Шампанське працівникам на Новий рік

Найперше, про що варто попередити: придбання алкогольних напоїв для роздачі їх як новорічних подарунків працівникам може супроводжуватися певними неприємностями для самого підприємства. І пов’язані вони з ліцензуванням.

Роздрібна алколіцензія

За часів панування в цій сфері Закону № 481* консультації фіскалів із цього питання зводились до обов’язкової наявності у госпсуб’єкта для здійснення безоплатної роздачі алконапоїв відповідної роздрібної ліцензії. На їхню думку, безоплатна передача алкогольних напоїв прирівнюється до їх продажу, оскільки право власності на алкоголь переходить до його одержувача. А така операція цілком вписується у визначення продажу товарів з п.п. 14.1.202 ПКУ.

* Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального » від 19.12.95 № 481/95-ВР.

І хоча цей висновок притягнутий за вуха (наші аргументи знайдете в статті «Рекламні роздачі алко- й тютюнових виробів (акциз, ліцензії, мінціни)» // «Податки & бухоблік», 2022, № 59), але він довгий час позиціонувався як однозначна і усталена позиція податківців.

Наприклад, про це йшлося у консультації в БЗ 113.03, що відповідала саме на ліцензійне запитання, чи потрібно придбавати ліцензію на реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якщо СГ планує під час проведення рекламної акції (презентації) безоплатно розповсюджувати алкогольні напої (тютюнові вироби)? Однак її було відкликано з 27.07.2024 у зв’язку з набранням чинності окремими нормами нового алкотютюнового Закону № 3817*. А оновленої БЗ на цю тему немає й досі.

* Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024 № 3817-IX.

Чи не означає це зміну колишньої фіскальної позиції на більш ліберальну? Гадаємо, що ні. Підтвердженням цьому може бути свіжа консультація в БЗ 113.03 з відповіддю на інше, але споріднене запитання. В ній так само, з посиланням на нові норми Закону № 3817 і старий п.п. 14.1.202 ПКУ,

Якщо ліцензії немає. Ідеальний вихід у такому разі — роздати співробітникам замість шампанського по пляшечці вишуканого столового вина. Адже згідно з Законом № 3817 для здійснення роздрібної торгівлі виключно столовими винами жодна ліцензія не потрібна (БЗ 113.03).

Директор продовжує наполягати на шампанському як на символі Нового року? Тоді поясніть йому, що до підприємства можуть застосувати фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 200 % вартості реалізованих (тобто розданих безоплатно) алкогольних напоїв, але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати (МЗП), встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (п. 13 ч. 2 ст. 73 Закону № 3817). Для обрахунку штрафних санкцій, передбачених ст. 73 Закону № 3817, використовується розмір МЗП на 1 січня того року, в якому виявлено порушення (див. ч. 1 ст. 73 Закону № 3817).

Крім того, особливо завзяті контролери ще можуть оштрафувати «за реалізацію алкоголю за цінами нижче мінімальних» на 100 % його вартості, але не менше 2 розмірів МЗП, встановленої на 1 січня (п. 25 ч. 2 ст. 73 Закону № 3817). Раніше податківці в таких випадках незаконно погрожували штрафом зі ст. 17 Закону № 481, але потім фіскальну консультацію з БЗ 113.05 прибрали (вона діяла до 08.01.2022) і зараз із цього приводу відмовчуються…

Звісно, з усіма цими претензіями податківців можна посперечатися. Адже посилатися на ПКУшне визначення продажу товарів, класифікуючи здійснювану операцію з метою визначення її ліцензованості, підстав немає. Тут потрібно відштовхуватися від визначення терміна «роздрібна торгівля», під яким і в Законі № 481, і в Законі № 3817 розуміють «діяльність з продажу». А продаж у загальноприйнятому розумінні передбачає оплатну (!) передачу товарів.

Свій нюанс є і з мінцінами. Ми вважаємо, що до операцій з безоплатної роздачі алкоголю вони застосовуватись не можуть. Адже при безоплатному розповсюдженні товарів ніяких цін узагалі немає — ні менших, ні більших за мінімальні.

Втім, вступати в суперечки з фіскалами в ситуації, що розглядається, можливо, й не варто. Адже озвучених негативних наслідків можна уникнути іншим — простішим способом, підказаним ними самими. У згаданій вище консультації з БЗ 113.03

При цьому під власним споживанням вони розуміють роздачу алко- та тютюнових товарів на корпоративних заходах. Принаймні такого підходу контролери дотримувалися за часів старого Закону № 481 (див. БЗ 113.03, що теж втратила чинність з 27.07.2024). Хоча, на наш погляд, як при пригощанні співробітників алкоголем на корпоративі, так і при його безоплатній передачі (даруванні) роздрібної купівлі-продажу не відбувається. Тому ліцензія не потрібна ані для першого, ані для другого випадку.

