Проблемні ситуації
У перевізників пального (як на своєму, так і на орендованому транспорті) чи оптових продавців «без місця» ситуації вимушеного перестою в якихось місцях транспорту (пересувних акцизних складів) із пальним в ємностях зовсім не рідкість. Причини, місця і тривалість таких зупинок-простоїв бувають різними. Наприклад, покупець не забирає у визначений час пальне, покупець узагалі відмовляється від пального, якісь технічні проблеми із транспортом, перестій в очікуванні рознарядки на доставку, експертизи пального тощо…
Зухвалі фіскали дуже часто не звертають уваги на будь-які причини перестою і кваліфікують такі дії як зберігання пального у місцях, де перестоюють транспорт / ємності. Вони також наполягають на обов’язковій наявності у перевізників чи оптових продавців «без місця» ліцензій на зберігання пального у таких місцях, а подеколи ще й «малюють» «космічні» (півмільйонні) штрафи.
Як ми зазначили, останнім часом почастішали відповіді податківців на такого роду запитання, але рівень фіскальності їхнього підходу до цієї проблеми дещо знизився, гадаємо, цьому посприяла й судова практика (див. нижче). А тут ще й додався новий Закон № 3817*, який дещо змінив низку «пальних» термінів порівняно із Законом № 481**. Тож з’явились сподівання, що після цього підхід фіскалів іще пом’якшає…
Але про все по черзі.
Фіскальні хитання
Звісно, такі питання постають не вперше і вони доволі близькі до проблеми зберігання власного пального у бензовозах тощо «сільгоспниками», «дорожниками» та іншими госпсуб’єктами для забезпечення їхніх виробничих потреб.
Податківці до цієї проблеми зазвичай підходили фіскально і на практиці при перевірках пально-ліцензійних питань часто й зухвало «атакували» з цього приводу госпсуб’єктів.
БЗ-консультація. Почнемо з того, що в БЗ 113.04 до 27.07.2024 (дати набрання чинності Законом № 3817) тривалий час була розміщена консультація, яка «теоретично» поширювалась на випадки зберігання пального у бензовозах, як власниками, так і перевізниками. У ній була відповідь на запитання: «Чи потрібно СГ, який використовує транспортний засіб — паливозаправник (бензовоз) з метою доставки та зберігання пального, отримувати ліцензію на зберігання пального на такий транспортний засіб?».
Звісно, фіскали відповіли, що
госпсуб’єкту, який використовує транспортний засіб — паливозаправник (бензовоз) з метою доставки та зберігання (!) пального, необхідно отримати ліцензію на зберігання пального на місце (територію), де знаходиться паливозаправник (бензовоз), як ємність, що використовується для зберігання пального…
А якщо транспортний засіб використовується не «з метою… зберігання пального»? Зокрема, як у наших випадках — із перевізниками пального. Ними ж транспорт використовується переважно лише для перевезення пального. І здебільшого у таких випадках перестій транспорту із пальним в ємностях, який фіскали трактують як «зберігання пального», є вимушеним. Однак, як ми зазначили, зазвичай цей факт фіскалів на перевірках «не турбує»… І хоча цю консультацію поки прибрали, але осад лишився. Дуже сподіваємось, що її не реанімують.
І ще: у цій консультації саме для перевізників пального вони додали такий (зрозумілий) момент, що на період здійснення перевезень транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для перевезення пального*. На наш погляд, це не має значення для «ліцензійних» питань, хоча деякі судді іншої думки (див. нижче)...
* За винятком транспортного засобу, що використовується госпсуб’єктом, який не є розпорядником акцизного складу та платником пального акцизу, для переміщення в Україні власного пального для потреб власного споживання чи промислової переробки.
Нещодавні листи. А от щодо більш конкретних ситуацій у нещодавніх роз’ясненнях позиція ДПСУ є ліберальнішою, хоча теж доволі розлогою…
1. Лист ДПСУ від 20.05.2024 № 2789/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК.
Ситуація. У листі розглядається ситуація, коли у перевізника бензовози з пальним перестоювали декілька днів в одному місці, поки пальне буде перевантажено на інший транспорт або вибране отримувачем. «Пікантності» ситуації додавав той факт, що на місце простою цих бензовозів (із пальним замовника) у перевізника була ліцензія на зберігання його пального для власних виробничих потреб…
Запитання. Перевізник запитав у фіскалів: протягом якого строку пальне підприємства-замовника автопослуг може знаходитися в пересувному акцизному складі після прибуття на місце розвантаження? А також: чи необхідно цю ситуацію розцінювати так, що пальне знаходиться на зберіганні у перевізника?**
** Було ще й запитання: яку відповідальність несе перевізник за несвоєчасне розвантаження пального, що належить замовнику автопослуг? Але фіскали, пославшись на ГКУ, відповіли, що це не в їх компетенції…
Відповіді. Спочатку фіскали зовсім м’яко «стелили» відповідь і зазначили: коли перевізник автотранспортом надає послуги з перевезення пального, то розпорядником акцизних складів пересувних, в яких здійснюється перевезення пального, є власник пального. І додали, що ПКУ не обмежено строк перебування пального в акцизному складі пересувному. Однак фінальний висновок вже зовсім не такий однозначний: якщо транспортний засіб використовується для переміщення пального, а не його зберігання певний час у певному місці, де наявні об’єкти оподаткування, обов’язку отримувати ліцензію на право зберігання пального у такому транспортному засобі у перевізника не виникає. Водночас
у разі зберігання пального у паливоцистерні (що використовується перевізником на праві власності або користування) певний час у певному місці необхідно отримувати ліцензію на право зберігання пального, де наявні об’єкти оподаткування
У цьому листі фіскали також повідомили, що ліцензування діяльності з перевезення (переміщення) пального у напівпричепі (паливоцистерні) Законом № 481 (а тепер і Законом № 3817) не передбачено…
Але ми поки не будемо аналізувати висновки цього листа, а перейдемо до іншого.
