Теми статей
Обрати теми

Винуватець-перевізник відшкодовує шкоду (збитки)

Войтенко Тетяна, податковий експерт
Як обліковувати товари, що втрачені / зіпсовані через вину перевізника, який відмовився компенсувати завдану шкоду? Як відображати в обліку розрахунки за виставленою перевізнику претензією з вимогою відшкодувати вартість втрачених / пошкоджених товарів, які не будуть оплачені (бо направили претензію)? Судитися з перевізником підприємство не буде. Зараз це з’ясовуємо.

Облік втрачених / зіпсованих при перевезенні товарів

У продавця. Якщо ризики і контроль, пов’язані з товаром, переходять до покупця до транспортування, то тут з боку продавця постачання відбулося і завершене в момент передачі товару перевізникові. Тож саме покупець пред’являтиме претензію перевізникові з вимогою відшкодувати вартість втрачених / пошкоджених товарів.

А от якщо ризики на переданий товар від продавця до покупця переходять в момент вручання товару покупцеві, то при переданні товару перевізнику продавець все ще продовжує обліковувати його на балансі. У цей момент продавцю має сенс в обліку зробити таку проводку: Дт 287 «Товари в дорозі» — Кт 281 «Товари на складі».

Заразом у момент передачі товару перевізнику виникають підстави для нарахування податкових зобов’язань (ПЗ) з ПДВ: Дт 643 — Кт 641/ПДВ (на суму ПДВ виходячи з договірної вартості товару).

За фактом втрати чи псування товару (якщо він не придатний до використання) на підставі акта про приймання, отриманого від покупця, наднормативну нестачу списують проводкою: Дт 947 — Кт 287. Водночас нараховують компенсуючі ПЗ з ПДВ за втраченими товарами згідно з п. 198.5 ПКУ (як негосподарське використання): Дт 949 — Кт 641/ПДВ. Також одночасно зі списанням на витрати суму наднормативних нестач відображають на позабалансовому субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей». Тут її обліковують до вирішення питання про винуватця. Зауважте!

Списати вартість втрачених / зіпсованих товарів на витрати слід незалежно від того, чи буде надалі отримано відшкодування завданих збитків від перевізника

Адже такі товари не відповідають визначенню активів з п. 3 розд. I НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» — підприємство їх не контролює і не отримає від їх використання економічних вигод у майбутньому.

Щодо ПЗ з ПДВ, які було нараховано за фактом відвантаження товару у момент передання його перевізнику (перша подія — відвантаження), то оскільки товар так і не доїхав до покупця, є підстави їх зняти (відкоригувати). Для цього роблять записи методом «червоне сторно»: Дт 643 — Кт 643/2, Дт 643/2 — Кт 641/ПДВ. Звісно, зняти нараховані ПЗ (Дт 643/2 — Кт 641/ПДВ) можна лише за умови реєстрації зменшуючого розрахунку коригування (РК).

У покупця. Покупці оприбутковують на баланс товар за дебетом субрахунку 281 у фактично отриманій кількості та на фактично отриману суму (з урахуванням нормативних втрат): Дт 281 — Кт 631 і одночасно Дт 644/1 — Кт 631 (на суму ПДВ).

А от відобразити податковий кредит (ПК) за отриманою від продавця податковою накладною — ПН (Дт 641/ПДВ — Кт 644/1), якщо ризики щодо товару переходять до покупця після його транспортування, можливо суто після реєстрації зменшуючого РК (Дт 641/ПДВ — Кт 644/1 методом «червоне сторно»).

Подробиці про облік зниклого у дорозі товару читайте в статті «Товар утрачено в дорозі: як обліковувати продавцю і покупцю?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 69.

Облік розрахунків за претензіями

Юридичне. За нормами ч. 1 ст. 314 ГКУ перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталася не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає (ч. 2 ст. 314 ГКУ):

— у разі втрати або нестачі вантажу — в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає;

— у разі пошкодження вантажу — в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість.

Право суб’єкта господарювання, чиї права або законні інтереси порушено, за потреби відшкодування збитків або застосування інших санкцій звернутися до порушника з письмовою претензією з метою безпосереднього врегулювання спору передбачено ч. 2 ст. 222 ГКУ. А обов’язкові реквізити претензії наведено у ч. 3 ст. 222 ГКУ.

Одержувач претензії зобов’язаний повідомити заявника про результати її розгляду (ч. 8 ст. 222 ГКУ) — повне або часткове визнання, повне або часткове відхилення з обґрунтуванням власної позиції.