Та щоб не наражати себе на небезпеку,

У такому разі жодних питань щодо ведення вами неліцензованої діяльності у податківців не повинно бути. Цей варіант, між іншим, підійде для «юриків»-єдинників, яким узагалі заборонено мати справу з підакцизкою.

Але не забудьте забезпечити себе документами, що підтверджують факт проведення корпоративного заходу. З цією метою варто скласти план (програму) заходу, кошторис витрат, звіт про його проведення тощо. До звіту слід долучити первинні документи, що підтверджують усі витрати, понесені підприємством у зв’язку з проведенням новорічного заходу. Це можуть бути видаткові накладні, акти наданих послуг, чеки (якщо витрати оплачувалися готівкою), акти на списання ТМЦ тощо.

На необхідності документального підтвердження та відображення в первинних документах факту проведення корпоративних заходів наполягають і податківці (БЗ 113.03).

Якщо ліцензія є. В такому разі

Хіба що варто нагадати про можливу загрозу штрафу за порушення мінцін (див. про це вище). Тому не слід скидати цей момент з рахунків і надто розслаблятися щодо цього питання — аж доки ДПСУ не видасть відповідне ліберальне роз’яснення…

Далі поговоримо про відображення в податковому та бухгалтерському обліку обох операцій: і споживання алкоголю під час корпоративного заходу (для тих, хто не має ліцензії і тому змушений саме так показувати обдаровування шампанським своїх працівників), і безоплатної роздачі алконапоїв (для тих, у кого ліцензія є).

Податок на прибуток

Споживання на корпоративі. Проводити коригування фінрезультату до оподаткування на витрати, що виникають у зв’язку з проведенням корпоративу (в тому числі й на вартість алкоголю, спожитого на такому заході), розд. III ПКУ не вимагає. Отже, такі операції відображаються при формуванні фінрезультату до оподаткування за правилами бухобліку. І господарська спрямованість зазначених витрат тут жодної ролі не відіграє.

Безоплатна роздача. Жодних коригувань фінансового результату щодо операцій безоплатної роздачі алкоголю фізичним особам у ПКУ теж не передбачено. У зв’язку з цим усі платники податків відображають їх у податковоприбутковому обліку за бухгалтерськими правилами.

ПДВ

Споживання на корпоративі. За придбаним спиртним підприємство має право відобразити податковий кредит (ПК) у загальному порядку. Але тут виникає питання про необхідність нарахування компенсуючих податкових зобов’язань (ПЗ) згідно з п.п. «г» п. 198.5 ПКУ. Адже спожитий працівниками підприємства алкоголь навряд чи можна вважати використаним у господарській діяльності підприємства.

Хоча якщо подати все так, що корпоратив проводився з господарською метою (подробиці шукайте в статті «Корпоратив як збори трудового колективу: обліковуємо правильно» // «Податки & бухоблік», 2019, № 38) і підтвердити це документально (наказом керівника, звітом про проведення заходу тощо), то й спожитий на такому заході алкоголь можна вважати використаним у господарській діяльності. А отже, нараховувати компенсуючі ПЗ в такому разі не потрібно.

Того ж самого можна досягти, якщо зобразити корпоратив як захід для налагодження / зміцнення ділових контактів, запросивши при цьому не лише працівників, а й ваших партнерів / клієнтів. Однак це буде вигідніше з точки зору оподаткування ПДФО / ВЗ (подробиці — далі).

Безоплатна роздача. Операції з безоплатних роздач алкогольних напоїв є постачанням таких товарів (п.п. 14.1.191 ПКУ). Тож підприємству доведеться нарахувати ПДВ за своїми алкоподарунками виходячи з ціни придбання алкоголю (абзац другий п. 188.1 ПКУ).

Шансів уникнути таких негативних наслідків, якщо вартість розданих спиртних напоїв буде включено до складу вартості іншої готової продукції / наданої послуги, операції з постачання якої підлягають оподаткуванню (див. 101.04 БЗ), вважаємо, не багато.

Зверніть увагу: підприємство має повне право на ПК за придбаними для безоплатної роздачі спиртними напоями (пп. 198.1 — 198.3 ПКУ). При цьому,

Причому незалежно від того, чи визнано безоплатну передачу окремим ПДВ-оподатковуваним постачанням, чи її вартість уключено до операції з постачання самостійно виготовлених товарів / послуг (див. згадане вище роз’яснення з БЗ 101.04).

