У перевізників пального (як на своєму, так і на орендованому транспорті) чи оптових продавців «без місця» ситуації вимушеного перестою в якихось місцях транспорту (пересувних акцизних складів) із пальним в ємностях зовсім не рідкість. Причини, місця і тривалість таких зупинок-простоїв бувають різними. Наприклад, покупець не забирає у визначений час пальне, покупець узагалі відмовляється від пального, якісь технічні проблеми із транспортом, перестій в очікуванні рознарядки на доставку, експертизи пального тощо…
Зухвалі фіскали дуже часто не звертають уваги на будь-які причини перестою і кваліфікують такі дії як зберігання пального у місцях, де перестоюють транспорт / ємності. Вони також наполягають на обов’язковій наявності у перевізників чи оптових продавців «без місця» ліцензій на зберігання пального у таких місцях, а подеколи ще й «малюють» «космічні» (півмільйонні) штрафи.
Як ми зазначили, останнім часом почастішали відповіді податківців на такого роду запитання, але рівень фіскальності їхнього підходу до цієї проблеми дещо знизився, гадаємо, цьому посприяла й судова практика (див. нижче). А тут ще й додався новий Закон № 3817*, який дещо змінив низку «пальних» термінів порівняно із Законом № 481**. Тож з’явились сподівання, що після цього підхід фіскалів іще пом’якшає…
Але про все по черзі.