* zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=40972
У консультації, що коментується, фіскали намагалися відповісти на запитання, сформульоване ними самими так:
чи застосовується відповідальність до суб’єкта господарювання, який здійснює діяльність з використанням мережі Інтернет, якщо розрахунковий документ був сформований не на дату отримання попередньо оплачених покупцем коштів на картковий рахунок продавця, а в момент відвантаження товару?
При цьому згадка про картковий рахунок продавця не означає, на нашу думку, що тут розглядається ситуація, коли продавець надав реквізити своєї картки-ключа.
Припускаємо, фіскали цим хотіли підкреслити, що йдеться про розрахунки із застосуванням платіжних карток покупцем, зокрема з використанням їх реквізитів при оплаті через інтернет-еквайринг. Адже саме такі розрахунки вимагають застосування РРО/ПРРО (ст. 3 Закону про РРО).
Принагідно нагадаємо, що при оплаті за товар за реквізитами поточного рахунку продавця в форматі IBAN застосування РРО/ПРРО не є обов’язковим. Тож цей спосіб у консультації, що коментується, не розглядається зовсім (розібратися детальніше з цими нюансами вам допоможе стаття «РРО/ПРРО при інтернет-торгівлі: оплата карткою чи за реквізитами» // «Податки & бухоблік», 2023, № 61).
Так от, оскільки сплатити за товар через інтернет-еквайринг покупець може цілодобово, то продавців перш за все цікавить, коли слід проводити розрахункову операцію через РРО, якщо оплата була здійснена не в робочий час інтернет-магазину, а, скажімо, у вихідний чи святковий день або ж уночі?
Висновок документа
За умови проведення розрахунків дистанційно фіскальний касовий чек має видаватись споживачу або безпосередньо під час здійснення розрахунків з ним, або не пізніше моменту отримання ним товару
Слід сказати, що цей висновок дещо відрізняється від усього того, що говорили фіскали на цю тему раніше. Варіантів було кілька. Зокрема, вони стверджували, що при здійсненні розрахунків за товар чи послугу за допомогою інтернет-еквайрингу розрахунковий документ повинен бути сформований:
— у момент здійснення розрахункової операції (листи ДФСУ від 21.06.2019 № 2877/6/99-99-14-05-01-15/ІПК, ДПСУ від 14.12.2020 № 5149/ІПК/99-00-07-05-01-06; роз’яснення від 06.12.2019). При цьому, що саме вважати таким моментом, фіскали не вказували. Було зрозуміло лише, що трактувати його як дату зарахування коштів на рахунок продавця не можна, оскільки при розрахунках карткою розрахункова операція ≠ зарахування коштів. Тож ми розуміли цю рекомендацію як натяк на формування чека РРО в момент, коли приходить підтвердження платежу банком — емітентом платіжної картки покупця (за аналогією з розрахунками через звичайний POS-термінал). Та якщо воно припадає на позаробочий час інтернет-магазину, то чек у цю мить пробити нікому, що зводить зазначену рекомендацію нанівець;
— не пізніше наступного робочого дня з урахуванням режиму роботи суб’єкта господарювання на підставі виписки фінустанови про надходження коштів та з дотриманням хронології здійснення розрахункових операцій (листи ГУ ДПС в Одеській обл. від 14.01.2021 № 157/ІПК/15-32-07-05-06, ГУ ДПС у Чернігівській обл. від 15.02.2022 № 349/ІПК/25-01-07-05-05, ДПСУ від 26.05.2022 № 636/ІПК/99-00-07-04-01-06; БЗ 109.02, що діяла до 01.08.2020). Для підтвердження робочих/вихідних днів потрібен наказ (розпорядження) довільної форми про режим роботи. Очевидно, що така рекомендація не узгоджується ні з датою, коли покупець фактично розрахувався за товар, ні з датою зарахування коштів на рахунок;
— не пізніше, ніж отримання покупцем придбаного ним товару/послуги (лист ДПСУ від 09.11.2020 № 4624/ІПК/99-00-07-05-01-06). Цей варіант перегукується з висновком консультації, що коментується, і його можна вважати найліберальнішим із усіх.
