст. 32 КЗпП
Якщо ж неповний робочий час встановлено за згодою сторін на підставі заяви працівника (ст. 56 КЗпП), то «правила гри» інші. У цьому випадку вільні від роботи дні у зв’язку із встановленням неповного робочого тижня залишаться в розрахунку середньої заробітної плати.
А якщо працівник працює на умовах неповного робочого дня? Тоді відпускні слід розраховувати в загальному порядку. Жодних особливостей тут немає. І не важливо, хто був ініціатором роботи в таких умовах.
Проілюструємо сказане на прикладах.
Ініціатор — працівник
Почнемо із ситуації, коли неповний робочий час установлюється за ініціативою працівника згідно зі ст. 56 КЗпП.
Приклад 1. На підставі заяви працівника йому було встановлено неповний робочий час:
— з 01.01.2023 по 30.11.2023 — неповний робочий день (4 години на день);
— з 01.12.2023 — поєднання неповного робочого дня (4 години на день) з неповним робочим тижнем (4 робочих дні з понеділка по четвер). Вихідні — субота та неділя, вільний від роботи день — п’ятниця.
З 22.04.2024 працівник йде у щорічну основну відпустку на 24 календарних дні. Розрахунковий період — квітень 2023 року — березень 2024 року. Зарплата, що бере участь у розрахунку відпускних, — 180072,00 грн.
Спочатку визначимо кількість днів у розрахунковому періоді.
Святкових та неробочих днів (див. ст. 73 КЗпП) немає, оскільки весь розрахунковий період припадає на час дії воєнного стану. У свою чергу, з 24.03.2022 та до дня закінчення воєнного стану норми ст. 73 КЗпП не застосовуються. Це передбачено ч. 6 ст. 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ.
У зв’язку з тим, що неповний робочий тиждень установлено за ініціативою працівника (ст. 56 КЗпП), дні, протягом яких працівник не працював (щоп’ятниці з 01.12.2023), не виключаємо з розрахункового періоду. Також не впливає на розрахунок середньої заробітної плати факт установлення неповного робочого дня.
Таким чином, кількість календарних днів у розрахунковому періоді (квітень 2023 року — березень 2024 року) становить 366.
Середня зарплата для розрахунку відпускних дорівнює:
180072,00 : 366 = 492,00 (грн/к. дн.).
Обчислимо суму відпускних за 24 календарних дні:
492,00 х 24 = 11808,00 (грн).
Ініціатор — роботодавець
Тепер давайте подивимося, як розрахувати відпускні, якщо працівнику встановлено неповний робочий тиждень з ініціативи роботодавця (ст. 32 КЗпП).
Приклад 2. Використовуючи умови прикладу 1 (див. вище), припустимо, що неповні робочий день та тиждень були встановлені працівнику з ініціативи роботодавця у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці підприємства.
Святкових та неробочих днів у розрахунковому періоді квітень 2023 року — березень 2024 року немає.
Факт установлення неповного робочого дня на розрахунок середньої зарплати для обчислення відпускних не вплине. І тут не має значення, з чиєї ініціативи це сталося.
А ось установлення неповного робочого тижня з ініціативи роботодавця вплине на розрахунок середньої. У наведеній ситуації усі п’ятниці з 01.12.2023 є вільними від роботи днями у зв’язку з роботою в режимі неповного робочого тижня. Це означає, що з 01.12.2023 по 31.03.2024 із розрахунку середньої їх потрібно виключити.
Таким чином, кількість днів розрахункового періоду, що беруть участь в обчисленні середнього заробітку, становитиме:
366 - 18 = 348 (к. дн.),
де 366 — загальна кількість календарних днів у розрахунковому періоді квітень 2023 року — березень 2024 року;
18 — кількість робочих днів, протягом яких працівник не працював у зв’язку із встановленням неповного робочого тижня з 01.12.2023 по 31.03.2024.
Обчислимо відпускну середньоденну зарплату:
180072,00 : 348 = 517,45 (грн/к. дн.).
Визначимо суму відпускних за 24 календарних дні відпустки:
517,45 х 24 = 12418,80 (грн).
Таким чином, середня заробітна плата та сума відпускних вийшли більше, ніж у прикладі 1 (див. вище). При цьому зарплата та режим праці не відрізняються. Різниця лише в ініціаторі встановлення неповного робочого тижня.
Висновки
- Установлення режиму неповного робочого дня на розрахунок середньої заробітної плати для обчислення суми відпускних не впливає.
- Якщо встановлення неповного робочого тижня було ініційовано роботодавцем згідно зі ст. 32 КЗпП, то дні, не відпрацьовані працівником на цій підставі, виключають із розрахункового періоду.
- У разі коли неповний робочий тиждень установлено з ініціативи працівника, розрахунок відпускних здійснюють без якихось особливостей.