2. Лист ДПСУ від 15.05.2024 № 2731/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК.
Ситуація. Тут ситуація трохи інша, адже сам госпсуб’єкт не перевізник, але торгує пальним за оптовою ліцензією без місця торгівлі і має / використовує для цих цілей власний напівпричеп (паливоцистерну), в якому перевозиться пальне. Буває, що частина нереалізованого пального тимчасово знаходиться (простоює) у цій паливоцистерні.
Запитання. Перше запитання ми окремо (!) обговоримо далі, а от два інші дуже схожі на ті, що були у попередньому листі: через який проміжок часу після переміщення (заливу) пального в пересувний акцизний склад необхідно вважати, що пальне знаходиться на зберіганні відповідно до законодавства України? Та — чи є необхідним отримання ліцензії на право зберігання пального в пересувному акцизному складі (у цьому випадку напівпричепі (паливоцистерні))?
Відповіді. Так от, відповіді на ці запитання були такими ж самими, що фіскали надали в першому листі від 20.05.2024 (мабуть, «малював» їх той же автор). Можете порівняти: якщо транспортний засіб використовується для переміщення пального, а не його зберігання певний час у певному місці, де наявні об’єкти оподаткування, обов’язку отримувати ліцензію на право зберігання пального у такому транспортному засобі у перевізника не виникає. Водночас у разі зберігання пального у напівпричепі (паливоцистерні) певний час у певному місці необхідно отримувати ліцензію на право зберігання пального, де наявні об’єкти оподаткування.
Щодо спільних висновків листів. Підсумуємо. Після цих двох листів
виникають два запитання:
— що означає «певний час»
та
— про які «об’єкти оподаткування» йде мова?
І якщо «певний час» — це щось зовсім непевне ☺, то під «об’єктами оподаткування», ми гадаємо, можуть розумітися (власні чи орендовані):
— або транспортні засоби з ємностями / причіпні паливоцистерни;
— або території / приміщення, які платник використовує у своїй діяльності.
Виходячи з формулювань у відповідях і здорової логіки, схиляємось дл того, що під «об’єктами» фіскали тут мають на увазі саме території / приміщення, якими користується госпсуб’єкт. Тож, схоже, митарі натякають, що ліцензія на зберігання буде потрібна, лише коли бензовоз та/або причіпна паливоцистерна перестоюватиме «певний час» на території / у приміщенні, якими госпсуб’єкт володіє або які орендує.
Начебто, усе і не так страшно, але отой «певний час» — категорія надто розлога і надає можливість фіскалам «перегинати палицю»… ☹
Якщо ж під об’єктами тут розуміти саме транспортні засоби з ємностями / причіпні ємності, то висновки вийдуть більш фіскальними та й доволі дивними. Тут додамо, що «місцем зберігання пального» (у тому числі й за цим терміном, оновленим Законом № 3817) не може бути взагалі будь-яке місце, де перестоюватиме такий транспорт…
Наші й суддівські думки
Проблема, надумана фіскалами. Ми взагалі вважаємо, що ці проблеми здебільшого фіскалами «висмоктані з пальця». І, виходячи просто з визначень термінів «зберігання пального» і «місце зберігання пального», як старих (ст. 1 Закону № 481), та і оновлених (пп. 32 та 48 ч. 1 ст. 1 Закону № 3817), у разі якихось перестоїв пального у бензовозах / причепах у процесі його транспортування ліцензії на зберігання пального не потрібні. Адже такі тимчасові перестої все одно є частиною діяльності із перевезення / постачання пального госпсуб’єктами, а не «зберіганням пального» (див. цей термін).
Крім того, у таких випадках немає не тільки власне «зберігання», але й «місця зберігання пального». Нагадаємо, що старий термін (із Закону № 481) таким визначав місце (територію), на якому розташовані споруди, та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального. А новий термін із Закону № 3817 таким визначає «об’єкт нерухомого майна, відмінний від земельної ділянки, або єдиний (цілісний) майновий комплекс», на території якого здійснюються відповідні операції, зокрема розміщення пального. І який «належить суб’єкту господарювання на праві власності або користування»!