Роздрібний акциз

Споживання на корпоративі. Нагадаємо, що в межах нашої статті цю ситуацію ми розглядаємо як можливий вихід для тих підприємств, що не мають роздрібної алколіцензії. Це, в свою чергу, означає, що такі підприємства не є суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі. Отже, й платниками роздрібного акцизу з реалізації алкогольних напоїв вони апріорі бути не можуть. Тож питання щодо сплати такими підприємствами роздрібного акцизу за алкоголь, спожитий на корпоративі, не стоїть узагалі.

Безоплатна роздача. Оскільки дата виникнення податкових зобов’язань для безоплатних передач ПКУ не визначена, то

Саме такий коректний висновок роблять податківці в консультації з БЗ 114.02.

ПДФО і ВЗ

Споживання на корпоративі. Якщо подавати корпоратив як збори трудового колективу (тобто тільки для працівників підприємства), то є вірогідність, що контролери наполягатимуть на отриманні доходу всіма працівниками підприємства. Тому для цілей уникнення персоніфікації є сенс корпоративний захід робити відкритим із запрошеними особами. Принаймні на папері. Тоді коло тих, хто споживає, розмивається і можливість персоніфікації зникає. Як наслідок,

Те саме стосується ВЗ (див. п.п. 1.7 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Проте є ризик, що навіть за такого підходу податківці можуть спробувати усю вартість розпитого / з’їденого визнати доходом директора підприємства як відповідального за фінансову діяльність. Детальніше про ризики в статті «Безоплатне харчування: оподатковуємо доходи працівників» // «Податки & бухоблік», 2024, № 44 (ср. ).

Безоплатна роздача. Уникати персоніфікації в цьому випадку ми навіть не радили б. Бо є куди кращий вихід — уникнути оподаткування взагалі. А допоможе вам у цьому п.п. 165.1.39 ПКУ. Згідно з ним вартість негрошових подарунків у частині, що не перевищує 25 % однієї мінімальної зарплати (з розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року (у місяцях 2024 року це 1775 грн, 2025-го — 2000 грн), не включається до оподатковуваного доходу обдаровуваної фізособи.

Якщо ж вартість ваших подарунків перевищить неоподатковувану межу, то із суми перевищення доведеться сплатити ПДФО і ВЗ як із доходу у вигляді додаткового блага (ознака доходу — «126»). Зверніть увагу, до бази оподаткування ПДФО оподатковуваний вершок подарунка потрапить з урахуванням натурального коефіцієнта, а до бази оподаткування ВЗ — без.

Якщо ж подарунок (його частина) неоподатковуваний на підставі п.п. 165.1.39 ПКУ, все одно його доведеться відобразити у додатку 4ДФ (ознака доходу — «160»).

ЄСВ

Споживання на корпоративі. Внесок нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати та винагороди за виконані роботи (надані послуги) за цивільно-правовими договорами (див. абзац перший п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI). Якщо наполягати на відсутності персоніфікації, то нарахувань щодо конкретної застрахованої особи немає. Відповідно буде відсутній і ЄСВ. Рецепт та застереження щодо уникнення персоніфікації див. у попередньому розділі.

Безоплатна роздача. В цьому випадку дохід кожного працівника персоніфіковано. Вартість подарунків працівникам уключаємо до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат на підставі п.п. 2.3.2 Інструкції зі статистики зарплати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5. Відповідно (див. БЗ 201.03)

Отже, в загальному випадку доведеться нарахувати на неї ЄСВ за ставкою 22 %, а у разі надання подарунків працівникам з інвалідністю — ЄСВ за ставкою 8,41 %. Решту подробиць знайдете в статті «Подарунки до свят: питання оподаткування» // «Податки & бухоблік», 2023, № 104.

Бухгалтерський облік

Споживання на корпоративі. Закуплене для проведення корпоративу спиртне обліковують на субрахунку 209 «Інші матеріали». Якщо персоніфікації немає, витрати на проведення корпоративу відносять до складу інших операційних витрат (субрахунок 949).

Безоплатна роздача. Списання вартості подарованих товарів (згідно з актом) здійснюється на рахунок інших операційних витрат (субрахунок 949). Якщо одержувач подарунка персоніфікований (а саме так і буде в цьому випадку), то вартість подарунка проганяють через субрахунок 685 з утриманням на ньому ПДФО і ВЗ (якщо дохід оподатковуваний).

Сума ПДВ з розданих подарунків, обчислена від мінбази, відображається в бухобліку в інших витратах операційної діяльності: Дт 949 — Кт 641/ПДВ.