Облік у продавця. Для обліку розрахунків за претензіями застосовують субрахунок 374 «Розрахунки за претензіями», а визнаного доходу від відшкодування зазнаних збитків — субрахунок 715 «Штрафи, пені, неустойки».

Тож на вартість товарів, утрачених при транспортуванні (Дт 947 — Кт 287, Дт 949 — Кт 641/ПДВ), продавець за пред’явленою претензію перевізникові відображає дебіторську заборгованість і дохід записом: Дт 374 — Кт 715.

Однак показувати в бухобліку такий дохід квапитися не слід. Позаяк за вимогами п. 5 НП(С)БО 15 «Дохід»

для визнання доходу за виставленими претензіями мають виконуватися дві ключові умови: (1) відбувається збільшення активів, що зумовлює зростання власного капіталу, та (2) оцінка доходу може бути достовірно визначена

Але під час направлення претензії перевізникові зазначені критерії визнання доходу ще не виконуються. Адже надсилання претензії перевізнику жодним чином не впливає на зміну структури активів і зобов’язань підприємства. Ба більше перевізник може взагалі не погодитися з претензією і відхилити її. Тож і достовірна оцінка доходу теж під великим питанням.

Відтак для відображення доходу доведеться дочекатися визнання претензії перевізником. Тож саме після того, як перевізник погодиться компенсувати завдані збитки — визнає претензію, продавець товару має відобразити інший операційний дохід на суму, зазначену у відповіді перевізника на претензію. Для цього в обліку продавець у періоді визнання претензії перевізником сформує проводку: Дт 374 — Кт 715.

Щодо ПДВ, то в момент визнання перевізником претензії нараховувати ПЗ не потрібно. Річ у тім, що за своєю суттю компенсація вартості втраченого / зіпсованого товару є відшкодуванням завданих збитків. А натепер відповідно до п. 188.1 ПКУ суми отриманого відшкодування шкоди не оподатковують ПДВ. Підтверджують це і фіскали (див. БЗ 101.07). Так, податківці заявляють, що кошти, які надходять ПДВ-платнику як відшкодування збитків за пошкоджене, знищене або втрачене майно, не включають до бази оподаткування ПДВ (див. статтю «Відшкодування шкоди (компенсація витрат) та ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2024, № 69).

Якщо ж претензія не буде визнана перевізником, то спір між сторонами може бути вирішено в судовому порядку (але це вже інша ситуація — тоді дохід визнають у періоді набрання законної сили рішенням суду). Проте у нашому випадку підприємство вирішило не судитися з перевізником. Тож і ніякий дохід за претензією, якщо перевізник не погодився відшкодувати вартість втрачених / пошкоджених товарів, продавець не визнає. І відповідно не робить проводку: Дт 374 — Кт 715.

Якихось різниць у зв’язку з нестачами (нормативними або понаднормовими) і за відшкодуванням збитків ПКУ не передбачено. Тут і малодохідники, і високодохідники орієнтуються на бухфінрезультат.

Облік у покупця. На суму вартості втрачених / пошкоджених товарів (наднормативних втрат) покупець формує дебіторську заборгованість за претензією, що пред’явлена винуватцю нестачі — перевізнику: Дт 374 — Кт 631 (685). Знов-таки і тут

підстави відобразити дебіторську заборгованість у покупця виникнуть тільки за визнаною перевізником претензією

Адже за вимогами п. 5 НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» активом дебіторську заборгованість визнають, якщо (1) існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та (2) може бути достовірно визначена її сума.

Якщо ж перевізник так і не визнає претензію, то у покупця не буде підстав визнавати дебіторську заборгованість за претензією та робити проводку: Дт 374 — Кт 631.

Безнадійна заборгованість за претензією

Бухоблік. У разі коли перевізник визнав претензію, але не погасив заборгованість за нею, в майбутньому таку заборгованість визнають безнадійною (див. статтю «Критерії визнання заборгованості безнадійною» // «Податки & бухоблік», 2023, № 73). І відповідно тоді її списують до складу витрат звітного періоду: Дт 944 — Кт 374.

Однак таку проводку використовують, якщо з якихось причин не створювали резерв сумнівних боргів (РСБ). Наприклад, не було жодних сумнівів у погашенні заборгованості за претензією. Цю ж проводку (Дт 944 — Кт 374) застосовують, коли визнана безнадійною заборгованість перевищує створений РСБ (на суму такого перевищення).

