Винуватець-перевізник відшкодовує шкоду (збитки)

Облік втрачених / зіпсованих при перевезенні товарів

У продавця. Якщо ризики і контроль, пов’язані з товаром, переходять до покупця до транспортування, то тут з боку продавця постачання відбулося і завершене в момент передачі товару перевізникові. Тож саме покупець пред’являтиме претензію перевізникові з вимогою відшкодувати вартість втрачених / пошкоджених товарів.

А от якщо ризики на переданий товар від продавця до покупця переходять в момент вручання товару покупцеві, то при переданні товару перевізнику продавець все ще продовжує обліковувати його на балансі. У цей момент продавцю має сенс в обліку зробити таку проводку: Дт 287 «Товари в дорозі» — Кт 281 «Товари на складі».

Заразом у момент передачі товару перевізнику виникають підстави для нарахування податкових зобов’язань (ПЗ) з ПДВ: Дт 643 — Кт 641/ПДВ (на суму ПДВ виходячи з договірної вартості товару).

За фактом втрати чи псування товару (якщо він не придатний до використання) на підставі акта про приймання, отриманого від покупця, наднормативну нестачу списують проводкою: Дт 947 — Кт 287. Водночас нараховують компенсуючі ПЗ з ПДВ за втраченими товарами згідно з п. 198.5 ПКУ (як негосподарське використання): Дт 949 — Кт 641/ПДВ. Також одночасно зі списанням на витрати суму наднормативних нестач відображають на позабалансовому субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей». Тут її обліковують до вирішення питання про винуватця. Зауважте!

Адже такі товари не відповідають визначенню активів з п. 3 розд. I НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» — підприємство їх не контролює і не отримає від їх використання економічних вигод у майбутньому.

Щодо ПЗ з ПДВ, які було нараховано за фактом відвантаження товару у момент передання його перевізнику (перша подія — відвантаження), то оскільки товар так і не доїхав до покупця, є підстави їх зняти (відкоригувати). Для цього роблять записи методом «червоне сторно»: Дт 643 — Кт 643/2, Дт 643/2 — Кт 641/ПДВ. Звісно, зняти нараховані ПЗ (Дт 643/2 — Кт 641/ПДВ) можна лише за умови реєстрації зменшуючого розрахунку коригування (РК).

У покупця. Покупці оприбутковують на баланс товар за дебетом субрахунку 281 у фактично отриманій кількості та на фактично отриману суму (з урахуванням нормативних втрат): Дт 281 — Кт 631 і одночасно Дт 644/1 — Кт 631 (на суму ПДВ).

А от відобразити податковий кредит (ПК) за отриманою від продавця податковою накладною — ПН (Дт 641/ПДВ — Кт 644/1), якщо ризики щодо товару переходять до покупця після його транспортування, можливо суто після реєстрації зменшуючого РК (Дт 641/ПДВ — Кт 644/1 методом «червоне сторно»).

Подробиці про облік зниклого у дорозі товару читайте в статті «Товар утрачено в дорозі: як обліковувати продавцю і покупцю?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 69.

Облік розрахунків за претензіями

Юридичне. За нормами ч. 1 ст. 314 ГКУ перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталася не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає (ч. 2 ст. 314 ГКУ):

— у разі втрати або нестачі вантажу — в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає;

— у разі пошкодження вантажу — в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість.

Право суб’єкта господарювання, чиї права або законні інтереси порушено, за потреби відшкодування збитків або застосування інших санкцій звернутися до порушника з письмовою претензією з метою безпосереднього врегулювання спору передбачено ч. 2 ст. 222 ГКУ. А обов’язкові реквізити претензії наведено у ч. 3 ст. 222 ГКУ.

Одержувач претензії зобов’язаний повідомити заявника про результати її розгляду (ч. 8 ст. 222 ГКУ) — повне або часткове визнання, повне або часткове відхилення з обґрунтуванням власної позиції.

Облік у продавця. Для обліку розрахунків за претензіями застосовують субрахунок 374 «Розрахунки за претензіями», а визнаного доходу від відшкодування зазнаних збитків — субрахунок 715 «Штрафи, пені, неустойки».

Тож на вартість товарів, утрачених при транспортуванні (Дт 947 — Кт 287, Дт 949 — Кт 641/ПДВ), продавець за пред’явленою претензію перевізникові відображає дебіторську заборгованість і дохід записом: Дт 374 — Кт 715.

Однак показувати в бухобліку такий дохід квапитися не слід. Позаяк за вимогами п. 5 НП(С)БО 15 «Дохід»

Але під час направлення претензії перевізникові зазначені критерії визнання доходу ще не виконуються. Адже надсилання претензії перевізнику жодним чином не впливає на зміну структури активів і зобов’язань підприємства. Ба більше перевізник може взагалі не погодитися з претензією і відхилити її. Тож і достовірна оцінка доходу теж під великим питанням.