За такого різноманіття рекомендацій продавці пробивали чек або пізніше, або раніше, ніж того вимагали податківці. Наприклад, покупець звернувся за товаром одразу після онлайн-оплати, тож продавець змушений пробити і видати йому чек, не чекаючи ні надходження коштів, ні отримання виписки з фінустанови. А декому з продавців зручніше було пробивати чек одночасно з відвантаженням товару, попри те що виписка надійшла значно раніше.
Наш підхід увесь цей час зводився до того, що проводити продаж товару через РРО слід у період від моменту, коли продавець дізнався про платіж, і до моменту, коли його відвантажили покупцеві (див., наприклад, статтю «Продаємо товари в Інтернеті: як пробити чек РРО» // «Податки & бухоблік», 2021, № 15). Але як до такого плаваючого моменту формування чека поставляться фіскали, спрогнозувати було важко. Адже досі ДПСУ, наскільки нам відомо, не торкалася проблеми відповідальності за несвоєчасність формування фіскального чека в зазначених вище ситуаціях.
І ось нарешті головні фіскали відреагували на запити часу. Щоправда, прямо на запитання інтернет-торговців (див. його на початку в рамочці) автори консультації сором’язливо відповіли короткою фразою, яку деякі інформаційні ресурси зазвичай не наводять. Однак і те, що вони наважилися сказати зараз, слід розцінювати на користь платників. Якщо сформулювати своїми словами, одержимо таке:
жодної відповідальності продавцеві не загрожує, якщо він сформує чек у часовому проміжку від моменту здійснення оплати покупцем до моменту відвантаження останньому передоплаченого товару
Що ж, це твердження заперечень у нас не викликає. Прискіпатися можна хіба що до аргументів, застосованих авторами консультації на його обґрунтування. Ви спитаєте, що нам не сподобалось? Зараз пояснимо.
У ст. 3 Закону про РРО прописано, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (зокрема, із застосуванням платіжних карток), зобов’язані:
«1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) <...> зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій <...>;
2) надавати особі, яка отримує <...> товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції <...>»
Тобто в п. 1 цієї статті законодавець говорить про момент формування чека: чек має підтверджувати виконання розрахункових операцій, тож створювати його слід, коли касир приймає під покупця готівку або платіжну картку. А в п. 2 — про момент передачі чека покупцеві: зробити це треба при отриманні товарів (послуг).
Очевидно, що в традиційному роздробі часовий проміжок від моменту здійснення оплати покупцем до моменту відпуску товару є мінімальним. Тобто таким мізерним, що ним можна навіть знехтувати. Тож жодних запитань щодо того, коли в такому разі слід сформувати та видати фіскальний чек, тут не виникає. Все відбувається фактично одномоментно.
Натомість в інтернет-торгівлі ці моменти цілком резонно можуть суттєво розходитися. Проте якщо ви встигнете сформувати та видати чек не пізніше отримання товарів (послуг), до вас жодних претензій бути не повинно. Адже згідно з п. 1 ст. 17 Закону про РРО штрафується тільки непроведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО та/або невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції. А ось про несвоєчасне формування касового чека нічого не сказано!
Саме тому якщо на момент перевірки чек буде сформований, нехай навіть не в той день, коли відбулася розрахункова операція, але не пізніше передачі товару покупцеві, то цей штраф застосовуватися не повинен. Причому такий висновок справедливий як для офлайн-, так і для онлайн-розрахунків.
Фіскали ж у консультації, що коментується, наводять інші аргументи.
Висновок документа
Закон про РРО не встановлює конкретних часових проміжків фіскалізації розрахунків, а лише визначає обов’язок її здійснення.
Основною нормою законодавства в Україні, якою визначено проміжок часу, в який необхідно надати покупцю (споживачу) розрахунковий документ, є абзац третій ч. 11 ст. 8 Закону № 1023*, згідно з яким розрахунковий документ має бути виданий або створений в електронній формі не пізніше моменту передачі товару (послуги)
* Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 № 1023-XII.
Ну й навіщо, питається, їм знадобилося звертатися до непрофільного «споживацького» Закону № 1023, якщо все це й так містить профільний Закон про РРО? Чи не для того, щоб і надалі, спираючись на Закон № 1023, пропагувати абсурдну норму про обов’язкову фіскалізацію в момент відвантаження товару, що продається з післяплатою*?..
* Докладніше про це читайте в статті «Післяплата через «Нову пошту»: ДПСУ наполягає на РРО/ПРРО для продавця» // «Податки & бухоблік», 2023, № 68.
