Воєнне звільнення. Нагадаємо, що відповідно до п. 9.1 підрозд. 8 розд. XX ПКУ всі ФОП-єдинники груп 1 та 2 мали право не сплачувати ЄП з 01.04.2022 (тобто починаючи зі сплати за квітень 2022) до 01.08.2023 (тобто закінчуючи сплатою за липень 2023). Причому незалежно від того, здійснює ФОП на ЄП груп 1, 2 підприємницьку діяльність чи ні і на якій території в нього знаходилась податкова адреса та місце здійснення діяльності.
З 01.08.2023 (тобто починаючи зі сплати ЄП за серпень 2023) не сплачувати ЄП груп 1 та 2 мають право лише ті ФОП, податкова адреса яких знаходиться на територіях активних бойових дій / можливих бойових дій / на тимчасово окупованих територіях відповідно до Переліку № 309* станом на дату початку (!) бойових дій або тимчасової окупації (п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ). При цьому податківці розуміють це так, що принциповою є дата, коли ФОП отримав статус платника ЄП групи 1 чи 2. Якщо ФОП не встиг отримати статус платника ЄП груп 1 чи 2 на відповідній території на момент, коли на цій території почалися бойові дії / можливість бойових дій чи тимчасова окупація, то він має обов’язково сплачувати ЄП починаючи з 01.08.2023. Див. з цього приводу статті «Якщо ФОП не сплачував єдиний податок з 01.08.2023» // «Податки & бухоблік», 2024, № 27, «Перехід ФОП у групу 1 чи 2: чи треба сплачувати ЄП» // «Податки & бухоблік», 2024, № 20. У запитанні сказано, що ФОП групи 2 був зареєстрований до війни на території, що є зоною можливих бойових дій. Вочевидь мається на увазі, що і платником ЄП групи 2 ФОП став до війни (адже для податківців важлива саме дата заходу на групи 1 чи 2, а не дата держреєстрації ФОП).
Якщо це дійсно так, то ФОП справді мав право не сплачувати авансові внески починаючи з квітня 2022 року і по сьогоднішній день.
Проблеми на рівному місці. Щоб скористатися воєнною можливістю несплати авансових внесків з ЄП ФОП — платник ЄП групи 2 повинен був просто прийняти рішення про несплату авансового внеску. Причому повідомляти про таке рішення нікого не потрібно. Реалізація такого рішення полягала в тому, що
ФОП просто не повинен був платити авансові внески у відведений для цього строк
Водночас тут виникла невелика проблема. Програмне забезпечення податківців налаштовано таким чином, що воно нараховує всім ФОП — платникам ЄП групи 1 та 2 необхідний розмір авансового внеску.
Через це у ФОП — платників ЄП групи 1 та 2, які скористалися воєнним звільненням, у електронному кабінеті почав накопичуватися податковий борг із сплати ЄП за «воєнні» періоди.
Щоб списати такі технічні борги, багатьом ФОП довелося писати заяву у податкову і чекати на анулювання такого боргу. Адже якщо за ФОП — платником ЄП рахується податковий борг, то фіскали можуть запустити «процедури», пов’язані з цим боргом. Наприклад, позбавити права працювати на ЄП.
Щоб цього не сталося, законодавці прямо у п.п. 91.4.5 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ встановили, що у
2022 та 2023 роках при визначенні розміру податкового боргу для позбавлення ФОП статусу спрощенця не включаються суми податкового боргу, що виникли за податкові періоди з 1 квітня 2022 року по 31 липня 2023 року
Детально про це читайте у «ФОП-єдиноподатник груп 1 та 2 та несписані нарахування по єдиному податку» // «Податки & бухоблік», 2023, № 40 та «Податковий борг з ЄП групи 2: як позбутися» // «Податки & бухоблік», 2023, № 61 (ср. ).
Водночас сьогодні читач запитує про інше. А саме його цікавить:
чи може він за наявності такого «технічного» податкового боргу змінити групу ЄП, а саме з групи 2 перейти на 3?
Право на зміну. На наш погляд, ФОП — платник ЄП має право міняти групу ЄП з молодшої у старшу і навпаки, незалежно від того, чи рахується за ним податковий борг: чи то технічний, чи то реальний.
Адже наявність податкового боргу впливає тільки:
1) на можливість ФОП узагалі стати платником ЄП. Так, п.п. 291.5.8 ПКУ говорить, що перешкодою для обрання ЄП є наявність податкового боргу у ФОП, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Причому позбавити права взагалі обрати спрощену систему може наявність будь-якого розміру податкового боргу — навіть копійчаного;
2) на можливість перебувати у статусі платника ЄП. Так, у п.п. 8 п.п. 298.2.3 ПКУ (у сукупності з абзацом третім п. 59.1 ПКУ) йдеться про те, що платники ЄП зобов’язані перейти на загальну систему у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує 3060 грн, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.
Причому цього останнього обмеження слід дотримуватися під час дії ВС з урахуванням п.п. 91.4.5 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ (див. його вище).
Інших випадків, коли наявність податкового боргу впливає на ФОП-спрощенців групи 1— 3, ПКУ не містить. Тобто у ПКУ немає жодної згадки про те, що ФОП, який є платником ЄП, не може змінити групу ЄП через те, що за ним рахується податковий борг.
Враховуючи це, вважаємо:
якщо ФОП має податковий борг (як технічний, так і реальний), то він має повне право змінити групу ЄП
Водночас варто розуміти, що коли за ФОП рахується реальний податковий борг і його сума більша за 3060 грн, то щоб не довелося після зміни ЄП покинути ЄП і перейти на загальну систему, потрібно, щоб він за ФОП не рахувався на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.