Тут пояснимо, що як старий, так і оновлений терміни «місце зберігання пального» передбачають проведення відповідних операцій з пальним (зокрема, розміщення ємностей із ним) на об’єкті нерухомого майна, відмінному від земельної ділянки, або у єдиному (цілісному) майновому комплексі. І — що
ліцензія на зберігання пального, раніше — згідно зі ст. 15 Закону № 481, а тепер — згідно з ч. 3 ст. 28 Закону № 3817, видається саме на місце (адресу) такого об’єкта нерухомості чи майнового комплексу (що належить «зберігачу» на праві власності або користування!)
Однак у наших випадках ємність (цистерна) «розташована» на транспортному засобі (бензовозі тощо) і зазвичай рухається з місця на місце! Тобто вона не розташована на конкретному об’єкті / комплексі. А простій (нерідко вимушений) пального не у «місці зберігання пального», а у транспортному засобі (чи причепній автоцистерні тощо), що «на ходу» експлуатується, не підпадає під ліцензування!
Але коли простій транспорту із пальним таки відбувається у згаданих у терміні «об’єктах», бажано, щоб він не був тривалим («певний час»)…
Суди підтверджують. Зазначимо, що у суддів буває й дещо іншій підхід і аргументація (з підтягуванням сюди ще й норм ПКУ, присвячених акцизним складам) при вирішенні схожих справ — коли пальне зберігалось госпсуб’єктами в бензовозах / причепах. Але вони зазвичай приймають рішення не на користь фіскалів! І теж вважають, що у подібних випадках ліцензія на зберігання пального в бензовозах / причепах не потрібна, — див. «Ліцензія на зберігання пального: думка ВС» // «Податки & бухоблік», 2022, № 42, а також «Верховний Суд: зберігання пального в бензовозі/заправнику— без ліцензії!» // «Податки & бухоблік», 2023, № 98 (в останньому згадується ціла низка судових рішень на користь госпсуб’єктів).
Майте це на увазі, але усе-таки радимо бути обережними і — особливо у тих ситуаціях, коли бензовоз / причеп із пальним «надто певний» час простоює у «певній» нерухомості / комплексі. Бо судові перегони — ще та «весела» справа…
Ліцензія «без місця» і перестій пального в цистерні: законно!
Ось проанонсоване нами окреме запитання, яким лист ДПСУ від 15.05.2024 № 2731/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК відрізняється від листа від 20.05.2024: чи законне тимчасове перебування пального в пересувному акцизному складі, за умови чинної ліцензії на оптову торгівлю пальним (за відсутності місць оптової торгівлі)?
Щодо такого запитання і проблем із цим на практиці ми писали в матеріалі «Оптова торгівля пальним без місця» // «Податки & бухоблік», 2023, № 8 (ср. ). І ось нарешті у цьому листі фіскали надали позитивну відповідь:
наявність ліцензії на оптову торгівлю пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним передбачає тимчасове перебування пального у транспортному засобі, з якого здійснюється така оптова торгівля
Тож у оптових торговців пальним «без місця» з’явився додатковий аргумент «від самих фіскалів» — для захисту від них же, завзятих, у ситуаціях, коли пальне, що реалізується, вимушено «перестоює» у бензовозах та/або у причіпних ємностях. А зараз такий підхід ще й нормативно закріплено: у ч. 6 ст. 29 Закону № 3817 визначено, що оптова торгівля пальним за відсутності місць здійснюється, зокрема, у транспортному засобі, на якому переміщується та/або в якому зберігається пальне…
Тож чекаємо на свіжі (у світлі Закону № 3817), більш чіткі і ліберальні роз’яснення ДПСУ.
Висновки
- У БЗ-консультації податківці вимагали від госпсуб’єкта, який використовує бензовоз з метою доставки та зберігання пального, отримати ліцензію на зберігання пального на місце (територію), де знаходиться бензовоз.
- У свіжих листах податківці щодо ситуацій, коли у перевізника / оптового продавця бензовози / причепи з пальним якийсь час перестоювали в одному місці, вимагають отримання ліцензії — у разі зберігання пального у такому бензовозі / причепі «певний час у певному місці».
- Вважаємо, що під «певним місцем» тут фіскали мають на увазі певну нерухомість / майнові комплекси, якими госпсуб’єкт володіє чи які орендує. А от «певний час» — поняття абстрактне, і цим можуть скористатись податківці…
- На нашу думку, при таких перестоях пального ліцензія на його зберігання перевізникам / продавцям «без місця» взагалі не потрібна (аргументи — див. у статті). Судова практика теж це підтверджує. З виходом Закону № 3817 ситуація з цим має покращитись, але все одно будьте обережні.
- Податківці, зокрема й у Законі № 3817, підтвердили, що оптова торгівля пальним за ліцензією «без місця» передбачає тимчасове перебування (зберігання) пального у транспортному засобі, з якого здійснюється така оптова торгівля.