Відтак для відображення доходу доведеться дочекатися визнання претензії перевізником. Тож саме після того, як перевізник погодиться компенсувати завдані збитки — визнає претензію, продавець товару має відобразити інший операційний дохід на суму, зазначену у відповіді перевізника на претензію. Для цього в обліку продавець у періоді визнання претензії перевізником сформує проводку: Дт 374 — Кт 715.

Щодо ПДВ, то в момент визнання перевізником претензії нараховувати ПЗ не потрібно. Річ у тім, що за своєю суттю компенсація вартості втраченого / зіпсованого товару є відшкодуванням завданих збитків. А натепер відповідно до п. 188.1 ПКУ суми отриманого відшкодування шкоди не оподатковують ПДВ. Підтверджують це і фіскали (див. БЗ 101.07). Так, податківці заявляють, що кошти, які надходять ПДВ-платнику як відшкодування збитків за пошкоджене, знищене або втрачене майно, не включають до бази оподаткування ПДВ (див. статтю «Відшкодування шкоди (компенсація витрат) та ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2024, № 69).

Якщо ж претензія не буде визнана перевізником, то спір між сторонами може бути вирішено в судовому порядку (але це вже інша ситуація — тоді дохід визнають у періоді набрання законної сили рішенням суду). Проте у нашому випадку підприємство вирішило не судитися з перевізником. Тож і ніякий дохід за претензією, якщо перевізник не погодився відшкодувати вартість втрачених / пошкоджених товарів, продавець не визнає. І відповідно не робить проводку: Дт 374 — Кт 715.

Якихось різниць у зв’язку з нестачами (нормативними або понаднормовими) і за відшкодуванням збитків ПКУ не передбачено. Тут і малодохідники, і високодохідники орієнтуються на бухфінрезультат.

Облік у покупця. На суму вартості втрачених / пошкоджених товарів (наднормативних втрат) покупець формує дебіторську заборгованість за претензією, що пред’явлена винуватцю нестачі — перевізнику: Дт 374 — Кт 631 (685). Знов-таки і тут

Адже за вимогами п. 5 НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» активом дебіторську заборгованість визнають, якщо (1) існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та (2) може бути достовірно визначена її сума.

Якщо ж перевізник так і не визнає претензію, то у покупця не буде підстав визнавати дебіторську заборгованість за претензією та робити проводку: Дт 374 — Кт 631.

Безнадійна заборгованість за претензією

Бухоблік. У разі коли перевізник визнав претензію, але не погасив заборгованість за нею, в майбутньому таку заборгованість визнають безнадійною (див. статтю «Критерії визнання заборгованості безнадійною» // «Податки & бухоблік», 2023, № 73). І відповідно тоді її списують до складу витрат звітного періоду: Дт 944 — Кт 374.

Однак таку проводку використовують, якщо з якихось причин не створювали резерв сумнівних боргів (РСБ). Наприклад, не було жодних сумнівів у погашенні заборгованості за претензією. Цю ж проводку (Дт 944 — Кт 374) застосовують, коли визнана безнадійною заборгованість перевищує створений РСБ (на суму такого перевищення).

А от списання дебіторської заборгованості, визнаної безнадійною, за рахунок раніше створеного РСБ (у межах його залишку) проводять кореспонденцією: Дт 38 — Кт 374. Принагідно нагадаємо, що витрати на створення власне РСБ визнають у бухобліку витратами того періоду, в якому його нараховано, та відображають у складі інших витрат операційної діяльності записом: Дт 944 — Кт 38. Докладніше про створення РСБ див. у статтях «Змінилася платоспроможність дебіторів: не забудьте про резерв сумнівних боргів» // «Податки & бухоблік», 2022, № 47 і «Резерв сумнівних боргів» // «Податки & бухоблік», 2020, № 23.

Заразом суму списаної дебіторської заборгованості відображають у позабалансовому обліку — обліковують на субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість» не менше 3 років (для спостереження за можливістю її стягнення у разі зміни (поліпшення) майнового стану боржника). А остаточно з субрахунку 071 таку суму списують або при отриманні коштів від перевізника у вигляді відшкодування заборгованості (Дт 30, 31 — Кт 716), або після закінчення строку обліку такої заборгованості.

Податок на прибуток. У малодохідників (що відмовилися від різниць з розд. III ПКУ) у прибутковому обліку списання безнадійних боргів пройде за бухобліковими правилами. Ніяких різниць (коригувань фінрезультату) при цьому не виникне.

А ось у високодохідників (з річним бухдоходом понад 40 млн грн) і малодохідників-добровольців виникнуть різниці за п. 139.2 ПКУ. Подробиці див. у статті «Списання безнадійного боргу за відвантаженими товарами» // «Податки & бухоблік», 2023, № 73 (ср. ).

А тепер розглянемо приклад.

Розрахунки за претензією щодо втраченого товару