А от списання дебіторської заборгованості, визнаної безнадійною, за рахунок раніше створеного РСБ (у межах його залишку) проводять кореспонденцією: Дт 38 — Кт 374. Принагідно нагадаємо, що витрати на створення власне РСБ визнають у бухобліку витратами того періоду, в якому його нараховано, та відображають у складі інших витрат операційної діяльності записом: Дт 944 — Кт 38. Докладніше про створення РСБ див. у статтях «Змінилася платоспроможність дебіторів: не забудьте про резерв сумнівних боргів» // «Податки & бухоблік», 2022, № 47 і «Резерв сумнівних боргів» // «Податки & бухоблік», 2020, № 23.

Заразом суму списаної дебіторської заборгованості відображають у позабалансовому обліку — обліковують на субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість» не менше 3 років (для спостереження за можливістю її стягнення у разі зміни (поліпшення) майнового стану боржника). А остаточно з субрахунку 071 таку суму списують або при отриманні коштів від перевізника у вигляді відшкодування заборгованості (Дт 30, 31 — Кт 716), або після закінчення строку обліку такої заборгованості.

Податок на прибуток. У малодохідників (що відмовилися від різниць з розд. III ПКУ) у прибутковому обліку списання безнадійних боргів пройде за бухобліковими правилами. Ніяких різниць (коригувань фінрезультату) при цьому не виникне.

А ось у високодохідників (з річним бухдоходом понад 40 млн грн) і малодохідників-добровольців виникнуть різниці за п. 139.2 ПКУ. Подробиці див. у статті «Списання безнадійного боргу за відвантаженими товарами» // «Податки & бухоблік», 2023, № 73 (ср. ).

А тепер розглянемо приклад.

Приклад. Продавець відвантажив покупцю товар (передав перевізнику) вартістю 96000 грн (у тому числі ПДВ 20 % — 16000 грн), собівартістю — 70000 грн. За договором ризики щодо товару переходять до покупця до транспортування. При отриманні виявлено, що фактично:

— надійшло товару тільки на 72000 грн (у тому числі ПДВ 20 % — 12000 грн), собівартістю — 52500 грн, а

— частина товару вартістю 24000 грн (у тому числі ПДВ 20 % — 4000 грн), собівартістю 17500 грн була втрачена при перевезенні.

Перевізнику покупцем пред’явлено претензію на 24000 грн, він претензію визнав і відшкодував шкоду. Покупець перерахував продавцю оплату за весь відвантажений товар у сумі 96000 грн.

Розрахунки за претензією щодо втраченого товару

з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума,

грн

дебет

кредит

У продавця

1

Визнано дохід від реалізації товару, відвантаженого покупцю через перевізника

361

702

96000

2

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

702

641/ПДВ

16000

3

Віднесено на витрати собівартість реалізованих товарів

902

281

70000

4

Отримано оплату від покупця за відвантажений товар

311

361

96000

У покупця

1

Оприбутковано товар, фактично отриманий від продавця

281

631

60000

2

Відображено право на ПК за товаром, що фактично надійшов

644/1

631

12000

3

Відображено ПК на підставі зареєстрованої ПН продавця, складеної у момент передачі товару перевізнику

641/ПДВ

644/1

16000

4

Нараховано компенсуючі ПЗ з ПДВ на частину втраченого в дорозі товару, якого не вистачає (понад норми природного убутку)

644/1

641/ПДВ

4000

5

Визнано претензію перевізником

374

631, 685

24000

6

Перераховано продавцю оплату за весь відвантажений товар

631, 685

311

96000

7

Отримано відшкодування шкоди від перевізника

311

374

24000

Висновки

  • Незалежно від того, відшкодує в майбутньому перевізник вартість втрачених / пошкоджених товарів чи ні, продавцю потрібно списати їх з балансу як такі, що не відповідають критеріям визнання активом.
  • Тільки після того, як перевізник погодиться компенсувати завдані збитки — визнає претензію, продавець товару відобразить дохід на суму, зазначену у відповіді на претензію (Дт 374 — Кт 715), а покупець — дебіторську заборгованість (Дт 374 — Кт 631).
  • Коли перевізник визнав претензію, але так і не погасив заборгованість за нею, в майбутньому таку заборгованість визнають безнадійною і списують до складу витрат звітного періоду (Дт 944 — Кт 374) або за рахунок РСБ (Дт 38 — Кт 374).
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з ліцензійним договором та договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa ic-prostir

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі