Податкову накладну не зареєстрували через ризиковість операції: як оскаржити?

У разі якщо в реєстрації ПН відмовлено через ризиковість, то шлях, по суті, один — оскаржувати відповідне рішення. Звісно, якщо останнє протиправне. І тут немає дилеми з «відмовними» накладними, яка б виникала у разі ризиковості платника (тобто спочатку виводити з ризикових чи оскаржувати відмову в реєстрації ПН)*.

* До речі, про алгоритм дій з ПН у ситуації, коли платник потрапив до ризикових платників, читайте в «Податки & бухоблік», 2023, № 53.

Методи ж оскарження рішень про відмову в реєстрації накладних (нехай навіть прийнятих через ризиковість операції) можна поділити умовно на дві групи: класичні та не дуже класичні ☺.

Класичними методами називаємо:

— судове оскарження (подаємо позов до адмінсуду, орієнтуючись на КАСУ);

— адміністративне оскарження (подаємо скаргу до Центральної комісії, орієнтуючись на ПКУ та Порядок оскарження № 1165*).

* Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, про неврахування таблиці даних платника ПДВ, про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку, затверджений постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165.

До «некласичних» зараховуємо:

— подання скарг до Ради бізнес-омбудсмена. Її можна подати в електронному вигляді, але після використання процедури адміноскарження;

— звернення на сервіс «Пульс». Звертатися потрібно телефоном. Це сервіс самих податківців. Проте зауважте, що, серед іншого, потрібно назвати прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, який вчиняє протиправні дії / приймає рішення тощо;

— звернення зі скаргами до Мінфіну, Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики тощо.

Зауважте: «некласичні» методи боротьби спрацьовують далеко не завжди. Поготів, строків для класичних методів (судове та адміноскарження) вони не зупиняють. Тобто слід розпочинати саме з класичних методів. Їм ми і приділимо зараз увагу. Розкриємо детальніше.

Адміноскарження рішення про відмову

В якій формі подаємо скаргу? Скарга подається виключно в електронному вигляді (форма J/F 1313205). До неї можна додавати документи та пояснення. Кожен прикріплений файл має бути не більше 2 МБ, формат — *.pdf. Кількість прикріплених файлів не має перевищувати 100 шт. Про це податківці зазначають у категорії 101.18 БЗ.

У самій формі не так багато місця для пояснень, тому рекомендуємо вам додавати їх окремим файлом.

У самій же формі скарги можна зазначити приблизно таке: «детально причини незгоди з рішенням комісії викладено у скарзі №… від… на… аркушах (скан-копія додається)».

У таких поясненнях (підписаних керівником / ФОП і скріплених, за наявності, печаткою), крім іншого, написати детальніше про:

а) специфіку роботи вашого підприємства або ФОП (наприклад, «ТОВ «Ромашка» зареєстровано… та здійснює діяльність.., специфіка цих видів діяльності полягає в тому, що…»);

б) конкретну операцію, за якою заблокували ПН (РК) (наприклад, «ТОВ «Ромашка» було укладено договір… №… від… з… На виконання договору було здійснено.., що підтверджується…»);

в) матеріально-технічну базу та наявність трудових ресурсів, підтверджуючи здатність реально виконати свої зобов’язання за договором (склади, транспорт тощо). Також можна послатися на подане повідомлення за формою № 20-ОПП;

г) те, що операція не містить ознак ризиковості (якщо, звісно, це саме так).

Якщо ж ви зможете укластися у відведений в електронній формі обсяг, то можна цього і не робити.

Так само в тексті скарги можна зазначити про намір взяти участь у розгляді матеріалів скарги особисто або через свого представника в режимі відеоконференції. Більш детально про цю процедуру див. роз’яснення в категорії 101.18 БЗ. Зауважте: бажання / небажання брати участь у розгляді скарги впливає на строки цього ж розгляду.

Куди подаємо? До Центральної комісії при ДПСУ.

В які строки? Передусім зауважте:

* Детальніше про це та про те, як старт строків зрозуміли деякі податківці, читайте в «Податки & бухоблік», 2023, № 29.

Тому повертаємося до загального правила: 10 робочих днів з дня, наступного за днем прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН (п.п. 56.23.1 ПКУ, п. 3 Порядку оскарження № 1165).

Зверніть увагу: механізм продовження строків подання скарги ще на 6 місяців із п. 56.3 ПКУ в контексті «відмовно-накладних» рішень не працює (раніше його дозволяли застосовувати навіть фіскали, 101.18 БЗ, яка втратила чинність). Наразі через формулювання п.п. 56.23.1 ПКУ це робити не можна. Та й Порядок оскарження № 1165 цього не передбачає.

Чи можна відкликати скаргу? Так, можна. Форма заяви про відкликання скарги затверджена Порядком оскарження № 1165 (форма F/J 1313303). Коли комісія буде у зв’язку з цією заявою залишати скаргу без розгляду, платник отримає спецквитанцію, сформовану в автоматичному режимі (п. 13 Порядку оскарження № 1165).

Як довго розглядатимуть скаргу? За загальним правилом, строки розгляду скарги залежать від того, чи виявив платник бажання брати участь у цьому процесі. Тож ці строки виглядають так (п.п. 56.23.3 ПКУ, п. 11¹ Порядку оскарження № 1165):

— 10 календарних днів з дня, що настає за днем отримання скарги, — якщо платник НЕ виявив бажання взяти участь у розгляді скарги;

— 30 календарних днів з дня, що настає за днем отримання скарги, — якщо платник виявив бажання взяти участь у розгляді скарги.

При цьому продовжувати ці строки заборонено. Однак розгляд скарги в режимі відеоконференції може бути перенесено (зокрема, через повітряну тривогу) в межах строку розгляду скарги. Тоді платнику надсилається повідомлення з відміткою «повторно».

І ще декілька нюансів щодо цього питання.

По-перше, якщо вмотивоване рішення за скаргою у встановлені строки не надсилається, то така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника з наступного дня після закінчення зазначеного строку (п.п. 56.23.4 ПКУ, п. 16 Порядку оскарження № 1165). Хоча цей механізм часто гладко не працює. Податківців доводиться підштовхувати через ті ж скарги (але вже безпосередньо дій фіскалів).

По-друге, є один спірний момент. Якщо досить прискіпливо почитати п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, то виходить, що на період дії воєнного стану строки розгляду скарги на рішення про відмову в реєстрації ПН/РК становлять 10 робочих днів, з дня її одержання. Усе тому, що це правило йде окремим абзацом і не примикає до норм п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, які діють до 01.08.2023.

Тобто

При цьому новий строк у 30 днів (якщо платник захотів брати участь у розгляді скарги) не має застосовуватися.

Рішення за результатами розгляду скарги надсилається платнику до Електронного кабінету. Саме воно є підставою для реєстрації ПН. Але вона відбудеться лише тоді, коли у платника достатньо регліміту (п. 18 Порядку оскарження № 1165).

Судоскарження рішення про відмову

Який суд обрати? Подавати позов потрібно до окружного адмінсуду. Територіально це може бути суд (ч. 1 ст. 25 КАСУ):

— за місцезнаходженням позивача (тобто платника);

— за місцезнаходженням відповідача (тобто регіональних податківців або ДПСУ).

Зазвичай у нашому випадку окружний суд покриває територію місцезнаходження і позивача, і одного з відповідачів (тобто регіональну податкову).

Які строки для звернення до суду? Увага: строки звернення до суду не призупиняються. Проте якщо вони пропущені через поважні причини, то можна разом із позовом подавати заяву (або ж прямо в позові зазначати) про поновлення строків (ч. 1 ст. 123 КАСУ). Поважність причин визначає суд.

Також зауважте, що на сьогодні для звернення до суду щодо рішення про відмову в реєстрації ПН ми орієнтуємося на строки, визначені саме у ст. 122 КАСУ, а не на ті, що зазначені в ПКУ. Про це говорить актуальна позиція Верховного Суду та навіть податківці (постанова ВС від 16.12.2020 у справі № 520/3902/2020, БЗ 101.18). Ідеться, зокрема, про:

— 6 місяців з дня отримання платником рішення про відмову в реєстрації ПН — якщо ви НЕ подавали скаргу на це рішення до Центральної комісії при ДПСУ;

— 3 місяці з дня вручення платнику рішення за результатами розгляду скарги — якщо ви скористалися процедурою адміноскарження і таке рішення вам вручили у встановлений у законі строк;

— 6 місяців з дня подання адмінскарги — якщо рішення щодо неї не прийняли та/або не вручили платникові в установлений у законі строк.

Щоправда, як ми вже зазначали вище, в обставинах, коли рішення не прийняли або не надіслали у встановлені строки, має спрацювати механізм автоматичного задоволення скарги за п.п. 56.23.4 ПКУ. І на період воєнного стану цей механізм так само має працювати (якщо враховувати формальне прочитання п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Хто відповідач? Ми вважаємо, що відповідачами мають бути відповідні головні управління ДПС в областях, м. Києві, Офіс великих платників і ДПСУ, а не комісії при цих підрозділах.

Чому головні управління та ДПСУ?

Головному управлінню ми адресуємо вимогу про скасування їх рішення, а ДПСУ — вимогу зареєструвати ПН/РК. Адже саме ДПСУ як адміністратор СЕА ПДВ вноситиме ці дані.

До речі, проскакували рішення, де відповідачем виступає тільки головне управління (постанова ВС від 06.04.2021 у справі № 200/3303/20). Проте це, ймовірніше, виняток, ніж правило.

Які вимоги до змісту позову? Інформацію, яка обов’язково має міститися в позові, ви зможете знайти в ст. 160 КАСУ.

Як сформулювати позовні вимоги? Вимагаємо:

1) визнати незаконним і скасувати рішення про відмову в реєстрації ПН;

2) зареєструвати ПН у ЄРПН днем її направлення на реєстрацію.

Який розмір судового збору? Згідно з п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону про судзбір за подання позову з вимогою немайнового характеру (як у нашому випадку) судовий збір становить 1 прожитмінімум для працездатних осіб (на сьогодні — 3028 грн).

Рішення на користь платника: що врахувати? Часто буває так, що податківці ці рішення не виконують. Про те, як діяти в цьому разі, читайте в «Податки & бухоблік», 2022, № 88.

Судова практика

Цікавою видається постанова ВС від 18.04.2024 у справі № 380/14551/23. У справі йшлося про зупинку реєстрації ПН за критерієм 1 ризиковості операцій* (обсяг постачання перевищує залишки). При цьому, коли платник надав під час зупинки ПН пояснення з документами, податківці відмовили в реєстрації такої накладної, вказавши на недостатність поданих документів.

* Критерії ризиковості здійснення операцій, затверджені постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165.

Суд став на бік платника. Аргументи:

— податківці не вказали, під що конкретно з критерію 1 потрапила операція платника;

— фіскали у квитанції не зазначили конкретний перелік документів, які необхідно надати платнику стосовно спірної операції. Судді ж вважали надані платником документи цілком достатніми для прийняття рішення щодо реєстрації ПН. При цьому податківці, до речі, просили ЗЕД-контракти. А платник узагалі не займався ЗЕД.

У постанові ВС від 21.03.2024 у справі № 400/3927/22 Верховний Суд щодо відсутності у квитанції про зупинення реєстрації ПН конкретного переліку документів зазначив, що умови такої пропозиції дають підстави позивачу самостійно визначати перелік необхідних документів. Це в подальшому виключає посилання відповідача на їх недостатність чи неповноту та спростовує доводи про недостатність документів, поданих позивачем на підтвердження реальності проведених операцій.

Однак зауважте: у наведених рішеннях платник дійсно подавав певний пакет документів і судами його дійсно було визнано достатнім як для підтвердження операції, так і для прийняття рішення про реєстрацію ПН. Тож навіть якщо у квитанції не наведено конкретний перелік документів, які хочуть бачити фіскали на підтвердження операції, то це не означає, що взагалі не потрібно надавати ці документи.

І ще один момент у контексті цих рішень: не прив’язуйтесь до критерію 1. Конкретний перелік документів має бути незалежно від того, під який критерій ризиковості операцій потрапила ПН.

І ще одне цікаве рішення в контексті критерію 1 (наразі досить багато рішень у практиці ВС пов’язано саме з цим критерієм). Говоримо про постанову ВС від 06.03.2024 у справі № 440/3706/23. Вона знову ж таки стосується змісту квитанції. Верховний Суд, стаючи на бік платника, крім усього іншого, зазначає про такий нюанс. У разі зупинення реєстрації ПН на підставі п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних в органу ДПС сумнівів, пов’язаних із легальністю діяльності юридичної особи, вказавши, які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

У підсумку виходить, що квитанція, зокрема, про зупинення реєстрації ПН має бути максимально індивідуалізована під ту чи іншу податкову накладну. Однак повторимося, що недоліки у квитанції ще не дозволяють платнику безвідповідально ставитися до переліку документів та пояснень, які він подаватиме фіскалам.